Моджтаба Хаменеї став новим верховним лідером Ірану після загибелі свого батька, аятоли Алі Хаменеї. Його призначила Асамблея експертів – духовний орган, який обирає верховного лідера Ісламської Республіки. Він став третім лідером країни з моменту створення ісламської держави після революції 1979 року.

Призначення відбулося трохи більше ніж через тиждень після загибелі Алі Хаменеї внаслідок спільного американо-ізраїльського удару. Його майже сорокарічне правління визначалося жорсткою конфронтацією зі США та Ізраїлем і опором будь-яким спробам реформувати політичну систему Ірану. На цьому тлі новий лідер успадковує владу в момент гострої регіональної напруги.

56-річний Моджтаба Хаменеї багато років залишався малопублічною фігурою. Він не обіймав державних посад, але аналітики, іранські дисиденти та американська влада неодноразово звинувачували його у значному закулісному впливі на політику країни.

Explainer розповідає, хто такий Моджтаба Хаменеї, як він формував свій вплив у системі влади Ірану і чому його призначення викликає суперечки.

Другий син верховного лідера

Моджтаба Хаменеї народився у 1969 році в місті Мешхед на північному сході Ірану. Це одне з головних священних міст шиїтського ісламу. Він є другим із шести дітей аятоли Алі Хаменеї, який у ті роки був одним із помітних учасників антимонархічного руху проти шахського режиму.

Після ісламської революції 1979 року родина переїхала до Тегерана. У новій політичній системі Алі Хаменеї швидко зайняв ключові позиції – спочатку став заступником міністра оборони, пізніше президентом Ірану, а у 1989 році очолив державу як верховний лідер.

Моджтаба Хаменеї навчався в елітній тегеранській школі Алаві. Після завершення навчання він вступив до Корпусу вартових ісламської революції. Наприкінці ірано-іракської війни він служив у збройних силах і встановив контакти з людьми, які згодом стали впливовими фігурами у системі безпеки Ірану.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Війна США з Іраном та Ізраїлем: причини, сценарії та наслідки

Після військової служби він обрав релігійну освіту. Хаменеї продовжив навчання у шиїтських богословських школах у місті Кум – одному з головних центрів іранського духовенства. Там він формував зв’язки з ультраконсервативними релігійними колами. Його духовний ранг – худжат аль-Іслам, що нижче за титул аятоли. Сам Алі Хаменеї отримав ранг аятоли лише після обрання верховним лідером.

Його політичні зв’язки зміцнив шлюб із Захрою Хаддад Адель – дочкою Голама-Алі Хадад-Аделя, одного з найближчих союзників Алі Хаменеї і колишнього спікера парламенту Ірану. Цей союз пов’язав Моджтабу Хаменеї з одним із найвпливовіших консервативних політичних кланів країни.

Закулісний вплив у системі влади Ірану

Попри відсутність офіційних посад, Моджтабу Хаменеї протягом багатьох років вважали однією з найвпливовіших фігур у найближчому оточенні верховного лідера. Він працював у офісі свого батька і, за оцінками аналітиків та західних урядів, поступово накопичував політичний вплив.

У 2019 році Міністерство фінансів США запровадило санкції проти Моджтаби Хаменеї. У Вашингтоні заявили, що він представляв верховного лідера «в офіційній якості», хоча формально не займав державної посади і не обирався на політичні посади. За оцінкою американської влади, Алі Хаменеї делегував частину своїх функцій саме своєму синові.

Особливо тісними були його зв’язки із силовими структурами. За даними США, Моджтаба Хаменеї співпрацював із командуванням Корпусу вартових ісламської революції та воєнізованою організацією Басідж. Ці структури відіграють ключову роль у внутрішній безпеці країни та придушенні політичного інакомислення.

Його ім’я неодноразово з’являлося у політичних скандалах усередині країни. Критики іранської влади звинувачували Хаменеї у втручанні в президентські вибори. Зокрема, його пов’язували з несподіваним приходом до влади жорсткого консерватора Махмуда Ахмадінежада у 2005 році, а також із його переобранням у 2009-му. Ті вибори супроводжувалися масовими протестами, які були придушені силовими структурами, зокрема підрозділами Басідж.

Скандал навколо можливого впливу Хаменеї посилився після заяв опозиційного політика Мехді Каррубі, який також брав участь у тих виборах. Каррубі у листах до верховного лідера прямо звинувачував «сина господаря» у втручанні в політичний процес. Алі Хаменеї відкинув ці звинувачення і заявив, що його син «сам господар, а не син господаря».

Після протестів 2009 року Каррубі опинився під домашнім арештом. Його утримували без суду і звинувачень понад чотирнадцять років.

Призначення верховним лідером і суперечки навколо нього

Після загибелі аятоли Алі Хаменеї питання наступництва стало ключовим для іранської політичної системи. Асамблея експертів – орган духовенства, який обирає верховного лідера – проголосувала за призначення Моджтаби Хаменеї третім верховним лідером Ісламської Республіки з моменту її створення у 1979 році.

Рішення ухвалили трохи більше ніж через тиждень після загибелі його батька внаслідок спільного американо-ізраїльського удару. На момент призначення Моджтабі Хаменеї було 56 років. Його тісні зв’язки з Корпусом вартових ісламської революції багато аналітиків розглядають як сигнал продовження жорсткого політичного курсу попереднього керівництва.

Експерти також звертають увагу на характер його політичної підтримки. Дослідник Ірану Афшон Остовар зазначав, що серед можливих кандидатів саме Хаменеї мав найтісніші контакти з силовими структурами та з офісом верховного лідера. На його думку, вибір Моджтаби Хаменеї означає прагнення іранської політичної системи зберегти статус-кво.

Водночас новий лідер залишається маловідомою публічною фігурою. Він ніколи не обіймав державних посад і рідко з’являвся на публіці. За словами Остовара, його часто можна було побачити на фотографіях із політичних зустрічей лише «на задньому плані».

Старший дослідник Інституту Близького Сходу Алекс Ватанка також не очікує зміни курсу. На його думку, новий лідер, ймовірно, продовжить ту саму політичну лінію, яку проводив Алі Хаменеї.

Частина західних експертів вважає Моджтабу Хаменеї одним із найжорсткіших представників іранського політичного істеблішменту. Колишній американський дипломат і фахівець з Ірану Алан Айр вважає, що він займає навіть жорсткіші позиції, ніж його батько.

Його призначення викликало реакцію і за межами Ірану. Ізраїльські військові заявляли, що розглядали його як потенційну ціль ще до оголошення рішення. Колишній президент США Дональд Трамп також критично висловився щодо його можливого обрання, назвавши його «неприйнятним».

Вибір Моджтаби Хаменеї викликає суперечки і всередині країни. Частина іранців уже кілька років протестує проти економічної ситуації та політичної системи. Для критиків режиму передача влади синові попереднього лідера нагадує спадкову монархію – систему, яку ісламська революція 1979 року свого часу повалила.

Моджтаба Хаменеї відомий жорсткою позицією щодо відносин із Заходом. Він виступав проти реформістів, які пропонували більш активний діалог із західними державами, зокрема щодо іранської ядерної програми.

Його ім’я також звучало під час протестів у 2022 році після смерті Махси Аміні, затриманої поліцією моралі. Частина протестувальників прямо критикувала Моджтабу Хаменеї, вважаючи його однією з ключових фігур, що впливає на силові структури, які придушували антиурядові виступи.

На тлі ескалації на Близькому Сході та внутрішньої напруги Моджтаба Хаменеї очолює Іран у момент, коли країна одночасно стикається з зовнішнім тиском і внутрішніми викликами.