Ніч з 31 жовтня на 1 листопада містики вважають часом, коли межі між реальним і потойбічним світом стираються, а день набуває особливої магічності, який потрібно провести, дотримуючись певних правил, щоб задобрити духів.  

Для сучасної молоді – це ніч тематичних вечірок, безневинних жартів та ліхтариків з гарбуза. Свято, сповнене веселих розваг і магічного настрою. Гелловін святкують у різних куточках світу, він швидко набирає популярності в Україні. Його часто споріднюють з днем Самайна, стародавнім святом кельтів.  

Explainer розповідає справжню історію виникнення Гелловіну та чому його часто плутають з днем Самайна. 

Звідки прийшов Гелловін?

Гелловін бере свій початок з язичницьких свят, що проводили саме в Ірландії. Його ще називають стародавнім ірландським Новим роком. Кельти (культурні племена, які існували в епоху Античності і раннього Середньовіччя), що проживали на території Ірландії, асоціювали 31 жовтня із закінченням року і приходом зими, коли привиди і злі духи поверталися на землю. У цей день всю роботу ірландці закінчували раніше і намагалися без потреби не виходи на вулицю. Щоб усе пройшло добре, вони проводили різні обряди, які самі винаходили і які збереглись донині.

Інколи помилково вважають, що Гелловін – американське свято. Протягом другої половини XIX століття Америку заполонила хвиля іммігрантів. Це були мільйони ірландських громадян, які тікали від картопляного голодомору 1846 р. Саме вони суттєво допомогли у популяризації святкування Гелловіну на рівні країни.

Сьогодні Гелловін святкують не лише в Ірландії. Масові заходи проводять у Канаді, Великій Британії, США тощо. Люди у всьому світі відзначають його по-різному. Свято змінювалось з плином часу, переходячи від давньої традиції до звичної нам форми маскарадних вечірок. Беручи до уваги ірландські та англійські традиції, американці почали одягати костюми та ходити від дому до дому, просячи їжі чи грошей. 

Ніч Самайна

історія Гелловіну

Кельти щороку відзначали Samhain, або Самайн (кінець літа) і починали робити це 31 жовтня. Самайн вважався найголовнішим святом келтів. У давньоірландській літературі він описується як кордон між старим і новим роком, час великих зібрань у королівських будинках. Самайн відповідав завершенню річного пасовищного сезону. Худобу приганяли з пагорбів, збирали у стадо і вели на забій. Таким чином влаштувати рясний бенкет для короля.

Першого листопада добра, світла пора змінювалась темною і холодною зимою. Це був важливий період для народу, адже наставав час збирання врожаю. Самайн – аналог наших жнив. Короткий проміжок часу, що не належить ні минулому, ні майбутньому року. Час прямого контакту між потойбічним і нашим світом.  

Чому Гелловін не можна пов’язувати із днем Самайна

Гелловін вважають осучасненим святом Самайна, який святкували ще стародавні кельти, через певні схожості й збіги дат, на які припадають обидва свята. Насправді ж Гелловін і свято Самайна –різні торжества.

Окрім дати, їх об’єднують міфічні легенди про те, що світ живих зливався зі світом мертвих, за легендами, всю ніч духи предків, чарівні істоти й чудовиська блукали серед простих смертних. Живим так само було дозволено заглянути у потойбічний світ. Головне – не забути повернутися назад.

Самайн – це день підбиття підсумків року, що минає. Збирання врожаю, забій худоби і великі зібрання на королівських бенкетах. Гелловін же вважають Днем усіх святих. І відзначають його з метою задобрити душі мертвих, щоб ті не робили зла живим.

Традиційні пожертвування. Цукерки або смерть

історія Гелловіну

Вважалося, що пожертвування у вигляді солодощів задобрить духів. Саме церква дала поштовх цій традиції. З виникненням християнства постало питання, як освоїти свято в рамках нової релігії. Тому церква визнала 1 листопада Днем усіх святих, а пізніше 2 листопада – Днем усіх мертвих. Аби його популяризувати, священнослужителі закликали людей молитися за душі померлих. Раніше жебраки ходили по будинках, збираючи “духовні пиріжки” та обіцяючи натомість молитись за померлих. З часом це стало певним ритуалом, традицією. Тепер господарі будинків у цей день завжди мають вдома щось солодке або гроші, а діти у масках і костюмах приходять зі словами: “Цукерки або смерть”. В оригіналі це звучить “Trick or treat”, а у нас по-різному (“цукерки або смерть”, “гаманець або життя”).

Гелловінські збитки як аналог Андріївським вечорницям 

Гелловінські збитки вважались не менш важливою традицією у святкуванні Гелловіну. Хлопці збиралися компаніями і бешкетували усю ніч: знімали ворота, били шибки тощо. До сьогодні є цілий напрям гелловінських збитків, який бере свій початок із XVII століття. Це, так би мовити, символ від переходу первинного, тобто хаосу, до створення порядку, світу. Також вони надівали маски, чим ставали схожими на духів і протиставляли себе звичайним людям.

Дуже схожі на гелловінські збитки наші традиційні Андріївські вечорниці. Тільки у нас, відповідно до етнологічних і фольклористичних записів, це робили задля покарання дівчат, які відмовляли хлопцям у їхніх залицяннях. У ніч на День усіх святих було прийнято ворожити, як і у нас на Андрія. Дівчата збиралися разом, щоб дізнатися майбутнє та побачити уві сні майбутнього чоловіка.

У ХІХ столітті ворожіння набули більшої популярності, коли американці почали влаштовувати вечорниці. Такі собі гуляння молоді, на які було заведено ворожити, розповідати страшні історії та бешкетувати. Саме з такими забавами асоціювався Гелловін на початку ХХ століття. Збитки часом переходили межі дозволеного.

Ніч з 31 жовтня 1933 р. закарбувалася в історії як Чорний Гелловін, або Пекельна Ніч, коли в часи Великої депресії жарти перетворились на варварство і розбій. Саме з того часу Гелловін почали перетворювати зі свята жаху у веселий карнавал, з традиційними зібраннями солодощів і різьбленням гарбузів.

Гарбуз та інші символи свята

Є давня легенда про Джека, жадібного коваля й п’яницю. Начебто йому вдалося обманути самого диявола й отримати для себе безтурботне довголіття й обіцянку, що після смерті він не забере його душу. Так і сталося, тільки до раю він теж не потрапив. Єдине, що йому залишалось, – блукати світом, чекаючи Судного дня. На пам’ять від диявола у нього залишився вуглик із пекла, яким він освітлював свій шлях. Щоб вогонь не згасав, він ховав його у гарбуз, використовуючи як ліхтарик.

Сучасного вигляду у формі вирізаного обличчя ліхтарик набув у середині ХІХ століття. Робити його із гарбуза почали у США, у них він асоціюється з символом родючості. Але Світильник Джека, або Джек- Ліхтар, роблять не лише з гарбуза. Насправді в Англії та Ірландії, де Гелловін почали святкувати раніше, використовували ріпу, буряк чи брукву.

Такий символ вважають оберегом дому, який буде виганяти злих духів. Та через незручність люди вирішили використовувати гарбуз. З 1900 року і донині його використовують як головний атрибут сучасного Гелловіну.

історія Гелловіну

Важливим містичним символом свята вважалася чорна кішка. Ще у давнину люди вірили, що вона тісно пов’язана з темними силами. Оскільки у жінок, яких вважали відьмами, домашніми улюбленцями виявлялися саме чорні кішки.

Чорний і помаранчевий колір незамінні у день Гелловіну.  Чорний завждий асоціювався із смертю, а помаранчевий збір врожаю у році, що минає.

Для сучасного Гелловіну головними атрибутами свята є різноманітні страшні маски й костюми. Це можуть бути відьми, вампіри, зомбі або негативні герої фільмів жахів.

 Сучасний Гелловін 

Із часом Гелловін став набувати рис усталеного, стандартизованого свята, що славиться своїми особливими традиціями й атрибутами. На початку минулого століття жахливе свято почали перетворювати на веселий карнавал для дітей. Аби відволікти їх від хуліганства, в цей день у школах почали вводити карнавальні вечірки з іграми, а щоб вони не бешкетували – давали солодощі або гроші.

В Америці сьогодні Гелловін на другому місці святкування після Різдва. Хоча Гелловін не є державним святом та кожного року його масово святкують у різних куточках світу.

Ритуал із переодяганнями набуває популярності й в Україні. Все частіше можна побачити декорованні до Гелловіну будинки й крамниці. Молодь бере активну участь у святкуванні. Традиційними стали вечірки у нічних клубах, де діє дрес-код. Чим грим і костюм страшніші, тим більше викликають захоплення.  

Ставлення до Гелловіну в Україні різне. Для когось це неприємний день, що асоціюється з нечистою силою, а для іншого навпаки, жаданий момент відчути себе неприродною істотою.