Тиждень, що минає, був насичений подіями на фронті, в енергетиці та на міжнародному рівні. Росія здійснила один із наймасовіших ударів по півдню України, зосередившись на енергетичній інфраструктурі, що призвело до масштабних знеструмлень у кількох регіонах. На фронті Сили оборони провели успішні контрдії під Куп’янськом і стримували наступ противника в районі Покровська та Мирнограда. Паралельно в ЗСУ відбулися важливі організаційні зміни — від нових правил повернення із СЗЧ до рішення про розформування інтернаціональних легіонів. На зовнішньополітичному треку Україна отримала нові сигнали щодо євроінтеграції, тоді як у ЄС і США тривали дискусії навколо безпеки, виборів і використання заморожених російських активів. Explainer розповідає головні події тижня 8–14 грудня максимально стисло.
Наймасованіший удар по півдню України: ціль — енергетика
У ніч на 13 грудня Росія завдала наймасованішого за останній час ракетно-дронового удару по півдню України, зосередивши атаку на енергетичній інфраструктурі. Під обстріл потрапили об’єкти генерації, розподілу та передачі електроенергії, що спричинило масштабні знеструмлення в кількох регіонах.
Під час атаки Росія застосувала понад 450 ударних дронів і близько 30 ракет різних типів. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що після нічного удару без електропостачання залишилися понад 1 млн абонентів. За його словами, «затверджені напередодні алгоритми реагування на надзвичайні ситуації внаслідок ударів по об’єктах паливно-енергетичного комплексу вже сьогодні дозволяють діяти оперативніше: оптимізувати залучення сил, пришвидшити гасіння пожеж і мінімізувати наслідки атаки».
Ситуація на фронті: Куп’янськ, Покровськ і Мирноград
Цього тижня Сили оборони провели успішні контрдії на Харківщині та стримували наступ російських військ на Донеччині. Під Куп’янськом українські підрозділи здійснили контратаку й оточили російське угруповання в місті. 12 грудня президент Володимир Зеленський приїхав до Куп’янська, де записав відеозвернення біля стели на в’їзді в місто — після заяв Володимира Путіна про нібито взяття Куп’янська російськими військами.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зазначив, що противник веде наступальні дії майже по всій лінії фронту, а в окремі дні кількість боєзіткнень сягала близько 300 — це найвищий показник від початку повномасштабної війни.
На Покровському напрямку 10 грудня російські війська намагалися прорвати оборону механізованими колонами, однак зазнали втрат і втратили наступальний темп. За повідомленням 7 корпусу Десантно-штурмових військ, Сили оборони зберігають контроль над північною частиною Покровська, а підрозділи 425-го окремого штурмового полку «Скеля» проводять штурмові рейди південніше залізниці.
Олександр Сирський повідомив, що за кілька тижнів боїв у Покровську українські військові повернули під свій контроль близько 16 км² у північній частині міста. За його словами, бої в покровсько-мирноградській агломерації тривають, логістика до Мирнограда, попри ускладнення, працює, а на Костянтинівському напрямку противник не просунувся.
Нові правила повернення військових із СЗЧ
Цього тижня стало відомо про зміну механізму повернення військовослужбовців після самовільного залишення частини.Сили оборони попереджають, що можливість повернутися через СЗЧ до обраної частини фактично припинила діяти, а основним напрямком розподілу стали штурмові підрозділи та Десантно-штурмові війська.
Як повідомили hromadske військові з різних бригад Сухопутних військ, нові правила передбачають ігнорування рекомендаційних листів і письмових погоджень від командирів частин. Особовий склад, який повернувся після СЗЧ, направляють до визначених частин пріоритетного комплектування.
«Необхідно довести цю інформацію не як страшилку, а як інформування, щоб військовослужбовці розуміли, що схема переведення через СЗЧ більше не працює», – йшлося в одному з внутрішніх повідомлень командування.
Після публічного розголосу Генеральний штаб ЗСУ уточнив, що військовослужбовців, які повернулися після СЗЧ і потрапили до батальйонів резерву, можуть направляти до всіх бойових бригад, які потребують поповнення, зокрема до ДШВ та штурмових частин.
У Генштабі зазначили, що зміни спрямовані на пришвидшення призначень, підвищення прозорості переведень і усунення маніпуляцій, а рекомендаційні листи не можуть бути способом переходу з бойових підрозділів у частини з комфортнішими умовами служби.
Розформування інтернаціональних легіонів у ЗСУ
Цього тижня стало відомо про рішення Генерального штабу ЗСУ розформувати інтернаціональні легіони Сухопутних військ, створені на початку повномасштабної війни. Йдеться про три бойові легіони та один навчальний підрозділ, тоді як Міжнародний легіон ГУР продовжує діяти окремо. За планом Генштабу, особовий склад, зокрема іноземні добровольці, має продовжити службу у штурмових підрозділах.
В командуванні ЗСУ пояснюють це рішення еволюційним етапом трансформації Сил оборони. У Сухопутних військах заявили, що іноземні військовослужбовці й надалі проходитимуть службу відповідно до свого досвіду й підготовки, а їхній бойовий досвід буде інтегрований у підрозділи, де він принесе найбільшу користь для виконання завдань оборони держави.
Водночас частина командирів і представників легіонів публічно розкритикували рішення, застерігаючи, що розформування може призвести до скорочення потоку іноземних добровольців.
За даними джерел ВВС Україна, процес переформатування має завершитися до кінця року, а окремі легіони вже інтегровані до складу новостворених або чинних штурмових полків.
Євроінтеграція України та рішення ЄС
Цього тижня Україна та Європейський Союз узгодили план ключових реформ, необхідних для підготовки до вступу в ЄС. Про це 11 грудня повідомили єврокомісарка з питань розширення Марта Кос і віцепрем’єр з євроінтеграції Тарас Качка. План охоплює десять пріоритетних реформ у сфері верховенства права, антикорупційної політики та судової системи.
За словами Марти Кос, реформи є центральним елементом переговорного процесу, і жодна держава-член ЄС не може накласти вето на їх проведення Україною. Вона зазначила, що Єврокомісія розглядає новий технічний етап переговорів як можливість прискорити підготовку до членства.«Ми разом з урядом України ухвалили план дій, що включає 10 пріоритетних реформ», – заявила Кос.
Паралельно країни ЄС схвалили запуск механізму фронтлоудингу, який дозволяє вести технічну підготовку до відкриття та закриття переговорних глав без одностайного рішення всіх держав-членів. Міністерка з питань ЄС Данії Марі Б’єр пояснила, що цей формат став відповіддю на угорське вето і дає змогу Україні рухатися вперед на технічному рівні, щоб після зняття блокування переговори могли просуватися максимально швидко.
Заява Зеленського про можливість виборів
Президент Володимир Зеленський заявив, що готовий до проведення президентських виборів, якщо міжнародні партнери зможуть гарантувати безпеку їх організації. За його словами, Україна відкрита до змін у законодавстві, але лише за умови припинення вогню та створення дієвих механізмів безпеки для виборців і кандидатів.
Зеленський зазначив, що чинна Конституція України забороняє проведення виборів під час воєнного стану, однак він звернеться до Верховної Ради з проханням підготувати відповідні законодавчі зміни, якщо буде досягнуто домовленостей щодо безпеки. Коментарі президента пролунали на тлі переговорів за участі США та європейських партнерів, у межах яких обговорюють можливі шляхи врегулювання війни та майбутні гарантії безпеки для України.
Удари по нафтовій галузі Росії та падіння доходів
Цього тижня Україна продовжила атаки по російській нафтовій інфраструктурі. Далекобійні дрони Центру спеціальних операцій «Альфа» СБУ уразили нафтовидобувну платформу імені Філановського в Каспійському морі, яка належить компанії «Лукойл-Нижневолжскнефть».
Також Сили спеціальних операцій уразили два судна, які, за даними ЗМІ, використовувалися для перевезення військових вантажів з Ірану.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російські НПЗ: ключові потужності та їхня роль у нафтопереробній промисловості
Паралельно посилюється економічний тиск на російський енергетичний сектор. За даними Bloomberg, 11 грудня ціна російської нафти Urals у порту Новоросійськ впала до 38,28 долара за барель — найнижчого рівня з 2022 року. ЗМІ також повідомляють, що доходи російського державного сектору від нафти й газу в грудні можуть скоротитися майже вдвічі порівняно з минулим роком через падіння цін і зміцнення рубля.
Суперечки навколо заморожених російських активів
Цього тижня в Європейському Союзі загострилися дискусії щодо використання заморожених російських активів на користь України. Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що за жодних умов не підтримає пропозицію Єврокомісії про надання Україні репараційної позики, якщо ці кошти будуть спрямовані на військові потреби. Скепсис щодо цієї ініціативи непублічно висловили й кілька інших країн ЄС.
Паралельно Центробанк Росії заявив, що вважає плани ЄС щодо використання заморожених активів незаконними та залишає за собою право захищати свої інтереси всіма доступними способами. Російська сторона вже подала позов проти бельгійського депозитарію, де зберігається значна частина заморожених коштів, попри те що Бельгія раніше заблокувала ідею репараційного кредиту для України.
Суперечки навколо російських активів підкреслюють складність пошуку юридичного й політичного механізму їх використання. Водночас у ЄС визнають, що питання фінансової підтримки України залишається одним із ключових елементів довгострокової стратегії стримування Росії.
