Уперше з часів “холодної війни” та Карибської кризи світ опинився на порозі ядерної катастрофи. Російський диктатор Володимир Путін під час свого виступу 21 вересня відверто вдався до ядерного шантажу на адресу України та загалом світової спільноти.
Він запевнив у готовності застосувати “всі наявні засоби” в разі “загрози територіальній цілісності” РФ. Варто зазначити, що після псевдореферендумів Путін вирішив “приєднати” до Росії чотири області України – Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську. Тобто, за “логікою” Кремля, тепер і на ці тимчасово окуповані українські території має поширюватися “ядерний” захист РФ.
Не виключено, що Москва може витлумачити контрнаступ Збройних сил України як загрозу “територіальній цілісності” РФ.
На початку листопада джерела The New York Times повідомили, що російське військове керівництво обговорювало можливе застосування тактичної ядерної зброї проти України, втім сам Путін не брав участь у цьому обговоренні.
Під час розмови із президентом Франції Макроном Путін натякнув на готовність застосувати ядерну зброю проти України. У розмові з Макроном він згадав атомне бомбардування японських міст Хіросіма й Нагасакі під час ІІ світової війни, яке продемонструвало, що “не потрібно атакувати великі міста для того, щоб перемогти”.
За інформацією ЗМІ, Макрон був стривожений цією заявою, позаяк це “прозвучало як натяк на те, що Путін може підірвати тактичну ядерну зброю на Сході України, залишивши Київ неушкодженим”.
Проте, попри численні погрози Путіна, в Білому домі та Пентагоні неодноразово заявляли, що Кремль ще не ухвалив рішення щодо ядерної зброї, хоча загроза існує.
Якщо ж говорити про гіпотетичний удар, то йдеться насамперед про застосування Москвою тактичної ядерної зброї проти України. І хоч країни Заходу, зокрема США, запевняють, що поки не бачать ознак підготовки до його нанесення, напруга довкола цього питання зростає.
Explainer розповідає, що відомо про ядерну зброю РФ, про можливі сценарії та думки експертів.
Що таке тактична ядерна зброя?
Існує умовний поділ ядерної зброї на тактичну та стратегічну. Він базується на дальності ураження та потужності заряду боєголовок.
Тактична ядерна зброя може застосовуватися на полі бою – для ураження великих військових цілей, скупчення сил противника як на фронті, так і в тилу. Це може бути досить широка номенклатура боєприпасів: авіаційні бомби, ядерні заряди до крилатих ракет, артилерійські снаряди, міни, торпеди, глибинні бомби тощо.
Тротиловий еквівалент тактичних боєзарядів стартує з менш ніж однієї кілотонни (еквівалентно підриву тисячі тонн тротилу). Згідно з поясненням Міжнародної кампанії із заборони ядерної зброї (ICAN), тактичні боєголовки зазвичай мають потужність вибуху в діапазоні від 10 до 100 кілотонн.
Тоді як стратегічна ядерна зброя має потужність заряду в сотні кілотонн і запускається на великі відстані. Вона призначена для застосування далеко від поля бою (в глибокому тилу супротивника), знищення великих цілей, населених пунктів, нанесення максимальної шкоди.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як вижити під час ядерного удару. Пояснюємо
Отже потужність тактичної ядерної зброї, як правило, нижча, ніж у стратегічної, її ще називають “малою потужністю”. Хоча це визначення є дуже оманливим, оскільки 10 – 100 кілотонн у тротиловому еквіваленті достатньо, щоб спровокувати величезні руйнування. На кшталт тих, які світ побачив у 1945 році, коли США скинули атомні бомби на японські міста Хіросіму та Нагасакі, або й ще гірші.
То був перший і наразі єдиний в історії людства випадок застосування ядерної зброї. Бомби, які знищили Хіросіму та Нагасакі, мали орієнтовну потужність 15 і 21 кілотонну. Як інформує американський телеканал CNN із посиланням на урядові архіви США, вибухи миттєво вбили в цих містах близько 70 тис. та 35 тис. людей відповідно. Десятки тисяч японців згодом померли від радіоактивного опромінення.
За словами Алекса Веллерштейна, директора науково-технічних досліджень Технологічного інституту Стівенса (США), реальна різниця між тактичною та стратегічною ядерною зброєю полягає не стільки у вибуховій потужності, скільки в цілях її застосування. Наприклад, атомні бомбардування Японії вважалися “стратегічними” атаками, мета яких – її капітуляція.
За словами старшого наукового співробітника Інституту ядерних досліджень НАН України Володимира Улещенка, чітко визначеної межі між тактичною та стратегічною ядерною зброєю немає: передусім усе залежить від її потужності. Стратегічною зазвичай вважають ту, яка розміщена на стратегічних носіях (наприклад, підводних човнах) або у шахтах.
Скільки ядерної зброї має Росія?
Одразу після повномасштабного вторгнення в Україну Володимир Путін наказав перевести ядерні війська РФ в особливий режим бойового чергування. Йдеться про так звані Стратегічні сили стримування (ССС), призначені для “стримування агресії проти РФ та її союзників, а також розгрому агресора, в тому числі у війні із застосуванням ядерної зброї”.
Більшість свого ядерного арсеналу РФ отримала в “спадок” від Радянського Союзу. Йдеться про тисячі боєголовок.
За даними, оприлюдненими на сайті некомерційної організації The Bulletin of the Atomic Scientists (“Бюлетень учених-ядерників”), ядерний арсенал Росії включає приблизно 4 477 боєголовок. Із них:
- близько 1 588 стратегічних боєголовок розміщені на балістичних ракетах і на базах важких бомбардувальників (812 на балістичних ракетах наземного базування, близько 576 на балістичних ракетах підводних човнів і до 200 на базах важких бомбардувальників);
- приблизно 977 стратегічних боєголовок зберігаються в резерві;
- так само в резерві знаходяться 1 912 нестратегічних (тобто тактичних) боєголовок.
На додаток є велика кількість (приблизно 1 500) списаних, але в основному неушкоджених боєголовок. Тож загальний їх запас у ядерному арсеналі РФ становить приблизно 5 977 боєголовок. Ці дані базуються на оцінках Федерації американських вчених (FAS).
Червона кнопка: хто в РФ ухвалює рішення про ядерний удар
У Росії рішення про ядерний удар ухвалюється не однією людиною. Шлях від віддання наказу до безпосередньо натискання пускової кнопки описав науковий співробітник Центру міжнародної та оборонної політики Університету Квінз у Канаді Максим Старчак.
За його словами, в РФ ланцюг ухвалення рішення про активацію ядерної зброї достатньо довгий:
1. Спочатку президент цієї країни повинен передати кодовий сигнал на розблокування ядерної зброї, тобто дозволити її застосування. Це здійснюється за допомогою портативної системи управління “ядерна валізка”. За неї відповідає група офіцерів, які постійно супроводжують главу РФ. Така ж “валізка” є в міністра оборони РФ та у голови Генштабу.
– Фактична можливість ядерного удару здійсненна, якщо дозвіл надходить з усіх трьох пристроїв… З іншого боку, якщо, наприклад, президент та Міноборони недоступні, з ними немає зв’язку, начальник Генштабу цілком може самостійно ухвалити рішення про ядерний запуск, – уточнив Старчак в інтерв’ю виданню Медуза.
2. Далі кодовий сигнал надходить у спецслужбу Генштабу РФ, після чого та передає наказ командуванню, якому підпорядковуються ядерні сили.
3. Від командування наказ надходить конкретному офіцеру, який відповідає за пуск ядерної ракети.
Якщо йдеться не про стратегічну, а саме про тактичну ядерну зброю, то відповідного боєзаряду немає у військах: його ще потрібно доставити зі складу централізованого зберігання. Крім того, потрібно підготувати носії боєзаряду, провести інструктаж військових. Тобто в цьому випадку ланцюжок ухвалення рішення буде ще довший.
Також варто пам’ятати, що західні розвідки, зокрема США, ретельно відслідковують можливі переміщення ядерної зброї. Тобто Кремль не зможе непомітно здійснити будь-які маніпуляції з ядерними боєголовками.
У Центрі протидії дезінформації при РНБО України пояснювали, що використання стратегічної ядерної зброї проти України малоймовірне: відстань між Києвом і Москвою умовно 750 км, тому завдання такого удару створить загрози й для РФ. Може йтися лише про тактичну ядерну зброю.
Ядерна доктрина РФ передбачає завдання удару за умови виникнення чотирьох сценаріїв:
- отримання достовірної інформації про старт балістичних ракет, які атакують РФ;
- застосування проти РФ ядерної зброї чи іншої зброї масового ураження;
- атака на критично важливі державні чи військові об’єкти, виведення з ладу яких призведе до зриву дій у відповідь ядерних сил;
- агресія проти РФ із застосуванням звичайної зброї, якщо це “ставить під загрозу існування держави”.
За даними Центру протидії дезінформації, доктрина РФ передбачає кілька етапів застосування тактичної ядерної зброї:
- Завдання так званого першого “демонстраційного” удару по безлюдній території, який може не мати воєнного сенсу.
- Очікування капітуляції противника. За її відсутності може бути завданий другий удар: по селищу, селищу міського типу (не по великих містах), де є скупчення військ, важливі інфраструктурні об’єкти. Тобто на цьому етапі передбачено завдання шкоди.
- Удар на ураження: йдеться про початок повномасштабної війни з застосуванням ядерних боєголовок.
У Центрі протидії дезінформації наголошували: застосування ядерної зброї Росією передбачається лише під час воєнного стану, а Кремль продовжує наполягати, що проти України триває так звана “спецоперація”, а не війна.
– Також не варто забувати про варіант того, що ракету можна збити в польоті, при цьому ядерна боєголовка вже не спрацює. Але так, на місці падіння доведеться проводити дезактивацію, – наголошувалося в роз’ясненні.
Гіпотетичний ядерний удар: прогнози та сценарії
В українській розвідці наприкінці вересня назвали “дуже високою” загрозу застосування Росією тактичної ядерної зброї проти України. Представник ГУР Міноборони України Вадим Скібіцький тоді заявив, що удари можуть бути націлені “на місця вздовж лінії фронту, де дислокується велика кількість особового складу та техніки, а також по важливих командних центрах та критичній інфраструктурі”.
В одному з інтерв’ю Скібіцький попередив, що гіпотетичний ядерний удар по нашій країні загрожує всьому Чорноморському регіону.
– Можливо, що Росія застосує ядерну зброю проти України. Вони намагатимуться зупинити нашу наступальну активність та знищити нашу державу. Це загроза для інших країн. Вибух тактичної ядерної зброї матиме вплив не лише на Україну, а й на Чорноморський регіон, – повідомив Скібіцький, додавши, що наслідки можуть вплинути на Польщу, Туреччину та Болгарію.
Водночас керівник ГУР Міноборони України Кирило Буданов висловив думку, що Росія не готова до застосування тактичної ядерної зброї ні в Чорному морі, ні на території нашої країни.
У вересні американське видання The New York Times із посиланням на представників Білого дому писало, що Кремль міг би застосувати тактичну ядерну зброю під час демонстраційного вибуху над Чорним морем чи Північним Льодовитим океаном або на території України. Однак наголошувалося, що Вашингтон поки не бачить доказів того, що РФ переміщує цю зброю або готує такий удар.
А в статті The New York Times від 3 жовтня зазначалося, що Пентагон та американські спецслужби вже кілька місяців моделюють можливі сценарії ядерної ескалації та відповідь Вашингтона на них. З посиланням на офіційних осіб США журналісти писали про такі сценарії, як: удар по українській військовій базі, невеликому місту чи демонстраційний вибух над Чорним морем. Зазначалося, що РФ може випустити артилерійський снаряд із ядерним боєзарядом або ракету з ядерною боєголовкою. І навіть невеликий ядерний вибух міг би призвести до тисяч смертей і зробити військову базу або центр якогось міста безлюдними на довгі роки.
Для Путіна це стало б останньою відчайдушною спробою зупинити український контрнаступ. Однак такий крок зробить РФ міжнародним вигнанцем. До того ж радіація цілком може поширитися і на російську територію.
Військовий експерт програми міжнародної безпеки CSIS у Вашингтоні Марк Канчіан у коментарі агенції AFP висловив думку, що РФ навряд використає ядерну зброю на лінії фронту. Наприклад, щоб захопити 32 км території, може знадобитися 20 невеликих ядерних бомб. За словами експерта, це незначна перевага на тлі величезних ризиків застосування ядерної зброї.
На думку Канчіана, Москва натомість могла б підірвати ядерну бомбу над водою або високо над Україною, щоб створити електромагнітний імпульс, який виведе з ладу електронне обладнання. В разі такого сценарію вдасться уникнути значних жертв.
Експерти, з якими спілкувалися журналісти AFP, не виключили, що Путін міг би обрати й більш руйнівний сценарій: атакувати військову базу в Україні або вдарити по міському центру, такому як Київ, що призвело б до масових жертв і, можливо, до загибелі політичного керівництва.
Водночас американський генерал Веслі Кларк у подкасті для Української правди пояснив, що ядерний шантаж Кремля передусім покликаний шокувати західних союзників України та змусити їх відмовитися від підтримки. За словами Кларка, кілька одиниць тактичної ядерної зброї не змінять перебіг війни, це можуть зробити лише сотні.
А позаштатний старший науковий співробітник Євразійського центру Atlantic Council Браян Вітмор висловив думку, що Путін блефує, “розігруючи ядерну карту”.
Які наслідки загрожуватимуть РФ: позиція США, Євросоюзу та НАТО
За даними американського телеканалу CNN, Сполучені Штати моделюють відповідь на низку потенційних сценаріїв ескалації війни РФ проти України, включно із застосуванням тактичної ядерної зброї.
Ще в середині вересня президент США Джо Байден надіслав чіткий сигнал Путіну та попередив його про наслідки.
– Не робіть цього, не робіть, не робіть. Ви зміните обличчя війни на небачене з часів Другої світової війни, – заявив Байден.
Він додав, що такий крок Кремля матиме конкретні наслідки, проте не уточнив, які саме. За словами Байдена, Росія стане “найбільшим вигнанцем у світі”.
Американське видання The Washington Post із посиланням на джерела писало, що адміністрація Байдена кілька місяців надсилала Москві попередження про тяжкі наслідки можливого застосування ядерної зброї проти України. При цьому Вашингтон дотримується політики “стратегічної невизначеності”: РФ не знає, якою буде відповідь на гіпотетичний ядерний удар, що слугує фактором стримування.
Завісу привідкрив колишній командувач військ США в Європі Бен Годжес. За його словами, відповідь Вашингтона може бути неядерною: наприклад, може бути знищений Чорноморський флот РФ чи російські військові бази у тимчасово окупованому Криму.
Позицію Євросоюзу нещодавно озвучив високий представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Під час виступу в Європейській дипломатичній академії 13 жовтня він повідомив, що будь-яка ядерна атака Кремля спровокує потужну відповідь Заходу, аж до знищення російської армії.
– Є ядерні погрози, і Путін каже, що він не блефує. Що ж, він не може дозволити собі блеф. І має бути зрозуміло, що люди, які підтримують Україну, і Євросоюз, його країни-члени, і США, і НАТО також не блефують. І будь-яка ядерна атака на Україну потягне за собою відповідь – не ядерну, але настільки потужну відповідь з військового боку, що російська армія буде знищена. І Путіну не варто блефувати, – наголосив Боррель.
Агентство Reuters із посиланням на високопоставленого представника НАТО повідомляло, що в разі ядерного удару РФ союзники України та, можливо, й НАТО майже напевно дадуть “фізичну відповідь”. А наслідки для Росії будуть “безпрецедентними”.
Водночас генсек військового блоку Єнс Столтенберг утримався від деталей, заявивши лише, що “будь-яке застосування ядерної зброї докорінно змінило б характер конфлікту та мало б тяжкі наслідки”.
