Цієї осені українська енергосистема входить у зиму з більшою підготовкою, ніж торік – але й із значними ризиками через масовані російські атаки. За словами голови правління НЕК “Укренерго” Віталія Зайченка, ремонти та заміна обладнання виконані вчасно, запаси матеріалів накопичені, а генеруючі компанії відновили свої потужності навіть понад план. Однак головним фактором залишається непередбачуваність обстрілів — саме через них країна знову живе за графіками відключень.
Енергосистема продовжує втрачати генерацію майже кожні десять днів, а мережі працюють із навантаженням, на яке вони не були розраховані. Одночасно держава розгортає кількарівневий захист енергооб’єктів — від габіонів до бетонних укриттів і підземних бункерів для персоналу та обладнання.
Explainer переказує інтерв’ю Віталія Зайченка для РБК-Україна — про те, як працює енергосистема цієї зими, чому ситуація складна і до яких сценаріїв варто готуватися.
Що відбувається з енергосистемою зараз?
За словами Зайченка, “Укренерго” увійшло в сезон із виконаними ремонтами, заміненим обладнанням і запасами, що кілька разів перевищують норматив. Генеруючі компанії також відновили більше потужностей, ніж прогнозували. Якби масовані атаки не відновилися восени, Україна могла б пройти зиму без серйозних проблем і навіть експортувати електроенергію.
Втім, через нові удари ситуація різко змінилася. Хоч “Укренерго” не розголошує точний рівень пошкоджень, кожен відчуває його через графіки: наразі застосовують три, а в окремі години — чотири черги відключень для населення. У разі дефіциту система підключає аварійну допомогу від європейських партнерів або імпорт, а за потреби — обмежує споживання промисловості й побуту.
Найскладніше — у регіонах, які зазнали прямих ударів по підстанціях і мережах. Київ також опинився серед таких після жовтневого ураження об’єктів генерації, хоча зараз його ситуація зрівнялася з більшістю областей.
Чому ситуація залишається такою складною?
Зайченко пояснює, що труднощі спричинені одночасно втратами генерації та ушкодженнями мереж, які не були спроєктовані для передачі великих обсягів електроенергії на великі відстані. Пошкоджені підстанції або лінії обмежують можливість передати електроенергію на Схід чи Центр — тому регіони, які не залучені до транзиту, можуть мати профіцит і відсутність відключень, тоді як інші проходять їх регулярно.
Також змінилася тактика російських атак. Якщо на початку війни габіони ефективно захищали від уламків неточних ракет, то зараз дрони-камікадзе б’ють вертикально, згори, фактично обходячи перший рівень захисту. Саме тому ключовими стали бетонні укриття для автотрансформаторів.
Окрім цього, удари стали точковими: росія концентрується на конкретних вузлах, збільшуючи масованість пусків для прориву ППО. Це ускладнює відновлення саме там, куди спрямовано атаки, і робить балансування енергосистеми значно важчим.
Як Україна захищає енергооб’єкти?
Захист працює на кількох рівнях одночасно. Перший рівень — габіони. Вони залишаються на об’єктах, але їхня ефективність знизилась через зміну характеру атак.
Другий рівень — бетонні укриття. Вони повністю закривають автотрансформатори. Монтувати їх одночасно на всіх об’єктах неможливо, тому підстанції розподілено за пріоритетністю. Першу чергу укриттів уже завершено — під ними розміщено обладнання, необхідне для проходження зими. Інші трансформатори працюють під першим рівнем і за можливості вимикаються для збереження ресурсу.
Уже збудовані укриття довели ефективність: вони витримували прямі влучання дронів, інколи — кілька поспіль.
Рівень “2+” передбачає перенесення релейних залів і щитів керування в підземні бункери. Будівлі, де раніше розміщувалась автоматика, є вразливими, адже їхня типова структура відома росіянам. Перенесення “мозку” підстанції під землю робить його значно більш захищеним.
Зайченко наголошує, що стовідсоткової гарантії захисту не існує, але поєднання цих рівнів і робота ППО суттєво збільшують шанси зберегти критичне обладнання.
Відключення та чому регіони переживають їх по-різному?
Київ наразі живе в умовах, подібних до інших областей. Після жовтневого удару місто пережило кілька найскладніших днів, але нині працює у звичайному режимі відключень.
Різниця між регіонами зумовлена виключно технічними причинами. Якщо пошкоджено підстанцію на шляху передачі електроенергії зі заходу на схід, регіони, які не беруть участі в цьому транзиті, можуть майже не мати відключень.
Перед запровадженням побутових графіків “Укренерго” насамперед обмежує промисловість. Але зараз найбільше споживає саме населення, тому глибина відключень зростає для всіх категорій.
Частина теплових станцій повернулась на газове вугілля, інша — відновила роботу газотурбінних установок. Проте втрати енергоблоків після ударів тривають майже кожні десять днів, і це підтримує високий рівень дефіциту. Тривалість відключень залежить не від регіону, а від того, як швидко вдається відновити конкретний об’єкт.
Чи є ризик розділення енергосистеми?
Зайченко підтверджує, що така загроза існує. Останній поділ стався у 2023 році після масованої атаки. Росія продовжує намагатися досягти цього знову — особливо коли одночасно пошкоджуються мережі та генерація.
Після ударів можливе тимчасове “гасіння” окремих частин системи, коли регіон втрачає зв’язок з іншими. Щоб цього не допустити, ремонтні служби працюють практично безперервно.
Попри вищу готовність, більшу кількість обладнання та техніки, ризик залишається, адже тактика атак стала більш прицільною, а характер обстрілів — непередбачуваний.
Що чекати цієї зими?
За словами Зайченка, графіки можуть діяти всю зиму. Це не прогноз, а визнання того, що тривалість відключень залежить від подальших атак.
Проте зміни можуть бути і в позитивний бік: ситуація покращуватиметься по мірі відновлення пошкоджених об’єктів, ідеться лише про час, необхідний для ремонту.
Втрати генерації накопичуються: під час масованих атак з ладу виводяться енергоблоки — це відбувається приблизно кожні десять днів, але частина потужностей повертається після відновлення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як пережити блекаут: корисні поради, що справді працюють
Передбачити характер атак неможливо. РНБО, Антикризовий енергетичний штаб, Збройні сили та “Укренерго” моделюють різні сценарії та готуються до кожного.
Зайченко запевняє, що енергетики роблять усе можливе, щоб скоротити тривалість і частоту відключень, і кожне відновлення відчутно покращує ситуацію.
