Домашнє насильство, дискримінація на роботі, упереджене ставлення до людей тієї чи іншої статі, – усе це є проявами гендерної нерівності. Сам термін «гендер» в українському суспільстві досі викликає страх або відразу. Це проявляється і через сексизм у медіа та політиці, і через «традиційне» виховання хлопчиків та дівчат, і через упередження при прийнятті на роботу.
Explainer пояснює, що таке гендерна рівність, навіщо вона потрібна та чому стереотипи й упередження щодо статі негативно впливають на самореалізацію чоловіків та жінок.
Що сталося?
Україна посіла 74-е місце в рейтингу за Індексом гендерного розриву-2021 (Global Gender Gap Report). До цьогорічного рейтингу було включено 156 країн. Лідерство в рейтингу здобули Ісландія, Фінляндія та Норвегія. Найгірша ситуація з гендерним розривом склалася у Сирії, Пакистані, Іраку, Ємені та Афганістані.
Під час складання рейтингу враховувалися показники кожної країни у таких категоріях:
- економічна участь та можливості;
- реалізація в освіті;
- здоров’я та життєзабезпечення;
- розширення прав та можливостей у політиці.
Найвищу позицію Україна посіла у категорії «Реалізація в освіті» – 27 місце. За показниками економічної участі та охорони здоров’я – 44 та 41. Найгірші показники України у сфері розширення прав та можливостей у політиці – Україна опинилася на 103 місці.
За оцінками аналітиків Всесвітнього економічного форуму, для досягнення глобальної гендерної рівності потрібно ще майже 136 років.
Що таке гендерна рівність?
Гендерна рівність означає, що люди будь-якої статі можуть вільно обирати будь-яку кар’єру, спосіб життя і користуватися своїми здібностями без будь-якої дискримінації. Їхні права, можливості і доступ до суспільства не залежать від статі. Гендерна рівність не обов’язково означає, що до всіх ставляться однаково. Різні потреби й прагнення людей цінуються однаково. Через це гендерну рівність часто пов’язують одночасно з егалітаризмом – прагненням до абсолютної рівності всіх членів суспільства.
Які переваги гендерної рівності?
Досягнення гендерної рівності матимуть значний позитивний вплив на світ. Ось лише деякі з переваг:
- Розвиток бізнесу
Дослідження показують, що гендерна різноманітність покращує організацію інновацій та продуктивності. Коли жінкам надають доступ до рівної освіти (і, як наслідок, рівні можливості працевлаштування) – бізнес, який вони засновують, процвітає.
- Розвиток економіки
Коли жінки можуть брати участь в економіці нарівні з чоловіками, економічна ситуація покращується. Значну роль у цьому відіграє усунення гендерного розриву в оплаті праці. Дослідження показують, що якби країни ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку) зрівнялися зі Швецією за рівнем зайнятості жінок, ВВП збільшився б на 6 трильйонів доларів.
- Покращення здоров’я
Через такі перешкоди, як нерівний дохід і відсутність освіти, доступ до якісного медичного обслуговування для жінок часто є важко доступним. У дослідженнях йдеться, що якщо гендерну рівність буде реалізовано у сфері охорони здоров’я – жінки отримають більш якісний догляд, що призведе до поліпшення загального стану здоров’я суспільства. Відповідно, жінки з рівним доступом до освіти й рівним доходом зможуть краще піклуватися про своїх дітей.
- Позитивні зміни в родині
На чоловіків негативно впливає гендерна нерівність. Особливо це помітно, коли йдеться про оплачувану відпустку за сімейними обставинами. Оскільки жінки вважаються основними особами, що доглядають за дітьми, чоловіки часто не можуть отримати відпустку. Це також стосується і ситуацій, коли йдеться про догляд за членами родини похилого віку. Якби і чоловіки, і жінки могли брати відпустку для сім’ї без дискримінації за ознакою статі, це зміцнило б сім’ї.
- Залучення жінок до політики
Більшість політичних систем, як і раніше, орієнтовані на чоловіків. Якби гендерну рівність було реалізовано, світ побачив би набагато більше жінок, залучених до політичного процесу. Це включає політичне лідерство.
Що таке гендерна дискримінація?
Гендерна дискримінація описує ситуацію, в якій до людей звертаються по-різному просто тому, що вони чоловіки або жінки, а не на основі їхніх індивідуальних навичок або здібностей.
Нижче наводиться список дискримінаційних дій, з якими ви можете зіткнутися серед однолітків, у школі або на роботі.
Сексуальні домагання, кетколінг (вуличні домагання)
Переслідування і «кс-кс-кс-кання» на вулиці є яскравими прикладами того, як обмежується право жінок вільно пересуватися у навколишньому середовищі. Нормалізація переслідувань і бездіяльності перехожих і влади увічнює цю форму дискримінації та обмежує свободу жінок.
Гендерні стереотипи у школі та на роботі
Стереотипи – це те, коли суспільство очікує від людей дій залежно від їхньої статі. Наприклад, стереотипним твердженням є те, що дівчатка мають допомагати по господарству і доглядати за дітьми, скромно одягатися і не ходити вулицею пізно вночі.
Стереотипи часто можуть проникати в школу і на роботу, де дівчаток з меншою ймовірністю будуть заохочувати до вивчення наукових і технічних дисциплін або керівної ролі через «чоловічу природу» цих занять. Аналогічним чином здаються позитивними стереотипи і гендерні ролі, де чоловік є «годувальником» або «захисником» сім’ї. Проте таким чином на чоловіків і хлопчиків лягають тягарем такі обов’язки, які можна було б більш позитивно розділити в рамках рівного партнерства.
Таке ставлення обмежує й можливості дівчаток і жінок, роблячи їх менш здатними робити свій внесок у покращення життєвих умов родини.
Об’єктивація і негативна репрезентація
Об’єктивація – це ситуація, коли до людини ставляться, як до товару чи предмету. Це часто трапляється у засобах масової інформації, де жінок сексуалізують. Це призводить до того, що їхньому зовнішньому вигляду приділяється набагато більше уваги, ніж іншим здібностям. Це впливає на формування у свідомості дівчат і жінок образу ідеального тіла, на їхню самооцінку і, врешті, на те, наскільки вони себе цінують.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Корабельна сосна»: що таке сексизм та як він функціонує в українському суспільстві?
Однак представниці жіночої статі також мало представлені в розважальних програмах і засобах масової інформації, рідко виступають експертками та героїнями матеріалів. Це посилює руйнівні гендерні стереотипи й традиційні ролі. Необхідно руйнувати стереотипи та заохочувати дівчаток розповідати свої власні історії, що демонструють їхню силу, потенціал і різноманітність.
«Скляна стеля» і «липка підлога»
«Скляна стеля» – це невидимий бар’єр, який ефективно перешкоджає просуванню людини професійними сходами та досягненню нею високих позицій у бізнесі або політиці. Такими працівниками, як правило, є жінки. Протилежністю скляній стелі є так звані «ескалатори», які дозволяють за короткий строк добитися значного кар’єрного зростання.
Синдром «липкої підлоги» іноді використовується нарівні з терміном «скляна стеля», але попри те, що поняття застосовуються за аналогічних явищ (неможливості просування на роботі), розглядаються вони в абсолютно різних контекстах. «Скляна стеля» – це бар’єр до досягнення престижних посад. «Липка підлога» означає «прилипання» до посади з найнижчим рівнем доходу і престижу без можливості кар’єрного просування. Здебільшого це явище стосується жінок таких професій, як покоївки, няні, офісний персонал, медсестри, вчителі тощо.
Українські жінки після закінчення різних навчальних закладів мають набагато менше шансів на ринку праці, ніж чоловіки. Працедавці не хочуть наймати молодих жінок, побоюючись, що ті незабаром підуть у декрет. Роботодавці також не хочуть брати на роботу й жінок зрілого віку, тому що, на їхню думку, вони неспроможні відповідати вимогам, що висуваються перед співробітниками компанії, що динамічно розвивається. Зазвичай працедавці дотримуються переконання, що родинні обов’язки жінки, яка має дітей, негативно впливають на ефективність її роботи.
А як з гендерною рівністю в Україні?
За даними опитування групи «Рейтинг», у динаміці з 2015 року в Україні спостерігається поступове зменшення кількості людей, які вважають, що приготуванням їжі, господарством і вихованням дітей частіше займається жінка. При цьому абсолютна більшість опитаних погоджується з твердженнями, що найважливіше завдання жінки – піклуватися про дім і сім’ю (83%), а найважливіше завдання чоловіка – це заробляння грошей (75%).
Також 68% опитаних згодні, що жінки мають менше свободи через сімейні зобов’язання. Але при цьому 50% чоловіків і 31% жінок вважають, що чоловік не повинен на себе брати половину домашньої роботи.
Просування на шляху до гендерної рівності в Україні було помітно і до 2019 року: країна піднялася в Індексі гендерного розриву (Global Gender Gap Report) на шість сходинок і посіла 59 місце зі 153. Перші місця дісталися Ісландії, Норвегії та Фінляндії. Із сусідніх країн найпрогресивнішою в питанні гендерної рівності виявилася Молдова (23 місце), потім Білорусь – 29 місце, Польща – 40, Грузія – 74.
Як вплинув коронавірус?
Наслідки пандемії COVID-19 можуть повернути назад наявний прогрес, досягнутий в області гендерної рівності та прав жінок. Спалах коронавірусної хвороби посилює наявну нерівність для жінок і дівчаток у всіх сферах – від охорони здоров’я та економіки до безпеки та соціального захисту.
Жінки відіграють непропорційно велику роль у протидії вірусу, зокрема, як передові медичні працівники та особи, які здійснюють догляд вдома. Неоплачувана праця жінок, що доглядають за іншими, значно збільшилася внаслідок закриття шкіл і росту потреб літніх людей.
Жінки також більше страждають від економічних наслідків COVID-19, оскільки вони непропорційно працюють на небезпечних ринках праці. Майже 60% жінок працюють в неформальному секторі економіки, що наражає їх на більший ризик опинитися за межею бідності.
Пандемія також призвела до різкого зростання насильства щодо жінок і дівчаток. Через введення заходів ізоляції багато жінок залишилися в пастці вдома зі своїми кривдниками. Нові дані свідчать, що після початку пандемії насильство щодо жінок і дівчаток, особливо насильство в сім’ї, посилилося.
