15 квітня в Берліні відбулася 34-та зустріч у форматі Рамштайн. Партнери оголосили нові пакети військової підтримки, внески в протиповітряну оборону, постачання боєприпасів і дронів, а також фінансові орієнтири допомоги Україні на 2026 рік.
Серед головних заяв – 300 мільйонів євро від Німеччини на підтримку закупівлі далекобійних безпілотників українського виробництва, новий спільний українсько-німецький оборонний проєкт, а також анонсовані Великою Британією поставки артилерійських снарядів і ракет для ППО. Окремо союзники говорили про дофінансування програми PURL, пов’язаної з постачанням ракет для Patriot, і про нові внески на забезпечення українських бригад дронами.
Берлінська зустріч зафіксувала кілька напрямів, на яких зараз тримається зовнішня військова підтримка України: захист неба, далекобійні спроможності, боєприпаси, а також розширення виробництва і постачання дронів. Це вже порядок денний не на один місяць, а на довший відрізок війни – з окремим акцентом на наступний зимовий період.
Explainer розповідає про головні підсумки зустрічі у Берліні, нові внески союзників і пріоритети підтримки України.
Які пріоритети зафіксував 34-й «Рамштайн»
На 34-му «Рамштайні» партнери зосередилися на кількох напрямах, які Україна вважає ключовими вже зараз: протиповітряна оборона, дрони і боєприпаси збільшеної дальності. Саме їх Марк Рютте назвав пріоритетами фінансування у 2026 році.
Окремо Рютте заявив, що держави НАТО мають надати Україні 60 мільярдів доларів військової допомоги у 2026 році. За його словами, ця сума не включає 90 мільярдів євро кредиту ЄС, який розглядають як окремий додатковий ресурс.
Німеччина на цій зустрічі зробила акцент на далекобійних безпілотниках. Борис Пісторіус оголосив про 300 мільйонів євро на підтримку закупівлі українських далекобійних дронів. Також він повідомив про ще одне спільне українсько-німецьке оборонне підприємство, яке працюватиме над розробкою і виробництвом безпілотників середньої та великої дальності.
Велика Британія оголосила про передачу сотень тисяч артилерійських снарядів і тисяч ракет протиповітряної оборони. У британській заяві йшлося про підтримку тих напрямів, які для України лишаються базовими у війні на виснаження.
Окремо на зустрічі говорили про PURL. Рютте заявив, що програмі бракує фінансування, і сказав, що очікує 15 мільярдів доларів дофінансування для озброєння ППО в межах PURL до кінця 2026 року.
Ще один напрям, який окремо звучав у Берліні, – забезпечення бригад дронами. Михайло Федоров повідомив, що Норвегія надасть 500 мільйонів доларів на базовий рівень забезпечення українських бригад безпілотниками. За його словами, дрони, ППО і далекобійні снаряди калібру 155 мм залишаються серед головних потреб України.
У підсумку берлінська зустріч зафіксувала не один пакет допомоги, а набір пріоритетів, навколо яких партнери вибудовують подальшу підтримку: захист неба, далекобійні спроможності, боєприпаси і дрони.
Як на «Рамштайні» описували стан війни
У Берліні українська сторона говорила не лише про нові пакети допомоги, а й про ситуацію на фронті. Михайло Федоров заявив, що Україна утримує позиції і нарощує тиск на російські війська, а втрати Росії вже перевищили той щомісячний рівень мобілізації, який Кремль здатен підтримувати. За його словами, Росія втрачає 254 військових на кожен захоплений квадратний кілометр української території, а в Донецькій області – в середньому 428 на квадратний кілометр.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 4 роки повномасштабної війни у фото: як змінилася Україна
Подібні оцінки звучали і від союзників. Джон Гілі сказав, що вже чотири місяці поспіль Росія втрачає більше солдатів, ніж може набрати до війська. Марк Рютте, зі свого боку, навів ще одну цифру: у березні Росія втратила 35 тисяч військових.
Окремо Федоров говорив про те, якою для України була минула зима. За його словами, з листопада до березня Росія випустила по Україні 462 балістичні ракети, майже 600 крилатих ракет і 27 тисяч дронів типу Shahed. Ціллю була енергосистема. На цьому тлі українська сторона наголошувала, що рівень перехоплення крилатих ракет сягнув 80%, а дронів перевищив 90%.
Саме в цьому контексті на зустрічі знову повернулися до теми протиповітряної оборони. Українська делегація пов’язувала подальші рішення партнерів із підготовкою до наступного холодного сезону і захистом критичної інфраструктури.
Федоров також заявив, що Україна посилює тиск на енергетичний сектор Росії, порушує логістику, збільшує витрати і зменшує ресурси, доступні для фінансування війни.
PURL, Patriot і проблема строків постачання
Окремий блок берлінської зустрічі стосувався програми PURL, через яку партнери фінансують закупівлю озброєння для України. Марк Рютте заявив, що в програмі не відбулося жодних змін, але їй бракує коштів. За його словами, зараз занадто мало країн несуть занадто великий тягар.
Після засідання Рютте повідомив, що до кінця 2026 року очікує 15 мільярдів доларів дофінансування для озброєння ППО в межах PURL. Окремо він згадав нові внески партнерів, зокрема додаткові кошти для самої програми і чеської ініціативи з боєприпасами.
Михайло Федоров уточнив, що про внески в PURL оголосили Бельгія, Норвегія, Литва, Естонія та Болгарія. Для України цей механізм пов’язаний передусім із ракетами PAC-3 для Patriot, потрібними для протидії балістичним атакам.
Федоров також сказав про нові контракти на сотні ракет для Patriot, але наголосив, що йдеться не про швидкі поставки. Це контракти на наступні роки.
Паралельно Україна працює з партнерами над їхніми наявними запасами. Йдеться про пошук PAC-2 і PAC-3, які можна залучити раніше.
