28 серпня у віці 89 років помер король Норвегії Гаральд V. Він пішов із життя о 6:35 в Університетській лікарні Осло після понад 35 років на престолі. Його єдиний син, 53-річний Гокон, одразу успадкував трон і став королем Гоконом VIII.
До цієї ролі Гокона готували майже все життя. Він здобув військову й політичну освіту, представляв Норвегію за кордоном і неодноразово виконував обов’язки регента, коли здоров’я батька погіршувалося. Проте сам принц довго не міг звикнути до наперед визначеного майбутнього. У школі він соромився свого королівського статусу, тривожився, коли про нього говорили, і намагався не привертати уваги. Згодом Гокон поїхав навчатися до Каліфорнії, прагнучи опинитися якомога далі від палацу, слухав реп і займався серфінгом, який давав йому змогу хоча б ненадовго забути про публічну роль.
Гокон зійшов на престол у складний для королівської родини час. Його дружина Метте-Маріт, яка тепер стала королевою, у червні 2026 року перенесла трансплантацію легень через легеневий фіброз. Водночас її критикували після оприлюднення листування з Джеффрі Епштейном. Її старшого сина Маріуса Борга Гейбі Окружний суд Осло засудив до чотирьох років ув’язнення за два зґвалтування, домашнє насильство та інші злочини. Вирок оскаржили і Гейбі, і прокуратура. Сестру нового короля Марту Луїзу також критикували через використання королівського титулу в комерційних проєктах.
Explainer розповідає, як Гокон готувався до престолу, чим займався як кронпринц, як підтримував Україну та з якими викликами починає правління.
Дитинство та роль, якої Гокон не обирав
Гокон Магнус народився 20 липня 1973 року в Осло в родині тодішнього кронпринца Гаральда та кронпринцеси Соні. Він був їхньою другою дитиною: майже за два роки до нього народилася Марта Луїза. Хлопчика назвали на честь прадіда — Гокона VII, який став королем Норвегії 1905 року після розірвання унії зі Швецією.
Гокон зростав у королівській резиденції, але початкову освіту здобував у державній школі. Батьки прагнули, щоб їхні діти не були відірвані від життя однолітків, хоча самому принцу приховати своє походження було неможливо.
У біографічній книжці, яку журналіст К’єтіль С. Естлі написав за участі Гокона, він згадував, що в дитинстві соромився свого королівського статусу. Розмови про належність до монаршої родини викликали в нього тривогу, тому в школі він намагався не вирізнятися й почувався найкраще, коли увага діставалася комусь іншому.
Тоді Гокон мріяв не про престол, а про власний магазин іграшок. Водночас він рано зрозумів, що його майбутнє визначене правилами монархії. Хоча Марта Луїза була старшою, тогочасний порядок престолонаступництва надавав перевагу чоловікам, тому саме Гокон став першим у черзі на корону після батька.
У 1990 році Норвегія змінила Конституцію і зрівняла права жінок та чоловіків на престол. Однак новий порядок не поширили на дітей королівської родини, які вже народилися, тому Гокон зберіг першість перед старшою сестрою. Відтоді корону успадковує найстарша дитина незалежно від статі. Саме за цим правилом донька Гокона Інгрід Александра від народження стояла в черзі перед молодшим братом Сверре Магнусом, а після вступу батька на престол стала кронпринцесою.
У січні 1991 року, після смерті короля Улафа V, Гаральд посів престол, а 17-річний Гокон отримав титул кронпринца. Відтоді роль, від якої він у дитинстві намагався відсторонитися, стала його щоденним обов’язком.
Військова служба, Каліфорнія та життя далеко від палацу
Після закінчення школи Гокон розпочав військову підготовку. Він служив у Королівських військово-морських силах Норвегії та навчався у Військово-морській академії в Бергені. У 1995 році принц здобув офіцерську освіту, після чого служив на кораблях норвезького флоту.
Для цивільної освіти Гокон обрав не Оксфордський університет, де свого часу навчалися його батько й дід, а Каліфорнійський університет у Берклі. У біографічній книжці він пояснював, що прагнув опинитися якомога далі від дому й середовища, у якому всі знали, ким він є.
У Каліфорнії Гокон вивчав політологію, слухав рок і реп та займався серфінгом. Саме у воді, згадував він, йому було найпростіше відволіктися від королівського статусу й почуватися собою.
У 1999 році Гокон здобув ступінь бакалавра з політології та повернувся до Норвегії. Тієї ж осені він стажувався у норвезькій делегації при ООН, а 2001 року пройшов дипломатичну програму Міністерства закордонних справ.
У 2003 році Гокон отримав ступінь магістра з досліджень розвитку в Лондонській школі економіки, спеціалізуючись на міжнародній торгівлі та країнах Африки. Так військова підготовка доповнилася освітою у сферах політики, дипломатії та міжнародного розвитку.
Як Гокон одружився з Метте-Маріт
Стосунки Гокона і Метте-Маріт Тьєссем Гейбі почалися 1999 року після їхньої зустрічі на музичному фестивалі Quart у Крістіансанні. Метте-Маріт була ровесницею принца й сама виховувала дворічного сина Маріуса від попередніх стосунків.
Роман спадкоємця престолу з жінкою, яка не належала до аристократії та вже мала дитину, спричинив у Норвегії широку дискусію. Медіа докладно досліджували минуле Метте-Маріт, зокрема її участь у клубному житті та зв’язки із середовищем, у якому вживали наркотики.
Гокон захищав свій вибір і отримав згоду батька на шлюб. Гаральд V добре розумів становище сина: свого часу він сам дев’ять років чекав на дозвіл одружитися із Сонею Гаральдсен, яка також не належала до аристократії.
Незадовго до весілля Метте-Маріт публічно визнала, що її молодість минула в середовищі, де порушували закон і вживали наркотики. Вона назвала той період бунтом і засудила вживання наркотиків, але не стала розкривати подробиці або називати людей зі свого минулого.
Гокон і Метте-Маріт одружилися 25 серпня 2001 року в кафедральному соборі Осло. Гокон став вітчимом Маріуса, який не отримав королівського титулу й не увійшов до черги престолонаступництва. Згодом у подружжя народилися Інгрід Александра — 21 січня 2004 року — та Сверре Магнус — 3 грудня 2005-го.
У біографічній книжці Гокон розповідав, що Метте-Маріт допомогла йому стати відкритішим і легше спілкуватися з людьми.
Яким спадкоємцем престолу був Гокон
Гокон був кронпринцом понад 35 років — від сходження Гаральда V на престол у січні 1991 року до його смерті в серпні 2026-го. Він представляв Норвегію під час закордонних поїздок, приймав іноземні делегації та супроводжував короля на державних заходах. Коли Гаральд V через стан здоров’я тимчасово не міг виконувати свої обов’язки, Гокон ставав регентом і виконував конституційні функції глави держави.
У громадській діяльності він зосереджувався на подоланні бідності, сталому розвитку, захисті океанів і роботі з молоддю. У 2003 році Гокон став послом доброї волі Програми розвитку ООН. За понад два десятиліття він відвідав проєкти організації в Африці, Азії, Латинській Америці та Карибському регіоні.
У 2006 році Гокон разом із фінським філософом Пеккою Гіманеном і засновником Operation HOPE Джоном Гоупом Браянтом створив міжнародну некомерційну організацію Global Dignity. Вона розробляє освітні програми, які допомагають молоді усвідомлювати власну гідність і поважати гідність інших, та працює у понад 80 країнах.
У 2017 році Гокон став патроном Норвезької ради у справах біженців. Під час відвідин її офісу він розповідав, що тема вимушеного переміщення має особисте значення для його родини. Після нападу нацистської Німеччини на Норвегію 1940 року його дід, кронпринц Улаф, і прадід, король Гокон VII, виїхали до Великої Британії. Бабуся Гокона, кронпринцеса Марта, із трьома дітьми спочатку втекла до Швеції, а потім знайшла прихисток у США.
Гокон також публічно виступав на захист прав ЛГБТК+ людей. Після стрілянини біля бару London Pub у центрі Осло 25 червня 2022 року він разом із Метте-Маріт і сином Сверре Магнусом поклав квіти біля місця нападу. «Ми повинні захищати право людей у Норвегії кохати тих, кого вони хочуть», — сказав Гокон.
Як Гокон підтримував Україну
Невдовзі після початку повномасштабного російського вторгнення Гокон зустрівся з українцями, які шукали прихистку в Норвегії. 18 березня 2022 року він разом із королем Гаральдом V відвідав центр приймання біженців у готелі Scandic Helsfyr в Осло. Вони оглянули медичний пункт і дитячу кімнату та поспілкувалися з українськими родинами.
У грудні 2023 року Гокон і Метте-Маріт взяли участь в аудієнції Володимира Зеленського у короля Гаральда V. Президент подякував королівській родині за увагу до українців, які знайшли прихисток у Норвегії.
20 травня 2025 року Гокон уперше приїхав до України. Це був перший візит представника норвезької королівської родини від початку повномасштабного вторгнення і перший загалом після приїзду Метте-Маріт до Києва 2008 року.
Під час поїздки Гокон відвідав військово-медичний реабілітаційний центр в Ірпені, де поспілкувався з українськими військовими. Один із них, Олександр, дістав поранення на Донеччині. Кронпринц сказав, що його вразила мужність поранених бійців та українців загалом.
У Мощуні, де навесні 2022 року точилися важкі бої за Київ, Гокон поклав вінок до меморіалу загиблим захисникам. Він розповів, що раніше читав про російську агресію та бачив документальні матеріали, однак відвідання місця боїв і фотографії загиблих допомогли йому глибше усвідомити пережите українцями.
Разом із міністром енергетики Норвегії Тер’є Осландом Гокон також побував на пошкодженій російськими ударами електростанції поблизу столиці. Після поїздки він заявив, що його вразили стійкість українців та їхня здатність протистояти вторгненню.
У Києві Гокон зустрівся з Володимиром Зеленським. Вони обговорили підтримку української енергетики, фінансування закупівлі та постачання природного газу, можливі норвезькі інвестиції в оборонну промисловість України й розвиток культурних зв’язків.
15 квітня 2026 року Зеленський і Гокон знову зустрілися в Осло. Вони говорили про російські удари, ситуацію на фронті, посилення української протиповітряної оборони та співпрацю у сфері безпеки.
Рішення про військову й фінансову допомогу Україні ухвалюють уряд і Стортинг. Роль Гокона була представницькою: його зустрічі з українцями та поїздка до України демонстрували підтримку королівської родини.
Які скандали стали випробуванням для Гокона
Найгучніші скандали навколо норвезької монархії стосувалися не самого Гокона, а його найближчих родичів. Однак саме на тлі цих репутаційних криз він зійшов на престол.
Найсерйознішою стала справа Маріуса Борга Гейбі — сина Метте-Маріт від попередніх стосунків і пасинка Гокона. Він не мав королівського титулу, не виконував офіційних обов’язків і не входив до черги престолонаступництва.
Розслідування почалося 2024 року після затримання Гейбі за підозрою в нападі на жінку, з якою він перебував у стосунках. У червні 2026 року Окружний суд Осло визнав його винним за 34 із 40 пунктів обвинувачення, зокрема у двох зґвалтуваннях і домашньому насильстві, та засудив до чотирьох років ув’язнення. Один із доведених випадків зґвалтування стався в резиденції Гокона. Водночас за двома іншими звинуваченнями у зґвалтуванні Гейбі виправдали.
Вирок оскаржили і захист Гейбі, і прокуратура, тому справа ще не завершена. Гокон не коментував докази й наголошував, що рішення має ухвалити суд. Королівський палац після оголошення вироку також відмовився його оцінювати.
Іншою репутаційною кризою стали контакти Метте-Маріт із Джеффрі Епштейном. Оприлюднені у США 2026 року документи містили численні згадки про неї та листування, яке підтвердило, що їхнє спілкування тривало у 2011–2014 роках — уже після засудження Епштейна за сексуальні злочини проти неповнолітніх. У 2013 році Метте-Маріт кілька днів користувалася його будинком у Палм-Біч.
Жодних звинувачень у причетності до злочинів Епштейна їй не висували. Метте-Маріт визнала, що виявила погане судження, перепросила перед королівською родиною та заявила, що Епштейн обманював і маніпулював нею.
Критику викликали й комерційні проєкти сестри Гокона Марти Луїзи та її чоловіка Дурека Верретта. У 2022 році принцеса відмовилася від офіційного представництва королівського дому. Однак перед весіллям 2024 року її титул використали на етикетках джину, попри домовленість не заробляти на зв’язку з монархією. Подружжя також продало права на весільні фотографії журналу Hello!, а права на фільмування — Netflix.
Скандали позначилися на підтримці монархії. За опитуваннями Norstat, які наводить Reuters, у січні 2026 року за її збереження виступали 70% респондентів, у лютому показник упав до рекордно низьких 60%, а в травні зріс до 64%.
Яким королем може стати Гокон
Норвегія є конституційною монархією, тому Гокон представлятиме державу, але не визначатиме її політичного курсу. Король відкриває сесії Стортингу, головує на засіданнях Державної ради, приймає іноземних послів і здійснює державні візити. Політичні рішення ухвалюють уряд і парламент.
Про можливий стиль нового короля свідчить його діяльність як кронпринца. Гокон послідовно привертав увагу до подолання бідності, кліматичних змін, захисту океанів, людської гідності та роботи з молоддю. На престолі він зможе й надалі підтримувати ці теми, однак не перетворювати власні погляди на державну політику.
Після вступу Гокона на престол його старша донька Інгрід Александра стала кронпринцесою і першою в черзі на трон. Якщо вона успадкує корону, то стане першою правлячою королевою Норвегії після Маргрете I, яка правила наприкінці XIV — на початку XV століття.
Правління Гокона навряд чи змінить політичний курс Норвегії, але може змінити тон і публічні пріоритети монархії.
