21 вересня президент РФ Володимир Путін оголосив “часткову” мобілізацію у Росії. В історії Росії це третя мобілізація: після 1914 та 1941 року.
Паралельно з оголошенням мобілізації російський диктатор анонсував референдуми на окупованих українських територіях, а також вкотре натякнув на застосуванням ядерної зброї.
До російської армії офіційно планують призвати 300 тисяч людей, проте, за інформацією російських ЗМІ, мобілізувати можуть до 1 млн людей. У Кремлі це заперечили.
Цілком ймовірно, що справжньої кількості мобілізованих ми ніколи не дізнаємось, а озвучена цифра в 1 млн – цілком може бути дезінформацією ворога.
Окрім того, навіть цифра в 300 тис виглядає досить малоймовірною. Впродовж перших 48 годин після оголошення мобілізації стало зрозуміло, що Кремль має «серйозні та системні» проблеми під час набору: десятки тисяч потенційних призовників намагаються втекти з країни, по всій Росії спалахують протести, напади на призовні пункти та вандалізм.
Explainer пояснює що означає оголошення мобілізації в РФ для України та як це може змінити ситуацію на фронті.
Чому Путін взагалі вирішив оголошувати мобілізацію?
Одна з головних причин – потреба терміново стабілізувати фронт, який після надзвичайно вдалої Балаклійської наступальної операції ЗСУ почав розвалюватися на очах.
Експерти вже давно звертали увагу на те, що Росія відчуває нестачу солдат для продовження війни і для цього навіть вербує ув’язнених. Відтак, оголошуючи мобілізацію Путін розраховує швидко поповнити армію РФ некваліфікованим гарматним м’ясом, щоб не дати ЗСУ деокупувати захоплені Росією території.
Саме з таким розрахунком було вирішено в авральному режимі провести псевдореферендуми на окупованих територіях Луганщини, Донеччини, Херсонської та Запорізької областей щоб потім заявити росіянам, що Росія веде не захватницьку війну, а тільки захищає свої території. І тому суспільству треба мобілізуватися, щоб дати відсіч ворогу.
Окрім цього, оголошуючи мобілізацію, Путін легалізовує приховану мобілізацію, що триває вже багато місяців та отримує законний доступ фактично до необмежених людських ресурсів.
На початку осені стало зрозуміло, що прихована мобілізація не дає бажаної кількості добровольців, і що не допомагають ані грошові бонуси, ані різноманітні заохочення. Не надто успішним виявилось формування 3-го армійського корпусу, який мав стати головним локомотивом наступу армії РФ у осінній кампанії. Через брак добровольців в корпус набирали, зокрема, людей без бойового досвіду, а ряд “добровольців” були людьми похилого віку та мали проблеми зі здоров’ям.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 причин, чому українська перемога важлива не лише для України, а й для світу — історик Тімоті Снайдер
В українській розвідці кажуть, що через проблеми з військовими та технікою Росія зможе сформувати 3-й армійський корпус лише до кінця листопада.
Також не слід забувати, що у жовтні – листопаді у значної кількості російських солдат мали завершуватися контракти, а через поразки в Україні чимало контрактників вимагали розірвати контракт ще до його завершення, маючи на це юридичне право, коли, за офіційною версією, Росія веде не війну, а обмежену воєнну операцію. До кінця осені російська армія могла просто розтанути.
Але оголошена мобілізація змінила ситуацію, а нова редакція КК РФ закрила всі лазівки для контрактників: після мобілізації, за новим законом, тим, хто хоче розірвати контракт загрожує кримінальне покарання. А тих контрактників, у кого контракт мав закінчитися в жовтні – листопаді, тепер мобілізують.
Ще одна причина, чому Путін оголосив мобілізацію – це бажання заспокоїти радикальну частину російського суспільства, яка вважала, що без мобілізації Росії загрожувала поразка на фронті.
Оголошення мобілізації у Росії усі чекали ще на початку травня. Вважалось, що Путін може її оголосити на День Перемоги, 9 травня. Але цього не сталося. Багато хто вважав, що Путін не пішов на такий крок, побоюючись невдоволення у російському суспільстві. Ситуація кардинально змінилась після успіхів ЗСУ на Харківщині і тепер “патріотично налаштовані” політики, журналісти та воєнкори почали часом у досить різкій формі закликати Путіна провести загальну чи хоча б часткову мобілізацію.
Відтак мобілізація була оголошена ще й для того, аби показати, що російська влада намагається щось зробити для виправлення ситуації на фронті.
Як мобілізація вплине на ситуацію на фронті?
Проблеми з якими стикнувся Кремль у процесі розгортання мобілізація виявилися настільки системними та серйозними, що експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) змушені були протягом кількох днів відкоригувати свій прогноз щодо ймовірних наслідків мобілізації у РФ.
Якщо у перший день мобілізації вони вважали, що «часткова мобілізація» суттєво не вплине на хід війни в найближчі місяці, а у 2023 році ймовірно лише дозволить компенсувати наявну чисельність збройних сил РФ, то за кілька днів експерти змушені були визнати, що проблеми, які підривають зусилля Путіна з мобілізації росіян, настільки глибокі та фундаментальні, що він не зможе розв’язати їх найближчими місяцями, а можливо, і роками.
«Ця мобілізація не вплине на перебіг війни у 2022 році і, імовірно, не матиме драматичного впливу на здатність Росії підтримувати нинішній рівень зусиль у 2023 році», – йдеться у звіті ISW.
Натомість, українські військові не радять недооцінювати ворога. Мобілізація дасть можливість Росії додатково сформувати від 80 до 120 БТГр та спробувати контратакувати ЗСУ взимку або весною 2023 року.
Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки генерал-лейтенант Михайло Забродський вважає, що застосування на території України поповнених або новосформованих з’єднань і військових частин дасть російському командуванню можливість сконцентрувати сили на одній з ділянок фронту і спробувати її прорвати переважаючими силами.
На думку Забродського, це може мати руйнівні наслідки для ЗСУ, бо кількісна перевага у цьому випадку відсуває на другий план питання мотивації, рівня підготовки і оснащення російських військ.
Американський військовий аналітик, старший науковий співробітник Центру військово-морського аналізу Майкл Кофман вважає, що мобілізація може розширити військові можливості Росії, але не змінить загальний хід війни та її результат.
На думку експерта, Росії не вдасться за кілька місяців мобілізувати заявлені 300 тис солдат. Перше обмеження мобілізації – пропускна спроможність російської армії: солдат треба призвати, навчити, годувати, спорядити тощо. Окрім цього, незалежно від того, скільки особового складу буде мобілізовано, Росія може утримувати та командувати лише певною кількістю військ на театрі бойових дій. Масштабування було і лишається, на думку Кофмана, однією з головних проблем армії РФ у цій війні.
Тож, цифра Шойгу в 300 тис., найімовірніше, умовна, а фактична мобілізація протікатиме як обмежений та поетапний процес.
Згідно з оцінками Пентагону, оголошена мобілізація вирішує для Кремля питання з дефіцитом особового складу, але не усуває проблеми, які стали вагомою причиною неспроможності Росії досягнути прогресу у війні.
“Невідомо, чи це може значно вплинути на питання командування та контролю, логістики, поставок і, що важливо, бойового духу, з якими, як ми бачили, російські сили зіткнулись в Україні”, – заявив речник Пентагону Пет Райдер.
Коли чекати російських мобілізованих на фронті?
За інформацією українського Генштабу, військове командування РФ вже почало перекидати мобілізованих росіян без підготовки на доукомплектування підрозділів, які зазнали втрат.
Раніше вважалось, що перші мобілізовані потраплять на фронт не раніше листопада-грудня, проте ситуація на фронті для росіян складається настільки катастрофічно, що Кремль змушений оперативно рятувати фронт від розвалу вже зараз.
Чи затягнеться війна?
Схоже, що так. Якщо раніше йшлося про кінець літа 2023 року, то оголошена мобілізація може затягти завершення війни ще на довше. Принаймні, як вважає Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, війна триватиме і в 2023 році.
Посол США Бріджит Брінк в інтерв’ю «Європейській правді», так само констатувала, що війна не буде швидкою – це було сказано у відповідь на запитання журналіста, чи варто чекати кінця війни у 2023 році.
Втім, на думку військового експерта Олега Жданова, навіть якщо мобілізація буде проведена вдало – це лише відтермінує перемогу України.
Жданов допускає, що Росія просто не встигне завершити мобілізацію, якщо Захід вчасно та в належному обсязі допомагатиме Україні:
«Якщо Захід поквапиться, то вони взагалі можуть запізнитися на цю війну. Коли вони прийдуть, війна вже може бути на фінальній стадії. Але це залежить не від нас, а від наших партнерів, – пояснив військовий експерт.
Якби там не було, на Україну чекає довга війна, яка точно не завершиться у цьому році, і, вочевидь, триватиме щонайменше до кінця 2023 року. За цей час Путін спробує використати увесь наявний арсенал, щоб дотиснути Україну розпочати переговори, під час яких він скористається паузою на фронті та спробує нав’язати щось на зразок Мінська-3.
Також Путін напередодні зими точно спробує посилити енергетичну кризу як в Європі, так і в Україні та продовжить свій ядерний шантаж, спрямований на підрив західної військової та фінансової підтримки для Києва. Проте, як справедливо зауважують експерти, це лише відтермінує перемогу України.
