Уже наступного тижня Київ знову стане головною локацією для всіх, хто читає, пише й думає – з 29 травня по 1 червня в Мистецькому арсеналі відбудеться Книжковий Арсенал 2025.
Це не просто книжковий ярмарок – це культурна подія на перетині літератури, мистецтва й суспільних ідей. Тут можна не лише поповнити книжкову полицю свіжими новинками, а й послухати улюблених авторів, потрапити на дискусії про переклад, війну, мову, ідентичність – і побачити, як виглядає жива інтелектуальна розмова в Україні.
Explainer зібрав усе, що треба знати, аби провести дні фестивалю цікаво й насичено. Розповідаємо, чому цьогорічний Арсенал особливий, як не загубитися в подієвому розкладі й на які події точно варто звернути увагу.
Що таке Книжковий Арсенал і чому про нього всі говорять
Книжковий Арсенал – це щорічний літературно-мистецький фестиваль, який від 2011 року проводить Мистецький арсенал у Києві. Це одна з найвпливовіших культурних подій в Україні, яка об’єднує письменників, перекладачів, видавців, ілюстраторів, художників і читачів.
Цьогоріч фестиваль відкриється 29 травня о 17:00 і триватиме чотири дні. На відвідувачів чекають дев’ять сцен – з лекціями, дискусіями, поетичними вечорами, презентаціями й воркшопами. Крім того, організатори підготували дев’ять програм – вони орієнтовані на різні аудиторії: від дітей до професіоналів у галузі перекладу чи літературної критики.
Фокус-тема 2025 року – “Все між нами — переклад”. Над її розробкою працювали американська інтелектуалка і професорка Єльського університету Марсі Шор та українська видавчиня й перекладачка Оксана Форостина. Ідея теми – не лише про мовні трансформації, а й про переклад як спосіб порозуміння, як інструмент міжкультурного діалогу та пошуку сенсу у світі, де слова – це зброя, пам’ять і міст.
Цього року до участі повертаються малі незалежні видавництва – як це було у форматі 2021 року. Їхня присутність робить подію більш живою, відкритою до експерименту й голосів з різних куточків країни. Будуть і великі гравці книжкового ринку, тож знайти щось своє зможе кожен – від поціновувачів поезії до фанатів non-fiction чи дитячої літератури.
Що подивитися: день за днем
29 травня, Четвер
Перший день фестивалю — і вже з цікавими гостями та важливими темами
– 19:30, Авторська сцена – Презентація книжки “Дипломатична кухня воєнного часу”.
Це не просто кулінарна книжка, і не звичайні дипломатичні мемуари. Дмитро Кулеба та Володимир Ярославський разом створили 25 історій і 25 рецептів, у яких дипломатія поєднується з гастрономією.
Кожна страва – це емоційна й культурна розповідь про важливі етапи української зовнішньої політики під час повномасштабної війни. Вечеря як метафора боротьби, дипломат – як оповідач, а шеф-кухар – як перекладач емоцій у смак.
Модерує розмову журналіст Вадим Карп’як.
– 20:00, Літературна сцена – Дискусія “Культурна спадщина і війна: юридичний та етичний виміри відповідальності”.
Як захищати мистецтво і пам’ятки, коли горять міста? Хто відповідає за збереження культурної спадщини під час війни – і що означає ця відповідальність у правовому й моральному сенсі?
Учасники говоритимуть про те, як змінилося ставлення до спадщини після 24 лютого, про міжнародні механізми, що можуть (або не можуть) допомогти, і про те, чому боротьба за культуру — це теж фронт.
Учасники:
– Катерина Бусол – правниця, спеціалізується на питаннях відповідальності за російську агресію, з фокусом на вепонізацію культурної спадщини, сексуальне насильство, репарації та перехідне правосуддя.
– Віталій Титич – адвокат і громадський діяч.
– Олександра Матвійчук – правозахисниця, лауреатка Нобелівської премії миру.
– Юлія Ваганова – виконувачка обов’язків генеральної директорки Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.
Модератор – Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті.
30 травня, п’ятниця
Другий день Арсеналу — про свободу, спадщину, війну і пам’ять. Від портретів бранців Кремля до кіноперформансу — день обіцяє бути насиченим
– 12:30, Літературна сцена – Презентація книжки “Вільні голоси Криму. Історії кримських журналістів — бранців Кремля”.
Шістнадцятеро журналістів. Шістнадцять портретів спротиву. Від 7 до 19 років ув’язнення – за те, що писали правду. Саме про них — ця книжка. У ній — листи, щоденники, виступи в судах тих, кого Росія позбавила волі за громадянську позицію та журналістську діяльність.
Більшість героїв — кримські татари, а тому в кожному портреті — не лише особиста історія, а й глибоке тло спротиву колоніальній політиці Росії.
Ідея книги належить Тетяні Терен, виконавчій директорці Українського ПЕН. Спочатку це була кампанія #SolidarityWords у співпраці з Центром прав людини ZMINA. Повномасштабна війна трансформувала формат, і вже разом із The Ukrainians Media та видавництвом Vivat ініціатива переросла у повноцінну книжку.
Учасники:
– Наріман Джелял – кримськотатарський політик, журналіст і політв’язень; заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу з 2013 року. У 2024 році призначений надзвичайним і повноважним послом України в Туреччині;
– Рустем Халілов – журналіст і редактор, документує історії спротиву в Криму;
– Тетяна Терен – виконавча директорка Українського ПЕН, упорядниця видання;
– Нарі Усенко – редакторка The Ukrainians, одна з авторок текстів;
– Катерина Єсипенко – дружина Владислава Єсипенка, кримського журналіста, незаконно ув’язненого Росією.
– 13:00, Вулична сцена – Дискусія “Українська суб’єктність: поміж глобальним Заходом і глобальним Півднем”.
Як Україна позиціонує себе у світі – не лише серед партнерів, а й у ширшому контексті глобальної політики? Де ми є, а де нас не чують?
Учасники:
– Катерина Ботанова – культурна критикиня, кураторка й аналітикиня культурної політики;
– Максим Буткевич – правозахисник, публіцист і колишній військовополонений;
– Катерина Зарембо – політична аналітикиня, дослідниця зовнішньої політики України;
– Євген Глібовицький – експерт зі стратегічного консультування, засновник групи pro.mova.
– 15:00, Вулична сцена – Дискусія “Від Другої світової до сьогоднішньої: як описувати війну з української призми”.
Про мову історії і мову журналістики під час війни. Як змінюється оптика, коли ти — не спостерігач, а сторона конфлікту.
Учасники:
– Володимир В’ятрович – історик, народний депутат, колишній голова Інституту національної пам’яті;
– Віталій Нахманович – історик, спеціалізується на темі пам’яті та Голокосту в Україні;
– Юрій Савчук – історик, куратор музейних проєктів;
– Михайлина Скорик – журналістка й медіаменеджерка, веде воєнні щоденники.
– 16:30, Авторська сцена – Дискусія “Викрадення, привласнення та знищення росіянами української академічної спадщини, колекцій музеїв, бібліотек: як протистояти?”.
Про спроби культурної окупації: хто і як документує злочини проти української пам’яті.
Спікери:
– Френсіс Пінтер – видавчиня, працює з темою відкритої науки;
– Ольга Сагайдак – кураторка культурних ініціатив, працює над проєктами зі збереження спадщини;
– Люсьєна Шум – експертка з музейної справи;
– Олександр Алфьоров – історик і культуролог.
– 17:00, Видавнича сцена – Презентація книжки й дискусія “Євген Чикаленко: підприємець і меценат, який фінансував українську ідею”.
Його ім’я знають здебільшого з вулиць і меморіальних дощок, але Чикаленко був людиною, без якої українська преса початку ХХ століття виглядала б зовсім інакше. Презентація розкриє його як бізнесмена, благодійника і стратегічного мислителя.
– 18:00, Видавнича сцена – Дискусія й презентація книжок “Війна наративів. Чи є нам що протиставити російському впливу на візію цієї війни за кордоном?”.
Як Росія транслює свою версію війни у світі — і чому не завжди чують нас? Які наративи працюють за кордоном і як українці можуть формувати свій голос?
Учасники:
– Кейт Цуркан – перекладачка й дослідниця культурної дипломатії;
– Мирослав Лаюк – письменник, есеїст;
– Ольга Руденко – головна редакторка The Kyiv Independent.
– 20:30, Вулична сцена – Кіноперформанс “Василина” (1928)
У п’ятничний вечір Арсенал перетвориться на відкрите кіно: просто неба покажуть німу стрічку “Василина” режисера Фавста Лопатинського — екранізацію “Бурлачки” Івана Нечуя-Левицького з неочікувано феміністичним фіналом. Це історія української селянки, яка виривається з кола злиднів і залежності — й обирає власну гідність, роботу й свободу.
Фільм знято у 1928 році, і він сам по собі — культурна подія: режисер Лопатинський був учнем Леся Курбаса й загинув у 1937-му, як і сценарист Михайло Яловий.
Головну роль виконала Зінаїда Пігулович, перша професійна жінка-режисерка в українському театрі, а художником-постановником був Василь Кричевський. І так, тут є капела, і музика грає важливу роль не лише в атмосфері, а й у сюжеті.
Сеанс оживе завдяки гурту “ДваТри” та саундпродюсеру Symonenko, які створять новий музичний супровід, натхненний архівними записами українських сільських музик. Усе це — в рамках проєкту “Смик”, де традиційна музика зустрічається з експериментальною електронікою.
Це буде більше, ніж показ — це діалог поколінь, жанрів і смислів. Ідеально, щоб завершити день на Арсеналі не тільки з розумом, а й у ритмі.
31 травня, субота
Третій день Арсеналу — про гідність, памʼять і культуру як силу, що тримає. Особисті історії, сильні голоси й тексти, в яких не згасає свобода
– 11:00, Головна сцена – Дискусія “Слово про будинок «Слово»: смисли, сутності і таємниці дому-тексту у Харкові”.
Будинок «Слово» — не просто харківська адреса, а місце, де текст став домом, а дім — текстом. У 1920-х тут жили й творили письменники Розстріляного відродження, і ця будівля досі звучить, як живий архів. Про те, чим є «Слово» сьогодні — як культурний символ, простір памʼяті й поле для нових сенсів — говоритимуть:
– Віра Агеєва — літературознавиця, докторка філологічних наук, лавреатка Шевченківської премії, одна з ключових постатей української ґендерної гуманітаристики;
– Євгеній Стасіневич — літературний критик і публічний інтелектуал, куратор і ведучий мистецьких проєктів, науковець ЛітМузею;
– Тетяна Пилипчук — директорка Харківського літературного музею, дослідниця літератури 1920–30-х років, кураторка фестивалю «П’ятий Харків» і мистецької резиденції «Слово».
– 13:30, Авторська сцена – Презентація книжки “Вільний у полоні” Ігоря Козловського
Ігор Козловський — історик, філософ, релігієзнавець, поет, українець із глибоким серцем і ясним розумом. У 2016 році його захопили бойовики так званої «ДНР», і він провів у полоні майже два роки. Там його катували, але навіть в ув’язненні він зумів зберегти гідність, силу і здатність мислити вільно.
Для Козловського свобода була не тільки правом, а станом душі — вибором, внутрішньою опорою і способом бути. Його тексти — це не просто слова, а спосіб відновити рівновагу.
Книжка «Вільний у полоні» — це не монолог і не звіт. Це жива розмова з читачем, складена з лекцій, інтерв’ю та виступів Козловського в різні роки. Вона дає змогу зупинитися, подумати, поставити собі питання — і почути спокійний, мудрий голос, який тримає. У час, коли свобода знову під загрозою, ця книжка звучить особливо гостро — і дуже світло.
Учасники презентації:
– Анна Грувер — поетка, есеїстка, перекладачка, літературна дослідниця;
– Олександра Матвійчук — правозахисниця, голова Центру громадянських свобод, лауреатка Нобелівської премії миру;
– Костянтин Сігов — філософ, директор Центру європейських гуманітарних досліджень НаУКМА, очільник видавництва «Дух і Літера».
– 16:00, Головна сцена – Публічне інтерв’ю “Читання як свобода”.
У розмові з Іриною Славінською — Станіслав Асєєв, письменник, журналіст, ветеран, колишній політв’язень.
Асєєв — один із тих, хто знає, що означає говорити тоді, коли мовчання — безпечніше. У 2017 році його викрали в окупованому Донецьку, звинуватили у шпигунстві й утримували в концтаборі “Ізоляція” майже три роки. Після звільнення він написав книжку «Світлий Шлях»: Історія одного концтабору (видана англійською як The Torture Camp on Paradise Street), заснував Ініціативу справедливості (JIF) і став голосом тих, кого катували в тіні.
У березні 2024 року Асєєв мобілізувався до лав ЗСУ. Після поранення на фронті — знову повертається до розмови про свободу.
Це буде не просто інтерв’ю, а дуже особиста розмова про те, що нас тримає — і як не дати себе зламати.
– 20:00, Головна сцена – Дискусія “Культура як стратегія під час війни: безпека, ідентичність, згуртованість”.
Чи може культура бути зброєю? Як вона змінює уявлення про національну безпеку, формує ідентичність і допомагає тримати тил? Говоритимуть ті, хто творить українську культуру — на сцені, в медіа, в книгах і в публічному просторі.
Учасники:
– Алім Алієв — культурний менеджер, заступник голови Українського інституту, співзасновник Крим-SOS;
– Вахтанг Кіпіані — публіцист, головний редактор “Історичної правди”;
– Андрій Любка — письменник, перекладач, есеїст;
– Олеся Островська-Люта — директорка Мистецького арсеналу, кураторка і культурна стратегиня.
1 червня, неділя
Останній день Арсеналу — розмови, що не закінчуються з виходом із зали. І книжки, які ще довго залишаються з нами
– 10:30, Літературна сцена – Презентація книги «Очі Маріуполя». Панельна дискусія “Як це — полон?”
Ця книжка — про любов, біль і пам’ять. Вона народилася з листів, малюнків, дзвінків, що збереглися у пеклі «Азовсталі». «Очі Маріуполя» — це фото, уривки переписок, вірші Анастасії Дмитрук, голоси оборонців, які досі перебувають у полоні. Деякі сторінки книжки заповняться згодом — коли герої повернуться додому.
Проєкт ініціювала поетка Анастасія Дмитрук — авторка «Никогда ми не будем братьями», координаторка кампанії #terroRussia.
Учасники: Геннадій Сухарніков («друг Репортер»), Владислав Дутчак («друг Доцент»), Дмитро Козацький («друг Орест») — оборонці «Азовсталі» та герої книжки.
– 13:30, Авторська сцена – Презентація книжки “Збройні люди України. Історії, які ми розповімо онукам”
Це — 20 історій про тих, хто не зламався. Про топменеджера, який став командиром. Про танкіста-автослюсаря. Про волонтерку, яка ефективніша за державну машину. Про героїв, які проміняли комфорт на бліндаж — і стали символами нової сили.
Автор Владислав Головін два роки їздив уздовж фронту, щоб зібрати ці голоси — справжні, втомлені, поранені, але гідні. У книжці — історії Вадима Сухаревського, Марії Берлінської, Джуса, Да Вінчі, Стаховського, Межевікіна, Кирила Вереса та багатьох інших.
– 14:00, Головна сцена – Дискусія “Taking Evil out of Scare Quotes: Ганна Арендт і проблема зла у постмодерному світі”
Розмова про зло без лапок. Про обмеженість, банальність і глибини, яких ми очікуємо від катів. Чому зло не завжди має демонічне обличчя — і як це усвідомлювала Ганна Арендт, спостерігаючи за процесом Айхмана.
Учасники:
– Марсі Шор — професорка Єльського університету, авторка книжки «Українська ніч», постійна учасниця дискусій про війну, пам’ять і культуру в Liberties, The Yale Review, Project Syndicate.
– Володимир Єрмоленко — філософ, президент Українського ПЕН, лауреат кількох престижних премій, автор книг і аналітичних есе.
– 15:00, Головна сцена – Розмова з Пітером Померанцевим “Як виграти інформаційну війну?”
Пітер Померанцев — британський журналіст, дослідник пропаганди й автор книжок про сучасну Росію (“Нічого правдивого й усе можливе”). Працює в Лондонській школі економіки, де керує програмою Arena.
Його роботи — про те, як працює дезінформація, як будується наратив війни — і як демократії можуть боротися зі злом у новій цифровій реальності.
І наостанок
Книжковий Арсенал — це не лише про книжки. Це про людей, голоси й теми, які важливо чути. Про культуру, яка не розвага, а відповідь. Про розмову, яка триває навіть після останньої події.
Цьогорічний Арсенал — про переклад і порозуміння, про досвід війни і гідність, про свободу слова, пам’ять, біль і любов. У цьому гіді ми зібрали події, які варто не проґавити. Але головне — будьте відкритими до несподіваних зустрічей, розмов і книжок, які знайдуть вас самі.
Беріть зручне взуття, пляшку води, терплячість і цікавість. Заплануйте зустріти друзів, заблукати між стендами, натрапити на улюбленого автора — або знайти нового.
І нехай ці дні будуть не лише про літературу, а й про звʼязки — між нами, між темами, між словами.
Побачимось на Арсеналі.
