8 травня 1945 році була підписана капітуляція нацистської Німеччини, саме тому більшість країн Європи, а також США і Великобританія відзначають свято Перемоги саме 8 травня.

У СРСР День перемоги відзначали 9 травня через різницю в часі. Капітуляція була підписана 8 травня о 22:43 за центрально-європейським часом – у Москві на той час було вже 00:43 наступного дня – 9 травня.

Згідно резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 22 листопада 2004 року, крім святкування своїх Днів Перемоги чи Визволення, пропонується щороку відзначати один або два дні (8 й 9 травня) як данину пам’яті всіх жертв Другої світової війни.

До 2015 року Україна разом з іншими країнами СНД святкувала 9 травня День Перемоги у Великій Вітчизняній війні (1941-1945 рр.).

У 2015 році Верховна Рада України прийняла закон про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, який встановив 8 травня Днем пам’яті і примирення, а замість радянського свята День Перемоги був встановлений День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, який щорічно відзначатиметься 9 травня.

Чому ми не можемо говорити про перемогу у Великій Вітчизняній війні?

Велика вітчизняна війна – це частина російської та радянської історичної традиції і не має до нас стосунку. Українці на початок Другої світової були розділені між кількома державами, тож змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців.

Коли 22 червня 1941 року Гітлер напав на СРСР і розпочалася Велика вітчизняна війна – українці вже давно два роки як воювали.

У березні 1939 року вояки Карпатської січі обороняли незалежність Карпатської України від угорських військ, а з 1 вересня 1939 року брали участь у Другій світовій війні проти Гітлера та його союзника Сталіна, які разом окупували Польшу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Друга світова війна – пояснюємо у 32 мапах

У польській армії на початок Другої світової служили близько 120 тис українців, 8 тисяч із них загинуло протягом вересня 1939 року. Німецька авіація у 1939 році бомбардувала Львів та інші західноукраїнські міста, що перебували у складі Польщі, а Львів пережив подвійну облогу із заходу нацистськими військами, зі сходу – радянськими.

Таким чином українці були змушені воювати проти двох тоталітарних агресорів – Гітлера та Сталіна, які у перші роки війни були союзниками.

Єдиною армією, яка представляла інтереси України була УПА, яка була змушена воювати на два фронти, як проти німецьких, так і проти радянських військ. Згодом 0,5 млн осіб: вояків і цивільних було репресовано за це Сталіним.

Яке ставлення українців до 8 та 9 травня?

За результатами соціологічного опитування, 41% українців вважають, що Україна має відзначати і День пам’яті та примирення 8 травня, і День перемоги над нацизмом 9 травня.

Ще 31% опитаних вважають, що Україна має відзначати лише День перемоги над нацизмом 9 травня.

За даними соціологів, відзначення лише 8 травня найбільше підтримують у Західному регіоні (22%). На Сході та Півдні більше тих, хто вважає, що відзначати треба лише 9 травня (42% та 48% відповідно).

Ідея відзначати обидві дати переважає серед усіх вікових груп (окрім групи старше 60 років), а також серед електоратів усіх партій (окрім “ОПЗЖ”).

Радянська інтерпретація свята Дня перемоги й досі поширена серед українців: 37% святкують у цей день перемогу радянського народу у Великій Вітчизняній війні, тоді як перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні відзначають у цей день лише 25% українців.

Чому ми не святкуємо як і раніше День Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр?

Тому що Росія “приватизувала” свято перемоги, перетворивши його на елемент своєї державної ідеології задля ведення агресивної політики у наш час, зокрема проти України.

Жодна країна не може претендувати на визнання власної виняткової ролі у перемозі над нацизмом. Перемога стала можливою завдяки зусиллям багатьох держав та народів.

В Євросоюзі, США та Великобританії добре пам’ятають трагедію світової війни, Голокост та інші воєнні злочини, тому головна ідея – це недопустити, аби ця трагедія повторилася – “ніколи знову” від російського “можемо повторити”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 12 найкращих фільмів про II світову війну

Україна, яка обрала європейський шлях розвитку обрала й чесний погляд на історію Другої світової війни як передусім трагедії для всього людства.

День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією.

Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами.

Я бачу багато червоних маків – що вони символізують?

З 2014 року для відзначення Дня пам’яті та примирення використовується новий символ – червоний мак. Зовнішній вигляд квітки розроблено харківським дизайнером Сергієм Мішакіним і з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.

Світова традиція вшановувати пам’ять жертв війни саме квіткою маку з’явилася після Першої світової.

Під враженням боїв у Бельгії в 1915 році канадський військовий лікар Джон Мак-Крей написав вірш «На полях Фландрії», що починався словами:

У полі Фландрії поміж хрестами
Гойдає вітер мак рядами,
Щоб знали місце, де ми є…

(переклад Наталії Безсонової)

У 1920 році Національний Американський легіон зробив червоний мак офіційним символом вшанування пам’яті американських солдатів, що полягли під час Першої світової війни.

Пізніше цей символ поширився у Західній Європі (особливо у Великій Британії), Північній Америці та Австралії. Після Другої світової мак став загальноприйнятим символом вшанування пам’яті жертв війни.

А що таке “георгіївська стрічка” – це теж символ перемоги?

Ні. «Георгіївська стрічка» стала в Україні символом російської окупації та агресії. Як символ перемоги вона використовується Росією – в Україні виготовлення та носіння “георгіївської стрічки” чи її зображення тягне за собою адміністративну відповідальність.

Чорно-оранжева стрічка використовувалася у символіці Російської імперії, білогвардійському русі, радянських нагородах наприкінці та після Другої світової війни, а також у сучасних російських відзнаках. У всіх випадках вона символізувала, передусім, силу “російської зброї”.

Також георгіївська стрічка активно використовується терористичними організаціями ДНР та ЛНР на Донбасі а також проросійськими адміністраціями у невизнаній Абхазії, Південній Осетії та Придністров’ї.

Чи можна використовувати червоні прапори або іншу радянську військову символіку?

Якщо коротко – ні.

За законом прапори, символи, зображення або інша атрибутика, в яких відтворюється поєднання серпа та молота, серпа, молота та п’ятикутної зірки, плуга (рала), молота та п’ятикутної зірки, є символікою комуністичного тоталітарного режиму.

Публічне використання символіки комуністичного режиму, є пропагандою комуністичного тоталітарного режиму і є порушенням закону.

То що, ордени і медалі теж заборонено носити?

Ні. Заборона не розповсюджеється на нагороди ветеранів.

За законом ветерани Другої світової війни можуть носити державні нагороди, ювілейні медалі та інші відзнаки, якими вони були нагороджені до 1991 року та протягом 1991–2015 років у зв’язку з річницями подій періоду Другої світової війни.

За матеріалами Українського інституту національної пам’яті