Бюджетна криза в Україні вже позначилася на фінансуванні державних програм. Як повідомив 7 вересня голова парламентського фінансового комітету Данило Гетманцев, уряд відклав більшість незахищених видатків на грудень. 10 вересня міністр фінансів Сергій Марченко попередив, що за нестачі грошей можливі й затримки зарплат. За його словами, соціальних видатків обмеження поки не стосуються, проте своєчасність виплат залежатиме від надходження коштів.
За оцінкою премʼєр-міністра Сергія Корецького, Силам оборони бракує $27 млрд. Шукати ці гроші доводиться тоді, коли частина міжнародної допомоги затримується через невиконані зобовʼязання України перед партнерами, а доходи бюджету відстають від плану. Відкладаючи платежі, уряд виграє час, але для їх оплати до кінця року ще потрібно знайти фінансування.
Explainer пояснює, чому бюджету бракує грошей, кого зачепить економія та як держава може профінансувати необхідні витрати.
Чому бюджету бракує грошей
За січень–серпень 2026 року до загального фонду державного бюджету без урахування грантів надійшло близько 1,7 трлн грн. Це на 33,1 млрд грн менше від плану. Майже половина цієї нестачі — 15,6 млрд грн — припала на серпень. Відставання становить близько 2% від запланованих надходжень: воно відчутне, але не воно створює нинішню кризу.
Найбільше від плану відстали надходження від ПДВ із вироблених в Україні товарів та імпорту, внутрішнього акцизу, дивідендів і частини прибутку держпідприємств. Загалом за окремими джерелами доходів бюджет недоотримав майже 84 млрд грн. Проте інші платежі, зокрема податок на прибуток підприємств, принесли більше, ніж очікували. Це частково компенсувало нестачу й зменшило загальне відставання до 33,1 млрд грн. Причин недобору за окремими податками Мінфін не деталізував.
Головна ж потреба виникла не через доходи, а через оборону. Ще 3 серпня прем’єр Сергій Корецький повідомив, що ситуація на полі бою та додаткові рішення щодо оборони вимагають збільшити її фінансування. На початку вересня він назвав суму, якої бракує Силам оборони, — $27 млрд. За словами прем’єра, додаткові гроші потрібні через здорожчання війни, технологічні рішення, посилення протиповітряної оборони та грошове забезпечення військових.
Покривати витрати допомагають міжнародна підтримка й запозичення. За даними голови бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласої, за перші вісім місяців на видатки загального фонду спрямували $20 млрд міжнародної допомоги. Ще 317 млрд грн (близько $7,5 млрд) на його фінансування отримали від розміщення облігацій внутрішньої державної позики — цінних паперів, через які держава позичає гроші. Тобто зовнішня підтримка приблизно втричі перевищила те, що держава позичила всередині країни.
Для своєчасної оплати важлива не лише сума допомоги, а й дата її надходження. Заплановані кошти можуть ще не надійти, тоді як оплачувати військові та цивільні потреби потрібно вже зараз. За такого розриву уряду доводиться додатково позичати, шукати інші джерела фінансування або відкладати частину платежів.
Які видатки уряд відкладає на грудень
За повідомленням Данила Гетманцева від 7 вересня, уряд вирішив перенести на грудень більшість незахищених видатків. Серед них — витрати на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт. Загальної суми перенесених платежів уряд не оприлюднював, тому оцінити масштаб обмежень поки неможливо. Які роботи доведеться відкласти, залежатиме від переліку платежів, що потраплять під обмеження.
Грудень обрано тому, що це останній місяць бюджетного року. До того часу уряд розраховує отримати міжнародну допомогу й закрити відкладені платежі — інакше невиконані зобов’язання доведеться переносити вже на наступний бюджет.
Сергій Марченко пояснив, що за нестачі грошей першочергово фінансуватимуть сектор безпеки й оборони, а інші потреби — у міру надходження додаткових коштів. За словами міністра, цей порядок стосуватиметься й місцевих бюджетів. Програми будівництва, зокрема соціального, призупинятимуть, доки грошей не стане достатньо.
Паралельно уряд шукає можливості заощадити на інших потребах і спрямувати гроші на оборону. Ще 1 вересня Корецький заявив про 70 млрд грн економії, які планує повністю передати Силам оборони. На яких саме витратах уряд планує заощадити цю суму, прем’єр не уточняв. У доларовому еквіваленті це приблизно $1,7 млрд — трохи більше за 6% від нестачі у $27 млрд, яку уряд оцінює для Сил оборони. Тобто навіть повна реалізація режиму економії залишає більшу частину потреби непокритою.
Чому затримується міжнародне фінансування
Щоб отримати частину допомоги партнерів, Україна має ухвалити погоджені закони, урядові рішення та провести реформи. Зволікання з цими кроками затримує фінансування, на яке держава розраховує під час планування витрат.
1 вересня Сергій Корецький виступив у Верховній Раді з результатами експрес-аудиту, який провів новий уряд. Він повідомив, що Україна ризикує недоотримати значну частину з $29,5 млрд від міжнародних партнерів, якщо парламент і Кабмін не ухвалять погоджені рішення. Щоб бюджет отримав ці кошти, потрібно ухвалити 44 урядові рішення та 26 законів, проєкти яких уже перебували в Раді. Ще 17 законопроєктів Кабмін мав підготувати й внести. Періоду, за який очікуються ці $29,5 млрд, прем’єр не уточнив.
Важливо, що дефіцит Сил оборони не входить у цю суму. За словами Корецького, $27 млрд бракує «додатково» до міжнародного фінансування, на яке Україна вже розраховує. Тобто йдеться про два різні розриви: затримку очікуваних коштів і потребу, під яку джерела ще не визначені. Для покриття другої уряд веде окремі переговори про екстрене фінансування.
Найбільш публічною перешкодою стало питання оподаткування міжнародних посилок. 1 вересня парламент не підтримав законопроєкти про скасування ПДВ-пільги для відправлень вартістю до 150 євро та повернув їх на доопрацювання. Уряд повторно схвалив доопрацьований пакет 7 вересня: як пояснив Мінфін, нові правила пропонують запровадити не раніше липня 2027 року, зберігши звільнення від ПДВ для некомерційних посилок до 45 євро. А 8 вересня депутатка Ольга Василевська-Смаглюк заявила, що місія МВФ завершила переговори в Києві без попередньої домовленості щодо другого перегляду програми, а фонд продовжує наполягати на скасуванні пільги.
Для нинішнього бюджету значення має не сам податок, а виконання умови: надходження від нових правил очікуються аж у 2027 році, тоді як від рішення залежить транш зараз. Роксолана Підласа пояснювала, що під ризиком перебуває наступний транш МВФ на $1,66 млрд. Виконання програми співпраці з фондом також залишається умовою отримання допомоги Євросоюзу, тому затримка реформи може позначитися на кількох джерелах фінансування.
Проте закон про посилки — лише одна з десятків умов, і решта затрималася на різних етапах. За повідомленням Василевської-Смаглюк після засідання фракції за участю прем’єра та міністра фінансів, частина коштів залежала від урядових нормативних актів. Ще частина — від законів, які Верховна Рада вже ухвалила, але президент не підписав. Це той випадок, коли гроші затримуються не через відсутність політичного рішення, а через незавершену процедуру.
9 вересня Кабмін повідомив, що від початку місяця передав до Ради вісім законопроєктів, необхідних для залучення міжнародної допомоги. Серед них — зміни щодо роботи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, «Укрзалізниці» та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Корецький пообіцяв ухвалити всі необхідні урядові рішення до 1 листопада. Після виконання умов партнерам також знадобиться час, щоб оцінити результати та ухвалити рішення про перерахування коштів.
Чи можуть затримати зарплати, пенсії та соціальну допомогу
Ключове тут — різниця між сумою в бюджеті й грошима на рахунку. Марченко пояснив, що все залежить від коштів на Єдиному казначейському рахунку — рахунку, через який держава проводить усі бюджетні платежі. Навіть якщо витрати передбачені в бюджеті, для розрахунків із людьми потрібні гроші на рахунку саме в момент виплати. Тому затримка міжнародної допомоги чи недобір податків впливають на виплати навіть тоді, коли самі видатки ніхто не скорочував.
1 вересня прем’єр Сергій Корецький запевняв, що проблем із пенсіями та зарплатами не буде. Проте вже 10 вересня Сергій Марченко попередив про можливі затримки зарплат, хоча висловив сподівання, що їх вдасться уникнути. За словами міністра, соціальні видатки поки не обмежують, але своєчасність виплат залежатиме від надходження грошей.
Гіпотетичними обмеження є не для всіх. Перенесення незахищених видатків на грудень уже стосується тих, хто виконує роботи для держави: підрядників на будівництві, реконструкції та капітальних ремонтах. Роботи, які вже виконані, доведеться чекати оплати до кінця року. Скільки таких контрактів і на яку суму — уряд не повідомляв.
Обмеження поширюються й на місцеві бюджети: за словами Марченка, той самий порядок — спершу безпека й оборона, решта в міру надходження коштів — діятиме і для них. Що це означатиме для конкретних комунальних послуг, шкіл, лікарень чи програм соціального будівництва в громадах, Мінфін не деталізував.
Про зменшення пенсій, зарплат або соціальної допомоги Марченко не оголошував. Він застеріг, що за нестачі фінансування платежі можуть запізнюватися, але не уточнив, коли це може статися, яких саме виплат торкнеться і скільки триватиме. Не називав міністр і того, які категорії бюджетників можуть відчути затримки першими.
Де держава може знайти гроші та якою буде ціна цих рішень
Уряд розраховує отримати допомогу, яка затримується, і залучити додаткові кошти на оборону. Для відновлення запланованих надходжень Україна має виконати погоджені умови, після чого партнери оцінять результати й ухвалять рішення про фінансування. Окремо, за словами Корецького, тривають переговори про екстрену допомогу для покриття додаткових військових потреб.
Частину грошей можна знайти всередині країни. Економіст Андрій Длігач оцінює можливі надходження від скорочення необов’язкових програм, додаткових прибутків держпідприємств і внутрішніх запозичень у 100–150 млрд грн. Це приблизно $2,4–3,6 млрд, тобто близько 9–13% від дефіциту Сил оборони. На його думку, цього недостатньо для покриття всієї додаткової потреби, тому головним джерелом залишається міжнародна допомога. Власних розрахунків потенціалу внутрішніх джерел уряд не оприлюднював.
Держава також може продавати облігації банкам, компаніям і громадянам. Обсяг таких позик залежить від того, скільки покупці готові вкласти на запропонованих умовах. Отримані гроші допомагають оплатити поточні витрати, але згодом їх доведеться повернути з відсотками.
Якщо фінансування бракуватиме, Марченко допускає використання грошей, які створює Національний банк, — монетарне фінансування бюджету. Один із його механізмів — купівля НБУ державних облігацій за новостворені кошти. Уряд може витратити їх на невідкладні виплати, після чого ці гроші потрапляють в економіку. Частина може піти на купівлю товарів та іноземної валюти. Якщо їхня пропозиція не встигає за зростанням попиту, посилюється ризик подорожчання товарів і послаблення гривні.
Марченко допускає такий крок, але про ухвалене рішення не заявляв. Він також попередив, що повернення до монетарного фінансування ускладнить співпрацю з міжнародними кредиторами. Тож цей спосіб оплатити невідкладні потреби може погіршити можливості залучати допомогу надалі.
Що буде далі й за чим стежити
Пошук грошей на решту 2026 року вже збігається з підготовкою бюджету на 2027-й: Мінфін обговорює його параметри з МВФ, а попереду — розгляд у Верховній Раді. Уряду й депутатам доведеться планувати наступний рік, поки фінансування частини цьогорічних потреб ще не забезпечене.
Найближчі точки, які визначать, чи вдасться уникнути затримок виплат:
- до 1 листопада — дедлайн, до якого Корецький пообіцяв ухвалити всі 44 урядові рішення, потрібні для розблокування допомоги;
- другий перегляд програми МВФ — від нього залежить транш на $1,66 млрд і, опосередковано, допомога ЄС;
- грудень — місяць, на який перенесено відкладені платежі. Якщо кошти не надійдуть до того часу, вибір звузиться до нових позик, повторного перенесення або емісії.
