14 липня, менш ніж за рік після призначення Юлії Свириденко Верховна Рада відправила у відставку весь Кабінет Міністрів. Президент Володимир Зеленський 12 липня пояснив необхідність кадрових змін оновленням політичної стратегії держави, однак детально не розкрив причин такого рішення. На цьому тлі головною інтригою стало питання, хто очолить уряд у період, коли Україна готується до ще однієї воєнної зими, залежить від стабільної міжнародної підтримки та змушена одночасно забезпечувати стійкість економіки й енергетичної системи.
Серед імовірних кандидатів українські медіа називали кілька прізвищ. Однак уже за два дні головним претендентом став голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький. За інформацією Української правди, під час зустрічі Володимир Зеленський запропонував йому очолити уряд і окреслив ключові завдання майбутнього Кабінету Міністрів – підготовку країни до зими, захист енергетичної та паливної інфраструктури, стабілізацію економіки та ефективне управління міжнародною допомогою.
Для широкої аудиторії Сергій Корецький залишається значно менш публічною фігурою, ніж більшість українських топполітиків. Водночас у бізнесі та державному секторі він уже понад два десятиліття працює у паливно-енергетичній галузі, а останніми роками керував «Укрнафтою», «Укртатнафтою» та «Нафтогазом».
Explainer розповідає, хто такий Сергій Корецький, як він побудував кар’єру в бізнесі й державному секторі, чому саме його називають головним претендентом на посаду прем’єр-міністра та які виклики можуть чекати на новий уряд.
Хто такий Сергій Корецький
Сергій Корецький не належить до покоління професійних політиків, які роками працювали в парламенті чи уряді. До того, як його ім’я почали називати серед головних претендентів на посаду прем’єр-міністра, він був відомий насамперед як управлінець у паливно-енергетичному секторі. Майже вся його кар’єра пов’язана з приватним бізнесом і державними компаніями, а не з партійною діяльністю чи виборними посадами.
48-річний Корецький народився у Луцьку. Після навчання в Луцькому державному технічному університеті він почав працювати в групі «Континіум», яка розвивала один із найбільших в Україні паливних бізнесів. За понад два десятиліття він пройшов шлях від рядового працівника до керівника великих компаній, а згодом очолив мережу автозаправних комплексів WOG. Після звільнення у 2018 році заснував власний бізнес – кавову компанію Idealist Coffee Co, яка згодом стала одним із найбільших виробників дріп-кави в Україні.
У державний сектор Корецький перейшов уже після початку повномасштабної війни. У листопаді 2022 року він очолив «Укрнафту» та «Укртатнафту» після переходу цих компаній у державну власність. Перед новим керівництвом стояло завдання реформувати систему управління підприємствами, які роками залишалися збитковими та обтяженими боргами. Навесні 2025 року, перемігши у відкритому конкурсі, Корецький очолив НАК «Нафтогаз України».
Саме робота в енергетичному секторі сформувала його репутацію кризового менеджера.
Як Корецький побудував репутацію управлінця
Кар’єра Сергія Корецького почалася з найнижчої посади. В інтерв’ю Forbes Ukraine він розповідав, що через сімейні обставини почав працювати ще студентом. Наприкінці 1990-х він влаштувався охоронцем до волинської групи «Континіум», яка розвивала паливний бізнес і мережу автозаправних комплексів WOG. Згодом перейшов до фінансового підрозділу компанії, а вже за кілька років став заступником директора аналітичного департаменту, фінансовим директором, а у 2007 році – генеральним директором керівної компанії групи.
Робота в «Континіумі» дала Корецькому досвід управління великим диверсифікованим бізнесом. До складу холдингу входили понад 200 компаній у різних сферах – від паливного ринку до харчової промисловості та енергетики. Саме тоді він почав працювати над масштабними корпоративними проєктами й отримав досвід, який згодом визначив його кар’єру. За даними Forbes Ukraine, одним із таких проєктів була підготовка документів під час продажу Дрогобицького нафтопереробного заводу, що став частиною багаторічного протистояння між групою «Континіум» та групою «Приват» на паливному ринку.
У 2013 році Корецький очолив мережу WOG, де зробив ставку на зміну бізнес-моделі компанії. За його керівництва мережа почала активно розвивати супутні сервіси – кав’ярні WOG Cafe, магазини та власний гастрономічний напрям. За інформацією Forbes Ukraine, частка непаливних товарів у структурі продажів зросла приблизно з 3% до 30%, що стало одним із найпомітніших прикладів трансформації українського паливного ритейлу.
Після звільнення з WOG у 2018 році Корецький не залишив паливний ринок. Він заснував компанії з торгівлі паливом та електроенергією, а вже наступного року створив бренд Idealist Coffee Co. Компанія побудувала повний цикл виробництва кави – від обсмажування зерна до власної мережі кав’ярень – і стала одним із найбільших виробників дріп-кави в Україні.
Перехід до державного сектору став для Корецького не зміною професії, а продовженням управлінської кар’єри. У листопаді 2022 року після передачі «Укрнафти» та «Укртатнафти» у власність держави саме йому запропонували очолити обидві компанії. За даними Forbes Ukraine, під час пошуку нового керівника в Офісі президента шукали насамперед професійного менеджера з ринку, здатного реформувати стратегічне підприємство в умовах війни. Видання також зазначає, що перевагою Корецького вважали багаторічний досвід роботи в паливній галузі та знання ринку.
Що Корецький змінив в «Укрнафті» та «Нафтогазі»
Коли Сергій Корецький очолив «Укрнафту» та «Укртатнафту» в листопаді 2022 року, обидві компанії перебували у процесі переходу під контроль держави після відчуження активів, пов’язаних із групою «Приват». Перед новим керівництвом стояло завдання не лише відновити стабільну роботу підприємств в умовах повномасштабної війни, а й змінити модель їхнього управління.
За словами самого Корецького, на момент його призначення «Укрнафта» мала мільярдний податковий борг, обмежені обігові кошти, а окремі автозаправні комплекси зупиняли роботу через нестачу пального. В інтерв’ю Forbes Ukraine він стверджував, що компанія також майже не інвестувала у видобуток і модернізацію впродовж попередніх років.
Одним із перших рішень нового менеджменту стала зміна принципів роботи компанії. Корецький заявляв, що «Укрнафта» перевела закупівлі до системи Prozorro, відмовилася від роботи через посередників і змінила модель співпраці з Кременчуцьким нафтопереробним заводом. За його словами, це дозволило залишати більшу частину прибутку безпосередньо в компанії. «Чи запровадили ми якесь ноу-хау? Ні. Просто почали транспарентно та системно працювати», – пояснював він в інтерв’ю Forbes Ukraine.
Результати цих змін відобразилися у фінансових показниках. Якщо у 2013–2022 роках «Укрнафта» сукупно зазнала понад 10 млрд грн збитків, то лише за 2023–2024 роки отримала близько 40 млрд грн чистого прибутку. Компанія також повідомляла про погашення податкових боргів, збільшення видобутку нафти й газу та розширення інвестиційної програми.
Навесні 2025 року Корецький очолив НАК «Нафтогаз України», перемігши у відкритому конкурсі, до якого увійшли 62 кандидати. На той момент одним із головних викликів були рекордно низькі запаси газу після опалювального сезону 2024–2025 років.
За словами самого Корецького, компанія сформувала необхідні резерви, залучивши майже 1 млрд доларів власних коштів і 1,57 млрд євро фінансування від Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку й державних банків України. Водночас реалізувати урядову мету зі збільшення видобутку газу не вдалося через масовані російські удари по газовидобувній інфраструктурі.
Саме роботу Корецького на чолі найбільших державних енергетичних компаній прихильники його можливого призначення називають головним аргументом на користь його кандидатури. Водночас частина опозиційних депутатів закликала провести аудит діяльності «Укрнафти» та «Укртатнафти», посилаючись на журналістські розслідування та депутатські запити. Публічних доказів порушень, які б стали підставою для кадрових рішень щодо самого Корецького, станом на момент публікації немає.
Чому саме Корецького називають головним кандидатом на посаду прем’єра
Однією з головних переваг Корецького вважають поєднання управлінського досвіду та політичної нейтральності. Понад два десятиліття він працював у приватному бізнесі, а після початку повномасштабної війни очолив найбільші державні компанії енергетичного сектору. Саме такий професійний досвід робить його одним із найбільш логічних претендентів на посаду глави уряду в умовах війни.
Політичний експерт Вадим Денисенко називає Корецького «технократом» і «трудоголіком», який чітко працює на досягнення поставлених цілей. Водночас, на його думку, навіть сильний управлінець не здатен самостійно подолати системні проблеми державного управління, однак може забезпечити стабільну роботу уряду в кризовий період.
Схожої думки дотримується експерт із реформування державних інституцій Володимир Застава. Він вважає, що одним із головних викликів для нового Кабінету Міністрів стане підготовка країни до, ймовірно, найскладнішої зими від початку повномасштабної війни. Саме тому, на його думку, ставка на керівника, який уже працював із питаннями енергетичної безпеки та кризового управління, виглядає логічною. Застава також характеризує Корецького як технократа з креативним мисленням, здатного швидко ухвалювати рішення в умовах високої невизначеності.
Політолог Володимир Фесенко звертає увагу ще на один аспект. За його словами, більшість джерел характеризують Корецького як сильного менеджера, але водночас політично нейтральну фігуру без виражених власних політичних амбіцій. Саме поєднання професійної репутації та відсутності чіткої політичної афіліації, на думку експерта, може стати його перевагою під час розгляду кандидатури у Верховній Раді, де він має непогані шанси отримати підтримку.
