Конфлікт у Петропавлівській Борщагівці почався з неперевірених звинувачень у соцмережах, а закінчився сутичками біля військового об’єкта. У цій історії переплелися недовіра до мобілізації, повідомлення про можливі порушення прав військовослужбовців і спроби використати суспільне обурення для організації заворушень.
Поки обставини подій з’ясовують правоохоронці, Центр протидії дезінформації виявив ознаки скоординованої інформаційної кампанії за участю російських пропагандистських ресурсів.
Explainer з’ясовує, що відомо про конфлікт і його можливих організаторів та як історію про нібито «катівню» використали для дискредитації українських військових.
Що сталося в Петропавлівській Борщагівці 2 листопада
Уранці 2 листопада 49-річна Валентина Молода вийшла в прямий ефір у TikTok із вулиці Сонячної в Петропавлівській Борщагівці. Жінка представлялася медикинею і стверджувала, що в одному з будинків незаконно утримують та катують близько 40 чоловіків. Вона закликала людей приїхати й допомогти їм.
На місце Молода прибула автомобілем із позначеннями приватної швидкої допомоги «Мед-престиж». За її словами, четверо чоловіків потребували невідкладної медичної допомоги, а один із них нібито мав перелом хребта. Згодом у соцмережах з’явилися повідомлення про загибель людини в будинку. Ця інформація не підтвердилася.
Протягом дня біля будівлі зібралося близько сотні людей. Серед них були й ті, хто називав себе родичами військовослужбовців. Присутні вимагали відчинити ворота, пропустити медиків і випустити чоловіків, які перебували всередині. Згодом частина натовпу почала ламати огорожу й намагалася потрапити на територію. Виникли сутички з поліцією.
О 17:27 поліція Київщини повідомила, що отримала виклик від людей, які представилися працівниками приватної швидкої допомоги. Вони скаржилися на перешкоджання доступу до одного з чоловіків. Правоохоронці встановили, що в будинку перебувають військовослужбовці Національної гвардії, та повідомили, що інформація про незаконне утримання людей і загиблого не підтвердилася.
Для врегулювання конфлікту на місце прибув командувач Нацгвардії Олександр Півненко. Він пояснив, що будівлю використовують для тимчасового розміщення військовослужбовців перед направленням до навчальних центрів і військових частин. Чотирьох військових із травмами доправили до медичного закладу на обстеження. Представникам людей, які зібралися біля будинку, також дозволили оглянути приміщення.
Проте конфлікт не вщух. Присутні продовжували вимагати вивести решту військовослужбовців. Коли їх почали саджати в автобуси для перевезення до іншого місця, частина натовпу заблокувала виїзд. Учасники сутичок кидали каміння, використовували петарди, пошкоджували поліцейські автомобілі та автобус Нацгвардії.
Під час протистояння постраждали 16 нацгвардійців, які виконували службові завдання зовні будівлі. За словами Півненка, у військових кидали каміння та застосовували проти них газ. Тяжких травм серед постраждалих не було.
Пізно ввечері до Петропавлівської Борщагівки прибув керівник Офісу президента Кирило Буданов. Він поспілкувався з присутніми, зайшов до будівлі та долучився до врегулювання ситуації з виїздом військових. Проте сутички тривали й після його прибуття. Станом на 22:00 біля будинку пролунали постріли. Хто саме стріляв, на той момент не повідомляли.
Поступово Нацгвардія відновила контроль над територією. За свідченням кореспондента Радіо Свобода, протистояння завершилося пізно ввечері 2 листопада.
Що було в будинку Нацгвардії та чому там перебували військові після СЗЧ
Будинок на вулиці Сонячній слугував тимчасовим пунктом дислокації військової частини 3121, яка входить до 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов». Тут розміщували мобілізованих військовослужбовців, а також тих, кого повернули після самовільного залишення військової частини (СЗЧ). Вони очікували розподілу до підрозділів, де мали продовжити службу.
За даними командування Нацгвардії, на момент конфлікту в будинку перебували 26 військовослужбовців. Четверо з них раніше самовільно залишили військову частину. Решта, як пояснив командувач НГУ Олександр Півненко, готувалися до направлення на базову загальновійськову підготовку (БЗВП). Повернення після СЗЧ не звільняє від військової служби. Військовослужбовець, як і раніше, зобов’язаний її проходити.
Чому військових розмістили саме в приватному будинку, Півненко пояснив міркуваннями безпеки. Під час війни великі скупчення особового складу можуть стати цілями російських ракетних і дронових ударів. Тому для тимчасового проживання військових використовують різні приміщення, зокрема орендовані будівлі. За словами командувача, Нацгвардія офіційно орендувала будинок у Петропавлівській Борщагівці.
Після сутичок Півненко особисто оглянув приміщення та поспілкувався із 17 військовослужбовцями. Критичних порушень умов їхнього перебування він не виявив. Водночас четверо чоловіків, які повернулися після СЗЧ, мали травми. Їх направили до медичного закладу на обстеження. За яких обставин вони дістали ушкодження, ще з’ясовують.
Військова омбудсманка Ольга Решетилова також повідомила, що серед військовослужбовців у будинку були захисники Маріуполя та «Азовсталі», які пережили російський полон і повернулися до служби. Її Офіс долучився до перевірки обставин конфлікту та умов, у яких перебували військові.
Хто поширював повідомлення про катування військових
Однією з головних учасниць подій була 49-річна Валентина Молода, яка представлялася медикинею та власницею приватної швидкої допомоги «Мед-престиж». У TikTok вона називала себе журналісткою-розслідувачкою, публікувала відео з критикою мобілізації та закликала до протестів. Саме з її сторінки 2 листопада почали поширюватися повідомлення про нібито катування людей у будинку Нацгвардії.
Однак «Слідство.Інфо» з’ясувало, що Молода не є власницею «Мед-престижу». Компанія припинила діяльність ще у 2023 році, а автомобіль із її логотипами, за словами власника Михайла Фурмана, продали у 2024-му. Покупці мали прибрати фірмові позначення, але так цього й не зробили.
Журналісти hromadske встановили, що автомобіль пов’язаний із чоловіком Валентини, Олегом Молодим. Попередній власник розповів, що продав йому машину за генеральною довіреністю, хоча транспорт досі зареєстрований на його ім’я. Сама ж Молода стверджувала, що придбала автомобіль у 2023 році, коли відкрила власну клініку. Отже, її слова щодо часу придбання машини не збігаються з розповіддю попереднього власника.
При цьому юридично «Мед-престиж» не ліквідований. Суспільне перевірило реєстр МОЗ і з’ясувало, що компанія досі має ліцензію на медичну практику, зокрема з медицини невідкладних станів. Молода є директоркою та співзасновницею іншої клініки, «Молода-Я», ліцензія якої не передбачає надання такої допомоги. Документів, які підтверджували б її право представляти «Мед-престиж», журналісти не знайшли.
Суспільне також встановило особу чоловіка, який приїхав разом із Молодою. Це 31-річний Сергій Радзицький із Харківщини. У своїх відео він розповідав про службу в спецпідрозділі, однак представник Головного управління розвідки Євгеній Єрін повідомив, що Радзицький ніколи не служив у «Кракені». Чи проходив він службу в інших підрозділах ГУР, журналістам не підтвердили. Водночас у судовій постанові за 2025 рік у справі про спробу незаконного перетину кордону зазначено, що на той момент Радзицький перебував у СЗЧ із 13 вересня 2022 року.
Молода та Радзицький раніше брали участь в інформаційній кампанії навколо так званого «майдану миру» 3 жовтня 2026 року. Обоє поширювали заклики до акції з вимогою мирних переговорів із Росією. Серед її учасників журналісти Texty.org.ua виявили блогерів, які раніше поширювали російську пропаганду. Утім, сама участь у просуванні цієї акції ще не доводить причетності Молодої та Радзицького до організації сутичок у Петропавлівській Борщагівці.
3 листопада керівник Офісу президента Кирило Буданов повідомив про затримання Валентини Молодої. За його словами, щонайменше за три доби до конфлікту вона разом із водієм вивчала територію поблизу будинку Нацгвардії. Буданов також стверджує, що правоохоронці знайшли в її телефоні фотографії та листування з Telegram-каналами, які згодом масово поширювали повідомлення про інцидент.
Серед можливих мотивів керівник Офісу президента назвав особисту зацікавленість, бажання заробити або антидержавну діяльність. Проте на момент його заяви остаточних висновків щодо мотивів Молодої не було. Правоохоронці перевіряють, чи готували конфлікт заздалегідь.
Чому конфлікт пов’язують із тіньовим бізнесом навколо мобілізації
Військовослужбовець ЗСУ, колишній заступник міністра у справах ветеранів Антон Колумбет пов’язує події в Петропавлівській Борщагівці з діяльністю організованих груп, які за гроші допомагають людям уникати військової служби. За його словами, такий бізнес існує в Україні давно й спеціалізується на вивезенні мобілізованих із територіальних центрів комплектування, навчальних центрів та військових частин.
Колумбет називає ці команди «групами підтримки ухилянтів». До них звертаються самі військовозобов’язані або їхні родичі. Посередники з’ясовують, де перебуває людина, який має правовий статус і за яких обставин потрапила до військової установи. Після цього організовують її вивезення, залучаючи людей із різними завданнями.
За описом Колумбета, до такої групи можуть входити адвокат, медик, блогер, водій і люди для силової підтримки. Адвокат подає запити, оскаржує рішення військових посадовців і звертається до поліції. Медик наполягає на обстеженні або госпіталізації, а блогер веде прямі трансляції, привертаючи увагу до можливих порушень прав людини. Окрема команда поширює відео в антимобілізаційних спільнотах. Якщо людину вдається вивести з установи, її забирає водій. За потреби до процесу залучають силову підтримку.
Юридична допомога, медичне обстеження та публічне висвітлення можливих порушень самі по собі є законними. Проте, як стверджує Колумбет, у таких схемах їх використовують для незаконного вивезення військовослужбовців, які мають продовжувати службу. Послуги коштують значних грошей, а їхня вартість залежить від складності завдання та кількості залучених людей. Конкретних розцінок військовий не наводить.
Саме так Колумбет пояснює і сутички в Петропавлівській Борщагівці. На його думку, організатори намагалися вивезти одного з військовослужбовців, який раніше самовільно залишив частину. Спочатку вони, ймовірно, розраховували на звичайний конфлікт навколо мобілізації. Однак чоловік перебував не в ТЦК, а в пункті тимчасової дислокації Нацгвардії. Тоді замість звинувачень у незаконній мобілізації почали поширювати повідомлення про нібито таємну катівню.
Валентина Молода, за оцінкою Колумбета, поєднувала ролі медика та блогера. Вона приїхала на автомобілі з позначеннями швидкої допомоги, вимагала доступу до військових і транслювала події в TikTok. Заяви про катування й тяжкі травми привертали увагу до будинку, біля якого поступово збирався натовп.
Версію про спробу незаконного вивезення військовослужбовця озвучили й представники СБУ та МВС. На брифінгу 3 листопада заступник голови СБУ Іван Рудницький заявив, що метою ймовірних організаторів було забрати з будинку одного чоловіка, який раніше перебував у СЗЧ. Для цього, за словами посадовця, намагалися створити суспільний резонанс. Міністр внутрішніх справ Іван Вигівський назвав події своєрідною схемою виведення людей, які ухиляються від військової служби.
Після сутичок СБУ відкрила кримінальні провадження щодо можливого перешкоджання законній діяльності Сил оборони та несанкціонованого поширення інформації про розміщення військових. До них долучили справу про масові заворушення, яку спочатку розслідувала Національна поліція.
Правоохоронці ідентифікували понад 100 учасників подій. Серед них поліція встановила 16 людей, які, за її даними, вчиняли активні протиправні дії, та ще 26 осіб, які їх підтримували. Такі дані на брифінгу МВС 3 листопада навів виконувач обов’язків голови Нацполіції Максим Цуцкірідзе. Щодо ймовірних організаторів проводять обшуки та вирішують питання про повідомлення їм про підозру.
Колумбет вважає, що подібний бізнес виник не лише через бажання окремих людей уникнути служби. Серед його причин він називає несправедливість мобілізаційної політики, недостатню матеріальну мотивацію військовослужбовців і можливе сприяння посередникам з боку окремих військових посадовців. За його оцінкою, організатори таких схем заробляють на недовірі до мобілізаційної системи, а проросійські інформаційні ресурси допомагають поширювати настрої, на яких цей бізнес тримається.
Як російська пропаганда поширювала історію про «катівню»
Історію про нібито катування військових у Петропавлівській Борщагівці швидко підхопили російські пропагандистські ресурси. Центр протидії дезінформації (ЦПД) виявив ознаки заздалегідь спланованої інформаційної кампанії із зовнішнім втручанням. Російська пропаганда та проросійські спікери використали обурення навколо інциденту, намагаючись посилити недовіру до українських військових, правоохоронців і влади.
Перший зафіксований ЦПД публічний заклик приїхати до будинку з’явився у Threads 2 листопада об 11:34.
О 12:41 у соцмережах почали з’являтися повідомлення про нібито 40 людей, яких утримують у підвалі. Уже о 13:57 історію підхопив російський ресурс «Украина.ру», а впродовж наступних 15 хвилин до поширення долучилися ще кілька російських пропагандистських каналів.
Із 14:00 ЦПД зафіксував у Facebook 361 допис з однаковим текстом про людей, яких нібито утримують озброєні чоловіки. У публікаціях стверджували, що медиків не пускають до будинку, а четверо людей перебувають у критичному стані. Ці повідомлення з’являлися на різних сторінках, створюючи враження, що про події незалежно одне від одного розповідають численні очевидці.
Після 15:21 історію почали активно поширювати проросійські спікери, зокрема особи, проти яких Україна запровадила санкції. Близько 19:00 у 110 російських каналах з’явилися повідомлення про «концтабір на Борщагівці» та «бунт українців». Сутички біля пункту Нацгвардії російська пропаганда подавала як масовий виступ українців проти власної армії.
До поширення цих повідомлень, за даними ЦПД, долучилися й люди, які раніше брали участь у так званих «майданах миру». Після подій у Петропавлівській Борщагівці з’явилися спроби організувати нові протестні акції.
Швидкість поширення повідомлень, сотні однотипних дописів і майже одночасна активність російських каналів дали ЦПД підстави говорити про ознаки попередньої координації. За кілька годин історія про нібито катування військових у приватному будинку перетворилася в російському інформаційному просторі на розповідь про «бунт українців». Так російська пропаганда використала реальний конфлікт, щоб створити враження масового протистояння українського суспільства із Силами оборони.
