Атака РФ по Лаврі стала одним із найрезонансніших епізодів масованого обстрілу Києва у ніч проти 15 червня. Пошкоджень зазнали також Мистецький Арсенал, Музей книги і друкарства України, Національна кіностудія імені Олександра Довженка та інші заклади культури.
Культура давно стала одним із фронтів цієї війни. Від початку повномасштабного вторгнення російські удари пошкодили сотні музеїв, театрів, бібліотек, церков та історичних пам’яток по всій Україні. Події 15 червня знову поставили питання про те, чому серед цілей російських атак регулярно опиняються об’єкти української культурної спадщини.
Explainer розповідає, що відомо про атаку на Київ, які культурні об’єкти постраждали цієї ночі, чому їхня втрата має значення і як Росія руйнує українську культурну спадщину під час війни.
Що відомо про атаку на Київ 15 червня
У ніч проти 15 червня Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Україну. Основний удар припав на Київ.
За даними Повітряних сил, під час атаки Росія застосувала 70 ракет різних типів та 611 безпілотників. Серед них були балістичні ракети «Іскандер-М» і С-400, крилаті ракети Х-101, а також гіперзвукові ракети «Циркон». Українська протиповітряна оборона збила більшість повітряних цілей, однак частина ракет і дронів досягла своїх цілей.
Зафіксовано влучання 20 балістичних ракет і 27 ударних безпілотників у 42 локаціях.
У Києві загинули щонайменше п’ятеро людей. Ще близько 30 дістали поранення. Серед постраждалих – двоє дітей віком п’ять і шість років та вагітна жінка. Троє поранених перебували у важкому стані. Аварійно-рятувальні служби працювали приблизно на 50 локаціях по всьому місту.
Пошкодження та пожежі зафіксували майже в усіх районах столиці. Руйнувань зазнали житлові будинки, об’єкти цивільної інфраструктури, заклади культури та історичні пам’ятки.
Одним із головних символів цієї атаки стала Києво-Печерська лавра. Унаслідок влучання російського дрона загорівся дах Успенського собору. Після удару на території комплексу розпочали евакуацію старовинних ікон та інших святинь.
Поруч із Лаврою пошкоджень зазнав Мистецький Арсенал. За даними МВС, під час ліквідації пожежі на території Лаври російські війська завдали повторного удару неподалік музейного комплексу.
Близько другої години ночі під удар потрапила Національна кіностудія імені Олександра Довженка. Руйнувань зазнали корпуси студії, виробничі приміщення та техніка. Найбільших втрат завдав удар по костюмному цеху, де зберігалася найбільша костюмна колекція України.
Пошкодження також отримали Музей книги і друкарства України, Укркінохроніка, Національний палац мистецтв «Україна», а також будівля, у якій працюють House of Europe та Goethe-Institut Ukraine.
Чому ці об’єкти мають значення
Серед десятків пошкоджених будівель особливу увагу привернули саме культурні установи. Причина не лише в масштабі руйнувань, а й у тому, що кожен із цих об’єктів виконує різну функцію у збереженні української пам’яті.
Києво-Печерська лавра є одним із найдавніших релігійних і культурних центрів України. Вона входить до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та перебуває під посиленим міжнародним захистом. Протягом століть Лавра була місцем, де створювалися літописи, працювали друкарні та формувалася православна традиція на українських землях.
Мистецький Арсенал представляє вже іншу частину української культури – сучасне мистецтво, музейну справу та публічний культурний простір. Саме тут проходять великі виставки, фестивалі та дискусії, які формують сучасний культурний ландшафт країни.
Музей книги і друкарства України зберігає історію українського книговидання від перших друкарень до сьогодення. Його фонди документують розвиток української освіти, літератури та друкарської справи.
Національна кіностудія імені Олександра Довженка пов’язана з історією українського кіно. Тут створювалися стрічки, які увійшли до культурного канону країни та сформували кілька поколінь українських режисерів, акторів і художників.
Знищена під час атаки костюмна колекція була не просто складом реквізиту. У ній зберігалися предмети, які використовувалися під час зйомок фільмів різних епох і десятиліттями накопичувалися як частина історії українського кінематографа.
Разом ці установи представляють різні пласти української культури – від релігійної спадщини та книгодрукування до сучасного мистецтва й кінематографа.
Реакція України та міжнародний вимір
Однією з перших на атаку відреагувала Православна церква України. Поки рятувальники боролися з вогнем на території Лаври, митрополит Епіфаній повідомив про пожежу на даху Успенського собору та назвав подію черговим російським злочином проти історії, християнства та людяності.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна ініціює відповідні процедури в межах ЮНЕСКО та інших міжнародних механізмів. Він назвав удар по Лаврі актом державного варварства та закликав до міжнародної реакції.
Особливу увагу до події привернув статус самої Києво-Печерської лаври.
Лавра входить до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та перебуває під посиленим захистом відповідно до Другого протоколу Гаазької конвенції 1954 року. Саме тому атака на комплекс виходить за межі питання внутрішніх втрат України і стосується об’єктів, які міжнародна спільнота визнає частиною світової культурної спадщини.
Міністерка культури Тетяна Бережна назвала атаку на Лавру одним із найтяжчих злочинів проти культурної спадщини. Коментуючи руйнування на кіностудії Довженка, вона наголосила на втраті найбільшої костюмної колекції країни та заявила, що Росія продовжує атакувати установи, які зберігають українську пам’ять та історію.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що підтверджено атаку двох російських дронів на район, де розташовані Києво-Печерська лавра та Мистецький Арсенал. Він назвав удар по Лаврі одним із найбільших російських злочинів проти християнської культури та закликав країни «Групи семи» дати на нього відповідь.
Чому культурна спадщина стає мішенню під час війни
Російські удари по музеях, театрах, бібліотеках та релігійних пам’ятках часто пояснюють близькістю до зони бойових дій або особливостями ведення війни. Водночас частина дослідників розглядає такі втрати в ширшому історичному контексті.
Філософ Володимир Єрмоленко називає Росію асиміляційною імперією. На його думку, її логіка полягає не у підкресленні відмінності підкорених народів, а у її запереченні. У такій моделі культура, мова, історична пам’ять та релігійна традиція стають перешкодою для асиміляції.
Культурна спадщина зберігає свідчення окремої історії та окремого досвіду суспільства.
За роки повномасштабної війни в Україні пошкоджень зазнали сотні музеїв, бібліотек, театрів, церков та історичних пам’яток. Частину колекцій було викрадено або вивезено з окупованих територій.
Атака 15 червня привернула увагу саме через перелік постраждалих об’єктів. Під ударом опинилися Києво-Печерська лавра, музейні установи, культурні центри та одна з головних кіностудій країни. Кожен із цих об’єктів зберігав різні частини української культурної спадщини.
Що втрачає країна разом із такими об’єктами
Унаслідок атаки на кіностудію Довженка було знищено найбільшу костюмну колекцію України. У фондах зберігалися близько 100 тисяч костюмів і приблизно три мільйони одиниць одягу, зібраних за десятиліття роботи студії.
Серед них були речі, які використовували під час зйомок фільмів «Тіні забутих предків», «Пропала грамота» та «Богдан Хмельницький». Для істориків кіно це частина матеріальної історії українського кінематографа.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Soft power: як російська культура допомагає вбивати українців
Подібні втрати складно виміряти у цифрах. Пошкоджену будівлю можна відремонтувати. Колекцію, яка формувалася десятиліттями, повернути значно важче. Особливо коли йдеться про предмети, що існували в одному екземплярі.
Ця проблема значно ширша за одну атаку чи один музей.
За роки повномасштабної війни Україна втратила сотні культурних об’єктів. Частину пам’яток було зруйновано під час обстрілів. Частину музейних колекцій російські військові вивезли з окупованих територій. За оцінками музейників, лише на окупованих територіях опинилися близько 1,7 мільйона музейних предметів. Водночас фахівці визнають, що точний масштаб втрат досі встановити складно через відсутність повного цифрового обліку багатьох колекцій.
Історія Херсонського художнього музею стала одним із найвідоміших прикладів такого пограбування. Під час окупації російські військові вивезли найцінніші експонати музею. Коли працівники повернулися до фондосховищ після звільнення міста, на місці багатьох колекцій залишилися порожні приміщення.
Війна змінює не лише міста. Вона змінює те, що країна зможе розповісти про себе через десятки років.
Атака на Київ 15 червня вкотре нагадала, що культурна спадщина залишається однією з жертв російсько-української війни. Частину пошкоджених будівель відновлять. Частину втрачених колекцій і артефактів Україна, ймовірно, шукатиме та повертатиме ще багато років після завершення війни.
