18 червня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11469, який вперше визнає можливість мати множинне громадянство в Україні. Це рішення змінює підхід до зв’язку держави з мільйонами українців за кордоном і запроваджує нові правила для іноземців, які прагнуть отримати український паспорт.
Explainer пояснює, як саме працює новий закон, чому він важливий для діаспори і що залишається незрозумілим.
Що ухвалили депутати?
Законопроєкт №11469, який підтримали 243 народні депутати, запроваджує механізм множинного громадянства. Українці, які мешкають за кордоном, зможуть зберігати український паспорт, маючи інший. Іноземці, які прагнуть стати громадянами України, не повинні будуть відмовлятися від свого громадянства — якщо їхня країна входить до переліку держав, затвердженого Кабміном.
Однак нові можливості супроводжуються обмеженнями. Множинне громадянство визнається лише з державами, які уряд вважатиме «дружніми». У випадку громадянства країни-агресора збереження українського паспорта буде неможливим.
Віцепрем’єр-міністр з питань національної єдності Олексій Чернишов підкреслює, що закон — це не лише правовий акт, а стратегічний інструмент. У ситуації, коли чисельність населення України суттєво знизилась, множинне громадянство — один із способів зберегти єдність нації й залучити людей до її відновлення.
Як саме працює множинне громадянство
Закон вводить нову статтю 5-1, яка деталізує випадки, у яких держава визнає множинне громадянство:
- дитина має кілька громадянств із народження;
- українська дитина усиновлена іноземцями;
- громадянство надано автоматично через шлюб або за законодавством іншої держави;
- громадянство України надано іноземцю за спрощеною процедурою (якщо країна у переліку Кабміну);
- українець отримав громадянство «дружньої» держави.
Це також стосується іноземців без українського походження, які можуть отримати громадянство за новими критеріями — зокрема, після проходження служби в ЗСУ, п’ятирічного проживання в Україні, складання іспитів із мови, Конституції та історії. Особи, які зазнають політичних переслідувань, також матимуть спрощений доступ.
Кабмін як головний арбітр
Саме Кабінет Міністрів визначає перелік країн, з якими множинне громадянство буде дозволене. Закон не встановлює чітких критеріїв чи періодичності перегляду списку — це відкриває можливості для гнучкості, але і для політичного впливу.
Раніше, у законопроєкті №10425, перелік таких держав був закріплений у тексті: країни ЄС, США, Канада, Японія. У фінальному варіанті ці назви не вказані — усе залежатиме від майбутніх рішень уряду.
Хто втратить громадянство?
Окрім добровільного набуття громадянства держави, не включеної до списку Кабміну, підставами для втрати українського паспорта є:
- добровільне набуття громадянства РФ (окрім примусу на окупованих територіях);
- надання недостовірних даних або підроблених документів;
- служба в збройних силах країни-агресора;
- участь у війні проти України;
- засудження за злочини проти національної безпеки.
Рішення про втрату громадянства оформлюється указом Президента. Закон зберігає обмеження на множинне громадянство для держслужбовців, суддів, осіб, що займають посади, пов’язані з державною таємницею.
Чому це важливо для діаспори
У світі живуть до 60 мільйонів осіб українського походження. Майже 90% з них проживають у країнах, де множинне громадянство дозволене. Для багатьох із них повернення до українського правового поля стало би символічним та юридичним відновленням зв’язку з Батьківщиною.
Законопроєкт визнає внесок діаспори в оборону та розвиток України, і водночас адаптує державну політику до європейських підходів.
А як щодо Конституції?
Одне з найпоширеніших хибних переконань — що Конституція начебто забороняє множинне громадянство. Аргумент ґрунтується на статті 4, де йдеться: «В Україні існує єдине громадянство». Однак у фаховій юридичній спільноті щодо цього немає суперечок: це формулювання зовсім не є забороною мати паспорт іншої держави поряд із українським.
Теза про “єдине громадянство” означає, що в Україні не може існувати кількох різновидів українського громадянства — наприклад, “локального” для жителів конкретних регіонів або “неповного” для певних категорій людей. Це визначення унеможливлює юридичну дискримінацію між громадянами України, незалежно від того, мають вони ще один паспорт чи ні.
Як пояснює кандидатка юридичних наук Олена Томкіна, принцип єдиного громадянства встановлює уніфіковану правову належність громадянина до держави. Йдеться не про заборону іншого громадянства, а про відсутність внутрішньої класифікації чи ієрархії громадян в Україні. Конституція не передбачає правового механізму для позбавлення українського громадянства лише через факт наявності іноземного паспорта — тим паче, якщо така ситуація виникла автоматично чи в дитячому віці.
Понад те, нині чинне законодавство прямо дозволяє множинне громадянство в окремих випадках: наприклад, дітям, що народилися у змішаних шлюбах, або на території держав, які надають громадянство за місцем народження. Такі ситуації ніколи не трактувалися як порушення Конституції.
Жорстка конституційна заборона виглядала б інакше — із прямою згадкою про неможливість володіння підданством іншої держави. Але такої норми в Основному Законі немає. Імовірно, жодна з країн ЄС не має такого обмеження у своїх конституціях.
Крім того, Україна вже не є учасницею міжнародної конвенції 1963 року, яка обмежувала випадки множинного громадянства. Це відкриває простір для модернізації міграційної політики відповідно до європейських норм.
Тому будь-які твердження про те, що закон про множинне громадянство нібито “неконституційний” — це або результат непорозуміння, або свідома маніпуляція. На жаль, подібні міфи періодично використовуються у публічній риториці — іноді політично вмотивовано. Але з правової точки зору питання вважається давно закритим: Конституція України не забороняє множинне громадянство.
Що кажуть у Раді?
Народний депутат Ярослав Юрчишин назвав закон кроком до об’єднання українців у всьому світі:
“Нас не 30 і не 40 мільйонів. Нас 60 мільйонів по всьому світу. Цей закон дозволить їм залишатися частиною України незалежно від того, де вони живуть і який паспорт мають”.
Юрчишин також звернув увагу, що іноземці, які боронили Україну або тривалий час жили тут, отримають спрощений доступ до громадянства — за умови складання іспитів, служби в ЗСУ або трирічного контракту, а також п’ятирічного проживання.
Що далі?
Закон набирає чинності через шість місяців після офіційної публікації. За цей час уряд має ухвалити підзаконні акти — насамперед щодо переліку країн і обмежень для осіб з множинним громадянством, які претендують на державні посади.
Це перший крок до гнучкішої політики громадянства. Але її успішність залежатиме від прозорості рішень Кабміну і гарантій захисту прав громадян
