Що відбувається?
Якщо коротко, то гривня за останні два місяці нетипово зміцнилася до долара: у грудні Нацбанк щодня зміцнював національну валюту, встановлюючи офіційний курс долара в межах 23,70 – 23,10 грн. і тільки сьогодні трохи підвищив офіційний курс долара.
Але незважаючи на ослаблення американської валюти, ціни залишилися незмінними: на полицях магазинів подешевшали не продовольчі товари, як цього очікували українці, а побутова техніка: телевізори, планшети, мобільні телефони.
Реалії кінця 2019 року такі: гривня зміцнилася на 15%, її вплив на інфляцію залишився мінімальним, і ціни на імпортні товари, отже, залишилися незмінними.
Як результат – за таких валютних показників у виграші залишилися імпортери, які купували товари, коли курс був 27-28 гривень за долар. Не знижуючи цін, вони забезпечують собі прибуток за рахунок курсової різниці. Водночас експортери опинилися в мінусі, оскільки їхня продукція на світових ринках втратила конкурентоспроможність за рахунок своєї більш високої “курсової” ціни.
Це ж добре?
Не зовсім. Експерти зауважують, що міцна гривня у нинішніх економічних реаліях лише руйнує економічну стабільність країни. Як доказ вони наводять падіння промислового виробництва на 7% у листопаді.
Як таке зміцнення гривні пояснюють експерти?
Наприкінці осені ряд фінансових аналітиків намагалися пояснити зміцнення гривні сезонними для економіки чинниками – початком різдвяних і новорічних свят і пов’язаною з ними паузою в роботі банківської сфери. Однак в Україні дефіциту валюти не було ні в жовтні, ні в листопаді.
Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський переконаний, що нинішній валютний курс не що інше, як результат попиту і пропозиції.
Після того, як НБУ встановив високу облікову ставку, українські цінні папери стали одними із найпривабливіших у світі. Як результат, багато компаній, які займаються операціями з державними цінними паперами, зацікавилися облігаціями внутрішньої державної позики. Вони заходять в Україну, купують долари і гривню. Через те, що сьогодні пропозиція істотно перевищує попит, у нас відбувається нетипове зміцнення національної валюти і значне падіння долара.
Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації
Фінансовий аналітик Олексій Кущ також вказує на те, що гривня зміцнилася за рахунок штучних чинників – жорсткої монетарної політики НБУ, високих процентних ставок, стерилізації надлишкової грошової маси, побудови завдяки діям Мінфіну “піраміди ОВДП”, надвисокої дохідності цих інструментів і припливу спекулятивних інвестицій.
Кредити не йдуть в економіку… З одного боку, НБУ створює дефіцит гривні, а з іншого – Мінфін створює надлишок спекулятивної валюти на внутрішньому ринку. Ці дві тенденції штучно зміцнюють гривню. Це призвело до деструктивних наслідків. Ми зараз перебуваємо в стані промислової дефляції: ціни промислових виробників скоротилися на 3-4%, промислове виробництво у жовтні впало на 5%, а в листопаді – на 7%.
Олексій Кущ, експерт Інституту Growford
Ми вже стоїмо однією ногою в промисловій рецесії, – говорить Кущ, додаючи, що найближчими місяцями НБУ буде утримувати гривню на рівні показника 23. – Під кінець року бюджетний сектор зазвичай викидав значну кількість фінансових ресурсів, це вже впливало на грошову пропозицію, і, відповідно, гривня девальвувала під Новий рік.
Зараз споживчі витрати населення і бізнесу починають різко скорочуватися. Економічна стагнація вже відображається на бюджеті. Тобто бюджетного фактора під Новий рік у нас не буде. У найближчі кілька місяців “піраміда з ОВДП” буде тільки зміцнюватися”.
А що із цінами? Чому вони теж не падають?
Ілля Несходовський зауважує, що на вітчизняну економіку і перш за все на український експорт зміцнення гривні впливає негативно.
Оскільки експорт стає менш вигідним, підприємства змушені скорочувати обсяги виробництва, звільняти співробітників, знижувати їм заробітну плату:
У листопаді промвиробництво впало до 7% – це найвищий показник за багато років незалежності України. І це негативно впливає на економіку загалом. Щодо цін то це радше психологічний фактор. Ціни ніколи відразу не знижуються. Все залежить від конкурентності ринку. Ціни не падають, тому що конкуренція на багатьох ринках недостатня для того, аби позитивно реагувати на зміну валютного курсу. А ось на побутову продукцію ціни зменшилися, тому що цей ринок досить конкурентний.
Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації
Зростання цін тоді, коли падає долар, Олексій Кущ пояснює відсутністю ефективної антимонопольної політики в країні, а також тим, що великі гравці на ринку не вірять у сильну гривню.
“Усі економічні агенти чудово розуміють, що сильна валюта може бути лише в проєкції сильної економіки. Усі розуміють, що гривня укріплена штучно, і очікують, що рано чи пізно трапиться той самий обрив, передбачити який ніхто не може. Нинішню ситуацію просто використовують для отримання надприбутку імпортерів”, – пояснює фінансовий аналітик.
Найголовнішим ціновим фактором у цьому контексті він називає таку модель, яка грунтується на рівні платоспроможності населення.
“Зараз цей показник на мінімальному рівні. Тому торгові мережі у нас заробляють не на оборотах, а на націнці, та вони прекрасно розуміють, що люди в основному купують мінімальний набір товарів і послуг, без яких не зможуть прожити. Якщо в Україні торгові мережі знизять ціну на 20%, це не означає, що на 20% збільшиться попит на ті чи інші товари. Торгові мережі воліють заробляти на торговій маржі, а не на збільшенні оборотності товарної маси”, – вказав на корінь проблеми Кущ.
