Облікова ставка НБУ — це орієнтир вартості грошей в економіці, за допомогою якого Національний банк впливає на відсотки за депозитами й кредитами, попит на гривню та зростання цін. 30 липня НБУ підвищив ставку з 15% до 15,5% річних. Рішення набуває чинності 31 липня. Регулятор пояснив його посиленням цінового тиску та ризиком пришвидшення інфляції у другій половині 2026 року.
Explainer пояснює, що таке облікова ставка, як вона працює та чому НБУ підвищує її, коли ціни зростають. Також розбираємося, як це впливає на курс гривні, депозити й кредити.
Що таке облікова ставка
Облікова ставка — це головна процентна ставка Національного банку. Простими словами, вона показує, скільки коштують гроші в економіці.
Змінюючи її, НБУ впливає на відсотки, під які банки розміщують або залучають кошти. Згодом це позначається на ставках за депозитами та кредитами для населення і бізнесу.
Наприклад, підвищення облікової ставки може спонукати банки пропонувати вищі відсотки за гривневими вкладами. Водночас нові кредити можуть подорожчати. Якщо ставку знижують, відсотки за депозитами та кредитами зазвичай також поступово зменшуються.
Але це не означає, що після рішення НБУ всі банки одночасно змінять свої ставки на таку саму величину. Кожен із них враховує, скільки має вільних грошей, чи потрібно залучати нових вкладників, наскільки ризикованим є позичальник і що пропонують конкуренти.
Облікова ставка не визначає вартість конкретного кредиту або дохідність депозиту. Вона задає загальний напрямок, у якому рухатимуться відсотки в економіці.
Спрощено цей механізм можна показати так:
Увесь цей ланцюжок потребує часу. Тому підвищення облікової ставки не зупиняє зростання цін наступного дня, а поступово впливає на поведінку банків, бізнесу та споживачів.
Чому НБУ підвищує ставку, коли зростають ціни
Національний банк не може наказати магазинам знизити ціни на продукти, пальне чи техніку. Але він може впливати на те, як люди та компанії розпоряджаються грошима: витрачають їх, відкладають на депозит або беруть у кредит.
Коли НБУ підвищує облікову ставку, гривневі депозити та інші інструменти для заощаджень можуть стати дохіднішими, а нові кредити — дорожчими. За таких умов людям вигідніше відкладати частину грошей, а бізнес обережніше позичає кошти на розвиток.
У результаті попит на товари та послуги зростає повільніше. Покупці рідше погоджуються на вищі ціни, тому бізнесу складніше постійно перекладати на них додаткові витрати.
НБУ підвищує ставку не для того, щоб повернути старі ціни, а щоб вони надалі зростали повільніше.
Однак висока ставка не може усунути всі причини інфляції. Вона не відновить зруйновану електростанцію, не збільшить урожай і не здешевить нафту на світовому ринку. Якщо продукти дорожчають через неврожай, а електроенергія — через російські атаки, рішення НБУ не розв’яже саму проблему.
Проте початкове подорожчання може запустити ланцюгову реакцію. Наприклад, через дорожче пальне зростає вартість доставки. Бізнес закладає ці витрати в ціни, працівники вимагають вищих зарплат, а люди, очікуючи подальшого подорожчання, швидше витрачають заощадження або купують валюту.
Так окреме зростання цін може поступово поширитися на всю економіку й затягнутися надовго. Саме цю ланцюгову реакцію і намагається стримати Національний банк.
Чому зростання цін не сповільнюється одразу після підвищення ставки
Підвищення облікової ставки не змушує магазини одразу переписувати цінники. Рішення НБУ проходить через кілька етапів: спочатку змінюються ставки на фінансовому ринку, потім — відсотки за новими депозитами та кредитами. Лише після цього люди й компанії починають інакше заощаджувати, позичати та витрачати гроші.
За оцінкою НБУ, найсильніше зміна облікової ставки впливає на інфляцію через 9–18 місяців. Тому регулятор орієнтується не лише на те, як ціни зростають зараз, а й на те, якою може бути інфляція в наступні квартали.
Однак навіть якщо підвищення ставки спрацює, товари не обов’язково подешевшають. Наприклад, якщо інфляція знизиться з 10% до 5%, ціни й далі зростатимуть — просто вдвічі повільніше.
Щоб середній рівень цін почав знижуватися, потрібна дефляція. Натомість завдання НБУ — повернути інфляцію до цільового рівня та не допустити тривалого стрімкого подорожчання.
Нижча інфляція означає, що ціни зростають повільніше, а не повертаються до попереднього рівня.
Як облікова ставка впливає на курс гривні
Коли облікова ставка зростає, гривневі заощадження можуть стати вигіднішими. Банки пропонують вищі відсотки за депозитами, а державні облігації у гривні зберігають привабливу дохідність. Тому людям і компаніям стає менш вигідно переводити всі вільні гроші в долари або євро.
Менший попит на іноземну валюту послаблює тиск на гривню. Це також допомагає стримувати інфляцію: коли гривня дешевшає, дорожчають імпортні товари, пальне, обладнання та сировина, яку українські виробники купують за кордоном.
Облікова ставка підтримує курс не напряму, а через привабливість гривневих заощаджень і попит на іноземну валюту.
Однак підвищення ставки не означає, що гривня обов’язково зміцниться. На її курс також впливають обсяги експорту та імпорту, міжнародна фінансова допомога, бюджетні видатки, воєнні ризики й те, скільки валюти НБУ продає на ринку.
Під час повномасштабної війни Національний банк підтримує гривню не лише обліковою ставкою, а й валютними інтервенціями та обмеженнями. Війна послабила звичний механізм впливу ставки на економіку, тому вона залишається важливим, але не єдиним засобом підтримання цінової та курсової стійкості.
Що зміниться для депозитів і заощаджень
Підвищення облікової ставки може зробити гривневі депозити дохіднішими, оскільки створює для банків додаткові стимули пропонувати вкладникам вищі відсотки. Однак це не означає, що після рішення НБУ ставки за всіма депозитами одразу зростуть.
Якщо Національний банк підвищив ставку на 0,5 відсоткового пункту, банк не зобов’язаний так само збільшувати дохідність вкладів. Він може підвищити відсотки лише за новими депозитами або взагалі нічого не змінювати, якщо має достатньо коштів і не потребує нових вкладників.
Для людини важлива не лише ставка, яку банк зазначає в рекламі, а й те, скільки вона заробить після сплати податків та з урахуванням інфляції.
Наприклад, 100 тис. грн на депозиті під 12% річних принесуть 12 тис. грн доходу до оподаткування. Після сплати 18% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору вкладник отримає приблизно 9,2 тис. грн. Якщо за цей час ціни зростуть на 10%, купівельна спроможність цих заощаджень трохи зменшиться, хоча сума на рахунку номінально зросте.
Якщо ж дохідність депозиту нижча за інфляцію, сума на рахунку зростає, але купити за неї можна менше, ніж раніше.
Підвищуючи ставку, НБУ намагається зробити гривневі заощадження достатньо вигідними, щоб люди не поспішали витрачати гроші або переводити їх у долари та євро.
У липні вкладення українців у строкові гривневі депозити продовжували зростати. НБУ розраховує, що підвищення ставки допоможе зберегти привабливість гривневих заощаджень і підтримати цю тенденцію. За даними регулятора, середня дохідність строкових вкладів у липні вже перевищувала 14% річних.
Чи подорожчають кредити
Після підвищення облікової ставки нові кредити можуть подорожчати. Якщо банки починають платити більше за залучені кошти, вони можуть закласти ці витрати у відсотки для позичальників.
Але це не означає, що всі кредити автоматично подорожчають на 0,5 відсоткового пункту. На їхню вартість також впливають ризик неповернення грошей, наявність застави, строк позики, конкуренція між банками та державні програми підтримки. Тому споживчий кредит, іпотека й позика для великої компанії можуть відреагувати на рішення НБУ по-різному.
Уже оформлений кредит із фіксованою ставкою не повинен подорожчати лише через підвищення облікової ставки. Якщо ставка змінна, її можуть переглядати за формулою та на умовах, зазначених у договорі.
У липні НБУ підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту. Регулятор очікує, що це рішення не матиме помітного стримувального впливу на кредитування. Чисті гривневі кредити бізнесу зростають приблизно на 30% за рік, а банки мають достатньо вільних коштів для подальшого фінансування економіки.
Однак це загальна оцінка ринку, а не гарантія незмінних умов у кожному банку. Окремі установи можуть підвищити ставки за новими позиками залежно від вартості залучених коштів і ризиків конкретного позичальника. Тому рішення НБУ може вплинути на вартість нових кредитів, але різні види позик і пропозиції банків реагуватимуть на нього по-різному.
Чому висока ставка має негативні наслідки
Висока облікова ставка допомагає стримувати інфляцію, але водночас може уповільнювати економіку. Через дорожчі кредити люди частіше відкладають великі покупки, а компанії — інвестиції в нове обладнання, виробництво чи розширення бізнесу.
Коли населення менше витрачає, а бізнес менше інвестує, попит на товари й послуги слабшає. Компанії можуть скорочувати виробництво, повільніше створювати робочі місця та обережніше підвищувати зарплати.
Тому НБУ має стримати зростання цін, але не охолодити економіку сильніше, ніж потрібно. Надто низька ставка може посилити інфляцію, попит на валюту та знецінення заощаджень. Натомість тривале збереження надто високої ставки здатне надмірно обмежити кредитування, інвестиції та економічне зростання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що таке девальвація: чи означає поява банкноти у 2000 гривень знецінення національної валюти
У липні НБУ підвищив ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 15,5%. Регулятор не виключає подальшого посилення політики, якщо ціновий тиск зростатиме, але за поточним прогнозом може повернутися до зниження ставки у другому кварталі 2027 року. Це базовий сценарій, який НБУ може переглянути залежно від інфляції, перебігу війни, міжнародної допомоги, стану енергетики та валютного ринку.
Що означає рішення НБУ для людей
Підвищення облікової ставки не змінить ціни, курс гривні чи банківські відсотки вже наступного дня. Її вплив проявлятиметься поступово — через рішення банків, бізнесу та людей щодо кредитів, заощаджень і витрат.
Для людей це означає, що:
- гривневі депозити та ОВДП можуть зберегти привабливу дохідність або поступово стати вигіднішими;
- нові кредити можуть подорожчати, хоча це залежатиме від банку, виду позики та державних програм;
- привабливіші гривневі заощадження мають зменшувати попит на валюту, підтримувати курс гривні та допомагати стримувати інфляцію.
Підвищення ставки — це не швидкий спосіб сповільнити зростання цін, а спроба не допустити, щоб інфляція надовго закріпилася на високому рівні. Наскільки успішною вона буде, залежить не лише від політики НБУ, а й від перебігу війни, бюджетних видатків, міжнародної допомоги, ситуації в енергетиці та витрат українського бізнесу.
