Що сталося?

14 лютого на сайті Мюнхенській конференції з питань політики безпеки був оприлюднений план врегулювання конфлікту на Донбасі “12 кроків для більшої безпеки України та євроатлантичного регіону”. Відразу ж після публікації українські та зарубіжні політики визнали план антиукраїнським.

Після скандалу в пресі текст документу прибрали з сайту Мюнхенській конференції. Однак вже ввечері 15 лютого він знову на ньому з’явився, але з критичним зауваженням групи американських дипломатів та експертів.

Звідки з’явилися “12 кроків”?

Автором документу стала Група лідерів з питань євроатлантичної безпеки – об’єднання, одним із засновників якого є сама Мюнхенська конференція з питань політики безпеки. Особливу роль серед учасників цієї групи зіграла Російська рада з міжнародних справ, а також президент Російської ради з міжнародних справ (колишній глава МЗС РФ ІГОР ІВАНОВ).

Крім того, до участі в розробці документу були залучені окремі українські експерти: ВАСИЛЬ ФІЛІПЧУК, ОЛЕКСАНДР ЧАЛИЙ і ОЛЕКСІЙ СЕМЕНОВ.

Про що йдеться в “12 кроках”?

  • Відновлення Спільного центру з контролю і координації питань припинення вогню і стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК)

На думку ініціаторів плану, це створить додаткові можливості для реалізації Мінських угод.

  • Діалог між військовими відомствами щодо врегулювання кризи в «нормандському форматі»

Такий крок повинен слугувати механізмом обміну думками щодо реалізації Мінських угод.

  • Поліпшення безперешкодного доступу та свободи пересування

Крок передбачає поліпшення свободи пересування всіх цивільних осіб, в тому числі й СММ шляхом утворення додаткових точок пропуску для забезпечення ефективного моніторингу.

  • Вирішення проблеми зниклих без вести

Передбачає залучення до процесу пошуку правозахисних організацій. Процес повинен відповідати домовленостям Паризького саміту і підтримувати повний та беззастережний доступ міжнародних організацій до всіх затриманих ососіб.

  • План та реалізація гуманітарних заходів з розмінування

Передбачається розробка і реалізація спеціальної програми розмінування Донбасу.

  • Сприяння реконструкції Донбасу

Пропонується запустити програму відновлення Донбасу із залученням міжнародних донорів. При цьому Росія може стати однією із сторін, що інвестують кошти та ресурси в відновлення регіону.

  • Дослідження механізму зони вільної торгівлі

З метою відродження постраждалих від війни регіонів пропонується вжити заходів щодо створення зони вільної торгівлі на території України з Росією, а також заходи в підтримку експорту.

  • Підтримка «дорожньої карти» по санкційній політиці

Пропонується визначити механізм впливу конкретних дій по виконанню Мінських угод на санкційну політику щодо РФ з боку міжнародного співтовариства.

  • Усунення радіоактивної небезпеки

В рамках цього кроку повинен відбуватися пошук та ліквідація небезпечних джерел радіації в зоні конфлікту на Донбасі. Участь в цьому процесі повинні прийняти всі учасники “Нормандського формату”.

  • Спрямувати діалог між євроатлантичними державами на побудову взаємної безпеки

Пропонується почати нові переговори між державами НАТО щодо основних проблем євроатлантичної безпеки для запобігання потенційним конфліктам в майбутньому.

  • Підтримка та визначення областей виборчої взаємодії між ЄС та Росією

В рамках цього заходу заплановано визначення пріоритетних сфер зближення між ЄС та Росією, зокрема в тих сферах, в яких обидві сторони мають спільний інтерес: в області науки та досліджень, транскордонного та регіонального співробітництва.

  • Почати новий національний діалог щодо ідентичності

Пропонується провести всеукраїнський загальнонаціональний діалог щодо визначення нової ідентичності України, який врахує погляд сусідів України, включаючи Росію, Польщу та Угорщину. Учасниками діалогу повинні стати особи, які формують громадську думку, провідні вчені та міжнародні експерти. Темами цього діалогу повинні стати питання історії, національної пам’яті, мови, ідентичності та меншин.

Хто підписався під документом?

Під документом підписалися понад 40 фахівців з міжнародної безпеки. У числі авторів – екс-міністр оборони Великобританії ДЕС БРАУН, колишній міністр закордонних справ Росії ІГОР ІВАНОВ, голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер.

Один з підписантів – Олексій Семенов – помилково підписався співробітником Ради національної безпеки та оборони України. Раніше Семенов дійсно працював радником секретаря РНБО Олександра Данилова, але був звільнений.

Після того, як план зник з сайту конференції, а потім знову з’явився, підписант Олексій Семенов вже не був позначений в ньому співробітником РНБО.

Реакції на документ

Публікація “12 кроків” викликала скандал серед топ-політиків. В той самий день, 14 лютого, коли був опублікований документ, з’явилася спільна заява, яку оприлюднив аналітичний центр Atlantic Council.

Колишні дипломати, чиновники та експерти США вказали на помилковість цих пропозицій по Донбасу. Автори заяви, серед яких колишні посли США в Україні СТІВЕН ПАЙФЕР, ВІЛЬЯМ ТЕЙЛОР та МАРІ ЙОВАНОВИЧ, звернули увагу на те, що дві з 12 рекомендацій повторюють пропозиції Кремля.

Вони також відзначили, що одна з рекомендацій підхоплює дружню Кремлю ідею ослаблення приватних санкцій після часткової реалізації Мінських угод .

В свою чергу МЗС України заявив, що тези документа не відповідають офіційній позиції України

Президент України ВОЛОДИМИР ЗЕЛЕНСЬКИЙ заявив, що завжди ображається, коли про країну починають говорити “у нас за спиною”.

“У Мюнхені знайшли план, як врегулювати війну в Україні. А ми? Це ж у нас війна. Просто хочу нагадати. Можна запитати у нас. Перш за все – це наше бачення врегулювання цієї ситуації”, – підкреслив президент України.

Думка експерта

Кандидат політичних наук, директор Інституту світової політики ЄВГЕН МАГДА в коментарі Explainer докладно пояснив всю ситуацію з публікацією “12 кроків до посилення безпеки в Україні”.

Магда зазначив, що, по-перше, треба розуміти, що Мюнхенська конференція з безпеки – це неформальний саміт. За його словами, “12 запропонованих кроків” були досить грамотно оприлюднені таким чином, щоб зробити Україну об’єктом обговорення, а не суб’єктом пошуку мирного врегулювання на Донбасі.

Магда пояснив, що принцип, за яким створено цей документ ( “12 кроків” – прим. Ред.), – це така суміш ложки дьогтю в бочці з медом.

“Там є раціональні пропозиції і абсолютно неприйнятні пропозиції. Тому весь план в принципі потрібно відразу відкидати з самого початку. Ніякого схвалення цього плану на офіційному рівні немає”, – заявив Магда.

За його словами, небезпека цього документу полягає в тому, що він є таким собі пробним каменем для того, щоб перевірити, наскільки Україна готова чинити опір таким речам, як вона готова боротися за те, щоб бути суб’єктом, а не об’єктом.

“Треба розуміти, що в цьому документі прошиті насамперед російські пропозиції. Про це також повідомили представники Atlantic Council. Україна, відкинувши документ, також продемонструвала, що вона розуміє загрозу. Потрібно також усвідомлювати, що це не перший і не останній подібний документ, не перше і не останнє речення”, – вважає політолог.

Він також пояснив, чому під документом так багато підписантів. За його словами, в документі вміло зашито відразу багато речей і відразу багато викликів.

“Важко знайти того представника західного наукового та військового співтовариства, який буде виступати, скажімо, проти боротьби з радіологічною загрозою. Дійсно, там (на Донбасі, – ред.) є джерела можливого радіологічного забруднення. Це серйозний виклик для Заходу. Зрозуміло, що ніхто не буде протестувати проти того, щоб знайти безвісти зниклих на Донбасі. Але говорити про створення зони вільної торгівлі, націленої на Росію, говорити про дискусії навколо національної ідентичності України за участі Росії, Угорщини та Польщі – це абсолютно неприйнятні пропозиції, і вони, власне, не можуть бути ніяк прийняті”, – вважає директор Інституту світової політики.

Магда підкреслив, що найкращою відповіддю на подібні пропозиції є консолідація наших інтересів, чітке їх розуміння і пошук шляхів їх реалізації.

“Для того, щоб боротися з прагненням позбавити Україну зовнішньополітичної суб’єктності, вона повинна стати сильнішою, більш вагомою та впливовішою в регіоні Центральної та Східної Європи”, – зазначив він.