Вчора, 31 березня, мер Києва Віталій Кличко заявив, що з понеділка, 5 квітня, вводяться нові, суворіші карантинні обмеження, які передбачають закриття шкіл, садочків та лімітований доступ до громадського транспорту.

Також на киян можуть чекати ще жорсткіші обмеження. У ЗМІ з’явилася інформація про те, що в Києві нібито можуть запровадити комендантську годину з 22:00.

Explainer розповідає, що буде заборонено під час локдауну та яка ефективність подібних обмежень.

Які обмеження діятимуть у Києві з 5 квітня?

  • У Києві закриваються всі школи і дитячі садочки;
  • увесь громадський транспорт – і наземний, і метро – не перевозитиме звичайних пасажирів, тільки за спеціальними перепустками. Вони видаватимуться у КМДА для перевезень працівників підприємств критичної інфраструктури;
  • керівники установ, підприємств, закладів мають відправити співробітників на дистанційну роботу. Або, кому можливо, надати відпустки;
  • продуктові ярмарки припиняють роботу з 1 квітня.

Зверніть увагу! У Києві лишаються чинними обмеження червоної зони, запроваджені з 20 березня.

Зазначимо, що раніше Київ вже оголошував локдаун. Тоді обмеження було запроваджено на три тижні – з 20 березня до  9 квітня включно. Тепер вони подовжені до 16 квітня.

Що було заборонено з 20 березня?

  • робота закладів культури (будуть зачинені кінотеатри, театри, музеї, концертні зали);
  • робота торговельно-розважальних центрів (окрім продуктових магазинів, аптек, зоомагазинів, магазинів з продажу засобів гігієни та побутової хімії);
  • проведення релігійних богослужінь (якщо не забезпечена площа приміщення не менше 10 м2 на 1 особу);
  • проведення масових заходів (розважальних, спортивних, культурних, рекламних та інших) крім проведення офіційних спортивних заходів, включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України;
  • проведення спортивних заходів з глядачами;
  • приймання відвідувачів басейнів, крім відвідування спортсменами національних збірних команд України та їх тренерами за умови дотримання відповідних санітарних і протиепідемічних заходів;
  • робота закладів громадського харчування  – дозволена робота виключно на виніс, на АЗС заборонено продавати їжу;
  • роботу закладів громадського харчування та місць для харчування в готелях з 11 -ї години до 6-ї години наступної доби, крім надання послуг з харчування в готельному номері за замовленням клієнтів;
  • перукарні і салони краси можуть працювати за попереднім записом. Без групових занять та за попереднім записом дозволено роботу фітнес-залів;
  • усі бюджетні організації та підприємства мають перейти на дистанційну роботу. А приватному бізнесу представники місцевої влади наказують максимально перейти на роботу поза офісом. Виключенням є лише підприємства критичної інфраструктури;
  • відвідування закладів освіти незалежно від форми власності її здобувачами, крім здобувачів закладів дошкільної освіти, спеціальних закладів освіти та учнів 1 – 4 класів закладів загальної середньої освіти.

Що таке локдаун?

Це жорстка форма карантину, що обмежує вільне пересування у країні та за її межами. Під час локдауну працювати можуть лише організації та заклади, що надають основні послуги. Зокрема, під час локдауну можуть закривати кордони, вводити комендантську годину, скасовувати міжнародне та міжміське транспортне сполучення, закривати заклади освіти, заклади громадського харчування і розваг тощо.

В Україні реалізується пом’якшений варіант локдауну – кордони не закриватимуть, а транспорт продовжуватиме працювати за спецпропусками.

Що кажуть вчені про ефективність локдаунів?

Після того, як перша хвиля коронавірусу минула, епідеміологи спробували виміряти, наскільки ефективними є локдауни.

За підрахунками авторів найпопулярнішої системи локдаунів з британського Імперського коледжу Лондона, у середньому мобільність населення в різних країнах знизилась на 60% та більше.  

Проте згодом з’ясувалось, що оцінювати ефективність за допомогою лише мобільності не варто: у різних країнах обмежувальні заходи вводились комплексно, через що важко визначити, який з них був найбільш ефективним.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому повний локдаун ефективніший за карантин вихідного дня?

Однак наразі вчені намагаються впоратися з такою невизначеністю й детально вивчають усі відмінності обмежувальних заходів у різних країнах світу, порівнюючи їх зі зміною рівня захворюваності.

В авторитетному медичному журналі The Lancet вийшло велике дослідження, яке стало результатом роботи вчених з групи UNCOVER (Usher Network for COVID-19 Evidence Reviews). Вони детально вивчили карантинні обмеження, які вводились навесні у 131 країні світу.

Вчені визначили кореляцію окремих обмежувальних заходів з динамікою захворюваності, зібраної за єдиною методикою британським Центром з математичного моделювання інфекційних захворювань. Зібрані дані допомогли розібратися, які обмежувальні заходи є найбільш ефективними, коли їхня дія починає проявлятися, та що відбувається після їхньої відміни.

За даними дослідження, локдан, який передбачає часткову заборону залишати домівку, є найбільш швидким методом у боротьбі з коронавірусом, проте не найефективнішим. За інформацією вчених, обмеження діють не відразу, а ефект стає помітним лише через деякий час. При цьому ефект від локдауну можна помітити уже за два тижні, тоді як ефект від заборони масових заходів – лише через 28 днів. Автори переконують, що, крім локдауну, більше немає обмежувальних заходів, які б показали свій ефект раніше, ніж за 20 днів.

Якщо обмеження вводяться окремо одне від одного, тоді їхня ефективність є меншою. А найкращий результат показують обмеження, які вводяться першими.

Найбільш дієвими методами є заборона на проведення масових заходів, зібрань понад 10 людей та закриття шкіл, барів і ресторанів. 

Заборона проводити масові заходи з кількістю учасників понад 100 людей дає позитивний результат на 28 день після її ведення, швидкість поширення вірусу знижується на 24%. А за умови, що ця заборона вводиться не першою – на 20%.

Закриття шкіл допомагає зменшити швидкість поширення вірусу на 15%, закриття підприємств і перехід на віддалену роботу – на 13%. На думку авторів дослідження, такі результати з’являються, оскільки місця, де зустрічається велика кількість людей, закриті.

Заборона виходити з дому зменшує швидкість поширення вірусу лише на 11%. Такий результат пов’язують з тим, що, виходячи з дому в умовах епідемії, людина не завжди прямує в місця масового скупчення людей (якщо йдеться не про поїздку в громадському транспорті). Цікаво, що заборона поїздок у транспорті показала майже повну неефективність у різних дослідженнях.