Сьогодні, 12 липня, речниця МЗС РФ Марія Захарова натякнула на можливість нових обстрілів енергетичних об’єктів в Україні. Вона стверджує, що Україна планує зруйнувати дамби Київської ГЕС і Канівського водосховища, щоб звинуватити Росію.
Варто зазначити, що такі “попередження” російські пропагандисти роблять не вперше, з метою цинічно звинуватити Україну в атаках. Наприклад, раніше Росія звинуватила Україну у підриві греблі Каховської ГЕС, заявивши, що вона була зруйнована через “безперервні обстріли ЗСУ” влітку 2023 року. Проте численні докази переконливо свідчать, що дамбу підірвала саме Росія. Так Кремль діє щодо всіх своїх злочинів, які міжнародні інституції визнають провиною Росії.
Explainer пояснює, якими можуть бути наслідки прориву греблі та чи загрожуватиме столиці техногенна катастрофа.
Перша ГЕС у каскаді
Київська гідроелектростанція – це перша сходинка каскаду з шести ГЕС на річці Дніпро. Станція знаходиться біля міста Вишгород (приблизно 20 км від столиці).
Будівля ГЕС має ширину 51 м та довжину понад 280 м. Гідроелектростанцію будували за радянських часів у рекордно короткі строки: в 1960-1968 роках.
До основних споруд гідроелектростанції належать: будівля ГЕС, земляні греблі й дамби, бетонна водозливна гребля, суміщена з будівлею станції, з двадцятьма водоскидами, а також судноплавний шлюз. Загальна довжина захисних споруд становить 70 км, а найбільша висота греблі – 22 м.
Греблею Київської ГЕС утворено величезне Київське водосховище (або Київське море) загальною довжиною 110 км, найбільшою шириною до 12 км та з площею водної поверхні 922 кв. км.
Потужність Київської ГЕС становить 440 МВт (дані станом на вересень 2021 року).
Вона забезпечує покриття пікових навантажень в енергосистемі України. А Київське водосховище дозволяє регулювати такі кліматичні явища, як весняні повені чи засухи. Наприклад, під час паводків фахівці ГЕС можуть трохи осушити водосховище, щоб воно могло прийняти додаткову воду.
Окрім Київської, Дніпровський каскад ГЕС також включає: Канівську, Кременчуцьку, Середньодніпровську, Дніпровську та Каховську гідроелектростанції. На відстані 2,5 км від Київської ГЕС розташована Київська гідроакумулююча електростанція (ГАЕС), призначена для збільшення пікової потужності в енергосистемі України.
Апокаліптичні прогнози та їх спростування
Після низки ударів військ РФ по об’єктах критичної інфраструктури мережу сколихнули деякі апокаліптичні прогнози попередніх років про наслідки руйнування греблі Київського водосховища.
Зокрема, в фокусі уваги опинилися заяви так званого “київського еколога” Василя Кредо, який колись стверджував, що Київська гребля начебто є “найнебезпечнішим об’єктом на Землі”, оскільки на 93% аварійна. Згідно з цим “прогнозом”, першим під удар потрапить столичний район Оболонь, який за три хвилини після аварії “накриє чотириметрова хвиля”, далі Троєщина, Поділ та Русанівка. Загроза нібито існує і для десятків інших населених пунктів України, а також Запорізької АЕС.
На подібні катастрофічні прогнози вже відреагували в компанії Укргідроенерго, назвавши їх маніпулятивними. Прорив Київської греблі внаслідок ракетного удару РФ там назвали маловірогідним. У компанії запевнили, що зруйнувати споруди ГЕС ракетою не так просто.
– Щодо можливих сценаріїв ракетного обстрілу російськими військами греблі Київського гідровузла, критичної загрози для населення не прогнозується. Оскільки сама станція та гребля спроєктовані і побудовані у 1960-х роках із урахуванням тогочасних загроз, зі значним запасом міцності та стійкості, зруйнувати чи суттєво пошкодити масивні гідротехнічні споруди ураженням ракетою не так просто, – наголосили в Укргідроенерго.
До того ж ГЕС обладнана контрольно-вимірювальною апаратурою, автоматизованою системою контролю безпеки гідротехнічних споруд. Це дозволяє цілодобо відстежувати основні показники стану споруд станції та запобігти аваріям.
ГЕС постійно охороняє відомча воєнізована охорона разом з іншими спеціалізованими підрозділами.
У компанії запевнили, що гідротехнічні споруди Київської ГЕС регулярно обстежуються, і їх надійність “не викликає жодного сумніву”.
Якщо ж під час удару РФ все-таки будуть пошкоджені металеві затвори греблі, може відбутися поступовий неконтрольований витік води з Київського водосховища. Внаслідок цього будуть підтоплені деякі території.
– Зони підтоплення будуть незначними і відомі службам ДСНС та місцевим органам влади, тому місцеві мешканці будуть повідомлені завчасно, – йдеться в повідомленні.
Водночас фактчекери ресурсу По той бік новин звернули увагу на те, що сам “еколог” Василь Кредо позиціонує себе як філософа-прогнозиста, еколога-катастрофолога, письменника-богослова та світського ченця. В українській Вікіпедії стаття про нього була вилучена ще в 2013 року. А “Міжнародна група незалежних фахівців з прогнозування наслідків катастроф”, яку він начебто очолював, ймовірно, існує лише в матеріалах деяких ЗМІ.
Крім того, українські медіа поширили твердження про “ефект доміно” в разі руйнування Київської дамби: що тоді Канівська, Кременчуцька та інші греблі каскаду на Дніпрі також будуть зруйновані, й це може навіть спровокувати аварію на Запорізькій АЕС.
Така заява ще в лютому з’явилася в Telegram-каналі Міністерства інфраструктури України – в день, коли РФ намагалася атакувати дамбу Київського водосховища.
– Якщо дамба буде зруйнована, повінь призведе до катастрофічних жертв та збитків – в тому числі затоплення житлових районів Києва та передмість. Руйнування Київської дамби може призвести до руйнування Канівської, Кременчуцької та інших греблей каскаду і навіть аварії на Запорізькій АЕС, – інформували міністерство та ЗМІ з посиланням на Укрводшлях.
Однак у науковців дещо інша думка.
Чим може загрожувати удар по Київській ГЕС: сценарії вчених
Якими можуть бути наслідки прориву дамби Київської ГЕС – ще в квітні 2022 року спрогнозували науковці Інституту проблем математичних машин та систем Національної академії наук України.
Докладні розрахунки ймовірних сценаріїв прориву дамби, підтоплення територій Києва та його околиць оприлюднені у відкритому доступі на сайті НАН.
Як наголошують науковці, ушкодження та руйнування дамби Київської ГЕС небезпечне раптовим і неконтрольованим викидом великої кількості води з Київського водосховища, швидким поширенням хвилі заплавою Дніпра, затопленням берегів Києва. Все це може призвести до матеріальних збитків, затоплення значних територій, загибелі та травмування мешканців столиці.
Тож науковці напрацювали сценарії можливих наслідків, щоб влада могла вчасно на них відреагувати.
Вчені розглянули три можливі варіанти прориву дамби ГЕС:
1. Якщо розмір прорану (вимоїни, утвореної при прориві водним потоком напірної гідротехнічної споруди – дамби, земляної греблі) становитиме 400 м. Такий сценарій науковці вважають малоймовірним. Як уже зазначалося, Київська ГЕС, зокрема, складається з бетонної греблі та земляної дамби. Довжина греблі ГЕС становить 288 м. А разом із дамбами лівого та правого берегів Дніпра загальна довжина сягає близько 400 м, тобто в цьому випадку йдеться про повне руйнування споруд ГЕС.
– Руйнування греблі разом з обома дамбами відповідає малоймовірному сценарію із прораном 400 м, – наголошують у НАН.
2. Повне руйнування греблі (проран 280 м). Такий сценарій науковці вважають більш реалістичним.
3. Ще один реалістичний сценарій, на думку вчених, – часткове руйнування греблі ГЕС (проран 100 м).
За розрахунками науковців, найбільші площі затоплення спостерігатимуться на територіях зі зниженим рельєфом:
- На півночі Київщини – від дамби ГЕС до меж Києва, у столичних мікрорайонах Оболонь та Троєщина. Там подекуди рівень води може досягати 3 м і більше.
- На півдні – від Південного мосту в Києві до захисних дамб у селищі Козин та селі Проців.
У Києві можуть бути затоплені: невеликі ділянки території вздовж Оболонських озер; острови (Труханів, Долобецький, Венеційський), а також дачні та котеджні містечка, розташовані на лівому березі (Русанівські сади, Нижні сади, Деснянське).
На півдні столиці затоплення загрожує більшій території: в Голосіївському районі – ділянка від Дніпра до Столичного шосе; Осокорки (зокрема, мікрорайон до вулиці Ревуцького); 11-й мікрорайон Позняків; мікрорайон Бортничі до озер Вітовець і Заплавне.
Судячи з таблиці глибини затоплення в кількох контрольних точках у Києві, найбільше вода підніметься у дачному масиві Русанівські сади: до майже 3 м, якщо розмір прорану становитиме 280 м, та до 1,5 м за часткового руйнування греблі.
Високим також буде рівень води на Осокорках, в мікрорайоні Нижні сади та в Корчуватому.
Окрім розміру прорану на ГЕС, на рівень затоплення також впливатиме гідрологічна ситуація в момент прориву: рівень води в Київському водосховищі. Якщо під час гіпотетичного пошкодження дамби рівень води буде вищим, то відповідно й територія затоплення буде більшою.
А від розміру пошкодження (прорану) в дамбі залежить час початку затоплення і досягнення максимальної глибини.
Науковці наголошують: навіть за повного руйнування греблі Київської ГЕС буде час для евакуації мешканців Києва або підняття їх на безпечну висоту (вище першого поверху в багатоповерхових будинках). Зокрема, в разі прорану 280 м за 8 годин вода підніметься до рівня близько 1,2 м (ще безпечна глибина для дорослої людини). Для прорану 100 м цей час становитиме 23 години 20 хвилин.
На масиві Русанівські сади вода підніметься до рівня 2,78 м за більш ніж 20 годин.
Тож з огляду на наведені розрахунки науковців, про апокаліптичні сценарії знесення водяним “цунамі” цілих районів Києва не йдеться.
Як наголосив професор Інституту радіології довкілля Фукусімського університету, старший науковий співробітник НАН України Марк Желєзняк, проблема можливих ракетних ударів РФ по греблі Київської ГЕС, безумовно, існує. Як і загроза затоплення значних територій у разі руйнування дамби. Проте “апокаліпсис скасовується”.
– Не буде на Оболоні чотириметрового водяного валу… У разі цього теракту російської банди, ракетних ударів по КиївГЕС відбуватиметься поступове підтоплення прирічкових районів Києва. Серед зон житлової забудови Києва найбільше можуть бути затоплені Русанівські сади, висота підйому (води, – Ред.) до 3 метрів. Оболонь – несуттєве підтоплення. Щодо Русанівських садів – хто не встигне виїхати, хоч підйом до максимуму триватиме годинами, має піднятися на другий поверх свого чи сусідського будинку, – пояснив учений на своїй сторінці в Facebook, коментуючи панічні прогнози.
За його словами, проблема затоплення Русанівських садів була б вирішена, якби там добудували протипаводкову дамбу.
Саме Желєзняк із командою інших науковців НАН України зробили розрахунки можливих наслідків прориву дамби Київської ГЕС.
Ще один учасник цього дослідження, аналітик геоінформаційних систем Олексій Іщук пояснив у коментарі агентству Укрінформ, що земляну дамбу ГЕС практично неможливо підірвати. Тобто руйнувань може зазнати лише бетонна гребля.
– 280 метрів – саме така довжина бетонної частини. Тобто це максимальні руйнування, які можуть статися, тому що земляну дамбу взагалі практично неможливо підірвати. А руйнації від, скажімо так, звичайного попадання ракет – це не більше 100 метрів, – зазначив Іщук, який є розробником картографічного модуля моделі затоплення Київщини.
Він запевнив, що прорив дамби Київської ГЕС за будь-яких сценаріїв не повинен зачепити житлові масиви. Оскільки, наприклад, під час будівництва Оболоні там спочатку намили кілька метрів піску, а вже потім зводили будинки. Тож у цьому столичному районі можуть бути затоплені пляжі та кущі в низині. Історичний район Поділ захищений високою набережною.
Іщук наголосив, що за жодних обставин не буде і якоїсь надзвичайно високої та швидкої хвилі після гіпотетичного руйнування дамби. Так, перепад рівня води між Київським водосховищем і річкою Дніпро нижче за течією є невеликим. Тож хвиля просто розтечеться, а під Північним мостом не підніметься вище, ніж на півтора-два метри.
Ще задовго до війни РФ проти України апокаліптичні сценарії затоплення Києва спростовував доктор географічних наук, професор Віктор Вишневський. Він пояснював, що будинки киян в основному стоять на десятки метрів вище від рівня води у Київському водосховищі, який у середньому становить 103 м над рівнем моря.
– Переважна частина території Києва має абсолютну висоту, значно більшу за 103 м. Приміром, на Печерську висота місцевості сягає 190-195 м над рівнем моря. Що ж до переважаючої висоти міста, то вона становить 120-150 м. Так, абсолютна висота Майдану Незалежності становить 153 м, площі Перемоги — 129 м, – розповідав професор.
За словами Вишневського, винятком є окремі ділянки на Оболоні та Подолі. Проте це не означає, що вони підуть під воду в разі аварії на ГЕС: гребля не може вмить повністю зруйнуватися, а вода витікатиме через менший чи більший проран. З віддаленням від греблі рівень водного потоку поступово знижуватиметься.
Згідно з чинним законодавством, у разі руйнування гідротехнічних споруд загальна евакуація населення із зон можливого катастрофічного затоплення здійснюється у випадку, якщо хвиля прориву може досягнути населених пунктів менш ніж за чотири години.
На офіційному сайті КМДА оприлюдненні рекомендації для киян на випадок загрози повені. Зокрема, потрібно: уважно слухати інформацію та інструкції влади, профільних відомств; дізнатися місце збору для евакуації; підготувати документи (у водонепроникному пакеті), необхідні речі, одяг, запас продуктів на кілька днів, медикаменти; від’єднати від мережі всі електроприлади та вимкнути газ; зберігати спокій та не панікувати.
А при раптовому затопленні також потрібно зачинити вікна та двері; зібрати документи, цінності, ліки, продукти харчування та інші необхідні речі; надати допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку; піднятися на верхні поверхи (якщо будинок одноповерховий – у горішні приміщення), на дахи, дерева та інші підвищення, де чекати на допомогу.
