У США вже майже два тижні тривають протести, які почалися після смерті афроамериканця Джорджа Флойда. Його смерть стала приводом для акцій проти поліцейського насильства і расизму спочатку в Міннеаполісі, а потім і в інших містах США. Акції супроводжувалися погромами, мародерством і зіткненнями з поліцією. Представники влади ряду міст і штатів вивели на вулиці Національну гвардію і встановили комендантську годину. Понад чотири тисячі учасників акцій були затримані, понад 11 загиблих і десятки поранених.
Explainer пояснює, що відбувається у США, хто такий Джордж Флойд і як він помер, чи зможе Трамп ввести армію в американські міста і перенести президентські вибори.
Що сталося?
Інцидент стався 25 травня в районі Паудерхорн у південній частині Міннеаполіса. Офіцери поліції Міннеаполіса затримали 46-річного афроамериканця за підозрою у використанні «підробленого платіжного засобу» для оплати покупок в магазині. Поліцію викликав продавець, який вирішив, що Флойд намагався розплатитися з ним підробленою 20-доларовою банкнотою.
Співробітники поліції затримали чоловіка, який, за їхніми словами, був «під впливом наркотичних речовин» і чинив опір при затриманні.
На відеозаписах з камер спостереження біля магазину було видно, що ніякого опору він не чинив.
Біля патрульної машини поліцейський Дерек Шовін повалив Флойда на асфальт обличчям вниз і встав йому коліном на шию. У такому положенні затриманий провів близько восьми хвилин, неодноразово повторюючи правоохоронцям, що він не може дихати. Після цього поліцейські викликали швидку допомогу, і Флойда відвезли в найближчий госпіталь, де він незабаром помер, не приходячи до тями.
Згідно з результатами офіційного розтину тіла, його смерть була викликана механічною асфіксією і повинна розглядатися як насильницька. В офіційному висновку причина смерті названа як «зупинка серця, ускладнена діями поліції з упокорення, обмеженням рухливості і здавленням шиї».
1 червня найняті сім’єю загиблого патологоанатоми Майкл Бейден і Алісія Вілсон заявили, що Джордж Флойд помер на місці затримання внаслідок припинення припливу крові в мозок, викликаного здавленням сонної артерії, і тиску на спину, що не дозволяло йому дихати.
Адвокат зажадав, щоб звинувачення у вбивстві були пред’явлені ще трьом поліцейським, які також були присутні під час затримання. Сім’я Джорджа Флойда також вимагає перекваліфікувати звинувачення заарештованому поліцейському на більш тяжкі.
Смерть Флойда викликала загальнонаціональні протести в США. Мітинги поширилися по всій країні, більш ніж в 40 містах було введено режим комендантської години, майже в двох десятках штатів, включно з Вашингтоном, до забезпечення порядку було залучено Національну гвардію.
Протестувальники виступають проти насильства з боку поліції, а також проти расизму.
ФБР на прохання керівництва поліції Міннеаполіса відкрило справу про можливе порушення цивільних прав.
Як на це відреагувала влада?
Наступного дня, 26 травня, начальник поліції Міннеаполіса Медаров Аррдондо оголосив, що четверо офіцерів, які брали участь у затриманні Джорджа Флойда, відсторонені від роботи на час розгляду. Пізніше в той же день їх звільнили.
Мер Міннеаполіса Джейкоб Фрей заявив, що підтримує це рішення керівництва поліції.
Президент США Дональд Трамп 27 травня, перебуваючи у Флориді, де повинен був відбутися пізніше скасований запуск космічного корабля Crew Dragon, назвав смерть Джорджа Флойда трагедію і заявив, що очікує після повернення до Вашингтона побачити повний звіт про подію.
28 травня федеральний прокурор штату Міннесота Еріка Макдональд і спеціальний агент Райнер Дролсхаген, керівник регіонального відділення ФБР Міннесоти, зробили спільну заяву, в якій пообіцяли надати розслідуванню інциденту максимальний пріоритет. ФБР на прохання керівництва поліції Міннеаполіса відкрило справу про можливе порушення цивільних прав.
Смерть Джорджа Флойда засудили і закликали до негайного розслідування обставин вбивства представники Міннесоти в обох палатах Конгресу США: член палати представників Ільхан Омар і сенатор Емі Клобушар.
Однак всі ці дії та заяви влади не збили хвилю масового невдоволення. 26 травня почалися перші жорсткі зіткнення: протестувальники закидали дільницю камінням, розбивши кілька вікон. Поліція відповіла сльозогінним газом і залпами травматичної зброї.
Наступного дня, 27 травня, мітинги в Міннеаполісі продовжилися і стали ще більш численними, а сутички демонстрантів з поліцією – ще быльш запеклими. Протестувальники закидали поліцейських камінням, пляшками та іншими предметами, а потім перейшли до погромів і грабежу магазинів.
У соцмережах з’явилися перші кадри, як сотні людей виносять товари з супермаркету Target. Пограбовані магазини підпалювали, як і інші будови.
До вечора 28 травня демонстранти остаточно розгромили і підпалили той самий 3-й відділок поліції Міннеаполіса, де до 26 травня працювали четверо офіцерів, звинувачених у смерті Джорджа Флойда.
Після цього втрутився президент – вночі 29 травня він написав у себе в твіттері: «Я не можу сидіти склавши руки і дивитися, що відбувається з великим американським містом Міннеаполіс. Повний провал керівництва… Ми повернемо контроль [над містом], але якщо ви починаєте грабувати, то ми починаємо стріляти”.
За даними американських журналістів, 29 травня Дональд Трамп за рекомендацією співробітників Секретної служби був змушений покинути житлову частину Білого дому, задля безпеки його відвели у секретний бункер, де він провів більше години.
30 травня Трамп попередив протестувальників біля Білого дому, що їх зустрінуть з “найзлішими псами”.
1 червня Трамп погрожував мобілізувати військових у всіх штатах США, заявив, що розміщує тисячі “важко озброєних” солдатів у Вашингтоні, і оголосив себе “президентом правопорядку”.
Протести поширилися на понад п’ятсот міст і містечок у всіх п’ятдесяти штатах. Протести відбулися щонайменше у 40 країнах та на всіх континентах, крім Антарктиди.
У суботу, 6 червня, у Вашингтоні пройшла нова масова демонстрація проти расової дискримінації. Тисячі людей вийшли на вулиці Вашингтона. В їхніх руках – плакати з написами Black Lives Matter («Життя чорношкірих мають значення») і I Can Not Breathe («Я не можу дихати», фраза афроамериканця Джорджа Флойда, убитого поліцейськими в Міннеаполісі).
Мирні демонстрації також пройшли у Нью-Йорку, Чикаго, Лос-Анджелесі та Сан-Франциско.
Чому поліцейські схиляють коліно перед протестувальниками?
Багато хто бачив знімки, як поліцейські встають на одне коліно перед колонами мітингувальників. Таких випадків уже безліч у США.
Зокрема, так вчинили бійці Національної гвардії Міннесоти, звернувшись з промовою до демонстрантів.
А управління поліції міста Санта-Крус в Каліфорнії опублікувало фотографію своїх співробітників, які схилили коліно поруч з протестувальниками.
Найпростіше пояснення такого жесту з боку поліції – це спроба розрядити напружену обстановку. Яка, як видно з численних відеозаписів, найчастіше закінчується успіхом: демонстранти обіймаються з поліцією, і всі мирно розходяться.
Однак цей жест – схиляння коліна – означає не підкорення або прохання про прощення, а вияв солідарності.
Як знак протесту цей жест популяризував Колін Капернік – колишній квотербек клубу Національної футбольної ліги «Сан-Франциско Форті Найнерс». Перед початком ігор сезону НФЛ 2016 року під час виконання гімну США темношкірий спортсмен замість того, щоб встати, опускався на одне коліно.
Коли на це звернули увагу, Капернік заявив в інтерв’ю, що він відмовляється «вставати заради прапора країни, яка пригнічує своїх темношкірих громадян», і висловив солідарність з рухом Black Lives Matter.
Незабаром до цієї одиночної акції протесту приєдналося ще кілька сотень гравців НФЛ – особливо після того, як президент Трамп вимагав від керівництва ліги звільнити Каперніка.
Що означає гасло Black Lives Matter?
Хештег #BlackLivesMatter не вперше з’явився у соцмережах, проте знову вийшов у топи після трагічної смерті Флойда.
C англійської «Black Lives Matter» (BLM) перекладається як «життя чорношкірих важливі». Цей вислів є не лише хештегом у соцмережах, а й назвою міжнародного руху щодо захисту прав людини. BLM виступає проти насильства та інституційного расизму щодо темношкірих людей по всьому світу. Учасників руху об’єднує спільна ідея, проте формальної організації або структури в BLM немає.
BLM виник у 2013 році з хештегом у соцмережах. Користувачі використовували #BlackLivesMatter, щоб привернути увагу до вбивства 17-річного афроамериканця Трейвона Мартіна. Виправдувальний вирок патрульному, який вбив юнака, і став причиною виникнення руху BLM.
Масовим рух став у 2014 році. Тоді американці вийшли на вуличні демонстрації, щоб привернути увагу держави до поліцейської сваволі щодо темношкірого населення після убитого поліцейськими 18-річного Майкла Брауна і 43-річного батька шістьох дітей Еріка Гарнера, який помер під час затримання. Також рух BLM брав участь у протестних маршах, присвячених пам’яті інших загиблих афроамериканців.
Реакція американського суспільства на діяльність BLM неоднозначна. Є й ті, хто підтримує рух, і ті, хто не згоден з його тактикою. Так, у відповідь на #BlackLivesMatter з’явився інший хештег: #AllLivesMatter (англ. «Всі життя важливі»).
Слоган «All Lives Matter» досить суперечливий і викликає бурхливі дебати: одні інтерпретують його як заклики до привернення уваги не лише за вбивства афроамериканців, а інші – як відвернення уваги від проблеми расизму.
Ба більше, слоган All Lives Matter багато хто вважає расистським, адже він спрямований на замовчування проблем чорношкірих.
Чому це відбувається?
Рабство у всіх штатах заборонили у 1865 році. Афроамериканці офіційно отримали свободу, але саме тоді й почалася політика сегрегації. Білі американці намагалися всіляко відгородити себе від присутності чорношкірих, які стали вільними.
У країні з’явилися ізольовані зали очікування для «кольорових», окремі громадські туалети, кафе та ресторани. З освітою була подібна ситуація. Білі ходили в свої школи і університети. І поступово відкривалися вищі навчальні заклади для чорношкірих. Більшість з них розташовані на півдні, найстаріші вузи – Чейнійський університет Пенсільванії та Університет імені Лінкольна. Вважалося, що рівень освіти у цих навчальних закладах, м’яко кажучи, невисокий. Незважаючи на те, що в переліку обов’язкових дисциплін були як гуманітарні, так і точні науки, основний акцент робили на предмети, пов’язані із сільським господарством. Велику увагу приділяли спорту.
Станом на сьогодні ситуація змінилася. Але, як показали акції протесту, що спалахнули у 2016 році, расове питання – як і раніше, одне з найгостріших соціальних тем. Найбільше з етнічною напруженістю асоціювалися Балтимор і Фергюсон.
Расова сегрегація тісно пов’язана з соціоекономічною: темношкірі живуть переважно у бідних районах.
Багато в чому це пояснюється політикою, яку багато років проводила американська влада. У 1930-ті уряд США забороняв чорношкірим купувати нерухомість у деяких районах. Крім цього, афроамериканцям регулярно відмовляли в іпотеці. Так розросталися переважно чорні райони з бідним населенням. Місця, де проживали темношкірі, позначали червоним кольором, тому в США їх прозвали “червоною рискою”.
Така політика зберегалася аж до 1960-х. Після цього її визнали незаконною, проте певна дискримінація в наданні тієї ж іпотеки зберігається й донині.
Ріелтори використовують ситуацію з вигодою для себе. Так, наприклад, наявність білих сімей в районі може серйозно збільшити вартість житла. Якщо ж там з’являється все більше афроамериканських пар з дітьми, ціна починає падати.
Афроамериканці вже десятки років скаржаться на несправедливе ставлення з боку правоохоронних органів, яке полягає в тому, що людину затримують на підставі кольору її шкіри, національності, релігії або статі.
Афроамериканці становлять близько 13 відсотків населення США, при цьому їхня частка серед ув’язнених становить 60 відсотків.
За останні роки Сполучені Штати кілька разів штормило від громадських протестів, викликаних загибеллю афроамериканців від рук правоохоронців. У 2014-му “спалахнув” Фергюсон (штат Міссурі). Там поліцейський застрелив 18-річного Майкла Брауна. Той був без зброї. Після кількох днів протестів все начебто вляглося. Але потім хвилювання поновилися: суд присяжних визнав полісмена невинним – з формулюванням “за відсутністю складу злочину”.
Через рік у Балтиморі (штат Меріленд) від травм, отриманих внаслідок дій поліції, помер 26-річний Фредді Грей. Історія з протестами повторилася. Близько сотні поліцейських постраждали, заарештували понад 200 осіб. У 2016-му у Північній Кароліні, в місті Шарлотт, жертвою поліції став 43-річний Кейт Ламонт Скотт. Заворушення довелося гасити за допомогою Нацгвардії та комендантської години.
Під час протестів через смерть Флойда у Білому домі визнали, що у Сполучених Штатах існує системний расизм і відсутня загальна рівність людей. Кількість «груп ненависті», в які об’єднуються білі расисти, у США зросла на 55% з початку президентства Дональда Трампа. Такі дані містяться у доповіді «Ненависть і екстремізм в цьому році» за 2019 рік.
Реакція Дональда Трампа на хвилю протестів, що прокотилися у кількох містах США, викликала різку критику навіть найближчих його прихильників. Трамп, явно злякавшись п’ятничних протестів перед Білим домом, написав у твіттері, що, «якби протестувальники прорвалися через огорожу Білого дому, їх би зустріли найзліші пси та найзловісніша зброя, коли-небудь бачена».
Залякування злими собаками є неприкритим нагадуванням афроамериканцям про рабовласників, які спускали собак на жінок, дітей і невинних людей на півдні США.
Чи може Трамп використовувати війська?
У США через протести, пов’язані з вбивством Флойда в Міннеаполісі, комендантську годину ввели у 25 містах 16 штатів, а в американську столицю стягнуті загони Національної гвардії.
1 червня президент Трамп погрожував військовими діями в американських містах, якщо насильницькі демонстрації, що відбулися останніми днями, не вщухнуть. У Пентагоні заявили, що готові за необхідності залучити армію.
Щоб розгорнути збройні сили, Трамп повинен буде офіційно застосувати так званий Закон про повстання 1807 року.
Нагадаємо, що Закон про повстання 1807 року (The Insurrection Act of 1807) – це федеральний закон США, який надає президенту Сполучених Штатів право використання збройних сил всередині країни у виняткових обставинах, зокрема під час антиурядових виступів, повстань і заколотів.
Цей закон істотно обмежує дію іншого документа – Posse Comitatus Act, прийнятого у 1878 році, згідно з яким федеральні війська не можуть діяти в США без санкції Конгресу.
Закон про повстання уповноважує президента США на вимогу уряду штату мобілізувати Національну гвардію, а також використовувати інші збройні сили в трьох випадках:
- за запитом законодавчого органу штату або губернатора, щоб припинити виступи проти влади штату (§251);
- у разі необхідності придушення заколоту проти федерального уряду (§252);
- у разі ситуації, що перешкоджає виконанню законів, внаслідок застосування яких громадяни не можуть виконувати свої конституційні права.
В історії США Закон про повстання застосовувався неодноразово. Зокрема, до нього вдавалися президенти Дуайт Ейзенхауер і Джон Кеннеді для забезпечення шкільної десегрегації на півдні Сполучених Штатів. У 1968 році The Insurrection Act of 1807 було застосовано в штаті Теннессі для припинення заворушень, викликаних вбивством відомого афроамериканського проповідника Мартіна Лютера Кінга.
Після 1968 року закон застосовували рідко. У 1989 році це відбулося на східному узбережжі США за запитом губернаторів штатів, які постраждали від урагану «Хьюго», щоб припинити акти мародерства. У 1992 році федеральні війська припинили масові погроми протестувальників у Лос-Анджелесі через винесення виправдувального вироку чотирьом білим поліцейським, які побили чорношкірого Родні Кінга.
З того часу закон не застосовувався.
Якими будуть політичні наслідки для Трампа?
Оскільки протести проти расової несправедливості тривають у всій країні, багато хто запитує, як громадянські заворушення вплинуть на президентські вибори 2020 року.
Деякі підозрюють, що погрози президента Трампа застосувати військову силу для відновлення “правопорядку” можуть допомогти його зусиллям щодо переобрання. Зрештою, наукові дослідження говорять про те, що реакції 1960-х років проти зростаючої расової напруги та насильства в містах допомогли Республіканській партії загалом і активізували президентську кампанію Річарда М. Ніксона 1968 року відновити правопорядок зокрема.
Під час президентської кампанії 2016 року Трамп повторив ці заклики до “законності та порядку” у відповідь на протести Black Lives Matter. Можливо, і стратегія спрацювала, але Трамп переміг Барака Обаму і став президентом.
Але нинішні расові заворушення, спричинені смертю Джорджа Флойда, ймовірно, зашкодять перспективам переобрання Трампа більше, ніж допоможуть, з кількох причин:
- хаос не є корисним. Президентів, як правило, звинувачують у поганих речах, які трапляються під час їхнього президентства. Дослідження показують, що лідерів держави роблять відповідальними навіть за стихійні лиха та інші події, що не підлягають контролю Білого дому.
- Трампа звинувачують у заворушеннях, оскільки багато хто критикує риторику президента і дії, які розпалюють хаос, насильство і розбрат.
- президенту США не щастить з піаром і символічними жестами. Натовп протестувальників на Пенсильванія-авеню і в парку Лафаєт розігнали газом, кийками та кавалерією тільки заради того, щоб Трамп зміг дійти до церкви Святого Іоанна і сфотографуватися на її фоні з Біблією в руках. Досі незрозуміло, що це мало символізувати, але роздратування викликало багато.
- Американці не довіряють Трампу в расових відносинах. Громадськість розглядає Трампа як фігуру, яка роз’єднує за расовою відмінністю, тоді, як потрібне расове примирення.
- Останні опитування показують, що більшість американців вважають Трампа расистом. В опитуванні YouGov-Yahoo, проведеному минулими вихідними, 52 відсотки заявили, що президент є расистом, порівняно з лише 37 відсотками, які сказали, що ні.
- Окрім того, опитування показують невдоволення громадськості щодо того, як президент поводиться з протестами. В останньому опитуванні лише 30 відсотків сказали, що він виконує “чудову”, “дуже хорошу” чи “хорошу” роботу щодо вирішення ситуації. Тим часом 42 відсотки вважають, що він робить “погану” роботу щодо реагування на протести.
- Окрім того, кандидат у президенти США від Демократичної партії Джо Байден під час виборчих перегонів збільшив відрив Дональда Трампа. Станом на 3 червня за Байдена готові віддати голоси 52 відсотки респондентів, за нинішнього президента – на 11 відсотків менше. За місяць Байден зміцнив свої позиції на 2 процентних пункти. Уточнюється, що опитування проводилося в дні, коли на рейтинг Трампа впливала не стільки епідемія коронавірусу, скільки масові заворушення після смерті Флойда.
Чи може Трамп скасувати президентські вибори?
Про те, що Дональд Трамп може спробувати перенести або зовсім скасувати майбутні президентські вибори, його суперник Джо Байден заявив ще в кінці квітня.
За даними майже всіх опитувань громадської думки в США, більшість американців незадоволені діями влади під час епідемії. Рівень підтримки дій президента, за підрахунками спільного дослідження Washington Post/Ipsos, впав до 43%. Згідно з недавнім опитуванням телекомпанії CNN, тільки 36% виборців вважають, що словам Дональда Трампа про заходи, які вживає уряд, можна довіряти.
Згідно з Конституцією США, перенести дату виборів президента може тільки Конгрес. Ще три федеральні закони у Сполучених Штатах встановлюють точну і незмінну дату цього голосування – “вівторок, наступний після першого понеділка листопада”. Ця норма не змінювалася з 1845 року.
Ще в середині березня професор виборчого права Університету Кентуккі Джош Даглас пояснив, що навіть введення надзвичайного стану в країні не дає президенту право змінювати дату голосування.
Ба більше, 20-та поправка до Конституції США говорить, що “строк перебування при владі президента і віце-президента закінчується опівдні в 20-й день січня”.
Фахівці з конституційного права пояснюють, що ця поправка буде діяти, навіть якщо голосування не відбудеться взагалі, та 20 січня 2021 року Дональд Трамп, незважаючи ні на що, повинен буде покинути Білий дім.
Експерти вважають, що влада може використовувати епідемію для підтримки Трампа, не порушуючи при цьому положення Конституції. Журнал Nation зазначає, що в день голосування губернатори-республіканці “в зв’язку з новим спалахом коронавірусу” можуть оголосити жорсткий карантин із забороною покидати свої будинки в округах, де підтримують демократів. В округах, які голосують за республіканців, подібні заходи вводити не будуть, і їхні мешканці зможуть спокійно прийти на виборчі дільниці.
Таким чином, США наближаються до президентських виборів на тлі масових заворушень, які, найімовірніше, не зможе використати на свою користь жоден із кандидатів. При цьому у Трампа є всі необхідні повноваження для впливу на ситуацію, на відміну від Байдена. Окрім того, колишній віце-президент загалом не може вести повноцінну передвиборчу кампанію, оскільки на території держави все ще діють обмежувальні заходи, що забороняють масові заходи.
