До штучного аборту жінки вдавалися ще в давнину – робили це в домашніх умовах та за допомогою народних методів. Ставлення суспільства та держави до таких заходів у різні періоди часу залежало від особливостей суспільного та державного ладу, економічних та соціальних умов життя, чисельності та щільності населення, розвитку релігійних вірувань. Ще й досі у світі немає єдності у цьому питанні.
Explainer пояснює, чому жінки мають право на аборти та до чого може призвести заборона проведення штучного переривання вагітності.
Що сталося?
22 жовтня Конституційний суд Польщі ухвалив рішення, яке фактично забороняє проведення в країні абортів. За рішенням суддів, положення законодавства, яке дозволяло жінці перервати вагітність у випадку виявлення патологій плоду – невиліковної хвороби або незворотного дефекту, яке загрожує його життю, – є невідповідним Конституції. Рішення суду зумовлене пропозиціями представників/ць консервативних та правих партій, які становлять значну частину прибічників нинішнього польського уряду.
Активісти/ки та правозахисниці/ки, які виступають проти посилення законодавства, вважають, що внаслідок такого рішення у Польщі відбудеться наростання «абортивного підпілля», жертвами якого можуть стати тисячі полячок.
Законодавство Польщі й до ухвалення цього рішення було одним із найсуворіших в Європі – до цього в країні діяв «аборційний компроміс».
У 1993 році ухвалили закон про планування сім’ї, охорону плоду та умови допустимості переривання вагітності. Аборт можна було зробити тільки з трьох причин: якщо вагітність загрожує здоров’ю або життю матері, якщо медичний огляд показує наявність у плода невиліковних хвороб або незворотного дефекту, який загрожує його життю, а також якщо вагітність виникла внаслідок кримінальних дій.
Такі положення законодавства призвели до появи у Польщі явища «абортивного туризму» в інші європейські держави (Україна, Словаччина, Німеччина), а також існування «абортивного підпілля».
Ніколи чи все ж знову?
Весь тиждень перед засіданням Конституційного суду активіст(к)и Польщі влаштовували акції протесту.
Організовувати пікети було проблематично, адже вся країна перебуває у «червоній» карантинній зоні, і щоденно коронавірус виявляють у близько 10 тисяч осіб. Тому значна кількість акцій проти законодавства щодо абортів проходила у формі автопробігів.
Також небайдужі громадян(к)и писали листи на адресу Конституційного суду.
Безпосередньо й в самому парламенті Польщі також відбулася акція протесту – депутатки з лозунгами «Це війна», «Це ганьба», «Це скандал» заблокували трибуну, а чоловіки-депутати утворили ланцюг, аби захистити колежанок від правоохоронців.
Проходив протест і в онлайновому форматі: в мережах активіст(к)и публікували пости з хештегом #powiedzkomus (повідом комусь) та #wyroknakobiеty (вирок жінкам), автор(к)и яких протестували щодо ймовірного рішення суду.
Українські активіст(к)и також організували акції під посольством Польщі в Україні на підтримку полячок. На плакатах – відповідні написи: «Права жінок – права людини», «Вибір за мною», «Дайте спокій жінкам», «Ніколи знову», «Легальні аборти рятують життя» і подібні.
Одна з учасниць руху Femen також висловила своє невдоволення рішенням польського суду – вона роздяглася під посольством республіки. На її тілі були написані лозунги «Моє тіло – мій вибір», «Сестри, до зброї».
Здоров’я жінки – у пріоритеті
Юридичні обмеження проведення абортів призводять до травм та смертності, оскільки жінки вимушені шукати незаконні та небезпечні способи переривання вагітності, адже далеко не всім доступні варіанти з виїздом в іншу країну.
Заборона жінкам та дівчатам зробити аборт не означає, що вони перестають його потребувати, тому спроби заборонити або обмежити це право ніяк не впливають на зменшення кількості абортів, це тільки змушує людей шукати підпільні шляхи розв’язання цього питання.
За даними ООН, щорічно у світі проводять близько 25 мільйонів операцій зі штучного переривання вагітності в небезпечних умовах. Кожен рік 22 тисячі жінок помирають внаслідок таких операцій. Близько 7 мільйонів осіб під час підпільних абортів отримують травми, що в майбутньому призводять до безпліддя.
Небезпечні аборти визначаються Всесвітньою організацією охорони здоров’я як «процедура переривання незапланованої вагітності, що проводиться особами, що не мають необхідних навичок, або в середовищі, що не відповідає медичним стандартам».
На відміну від легального аборту, що проводиться досвідченим лікарем/кою, небезпечні аборти можуть мати фатальні наслідки. За даними ВООЗ, небезпечні аборти є третьою за поширеністю причиною материнської смертності в усьому світі й призводять до додаткових п’яти мільйонів випадків інвалідності, яких можна було уникнути.
Наслідками нелегальних абортів можуть бути неповне вилучення плоду, сильна кровотеча, розриви стінки матки гострим інструментом, пошкодження хімічними голками або зондами статевих шляхів та внутрішніх органів, уламки скла в піхві або анусі.
Легалізація абортів важлива для збереження здоров’я жінки, адже безпечний аборт не має таких негативних наслідків. Закони, що забороняють жінці вирішувати, як діяти в тій чи тій ситуації, що стосується її організму, тіла, психічного здоров’я, порушують одне з основних прав людини – право власності на своє тіло.
Не суто жіноча потреба
Доступу до послуг з переривання вагітності потребують не лише цисгендерні жінки та дівчата (які були визнані такими від народження), а й інтерсекс-люди, трансгендерні чоловіки та хлопці, а також люди з іншою гендерною ідентичністю, у яких є репродуктивна можливість завагітніти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як написати про трансгендерних людей і не зганьбитися: досвід Джоан Роулінг та українських медіа
Однією з основних перепон доступу представників/ць ЛГБТ-спільноти до абортів є відсутність медичного обслуговування. Крім того, ті, у кого є доступ до охорони здоров’я, можуть зіткнутися зі стигмою та упередженим ставленням під час надання медичних послуг.
Захисники/ці сексуальних та репродуктивних прав проводять просвітницькі кампанії з підвищення обізнаності про те, як зробити контрацепцію та можливість переривання вагітності доступними та інклюзивними для всіх, хто цього потребує, без будь-якої дискримінації.
Заборона абортів – це шлях до дискримінації
Згідно з міжнародним правом, кожен з нас має право не піддаватися насильству, дискримінації та тортурам, а також жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, ставленню.
У законі про права людини прописано, що рішення, які стосуються вашого тіла, мають прийматися тільки вами – це те, що має назву «тілесна автономія».
Примус когось до небажаної вагітності або підштовхування до небезпечного аборту є порушенням прав людини, зокрема йдеться про право на недоторканність особистого життя та тілесну автономію.
У багатьох випадках ті, хто не має іншого вибору, окрім як вдатися до небезпечного аборту, також ризикують піддатися судовому переслідуванню, покаранню та тюремному ув’язненню, де вони також можуть зіштовхнутися із жорстким нелюдським ставленням та приниженням честі та гідності, дискримінацією в медичній сфері.
Назад у майбутнє?
Ще до появи сучасної медицини були різні способи штучного переривання вагітності, і проводилися ці процедури в усьому світі. Методи були, м’яко кажучи, неприємними та жорстокими. Коли прогодувати велику родину було важко, жінки зверталися до народних методів, які сьогодні здаються нам варварством.
Лазня. Наші попередниці визначили, що викидень часто є результатом агресивної дії високих температур.Тож для того, аби не допустити розвитку вагітності та запустити процес її переривання, жінки, які прагнули позбутися плоду, відвідували лазню, нагріваючи парню до максимально терпимого рівня. Подібні експерименти над своїм тілом часто не давали бажаного ефекту, але провокували різні проблеми зі здоров’ям. Викидень, який виникав у таких умовах, ускладнювався серйозними кровотечами.
Чужорідні тіла. Ще один варіант переривання вагітності, до якого вдавалися наші прапрабабусі, – це введення в шийку матки різних сторонніх тіл. Для проведення абортів було заведено використовувати в’язальні спиці, рослини, металеві вішаки для одягу. Ці методики часто провокували запальний процес та сепсис, які ставали причиною летального результату.
Кілок. Чи не найжорсткішим методом було переривання вагітності за допомогою дерев’яного кілка. Жінка сідала на нього та прокручувалася кілька разів. Це призводило до каліцтва, значної втрати крові та жахливих відчуттів.
Трави та настоянки. Також ранішеактивно використовували різні властивості трав, що могли викликати дострокове переривання вагітності. Для цього на основі плауна сплюснутого, барбарису, настурції, тирличу, а також барвінку готували настоянки та відвари, які пили та використовували для спринцювання. А от відвар на основі лаврового листа треба було випити кілька разів, а листя поміщали на ніч у піхву. Такі засоби не тільки були малоефективними, але й при відсутності результату могли стати причиною різного роду порушень у розвитку плода.
Чи на все божа воля?
Церкви та прорелігійні організації, як супротивники абортів, вважають, що життя дитини починається з моменту запліднення. За їхнім баченням, ембріон – це теж повноправна особистість, відповідно, аборт прирівнюється до вбивства людини. Зазвичай віряни спираються на два поширених аргументи.
Перший звучить так: якщо ембріон – це людина, то він наділений тими ж правами, що мають інші, зокрема, правом на життя. В такому випадку його право на життя перевищує право матері на автономію тіла, і вона має зберегти плід та народити його. Навіть якщо плід має хвороби чи патології або несе загрози життю матері – на все воля божа.
У ситуації, якщо родина не має можливості утримувати та виховувати дитину або жінка завагітніла внаслідок зґвалтування чи інцесту, церковні діячі радять народити дитину і віддати її на виховання державі.
Другий аргумент стосується вже не біблійних заповідей, а боротьби з демографічною кризою. Релігійні лідери прагнуть заборонити аборти законодавчо – на державному рівні.
Тоді згадується принцип світськості, який передбачає відокремлення держави від релігійних догм. Але ж ніщо не заважає застосовувати закон безпосередньо до пастви, а не до суспільства загалом, саме в релігійних колах пропагувати дітонародження за будь-яких умов.
Альтернативним абортам варіантом, на думку церкви, є вмовляння жінок на народження дітей, протидія сексуальній освіті та заборона контрацепції. Отже, демографічну ситуацію має покращити заборона контрацепції, а щоб це точно допомогло, треба також ввести покарання за аборти.
Що каже чинне законодавство?
Згідно з чинним законодавством України, добровільний штучний аборт можна проводити до 12 тижня вагітності. При цьому процедура має бути проведена акушером-гінекологом в акредитованих закладах охорони здоров’я.
Проведення штучного аборту в пацієнтки віком до 14 років або в недієздатної особи здійснюється за заявою її законних представників. Штучне переривання вагітності в пацієнтки, яка досягла 14 років, відбувається за її згодою.
У період від 12 до 22 тижнів вагітності аборт може бути проведено лише у встановлених законодавством випадках та за наявності обставин, що дозволяють переривання вагітності. Такими обставинами є:
- якщо вік вагітної жінки менш як 15 років або більше як 45 років;
- якщо вагітність настала внаслідок зґвалтування;
- якщо під час вагітності настала інвалідність;
- інфекційні та паразитарні захворювання у вагітної (краснуха, ВІЛ, туберкульоз);
- наявність злоякісних новоутворень;
- хвороби ендокринної системи, розлади харчування та порушення обміну речовин (діабет, мутація генів);
- хвороби крові;
- розлади психіки та поведінки (шизофренія, психоз, розумова відсталість);
- хвороби нервової системи (Альцгеймера, дистрофія);
- хвороби системи кровообігу (ішемічна хвороба серця, серцева недостатність);
- хвороби органів дихання (обструктивна легенева хвороба, респіраторна недостатність);
- хвороби органів травлення, сечостатевої системи, шкіри, уроджені вади розвитку.
До шостого тижня жінка може прийняти ліки, які спричинять відторгнення плідного яйця. Ця процедура проходить під наглядом лікаря/ки та за попередньою консультацією і має назву медикаментозний аборт.
До десятого тижня проводять так званий мініаборт – вакуум-аспірацію – «висмоктування» вмісту порожнини матки, через пластикову або металічну трубку, приєднану до вакуумного насоса.
Найбільш травматичним є хірургічний аборт, який проводять на більш пізніх строках вагітності. Під час цієї процедури відбувається вишкрібання стінок порожнини матки – видаляється ендометрій.
Замість висновку
Починати боротьбу з абортами треба з попередження проблеми, проводячи просвітницькі заходи в закладах освіти – порушувати питання активної згоди, протидії насильству, розповідати про контрацепцію та попередження вагітності.
Секс-освіта для школярів – це норма багатьох розвинутих країн, адже від інформованості підлітків та юнок про своє тіло, стосунки з партнер(к)ами, засоби захисту та ІПСШ залежить і те, як вони почнуть вести статеве життя та будувати взаємини у майбутньому.
Коріння проблеми абортів можна знайти і в економічній ситуації, і в шкільній освіті, і у відсутності ефективної соціальної реклами, і в небажанні батьків розмовляти про секс зі своїми дітьми. Навряд чи заборони виявляться дієвим засобом протидії абортам, а от просвітницька діяльність та доступність контрацептивів точно змінять ситуацію на краще.
