Усі чекають на появу вакцини від коронавірусу. На початок вересня велася розробка 234 вакцин проти COVID-19, 32 з них перебували на стадії клінічних випробувань.
Потрібно ще кілька місяців, щоб довести безпечність та ефективність однієї або кількох вакцин, але вже зараз країни, що виробляють вакцини, і країни, які цього не роблять, ведуть боротьбу за якнайшвидший доступ до препаратів.
Так, США двічі наголосили, що хотіли би мати пріоритетний доступ до вакцини від COVID-19. Інші країни, включно з Індією та Росією, озвучили подібні позиції. Ця пріоритетність внутрішніх ринків стала відомою як вакцинний націоналізм.
Explainer пояснює, що таке вакцинний націоналізм, як це працює, чому вакцинний націоналізм шкідливий.
Що таке вакцинний націоналізм?
Понад 170 країн, включно з Канадою, Норвегією, Південною Кореєю та Великобританією, подали необов’язкові заяви про зацікавленість в участі у схемі, яку ВООЗ назвала єдиною глобальною ініціативою щодо забезпечення вакцин від COVID-19 у всьому світі.
Проте, США двічі зазначили, що хотіли би забезпечити пріоритетний доступ до доз вакцини від COVID-19. Інші країни – Індія та Росія – мали подібні позиції. Ця пріоритетність внутрішніх ринків стала відомою як вакцинний націоналізм.
Вакцинний націоналізм виникає тоді, коли країні вдається забезпечити дози вакцини для своїх громадян або жителів до того, як вони стануть доступними в інших країнах.
Якщо інші країни, які можуть собі це дозволити, застосовуватимуть подібний підхід, стратегія ВООЗ щодо боротьби з пандемією коронавірусу на глобальному рівні ризикує бути скасована, попереджають експерти.
“З такою пандемічною хворобою ви фактично не можете захистити здоров’я своєї країни, якщо не захистите глобальне здоров’я. Без того, щоб усі в світі мали доступ до цієї вакцини, жодна країна насправді не є в безпеці”, – сказала ОЛЕКСАНДРА ФЕЛАН, доцент та член Центру глобальної науки про здоров’я та безпеку Джорджтаунського університету.
“Цей своєрідний націоналістичний підхід – обмежений і короткозорий”, – додала вона.
Чи був вакцинний націоналізм у минулому?
Вакцинний націоналізм не є новим. На ранніх етапах пандемії грипу H1N1 у 2009 році деякі найзаможніші країни уклали договори про придбання з кількома фармацевтичними компаніями, що розробляли вакцини від H1N1.
Тоді було підраховано, що за найкращого сценарію максимальна кількість доз вакцини, яка може бути вироблена в усьому світі, становила два мільярди.
США домовлялися і отримували право купувати 600 тис. доз. Усі інші країни, що домовлялися про закупівлю вакцини, були з розвиненою економікою.
Такий підхід не новий. Під час пандемії вірусу грипу А/H1N1 (свинячий грип) у 2009 р, від якого померли 284 тис. осіб, вакцину було розроблено всього за сім місяців. Але багаті країни купили практично весь обсяг виробленого препарату. Після того, як Всесвітня організація охорони здоров’я закликала зробити пожертвування, Австралія, Канада, США і ще шість країн погодилися поділитися 10% своїх запасів з бідними країнами, але тільки коли вирішать, що наявного обсягу вистачить для внутрішніх потреб.
Чому це не добре? З чим пов’язані проблеми?
Вакцинний націоналізм шкідливий для справедливого доступу до вакцин. Підхід «моя країна в пріоритеті» матиме глибокі, довгострокові наслідки. Без глобальної координації країни будуть конкурувати одна з одною, підвищуючи ціну на вакцини і на необхідні для неї матеріали.
Поставки перевірених вакцин спочатку будуть обмежені навіть в багатих державах, але найбільше постраждають країни з низькими і середніми доходами. Їм залишиться тільки спостерігати, як жителі сусідніх країн вакцинуються від коронавірусу, продовжувати дотримуватися карантину і чекати своєї черги на вакцину.
А в цей час медичні працівники, мільярди людей похилого віку та інші групи ризику в бідних країнах будуть залишатися незахищеними, пандемія продовжиться, кількість смертельних випадків збільшиться, навантаження на систему охорони здоров’я та економіку буде рости.
Що каже ВООЗ?
На черговому брифінгу агентства в Женеві генеральний директор ВООЗ Тедрос Гебреєсус заявив, що країнам необхідно спільно працювати щоб запобігти вакцинному націоналізму.
Тедрос сказав, що світ настільки взаємопов’язаний, що кожна країна буде потрібна одна одній більше, ніж будь-коли, коли вакцина або вакцини будуть дозволені до використання. Як приклад, він сказав, що “вакцину, розроблену в одній країні, можливо, потрібно буде заповнити у флакони із пробками, які виробляються в іншій, використовуючи матеріали для високоякісного скла, яке доступне лише з іншої країни”.
Він закликав багаті країни приєднатися до Глобального фонду вакцини COVAX, щоб поділитися потенційними вакцинами з країнами, що розвиваються.
За словами Гебреєсуса, він надіслав листи 194 країнам-членам ВООЗ із закликом до участі.
“Нам необхідно запобігти вакцинному націоналізму… Стратегічний та глобальний розподіл обмежених запасів (вакцини) насправді відповідає національним інтересам кожної країни”, — сказав він.
Що таке фонд COVAX?
Фонд створено для забезпечення рівноправного доступу до вакцин від Covid-19 для всіх країн світу.
В Альянсі заявили, що іще щонайменше 75 держав (в числі яких Великобританія, ОАЕ, Швейцарія, Корея і Канада) прийняли рішення приєднатися до приблизно 90 країн з низьким рівнем доходу, яким необхідна фінансова допомога для отримання щеплень.
Передбачається, що ці держави будуть фінансувати виробництво вакцин проти COVID-19 зі свого бюджету.
Фонд Covax Facility дозволить провести вакцинацію в різних країнах, незалежно від можливості заплатити за неї. Передбачається, що так вдасться побороти пандемію коронавірусу у всьому світі.
Які вакцини буде мати в розпорядженні фонд COVAX?
Зараз COVAX має у розпорядженні найбільший в світі портфель вакцин COVID19, включно з 9 потенційними вакцинами і ще 9, які перебувають на стадії оцінки, а також ведуться переговори з іншими великими виробниками вакцин.
Співпраця між Інститутом сироваток Індії (SII), ГАВІ і Фондом Білла і Мелінди Гейтс, про яку оголосили раніше, забезпечить до 100 мільйонів доз потенційних вакцин від AstraZeneca або Novavax, якщо вони доведуть ефективність, буде доступно країнам з низьким і середнім рівнем доходу через центр COVAX всього за 3 долари США за дозу.
Ця угода також надає можливість забезпечити додаткові дози, якщо COVAX побачить в цьому необхідність.
Окремі угоди між ГАВІ, CEPI і AstraZeneca, оголошені в червні, гарантують ще 300 мільйонів доз їхньої потенційної вакцини для COVAX.
Що потрібно зробити?
Міжнародні установи – включно з ВООЗ – повинні координувати переговори до наступної пандемії, щоб створити рамки для справедливого доступу до вакцин під час пандемій та криз у сфері медицини.
Справедливість передбачає і доступність вакцин, і доступність для населення у всьому світі, незалежно від географії та геополітики.
Світові потрібна регульована торгівля вакциною від COVID-19, а також угода про інвестиції, яке переконає лідерів країн-виробників вакцини, що, поділившись своїм продуктом, вони не поставлять під удар власне населення.
Неурядові та некомерційні організації пропонують дві стратегії, щоб знизити ризик подібного вакцинного націоналізму у випадку з COVID-19.
Коаліція з інновацій для попередження епідемій (CEPI), Фонд Білла і Мелінди Гейтс та інші благодійники розробили плани щодо зменшення черги за вакциною – за допомогою інвестицій у виробничі та розподільчі потужності на ранній стадії, ще до того, як буде доведено безпеку й ефективність препарату.
Таким чином вони сподіваються скоротити затримку поставок у бідні країни.
Коли в Україні з’явиться вакцина?
1 вересня заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко заявив, що за оптимістичним сценарієм розвитку подій, вакцина проти коронавірусної інфекції для масового використання з’явиться в Україні у березні 2021 року.
Він зауважив, що наразі шість вакцин проходять клінічні випробування на третій стадії, коли до тесту ефективності вакцини залучаються основна і контрольна групи людей, і одним колять плацебо, а іншим безпосередній препарат.
Ляшко додав, що завдяки альянсу COVAX (система глобального доступу до вакцин проти COVID-19) Україна гарантовано зможе отримати вакцини від коронавірусу для 20% населення. Це на 8 млн осіб.
Чи може Україна лишитися без щеплень від COVID-19?
Колишній директор Центру громадського здоров’я, лікар-інфекціоніст ВОЛОДИМИР КУРПІТА у коментарі Explainer розповів, що в Україні є кілька лабораторій, які працюють з живими або ослабленими вірусами і теоретично можуть підготувати перші зразки вакцини.
“Питання полягає в тому, що ці зразки країна точно не зможе запустити в промислове виробництво. Тобто ними можна зробити щеплення 10–100 особам. Але якщо ми говоримо про мільйони українців, то, на жаль, таких потужностей в Україні наразі немає”, – заявив він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Друга хвиля коронавірусу: коли чекати і як готуватися? Пояснюють експерти
КУРПІТА зазначив, що раніше Україна йшла іншим шляхом, а саме локалізацією виробництва, тобто коли за кордоном на підприємствах вироблялися великі обсяги вакцини, а в Україні відбувалося її фасування.
“Працювали щонайменше два заводи. Це сумнозвісний завод “Біолік”, який належив родині Богатирьової, і вони розливали кубинську вакцину від гепатиту В і туберкульозу. А другий завод – у Борисполі. Вони перепаковували сучасні вакцини, називаючи це українським виробництвом. Наскільки я знаю, Харківський і Бориспільський заводи згорнули свою лінію саме щодо вакцин. Але відновити її можна, якщо це буде мати сенс”, – пояснив лікар-інфекціоніст.
За його словами, епідемія коронавірусу ще раз показала необхідність міжнародної солідарності з питань вакцинації.
“У світі є кілька ініціатив, які пов’язані не тільки з коронавірусом, а загалом з вакцинами. ВООЗ намагалася координувати цю діяльність. Для цього було розроблено систему взаємодії між різними країнами. Вона включає такі комісії з питань імунопрофілактики, які існують на рівні штаб-квартири, на рівні регіональних офісів і завершується на рівні кожної країни. В Україні ця комісія називається Національна технічна група експертів з питань імунізації. Вона створена під егідою МОЗ, а Центр громадського здоров’я її супроводжує як секретаріат”, – розповів КУРПІТА.
Засідання цієї комісії на міжнародному рівні відбувалося вже кілька разів. Експерти обговорюють стратегії саме отримання вакцини від Covid-19. З цією метою було запропоновано дві таких стратегії. Перша стратегія пов’язана з тим, щоби започаткувати виробництво вакцин на національному рівні.
“Наразі шість країн подали свої заявки на те, що вони готові виробляти вакцину на національному рівні. України там немає. Там є наші північні сусіди, які дуже хочуть, щоби їхня вакцина потрапила. Чому це важливо? Ці шість країн, що будуть виробляти вакцини, в них ВООЗ буде замовляти ці вакцини і потім поставляти в інші країни. Тут є питання політичного змісту, яке потребує обговорення. Наприклад, якщо нам будуть пропонувати російську вакцину, чи ми погодимося на її отримання”, – вказав лікар.
КУРПІТА розповів, що також було створено глобальне співробітництво із доступу до вакцин, яке розрахувало, що на першому етапі потрібно буде щепити близько 20% населення.
“Власне, і МОЗ говорив про такий відсоток. Україна подала свою заявку і ввійшла до цього складу країн, які зможуть скористатися цим партнерством. Але є певні умови, які полягають в тому, що остаточне рішення щодо того, кого вакцинувати, як вакцинувати, повинна надати національна група, і вона повинна провести засідання і сформувати певну стратегію для держави. Наскільки мені відомо, протягом наступних 2–3 тижнів має відбутися засідання цієї групи, яка винесе свої рекомендації.
Паралельно МОЗ має провести інвентаризацію своїх потужностей щодо наявності складів, можливості дотримання температурного режиму, наявності автотранспорту, який доставляє і т. д. Там є певний список питань, який Україна має заповнити. І в такому сформованому вигляді має бути надіслано запит до ВООЗ для глобального партнерства».
Лікар-інфекціоніст пояснив, що вакцина не буде безкоштовною, за неї Україна повинна буде заплатити, але партнерство обіцяє зниження ціни на вакцину.
“Наразі на приватному ринку є китайські, британські чи російські вакцини. В середньому одна доза коштує близько 150 доларів. Китай говорив про зниження ціни до 100 доларів. Але це дуже висока ціна для України, і я сумніваюся, що Україна зможе заплатити таку ціну. Через це чекаємо на рішення національної групи експертів, чекаємо на ініціативи з боку МОЗ. Будемо сподіватися, що ми виконаємо ці зобов’язання, то тоді Україна не залишиться осторонь і зможе отримати свої дози вакцини”, – резюмував КУРПІТА.
