Тиждень, що минає, був насичений подіями на фронті, в енергетиці та на дипломатичному треку. Українські Сили оборони стримували інтенсивні атаки російських військ на кількох напрямках, зокрема під Покровськом, Мирноградом і Куп’янськом, водночас завдаючи противнику відчутних втрат. Росія посилила повітряні удари по Одеській області, зосередившись на портовій, транспортній та енергетичній інфраструктурі. Паралельно тривали складні консультації України з партнерами щодо безпекових гарантій, військової та фінансової підтримки, а також можливих форматів переговорів із Росією. Важливими міжнародними сигналами стали результати засідання у форматі «Рамштайн-32» та рішення саміту Євроради про фінансування України. Explainer розповідає головні події тижня 15–21 грудня максимально стисло.
Ситуація на фронті: Покровськ, Мирноград, Куп’янськ
Протягом 15–21 грудня бойові дії залишалися інтенсивними на Покровському, Мирноградському, Куп’янському та Лиманському напрямках. Російські війська намагалися просуватися малими групами та механізованими штурмами, водночас Сили оборони України стримували атаки й проводили контрдії на окремих ділянках фронту.
Командир 7 корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ Євген Ласійчук повідомив, що під Покровськом ворог «зав’яз у міських боях» і намагається інфільтруватися в північні квартали малими групами. За його словами, Мирноград залишається важливим вузлом оборони, де російські сили тиснуть одразу з кількох напрямків і перейшли від інфільтраційної тактики до безперервних піхотних атак.
За даними Генерального штабу ЗСУ, на Куп’янському напрямку українські підрозділи відбивали штурмові дії противника в районах Піщаного, Петропавлівки та Куп’янська. 17 грудня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський уточнив, що майже 90% Куп’янська перебуває під контролем України.
Російські удари по Одещині та портовій інфраструктурі
У ніч на 13 грудня регіон пережив одну з наймасштабніших атак від початку повномасштабної війни — ракетами та дронами було уражено об’єкти енергетичної інфраструктури, що спричинило масові аварійні й стабілізаційні відключення електроенергії. В області зафіксували надзвичайну ситуацію державного рівня, перебої вплинули на роботу транспорту, комунальних служб і бізнесу.
Упродовж 15–21 грудня Росія наростила інтенсивність повітряних атак по Одесі та області. Дрони й ракети били по портовій та логістичній інфраструктурі, зокрема по об’єктах Одеського району. 18 грудня ударний безпілотник уразив міст через Дністер поблизу села Маяки — загинула цивільна жінка, діти зазнали важких поранень. 19 і 20 грудня російські війська масовано атакували портові об’єкти балістичними ракетами, після чого рух вантажного транспорту трасою М-15 «Одеса–Рені» тимчасово перекривали.
Президент Володимир Зеленський пов’язує хвилю ударів із намаганням Росії обмежити доступ України до Чорного моря та зірвати зовнішню торгівлю через порти. За його словами, мета атак — дестабілізувати прибережні регіони взимку, створивши перебої з енергією, пальним і постачанням. В Одеській ОВА підтвердили, що цілями ворога стали об’єкти транспортної, портової та промислової інфраструктури, що фактично означає спробу непрямої повітряної блокади морської логістики.
Переговори України з партнерами та реакція Росії
Минулого тижня Україна продовжила консультації зі США та європейськими партнерами щодо можливих форматів завершення війни та безпекових гарантій. 14–15 грудня в Берліні українська делегація на чолі з президентом Володимиром Зеленським обговорювала з американською стороною 20-пунктовий план, який стосується умов миру й післявоєнної безпеки.
Секретар РНБО Рустем Умєров за підсумками зустрічі повідомив, що перемовини були «продуктивними» і сторонам вдалося досягти певного прогресу. Зеленський наголосив, що Україна передала США своє бачення ключових питань, зокрема щодо територіальної цілісності, статусу Запорізької АЕС, коштів на відновлення та механізмів безпекових гарантій.
Паралельно тривала публічна дипломатична напруга. 18 грудня Зеленський заявив, що Росія не демонструє готовності завершити війну, тоді як Владімір Путін на підсумковій пресконференції звинуватив Україну у відмові від «мирних засобів». Помічник правителя РФ Юрій Ушаков назвав українсько-європейські пропозиції такими, що «перешкоджають досягненню довгострокового миру».
Засідання «Рамштайн-32»: підтримка України у 2026 році
16 грудня відбулося 32-ге засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Головною темою зустрічі стало планування військової підтримки України у 2025–2026 роках із фокусом на протиповітряну оборону, боєприпаси та безпілотні системи.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, виступаючи під час засідання, заявив, що 2025 рік став найрезультативнішим для України за обсягами міжнародної військової підтримки. За його словами, у разі виконання всіх оголошених партнерами зобов’язань загальний обсяг допомоги може сягнути близько 45 млрд доларів, що є найбільшим показником від початку повномасштабної війни.
Окремі країни підтвердили довгострокові внески. Німеччина оголосила про €11,5 млрд підтримки на 2026 рік із фокусом на системи Patriot та IRIS-T. Велика Британія заявила про £600 млн на посилення української ППО, Нідерланди — €700 млн на безпілотники, зокрема для закупівель українського виробництва. Країни Балтії підтвердили продовження допомоги на рівні не менш ніж 0,25% ВВП, а Чехія повідомила про забезпечене фінансування постачання 760 тис. артилерійських снарядів на 2026 рік.
90 млрд євро для України: рішення саміту Євроради
19 грудня саміт Європейського Союзу погодив рішення про спільне запозичення для України на суму €90 млрд. Йдеться про кредитне фінансування на 2026–2027 роки, яке ЄС планує залучити на фінансових ринках під гарантії бюджету Союзу та спрямувати на підтримку української держави в умовах війни.
Рішення стало компромісом після тривалих переговорів між країнами-членами ЄС. Ідея використати заморожені російські суверенні активи для прямого фінансування України не отримала консенсусу, тому Євросоюз обрав юридично безпечніший механізм кредитування. Для України це означає більшу прогнозованість бюджету та фінансову стабільність у середньостроковій перспективі.
Доктор економічних наук Юрій Д’яченко зазначає, що погоджені €90 млрд не покривають усіх потреб України на 2026–2027 роки, однак дозволяють уникнути найбільш ризикових сценаріїв, зокрема різкого дефіциту бюджету. За його словами, ці кошти варто розглядати як частину ширшої фінансової конструкції, яка й надалі потребуватиме поєднання кредитів, грантів, доходів від заморожених активів і внутрішніх ресурсів.
