Тиждень, що минає, став для України черговим випробуванням на всіх фронтах – від жорстких боїв на Донеччині до масованих ударів по енергетиці й тривалих відключень світла. Росія посилила ракетно-дронові атаки, зокрема в ніч на 6 грудня, що вдарили по інфраструктурі та змусили енергетиків знову працювати в режимі кризового відновлення. На фронті гострими залишаються бої в районі Покровська й Мирнограда, де російські війська намагаються прорвати оборону. У політиці й дипломатії тиждень позначився зустріччю спецпосланця США зі Путіним, ухваленням держбюджету-2026. Explainer розповідає головні події тижня за 1–7 грудня 2025 року максимально стисло.

Зустріч Стівена Віткоффа з Володимиром Путіним

Спецпосланець США Стівен Віткофф 2 грудня провів у Москві майже п’ятигодинні переговори з Володимиром Путіним. Компромісів не досягли. Росія отримала від Вашингтона чотири нові документи, але їхній зміст не розкривається; Кремль повідомив, що частина пропозицій виглядає прийнятною.

Переговори відбулися після двох раундів консультацій між Києвом і Вашингтоном наприкінці листопада – у Женеві та Маямі. Внаслідок консультацій варіант американського плану скоротився до 20 пунктів.

Обговорення зосередилося на умовах можливого припинення війни, безпекових гарантіях і форматах подальших консультацій. Територіальне питання залишалося чутливим. Обидві сторони заявили про готовність продовжувати перемовини, але спільних рішень немає.

Продовження консультацій України та США щодо мирного плану

4–5 грудня секретар РНБО Рустем Умєров і начальник Генштабу Андрій Гнатов провели в Маямі серію зустрічей зі спецпосланцем США Стівеном Віткоффом та Джаредом Кушнером. Переговори стали продовженням консультацій щодо американських пропозицій стосовно завершення війни та можливих безпекових гарантій для України.

6 грудня президент Володимир Зеленський разом з Умєровим і Гнатовим провів двогодинну телефонну розмову з Віткоффом і Кушнером. За даними Axios, територіальне питання залишалося найскладнішим. Росія, за словами одного з джерел, «як і раніше вимагає» виведення українських військ із контрольованих Києвом частин Донбасу. США, натомість, намагаються виробити нові формули для його врегулювання.

Джерела видання зазначають, що американські перемовники «тисли і на Путіна, і на Зеленського», спонукаючи обидві сторони розглядати можливі поступки. Паралельно обговорювалися гарантії безпеки для України, де, за одним із джерел, досягнуто «значного прогресу», хоча фінальні положення ще потребують узгодження. Посол України в США Ольга Стефанішина підтвердила, що ключові труднощі стосуються саме територій і гарантій.

Українська сторона очікує продовження консультацій. За даними Axios, Умєров і Гнатов мають проінформувати Зеленського в Лондоні щодо американських пропозицій і провести подальші «мозкові штурми» над варіантами рішень. Нові раунди переговорів із Віткоффом і Кушнером заплановані на наступний тиждень.

Масований російський обстріл у ніч проти 6 грудня

У ніч на 6 грудня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку по Україні, застосувавши крилаті ракети Х-101, «Калібр» та ударні дрони. У кількох регіонах зафіксовані влучання й пошкодження об’єктів цивільної та енергетичної інфраструктури.

Найбільших руйнувань зазнав Фастів: пошкоджено територію залізничного вокзалу та моторно-вагонного депо, що змусило «Укрзалізницю» тимчасово змінити маршрути. На Київщині поранено трьох людей; у Нових Петрівцях виникли масштабні пожежі. На Чернігівщині атаки дронами спричинили руйнування житлових будинків і цивільного об’єкта в Корюківському районі, інформації про постраждалих немає.

В Одеській області пошкоджено енергетичний об’єкт без подальшого загоряння. У кількох регіонах удари по енергетичній інфраструктурі призвели до локальних відключень електропостачання. Ракетні пуски над західними областями змусили польські ВПС активізувати моніторинг свого повітряного простору.

Тривалі відключення після атаки 6 грудня

Масований обстріл у ніч проти 6 грудня суттєво збільшив тривалість відключень електроенергії по країні. За даними «Укренерго», у більшості областей світло тепер вимикають на 12–16 годин, хоча раніше планувалися обмеження тривалістю 4–8 годин.

Голова правління «Укренерго» Віталій Зайченко повідомив, що найскладніша ситуація зберігається у прикордонних і прифронтових регіонах, де застосовують аварійні графіки — погодинні відключення не стабілізували систему. Відновлення пошкодженої інфраструктури може тривати тижні.

Компанія закликає споживачів зменшувати навантаження на мережу та використовувати енергоємні прилади переважно вночі або в сонячну погоду, коли система краще витримує пікові коливання.

Продовжуються запеклі бої біля Покровська та Мирнограда

На напрямку Покровськ–Мирноград тривають інтенсивні бої. Росія зосередила тут понад 140–150 тисяч військових, намагаючись створити дугу навколо міста та просунутися вглиб агломерації. Умови ускладнюють густі тумани, що обмежують роботу дронів. Українські сили утримують північну частину Покровська та блокують просування російських підрозділів у центральних районах міста.

3 грудня командування «Схід» повідомило, що для забезпечення підрозділів організовано додаткові логістичні маршрути до Покровська й Мирнограда. Підрозділи діють у щільній міській забудові, проводячи пошукові операції та утримуючи ключові позиції. 5 грудня генерал Олександр Сирський заявив, що ЗСУ продовжують тримати райони обох міст, тоді як деякі зовнішні оцінки, озвучені на брифінгу в штаб-квартирі НАТО, вказували на можливу втрату Покровська. Офіційного підтвердження таких даних немає.

За даними угруповання «Схід», від початку доби 7 грудня на Покровському напрямку російські війська 27 разів намагалися відтиснути українські підрозділи у бік Нового Шахового, Нового Донбасу, Білицького, Родинського, Мирнограда та інших населених пунктів. У Покровську тривають пошуково-штурмові дії в міських кварталах, де оборонці знищують російські групи, що прориваються всередину міста. У Мирнограді Сили оборони утримують рубежі та знищують ворога на підступах.

Попри значні втрати, російські підрозділи не припиняють спроб просунутися, зокрема диверсійними групами, які діють по всій агломерації. Обстановка лишається динамічною, а темп боїв – високим.

Держбюджет-2026

3 грудня Верховна Рада ухвалила держбюджет-2026, зберігши головний пріоритет воєнних років: більшість видатків спрямована на оборону та безпеку. У документі передбачене підвищення соціальних стандартів, збільшення фінансування освіти й медицини та розширення підтримки сімей і внутрішньо переміщених осіб. Бюджет формує значний дефіцит, частину якого можливо покрити лише за рахунок зовнішньої фінансової допомоги, що поки не повністю підтверджена.

У проєкт закладено низку структурних змін, зокрема перерозподіл ПДФО на користь громад, нові програми підтримки сімей із дітьми, оновлення ветеранської політики та збільшення інвестицій в інфраструктуру.

Документ викликав публічну критику частини депутатів. Представник фракції «Голос» Ярослав Железняк заявив, що документ «не є бюджетом воюючої країни», критикуючи збереження витрат на «марафон», «кешбек», дорожнє будівництво та інші програми, які він назвав популістичними. На його думку, «чек за популізм» уже відображено в меморандумі з МВФ.

Незважаючи на дискусії, бюджет отримав підтримку парламенту і рухається до реалізації в умовах високої залежності від партнерської допомоги.

Вбивство військового у Львові

3 грудня у Львові під час перевірки документів 30-річний місцевий мешканець поранив ножем військовослужбовця Галицько-Франківського РТЦК Юрія Бондаренка. Удар пошкодив стегнову артерію. Попри лікарську допомогу, Бондаренко, ветеран АТО, який повернувся до служби у 2022 році, помер наступного дня.

Подія викликала значний суспільний резонанс, однак інформація в соцмережах швидко відійшла від встановлених фактів і зводилася до протиставлення «людоловів» і «ухилянтів» – характеристик, що не відповідають суті кримінального провадження та не допомагають у пошуку рішень щодо мобілізаційної політики.

5 грудня Франківський районний суд Львова обрав запобіжний захід підозрюваному Григорію Кедруку – тримання під вартою без права на заставу. У суді він визнав, що вчинив убивство, і виклав власну версію подій. Слідство триває.

Продовжуються атаки на танкери «тіньового флоту» РФ у Чорному морі

28 листопада у Чорному морі були атаковані два танкери російського «тіньового флоту». ЗМІ повідомили, що операцію могла провести СБУ. 2 грудня стало відомо про пошкодження ще одного судна – танкера «Мідволга 2», який прямував із Росії до Грузії з вантажем соняшникової олії. За даними турецького міністерства транспорту, атака сталася за 80 миль від узбережжя Туреччини; 13 членів екіпажу не постраждали.

Туреччина висловила стурбованість ескалацією в Чорному морі, а одна з турецьких компаній тимчасово призупинила всі судноплавні операції з Росією. Чорним морем Росія транспортує близько чверті експорту своєї нафти.

У ВМС України заявили, що атака на «Мідволгу 2» виглядає російською провокацією: російська сторона не змогла пояснити маршрут судна через Ялту, а продемонстровані уламки, за оцінкою української сторони, не збігаються з характеристиками українських ударних засобів. Водночас у Туреччині публічно не коментують, як через Босфор до Чорного моря потрапили одразу кілька суден без реєстрації, з простроченим прапором Гамбії та без документів класового регістру.