Фігуранти справи «Мідас» опинилися в центрі однієї з найбільших антикорупційних історій останніх років. Після оприлюднення аудіозаписів НАБУ суспільний інтерес зосередився на тому, хто саме входить до цієї групи, як вони були пов’язані між собою та яку роль кожен міг відігравати у процесах навколо «Енергоатому» й енергетичного сектору.
У межах розслідування антикорупційні органи вже повідомили про підозри вісьмом учасникам схеми. Серед них — бізнесмен Тимур Міндіч і його найближчі соратники, а також колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов, підозру якому оголосили останнім.
Опубліковані записи — уже відомі як «плівки Міндіча» — також показали, як учасники схеми спілкувалися через систему псевдонімів: «Карлсон», «Рокет», «Тенор», «Шугармен» та інші. Саме ці фрагменти дозволили вибудувати структуру групи, що контролювала фінансові потоки «Енергоатому».
Explainer розбирається, хто є хто у справі «Мідас», яку роль кожному приписує слідство і що про цих людей відомо з офіційних матеріалів та журналістських розслідувань.
Тимур Міндіч – «Карлсон»
46-річний бізнесмен із Дніпра, співвласник студії «Квартал 95» і кіпрської компанії Green Family Ltd, – головний фігурант справи, яку детективи НАБУ назвали операцією “Мідас”.
На «плівках», оприлюднених у межах розслідування, Міндіч фігурує під кодовим ім’ям «Карлсон». За версією слідства, саме він координував схему розкрадання коштів через державну компанію «Енергоатом» і мав вплив на ухвалення ключових рішень у сфері енергетики.
Міндіч народився 19 вересня 1979 року у Дніпрі. У публічному просторі він з’являвся рідко, але у бізнес-середовищі його знали як непублічного, проте впливового посередника між медіа, енергетичними та фінансовими структурами.
У 2019 році бізнесмен Ігор Коломойський називав його своїм партнером і саме тією людиною, яка познайомила його з Володимиром Зеленським.
За даними журналістського проєкту «Схеми», у 2020 році бізнесмен тричі відвідував Офіс президента, де зустрічався з керівником Андрієм Єрмаком. Це збіглося з періодом підготовки до голосування за «антиколомойський» закон, що мав заблокувати повернення націоналізованих банків колишнім власникам.
Журналісти припускають, що Міндіч міг виконувати роль неформального посередника між великим бізнесом і владою.
Міндіч одружений із Катериною Вербер – дочкою покійної російської фешн-директорки Алли Вербер. Подружжя виховує трьох дітей. Раніше бізнесмена пов’язували родинними стосунками з родиною Коломойських: він мав романтичні стосунки з донькою олігарха Анжелікою Коломойською.
Як він опинився в центрі розслідування?
У липні 2025 року журналісти повідомили, що структури, пов’язані з Міндічем, потрапили у поле зору НАБУ під час перевірки можливого привласнення коштів «Енергоатома».
10 листопада того ж року, за кілька годин до обшуків, бізнесмен залишив територію України.
Вже 11 листопада Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) офіційно підтвердила, що Міндіч є фігурантом справи про корупційні схеми в енергетиці.
За даними слідства, «Карлсон» контролював не лише фінансові потоки, а й «бек-офіс» у центрі Києва, який у матеріалах НАБУ називають «пральнею». Через цю структуру, розташовану на вулиці Грушевського, відмивалися кошти, отримані у вигляді «відкатів».
Слідчі встановили, що через неї пройшло приблизно 100 мільйонів доларів. Тут вели «чорну бухгалтерію» й легалізовували гроші через мережу компаній-нерезидентів. Частина операцій, включно з видачею готівки, проводилася за межами України.
Бізнес-орбіта
Міндіч – один із співвласників «Студії “Квартал 95” та партнер низки компаній, пов’язаних із кіновиробництвом і телебаченням.
Журналісти Bihus.Info у 2021 році повідомляли, що перший помічник президента Сергій Шефір разом із братом Борисом і сценаристом Андрієм Яковлєвим створили компанію «Некст Лайн Продакшн», де серед співзасновників також фігурував Міндіч.
Пізніше команда Bihus.Info виявила, що юристка фірми Міндіча Юлія Дроздова стала власницею компанії «Кінокіт», яка отримувала державні контракти від телеканалу «Рада». У коментарі журналістам Дроздова заперечила будь-який вплив Міндіча на її бізнес.
Роль у схемі «Мідас»
За версією НАБУ, «Карлсон» очолював злочинну організацію, що «перехопила» контроль над контрактами «Енергоатому».
Її учасники систематично вимагали з контрагентів від 10 до 15 відсотків вартості договорів як «відкати». За відмову платити постачальників могли виключати з переліку партнерів або затримувати оплату.
Серед учасників цієї системи слідчі називають так званий «бек-офіс» на Грушевського, де вели облік готівки й розподіляли прибутки.
На думку слідства, саме Міндіч — «Карлсон» — координував цю структуру і відповідав за фінансову дисципліну схеми.
За оцінкою експертки з ядерної енергетики Ольги Кошарної, діяльність групи Міндіча виходила далеко за межі корупційної вигоди: тіньовий вплив приватної особи на стратегічне підприємство викривлював процеси управління «Енергоатома» — від кадрових рішень до планування інвестицій та технічної політики.
На її думку, існування “паралельного центру ухвалення рішень” у компанії, яка забезпечує третину електрогенерації країни, створювало прямі ризики для енергетичної безпеки.
Олександр Цукерман – «Шугармен»
Олександр Цукерман — одна з ключових, але довгий час непублічних фігур у справі «Мідас». У 1999 році він увійшов до наглядової ради банку «Старокиївський», де пропрацював до банкрутства установи. Після цього протягом багатьох років фігурував у низці судових позовів, пов’язаних із ліквідацією банку.
Цукерман мав давні партнерські зв’язки з бізнесменом Тимуром Міндічем. Цей зв’язок, за даними журналістів, і став підставою для його появи у фінансовій частині схеми.
Саме Цукерман вигадував псевдоніми для інших учасників угруповання: так Герман Галущенко отримав позивні «Сигізмунд» і «Професор», а Олексій Чернишов — «Че Гевара».
Роль у схемі «Мідас»
За даними антикорупційних органів, «Шугармен» був одним із організаторів «бек-офісу» — підпільного центру, через який проходили «відкати» в розмірі 10–15% від вартості контрактів із контрагентами «Енергоатому». Саме тут вели «чорну бухгалтерію», обліковували готівку та планували транзакції через компанії-нерезиденти.
Експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна в інтерв’ю LB.ua пояснює, що цей «бек-офіс» працював за принципом офшорної бухгалтерії: кожен виконавець мав вузьку функцію; система була повністю відокремлена від офіційних процедур «Енергоатому»; існував паралельний фінансовий центр ухвалення рішень; саме тут відбувалося “очищення” отриманих готівкових потоків.
Кошарна наголошує, що поява такої структури поруч зі стратегічним підприємством, яке виробляє третину електроенергії країни, є ознакою системного проникнення корупційних практик у ключові процеси державної енергетики.
Поточний статус
Станом на момент публікації матеріалу Олександр Цукерман перебуває за межами України.
12 листопада, у коментарі журналістам програми «Схеми» (Радіо Свобода), він заявив, що не вважає себе причетним до корупційних дій і «із задоволенням повернеться в Україну, коли буде час». Офіційних деталей щодо його місцеперебування чи співпраці зі слідством нині немає.
Ігор Миронюк – «Рокет»
Ігор Миронюк — один із центральних учасників справи «Мідас», колишній позаштатний радник керівництва «Енергоатому», а пізніше — радник міністра енергетики. У документах НАБУ він фігурує під позивним «Рокет».
За словами експертки Ольги Кошарної, Миронюк багато років рухався в орбіті впливових фігур енергетичного сектору. У 1985–1989 роках він навчався разом із Андрієм Деркачем і був його близьким другом. Надалі у 2002–2006 та 2007–2012 роках працював його помічником у Верховній Раді. Цей бекграунд зробив його частиною так званого «прокурорського пулу» — групи людей, які роками зберігали вплив на окремі процеси в держструктурах.
У «Енергоатомі» він був позаштатним радником тодішнього президента компанії Петра Котіна, не отримуючи офіційної зарплати. Після призначення Германа Галущенка міністром енергетики Миронюк перейшов у Міненерго, де, за словами Кошарної, зберіг значний вплив на рішення — іноді більший, ніж самі міністри.
Роль у схемі «Мідас»
Слідство вважає, що саме він вибудував механізм контролю над закупівлями «Енергоатому» та організацією «відкатів» у розмірі 10–15 % від вартості контрактів. Миронюк міг впливати на призначення керівників у держкомпанії, блокування та розблокування платежів і ухвалення рішень щодо великих угод.
За даними прокурорів, він був зв’язковим між Тимуром Міндічем («Карлсоном») і службовцями енергетичного сектору, забезпечуючи виконання домовленостей та фінансових інструкцій. На записах «Рокет» обговорює роботу «бек-офісу», рух готівки та порядок взаємодії між учасниками.
Експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна підкреслює, що Миронюк створив власну «мережу впливу» — неформальну систему комунікацій, яка дозволяла ухвалювати рішення швидше, ніж офіційні механізми міністерства і держпідприємства.
Поточний статус
12 листопада 2025 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав Миронюку запобіжний захід — тримання під вартою на два місяці з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень.
Миронюк відмовився від співпраці зі слідством, посилаючись на «політичний характер справи».
Дмитро Басов – «Тенор»
Дмитро Басов — колишній співробітник Генпрокуратури. У 2014–2015 роках працював у підрозділах, які розслідували розстріли Небесної сотні та економічні злочини оточення Віктора Януковича. Пізніше очолював управління з розслідування злочинів, скоєних організованими групами.
У 2019 році його звільнили через резонансні корупційні скандали, однак згодом він поновився через суд і отримав компенсацію. Після роботи у Фонді держмайна у 2019 році перейшов до «Енергоатому» на посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки.
Журналісти Bihus.Info встановили, що після переходу Басова в «Енергоатом» родина різко збільшила активи. Йдеться про дві квартири у новобудовах Києва та дорогі автомобілі сукупною вартістю близько $360 тис. Офіційних доходів, які б пояснювали такі витрати, у родини не було.
Роль у схемі «Мідас»
За версією НАБУ та САП, Басов був одним із ключових виконавців схеми. За даними слідства, він міг координувати тіньову схему, контролюючи закупівлі та фінансові операції «Енергоатому».
У матеріалах справи зазначено, що Басов працював у зв’язці з Миронюком («Рокетом»), який мав вплив на кадрові рішення та блокування платежів у «Енергоатомі». Доказів його особистого впливу на призначення кадрів слідство публічно не наводило.
Поточний статус
12 листопада 2025 року ВАКС обрав Басову запобіжний захід — тримання під вартою на 60 діб із можливістю застави в 40 млн грн.
Під час засідання Басов заявив, що «не має жодного стосунку до злочинної організації» й назвав підозру необґрунтованою.
Ігор Фурсенко – «Рьошик»
До затримання Фурсенко обіймав посаду виконавчого директора з безпеки в «Енергоатомі». Судячи з даних НАБУ, саме він міг виконувати функції бухгалтера «бек-офісу», відповідального за «теневу» фінансову частину схеми.
Прокурори також повідомили, що з 19 березня 2025 року Фурсенко офіційно працює адміністратором у приватній компанії Fire Point, яка займається виробництвом ракети «Фламінго». Ця робота дала йому право на відстрочку від мобілізації, а також дозволяла регулярно виїжджати за кордон. За даними слідства, з 2018 по 2025 рік Фурсенко здійснив 26 виїздів із країни, у тому числі під час воєнного стану.
Прокурорка САП на засіданні ВАКС процитувала телефонну розмову, у якій Фурсенко повідомляє дружині, що влаштувався у Fire Point саме для отримання відстрочки.
Роль у схемі «Мідас»
За версією антикорупційних органів, Фурсенко був одним з учасників групи, що забезпечувала фінансову частину схеми: він допомагав вести облік «відкатів», організовував логістику готівкових платежів та брав участь у роботі «пральні», через яку, за даними НАБУ, пройшло близько $100 мільйонів.
Хоча він не мав формальних повноважень, слідство вважає, що Фурсенко був залучений до процесів, які дозволяли «Енергоатому» укладати та виконувати контракти із закладеними у них незаконними платежами.
Поточний статус
12 листопада Вищий антикорупційний суд обрав Фурсенку запобіжний захід: тримання під вартою до 8 січня з альтернативою застави у 95 мільйонів гривень. Сам підозрюваний у суді заперечив свою участь у злочинній організації й наголосив, що «не збирається тікати» та «готовий доводити невинуватість».
Леся Устименко – співробітниця бек-офісу
Леся Устименко — одна з чотирьох учасниць так званого бек-офісу, який, за версією слідства, забезпечував «чорну бухгалтерію» та легалізацію коштів у межах схеми «Мідас». Її ім’я не було публічним до моменту розслідування НАБУ, але саме в цьому блоці, за твердженнями детективів, зосереджувалася щоденна фінансова робота — облік, передача і конвертація грошей, отриманих від «відкатів» з контрактів «Енергоатому».
Роль у схемі «Мідас»
У матеріалах провадження Устименко фігурує як одна з працівниць «бек-офісу», причетних до легалізації понад 145 мільйонів гривень. Деталі її участі слідство офіційно не розкриває, але прокурори наголошують, що саме через цей офіс відбувалося документування та систематизація фінансових операцій, пов’язаних зі схемою.
Поточний статус
Вищий антикорупційний суд обрав для Устименко запобіжний захід — тримання під вартою на 60 днів із можливістю внесення застави 25 мільйонів гривень. Прокурори САП наполягали на заставі у 30 мільйонів і заявляли про ризики втечі або можливого впливу на свідків.
Захист натомість стверджує, що Устименко має онкологічне захворювання, добровільно надала слідству доступ до телефону та не має наміру переховуватися. Сама підозрювана виступати в суді відмовилася.
Людмила Зоріна – співробітниця бек-офісу
Людмила Зоріна — одна з фігуранток справи «Мідас» та, за версією слідства, працівниця так званого «бек-офісу» — структури, відповідальної за рух і легалізацію коштів усередині схеми. До початку розслідування НАБУ вона не була публічною особою.
За даними реєстрів, Зоріна має ФОП із видом діяльності «консультування з питань комерційної діяльності та керування».
Її електронна адреса також фігурує у зв’язку з Вадимом Леонідовичем Гроною — фігурантом розслідування Bihus.Info як колишнім радником очільниці АРМА, який мав неформальний вплив на роботу агентства. Грона в коментарі журналістам підтвердив, що знайомий із Зоріною, але запевнив, що вони не спілкувалися останні п’ять–шість років.
Роль у схемі «Мідас»
Прокурори САП зазначають, що Зоріна виконувала функції всередині «бек-офісу», відповідального за логістику, обробку та зберігання коштів. Деталізованого опису її дій у матеріалах немає, однак під час обшуків у неї вилучили понад $105 тисяч готівкою та автомобіль вартістю понад 1 млн гривень, що слідство вважає доказами можливої причетності до фінансових операцій угруповання.
Поточний статус
Вищий антикорупційний суд обрав Зоріні запобіжний захід — тримання під вартою до 8 січня 2026 року з альтернативою застави у 12 мільйонів гривень. Сторона обвинувачення наполягала на заставі 15,14 млн грн і зазначала, що підозрювана може впливати на свідків або знищувати докази.
Зоріна заперечує свою причетність до злочинної організації та стверджує, що «не знала про існування схеми».
Олексій Чернишов – «Че Гевара»
Олексій Чернишов — колишній урядовець, який обіймав посаду віцепрем’єра та міністра національної єдності. До появи «плівок Міндіча» він не був фігурантом резонансних корупційних справ, але вважався одним із впливових політичних менеджерів.
Упродовж 2025 року його ім’я неодноразово згадувалося в контексті можливих неформальних зв’язків з окремими учасниками енергетичного блоку уряду.
Як він опинився у фокусі слідства?
Ім’я Чернишова з’явилося в матеріалах справи після того, як НАБУ оприлюднило серію аудіозаписів з «плівок Міндіча». На них учасники згадують позивний «Че Гевара» та обговорюють передачу значних сум готівки — як у «бек-офісі» на Грушевського, так і в приватній медичній клініці Олександра Цукермана на вулиці Чикаленка (колишня Пушкінська), якою керує його дружина.
Зафіксовані суми — приблизно $1,2 мільйона та майже €100 тисяч.
У розмовах фігурує також епізод, коли Чернишов особисто приїздив до офісу по гроші.
Роль у схемі «Мідас»
За версією слідства, фінансовий «бек-офіс» із легалізації коштів, який контролювали Тимур Міндіч та Олександр Цукерман, працював за чіткою і відлагодженою схемою. На оприлюднених НАБУ аудіозаписах Цукерман докладно обговорює суми, призначені для передання Олексію Чернишову: він згадує, що «Тимур просить дати йому 500», уточнює валюту — долари й євро — та навіть дрібні деталі на кшталт того, щоб «не давати красивих купюр».
У розмовах він також перелічує людей, які мають прийти по гроші, серед яких звучить і позивний «Че Гевара».
Один із найбільш промовистих епізодів стосується передачі «останньої частини» — 500 тисяч доларів, які 9 травня 2025 року, за словами учасників розмов, передали дружині Чернишова просто у клініці, що належить Цукерману. На той момент сам Чернишов уже був фігурантом інших проваджень НАБУ і САП.
Водночас у матеріалах слідства не йдеться про те, що він брав участь в організації чи управлінні схемою. Йому інкримінують саме отримання коштів, а не керування роботою «бек-офісу».
Поточний статус
Олексію Чернишову повідомлено про підозру в межах операції «Мідас». Найближчим часом суд має обрати запобіжний захід Чернишову.
Кого ще згадують у справі «Мідас»
Окрім восьми осіб, яким НАБУ та САП офіційно оголосили підозри, у матеріалах операції «Мідас» та на оприлюднених аудіозаписах фігурують імена ще кількох високопосадовців. Їхня можлива роль у подіях залишається предметом суспільної уваги, однак юридично вони перебувають у різних статусах: частині не оголошено жодних підозр, щодо інших тривають окремі процесуальні дії.
Усі наведені нижче факти — публічні, підтверджені офіційними заявами або журналістськими розслідуваннями. Згадування у «плівках» не означає доведену причетність до злочинів.
Герман Галущенко
У матеріалах НАБУ, а також у публікаціях ЗМІ, фігурують позивні «Професор» та «Сигізмунд», які, за інтерпретаціями журналістів і коментарями окремих політиків, можуть стосуватися колишнього міністра енергетики і міністра юстиції Германа Галущенка.
НАБУ офіційно не підтверджувало цієї ідентифікації.
10 листопада детективи провели обшуки в його службовому кабінеті та квартирі — цей факт публічно підтвердили і сам Галущенко, і Міністерство юстиції. На тлі скандалу посадовець подав заяву про відставку, а уряд передав її до Верховної Ради.
Станом на листопад 2025 року він не має статусу підозрюваного, а його процесуальний статус офіційно не уточнений.
Світлана Гринчук
У своєму інтерв’ю LB.ua Ольга Кошарна описує Гринчук як «ставленицю Галущенка», вказуючи, що він був її наставником та залучав до ключових процесів у міністерстві. На думку експертки, значна частина управлінського впливу в енергетичному блоці зосереджувалася не в руках міністерки, а в неформальній мережі, яку вибудував Миронюк.
Після оприлюднення аудіозаписів Гринчук підкреслила, що Ігор Миронюк «не був офіційним радником» ні в неї, ні в її попередника Германа Галущенка. Міненерго також наголосило, що питання будівництва захисних споруд на енергооб’єктах перебували у відповідальності Державного агентства відновлення та «Укренерго».
Після початку скандалу Гринчук подала заяву про відставку.
Сергій Пушкар
Ще один згаданий у матеріалах НАБУ — чинний член НКРЕКП Сергій Пушкар. Його ім’я з’явилося у справі після заяв народного депутата Ярослава Железняка, який повідомив, що Пушкар фігурує на «плівках Міндіча» — зокрема в розмовах про можливу передачу йому 20 тисяч доларів.
На деяких аудіофрагментах, оприлюднених НАБУ, справді йдеться про ймовірну «винагороду», однак жодних процесуальних дій щодо Пушкаря не проводили. Йому не повідомляли про підозру, а його статус слідство не визначило. Усі відомості про його можливу участь ґрунтуються виключно на записах та журналістських публікаціях.
Цікава деталь, яку також відзначають медіа: у 2010–2015 роках Пушкар працював на різних посадах у Фонді держмайна — саме в той період, коли заступником голови ФДМУ був Ігор Миронюк, нині один із ключових підозрюваних у справі та фігурант «плівок Міндіча» під позивним «Рокет». Миронюк вважався радником Андрія Деркача та людиною, яка мала тіньовий вплив на енергетичний блок.
У ніч на 11 листопада, після оприлюднення перших аудіозаписів, Пушкар залишив територію України — про це повідомив Железняк. Сам він ситуацію публічно не коментує.
За даними “Енергореформи, Пушкар перебуває у столиці Польщі Варшаві у відрядженні до кінця тижня.
