Схоже, що анонсований багатьма експертами контрнаступ ЗСУ на півдні вже розпочався. Про це свідчить цілеспрямоване знищення транспортної логістики ворога: мостів, складів та баз. Тобто усього, що не дозволить армії РФ оперативно розпоряджатися своїми резервами.
Після розгрому під Києвом, облоги Маріуполя та кривавої, але безуспішної спроби захопити Донбас, наступальний потенціал російської армії видихся. Оперативна пауза затягнулася, чим і прагне скористатися українське командування, запланувавши контрнаступ на Херсон.
Деокупація цього стратегічно важливого міста на півдні України та єдиного обласного центру, який спромігся захопити ворог, може виявитися вирішальною у визначенні подальшого напрямку війни.
Втрата Херсону буде важкою політичною та воєнною поразкою Путіна, бо поставить хрест на його планах захопити Одесу та відрізати Україну від Чорного моря. Це також дозволить зачистити від ворога увесь правий берег Дніпра та перейти до подальших контрнаступів і деокупації усієї Херсонської та Запорізької областей з виходом до Чонгару та Перекопського перешийку.
Explainer розбирався, коли можна очікувати звільнення Херсону і що треба для успішного контрнаступу ЗСУ.
Що відбувається зараз на херсонському напрямку?
Якщо в загальних рисах, то ЗСУ проводить ряд невеличких точкових локальних наступів з метою ізолювати російські війська на правому березі Дніпра, відрізавши їх від постачання. Для цього знищуються мости через Дніпро та Інгулець, а також бази та склади у тилу ворога.
Причому атака на авіабазу в окупованому Криму засвідчила, що ЗСУ можуть прострілювати тили ворога вглиб до 250-300 км, що створює для РФ величезні проблеми з логістикою та безпекою, бо змушує захищати бази не тільки на всій території окупованої України, але й вглибині власної території.
Джеймс Раштон, британський аналітик, який працює в Україні, вважає, що напад на авіабазу в Криму став переломним моментом.
“Велика територія, яку вони раніше вважали безпечною, навіть від HIMARS та M270, тепер такою не є”, – цитує аналітика «Еспресо».
Саме так, поступово, ускладнюючи для ворога шляхи постачання та підкріплення, українське командування хоче витіснити ворога на лівий берег Дніпра з невигідних оборонних позицій, примусити його до жесту доброї волі. Тож, великого штурму Херсону не буде, про що у своїй іронічній манері вже повідомив Олексій Арестович:
“Всі чекають контрнаступу о 4 ранку, коли вдарять усі гармати, звідки не візьмися 100-тисячні резерви українських військ поскачуть на білому коні у бік Криму. Такого не буде. Буде повільний, нудний, тихий наступ”, – сказав Арестович.
Тим часом російське командування активно зміцнює оборону в очікуванні майбутнього контрнаступу ЗСУ. Для цього дві найпотужніші армії Східного ВО (5-та та 35-а ЗВА) та одна з повітряно-десантних дивізій зосередились на лівому березі Дніпра. Перед самим Кримом ворог розгортає ще одне угрупування військ, щоб унеможливити прорив ЗСУ на територію півострова.
Водночас зростає кількість повідомлень про перекидання угруповань російських військ на правий берег Дніпра. Хоча точні цифри назвати наразі неможливо, деякі військові оглядачі припускають, що йдеться про підготовку до наступу на Миколаїв.
Генерал-майор ЗСУ Дмитро Марченко, який керував обороною Миколаєва під час невдалого наступу російських військ у березні, вважає, що армія РФ спробує взяти Миколаїв в кільце і для цього наступатиме одразу на двох напрямках— миколаївському та криворізькому. Кривий ріг потрібен ворогу, щоб створити умови наступу на на Вознесенськ і Южноукраїнськ, що широкою дугою має оточити Миколаїв з півночі.
“Вони вже намагалися взяти Миколаїв, їм це не вдалося, тому вони зараз хочуть обійти його, взяти в кільце і потім зменшувати це кільце. У принципі, як вони це робили з Маріуполем”, — зазначив Марченко.
Коли ЗСУ зможуть звільнити Херсон?
Цього наразі ніхто не знає, але аналітики сходяться на думці, що зараз в України унікальне вікно можливостей для наступу на півдні і що цей наступ може завершитись до початку зими.
Армія РФ має проблеми з надходженням сучасної зброї та заміною особового складу, який зазнав величезних втрат у ході боїв за Сіверодонецьк та Лисичанськ. За оцінками Пентагону, Росія, станом на кінець липня, задіяла в Україні 85% своєї армії, оголивши всі інші напрямки, включно з міжнародними.
Це, за словами очільника Служби зовнішньої розвідки Великої Британії Річарда Мура, створює для України вікно можливостей, адже росіянам «доведеться зробити певну паузу, що дасть українцям можливість завдати удару у відповідь».
Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк допускає, що Україна до зими зможе досягти проміжних перемог, але це залежетиме від підтримки західних партнерів та поставок необхідного озброєння.
Завершення контрнаступу ЗСУ на півдні до початку зими прогнозує і американський дипломат Курт Волкер, який вважає, що до кінця року Україна успішно поверне частину окупованих територій.
«Особливо це стосується території навколо Херсона, можливо Запоріжжя і Харкова, де українська армія зможе відкинути далі російські війська від цих міст. Тим часом, мабуть, Луганська і Донецька область залишатимуться під російською окупацією. З початком зимової пори ситуація буде більш-менш статичною», – зазначив дипломат.
Генерал-майор ЗСУ Дмитро Марченко, не назвавши конкретних термінів початку контрнаступу, запевнив, що українська армія звільнить Херсон до кінця року:
«Херсон – 100%. Тобто звільнення Херсона та закінчення активної фази ведення війни, а потім уже відбуватимуться якісь локальніші військові дії. Але до кінця року ми маємо закінчити основну фазу цієї війни», – заявив Марченко.
Ексзаступник начальника Генштабу Ігор Романенко вважає, що до зими ЗСУ цілком зможуть звільнити не тільки сам Херсон, але й зачистити від ворога увесь правий берег Дніпра.
Від чого залежить вдалий контрнаступ ЗСУ?
Контрнаступ ЗСУ на півдні почав розглядатися українським командуванням як реальна можливість значною мірою завдяки безпрецедентній допомозі західних країн, зокрема у постачанні важкої артилерії, боєприпасів і комплектуючих.
Вже не таємниця, що на початку літа, у розпал битиви за Сєвєродонецьк, ЗСУ майже повністю вичерпали свій старий радянський запас боєприпасів. І тільки постачання західної врятувало фронт від прорив і взагалі дозволило українській армії чинити опір ворогу.
Зараз, коли українське командування запланувало контрнаступ на півдні, ЗСУ потребують значно більшого обсягу зброї, ніж коли вона оборонялись.
Майкл Г. Вікерс, колишній заступник міністра оборони, який був головним стратегом ЦРУ з озброєння антирадянських сил в Афганістані в середині 1980-х років, заявив, що Україні необхідно від 60 до 100 HIMARS або інших реактивних систем залпового вогню, щоб виграти артилерійську дуель.
У свою чергу, міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що для ефективного стримування противника Україні потрібно мінімум 50 систем HIMARS та M270, а для ефективного контрнаступу – щонайменше 100.
Втім, голова Комітету збройних сил Палати представників США Адам Сміт заявив, що Сполучені Штати не готові надати Україні такої кількості установок HIMARS:
«Ми готові надати Україні стільки установок HIMARS, скільки ми можемо. Не факт, що у нашому арсеналі є саме 50 таких установок. Я думаю, зараз ціль – досягти кількості у 25-30 ракетних установок залпового вогню. І це буде поєднання HIMARS і кількох систем MLRS із Великої Британії та інших (країн – ред.)», – сказав Сміт.
Проте у новому пакеті військової допомоги від США ми не побачимо нових HIMARS. За словами заступника міністра оборони США Коліна Кола, HIMARS не ті системи, які потрібні для ефективності сотнями.
“Ми відправили 16 систем HIMARS, що насправді досить багато. Це не ті системи, які потрібні сотнями, щоб мати необхідний вплив, який вони здійснюють. Це високоточні керовані системи для дуже конкретних типів цілей, і українці саме так їх використовують”, – заявив Кол.
За його словами, у новому пакеті будуть поставлені боєприпаси GMLRS для HIMARS з дальністю 70 км, постачання яких є пріоритетним.
“Пріоритетом зараз є забезпечення безперервного потоку GMLRS. Те саме стосується гаубиць M777, де ми дійсно поставили дуже велику кількість систем. Пріоритетним завданням зараз є забезпечення українців боєприпасами, щоб вони могли продовжувати боротьбу”, – зазначив Кол.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чим небезпечна втома від війни та як її подолати – пояснюють експерти
Але, Україні для успішного контрнаступу потрібно не тільки величезна кількість боєприпасів, але і те, звідки їх вистрілювати. На днях радник керівника Офісу Президента України Михайло Подоляк прямо заявив, що Україна потребує збільшення постачання зброї та озвучив, яка саме зброя нам необхідна.
Це – далекобійна артилерія та реактивні системи залпового вогню для знищення логістичних та матеріально-технічних складів ворога.
А також, безпілотники, протиповітряні системи, такі як IRIS-T, і багато бронетехніки для наступу вглиб території ворога.
Ексміністр оборони України, нині керівник київського Центру оборонних стратегій Андрій Загороднюк вважає, що для успішного контрнаступу потрібен зосереджений удар на одній з ділянок фронту з використанням усіх переваг західної зброї.
Але, – каже Загороднюк, – є умова: західні партнери мають продовжувати надавати нам зброю і техніку принаймні в тому ж темпі або навіть швидше.
У цьому сенсі HIMARS можуть дуже допомогти у контрнаступі, ускладнивши логістику ворога, але 16 HIMARS не здатні змінити хід війни. Україні необхідна велика кількість сучасної західної зброї, яку можна використати для наступу і звільнення усієї окупованої території України, включно із Кримом.
Звільнення Херсону буде не тільки страшною поразкою Путіна, це буде відправною точкою, коли Україна в очах західного світу остаточно сприйматиметься переможцем у цій війні.
Міф про «непереможність» російської зброї буде розвіяно і ЗСУ почнуть «накачувати» зброєю, щоб остаточно дотиснути Росію і завершити війну на умовах України.
В історії війн є битви, які не завершують війни, але є ключовими і такими, що повністю змінюють їхній хід. Після цих битв війни можуть тривати ще досить довгий час, але їхній результат вже відомий. Саме такою битвою і може стати для української перемоги битва за Херсон.
