Чіп, який зможе лікувати хвороби і навіть читати думки людини – так Ілон Маск представив новий пристрій від компанії Neuralink. Його уже випробували на поросяті – тварині встановили чіп і передавали сигнали з мозку до комп’ютера. Зараз компанія Neuralink працює над тим, щоб під’єднати пристрій до мозку людини.
Експерти у сфері нейробіології та інженерії вже відреагували на презентацію нового пристрою. Але на відміну від преси, без особливого захвату.
Explainer пояснює, як працює пристрій від Neuralink, чи допоможе у лікуванні неврологічних хвороб і які загрози може нести.
Що сталося?
28 серпня компанія Neuralink презентувала пристрій, який з’єднує комп’ютер із мозком людини.
Ілон Маск продемонстрував це на прикладі поросяти, яке назвали Гертрудою. У її мозок заздалегідь установили пристрій від Neuralink. Чіп у мозку Гертруди зчитував активність нейронів її мозку й показував на екрані. На вигляд Гертруда цілком здорова, отже, пристрій безпечний у застосуванні.
Ілон Маск організував презентацію, щоб залучити в команду Neuralink професіоналів у сфері робототехніки, електроніки, нейрохірургії.
«Ми не намагаємося зібрати кошти. Наша мета – залучити людей до роботи у Neuralink, які б допомогли втілити наш продукт у життя», – каже Ілон Маск.
Як працює новий пристрій від Neuralink?
У компанії кажуть, що хірурги повинні зробити отвір до черепа, щоб встановити пристрій до мозку людини. Але у майбутньому сподіваються використовувати лазерний промінь. Один із засновників Neuralink Макс Ходак каже: «Механічний пристрій створює неприємні відчуття через вібрації у черепі, на відміну від лазерного променя».
Компанія Neuralink ще у 2019 році випробувала пристрій на пацюках. Система зчитувала інформацію з 1500 електродів – це у 15 разів краще, ніж попередні системи, які імплантували людям.
Втім, науковці застерегли, що успіх досліджень на тваринах може вийти не таким успішним на людях.
Ілон Маск порівняв Neuralink з фітбітом у черепі. Пристрій зовні схожий на монету розміром 23×8 мм.
Всередині пристрою знаходяться маленькі еластичні електроди у формі нитки. Ці електроди повинні зчитувати інформацію з нейронів мозку людини й передавати їх до комп’ютера. Спеціальний кабель передає дані від девайсу, разом із тим записує інформацію з усіх каналів.
Пристрій можна з’єднати з телефоном. Для цього потрібно буде мати відповідний застосунок у телефоні. З допомогою Bluetooth можна буде комунікувати з девайсом у голові. Пристрій буде працювати на зарядці. Її можна заряджати вночі – і цілий день використовувати.
Як можна використовувати пристрій від Neuralink?
У червні компанія отримала маркування від Food and Drug Administration. Це дозволило компанії заявити про намір імплантувати пристрій в людський мозок.
Зараз компанія Neuralink працює для того, щоб у майбутньому випробувати пристрій на людях. Перші клінічні випробування будуть перевіряти ефективність і безпечність технології на частково або повністю паралізованих людях.
У компанії зазначили, що спочатку проєкт буде фокусуватись на медичній індустрії. Пристрій допоможе паралізованим людям користуватись телефоном або комп’ютером. Також його планують використовувати для лікування епілепсії.
Ілон Маск вважає, що при подальшій розробці Neuralink зможе лікувати такі хвороби, як втрата пам’яті, тривога, пошкодження мозку, депресія. Ілон Маск також очікує, що з допомогою чіпу від Neuralink можна буде зберігати й відтворювати спогади.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як виглядали римські імператори? Канадський митець відтворив їхнi портрети за допомогою нейронних мереж
Ілон Маск зазначив, що у пристрою змінився дизайн із часу свого виходу минулого року – тепер він може повністю сховатись за волоссям після встановлення до голови.
В одному з інтерв’ю Ілон Маск сказав, що пристрій навіть допоможе деяким людям повернути зір. Також він сказав, що пристрій всередині мозку зможе відновити функціонування кінцівок і навіть допомогти тим, чиє тіло паралізоване повністю. При подальшій розробці пристрій лікуватиме всі типи пошкоджень мозку. Ілон Маск також припустив, що в майбутньому за допомогою пристрою, можливо, люди зможуть передавати думки іншим, що, по суті, замінить живе спілкування.
Також компанія заявила, що з допомогою пристрою користувачі зможуть слухати музику. Для цього потрібно буде під’єднати Neuralink до задньої частини вуха.
Штучний інтелект має досить широкі можливості. Можливо, у майбутньому він зможе спростити комунікацію між людьми. Втім, дехто вказує і на загрози, які можуть принести подібні відкриття.
Які можливі загрози від пристрою Neuralink?
Одне із основних питань – як безпечно помістити девайс до мозку людини. Такі операції вимагають максимальної точності й ретельності.
Директор центру квантової біохімії Інституту медичних досліджень Чед Батен вказав, що дротові нитки під час пересадки чіпу до мозку пронизують шкіру, і тому несуть ризик інфікування. Також Чед Батен вважає, що зчитати інформацію з мозку людини стане справжнім викликом для компанії.
До того ж мозок людини може сприйняти девайс як чужорідне тіло. Професор університету Пенсильванії Конрад Кордінг висловив побоювання, що якість електродів у мозку може з часом погіршуватись. Також він додав: «Ми зрозуміли, що через кілька місяців після переміщення електродів до мозку з’являються сліди від шраму». Також він зазначив, що пристрій варто встановлювати людині на усе життя. Якщо ж установити, а потім вилучити пристрій, це може завдати шкоди.
Ілон Маск обіцяв розробити у майбутньому систему, яка б проникала до мозку людини через лазерний промінь. Втім, і тут є ризики. Адже для того, щоб зробити у черепі отвір таким чином, потрібно використовувати промінь з досить високою температурою.
Що кажуть про Neuralink експерти?
Мета пристрою від Neuralink, звісно, амбіційна. Однак навколо цієї теми точаться численні етичні й медичні дебати.
Дехто із вчених захоплюється винаходом від Neuralink.
Професор психології, нейробіології та біології в Каліфорнійському інституті технологій Ральф Адольфс вважає пристрій від Neuralink надзвичайним технологічним досягненням.
«Neuralink є хорошим прикладом, як технологія випереджає нашу здатність розуміти, як її використовувати», – каже Ральф Адольфс і додає: «Спочатку варто імплантувати чіп хворим людям у медичних цілях. Зараз буде неетично імплантувати чіп одразу здоровим людям».
Деякі експерти скептично ставляться до пристрою від Neuralink і вважають його технологію значно простішою, ніж вона здається.
Зокрема, професор університету Ньюкасла Ендрю Джексон вважає, що у представленні пристрою не показали нічого, чого не було раніше.
«Є велика різниця між записуванням клітин мозку і «читанням думок», особливо, коли справа доходить до більш складних когнітивних функцій, яких ми не розуміємо». Також Ендрю Джексон додав: «Я вважаю це інженерією, а не нейробіологією».
Професор нейробіології Університету Джонса Гопкінса Джон Кракауер вважає, що люди ще не скоро використовуватимуть цей пристрій.
«Якщо ми хочемо прочитати думки, куди саме потрібно імплантувати пристрій? Як уникнути контакту зі шкірою голови? Про це нічого не згадували».
Президент Інституту медичних досліджень Фейнштейн і професор нейрохірургії Кевін Трейсі сказав, що не уявляє, як вищезгадані хвороби зможуть лікувати менше, ніж за 10 років. Разом з тим професор Трейсі вважає, що невеликий розмір чіпу допоможе уникнути пошкоджень мозку. Також він вважає, що презентація пристрою допоможе науковцям під час майбутніх досліджень.
Професор Інституту когнітивних наук Патрік Хаггард вважає цікавою ідею інтерфейсу, який з’єднує мозок із комп’ютером, щоб лікувати паралізованих хворих. Втім, він вказує й на ризики:
«Щодо нейронних технологій є суттєві етичні міркування. Пацієнта потрібно захистити, щоб алгоритм не зчитав інформацію з мозку пацієнта невірно. Важливо взяти відповідальність за такі дії та відрізнити, чи алгоритм діє згідно з вибором пацієнта, або ж проти його волі».
Професор Ворицького університету біоінженерії Крістофер Джеймс не вважає Neuralink науковим проривом.
«Наразі немає достатньої кількості інформації, яка б сказала, наскільки це стане успішним. Нейрокомп’ютерний інтерфейс створювали багато разів, про це написано багато наукових праць, журналістських статей. Тому цей пристрій – не більш як ще один нейрокомп’ютерний інтерфейс. Колись я з цим працював, із цим працювали мої студенти».
Професор робототехніки в Единбурзькому університеті Сетю Віджаякумар дає такий коментар: «Є три великі виклики для того, щоб паралізовані люди змогли рухатись або сліпі люди змогли бачити за допомогою цієї технології. По-перше, довговічність, стабільність та стійкість імплантованого девайсу. По-друге, ширина частот і сигнали, які можуть змінюватись залежно від місця, температури та кількості інформації. І нарешті, розшифрування сигналу без розуміння нейронного коду не дасть бажаних результатів».
Доктор Кардіффського університету Дін Барнет вважає, що презентація Neuralink – звичайне піар-відео. До того ж, на думку Барнета, розробники не дали зрозуміти, як цей винахід допоможе паралізованим людям:
«Я нічого не чув про це у наукових публікаціях. Такі речі повинні працювати по-іншому. Потрібно провести численні дослідження у відповідності з етичними нормами. Винахід повинні підтвердити відповідні експерти, щоб упевнитись, що це працює. Це значна подія для медіа, втім, не для наукової спільноти. Тому я ставлюсь до цього скептично».
А доктор Інституту інженерії та технологій Пітер Бенністер вважає, що цей винахід може надихнути наступні покоління інженерів та науковців:
«Такі амбіційні проєкти та ідеї можуть впливати на майбутній технологічний прогрес у суспільстві й часто приводити до справжніх інновацій».
