10 листопада стало відомо, що антикорупційні органи НАБУ та САП проводять масштабне розслідування, у центрі якого корупція в енергетиці. Справу пов’язують із державним підприємством «Енергоатом» і низкою високопосадовців, які могли бути причетні до системних зловживань. Операція «Мідас» стала однією з найгучніших антикорупційних справ останніх років. За даними слідства, державі завдали збитків на близько 100 мільйонів доларів, частину з яких могли переправити до Росії.
Explainer пояснює, що відомо про цю справу, хто її фігуранти і чому «Мідас» може стати однією з найпомітніших антикорупційних операцій останніх років.
Що сталося?
Розслідування, яке отримало назву «Мідас», детективи НАБУ почали ще півтора року тому. Воно стало однією з наймасштабніших операцій в історії антикорупційних органів: понад 70 обшуків, сотні процесуальних дій і близько тисячі годин записаних переговорів.
НАБУ офіційно повідомило про операцію 10 листопада. У пресрелізі зазначалося: «Задокументовано діяльність високорівневої злочинної організації у сферах енергетики та оборони». Слідчі стверджують, що ця група діяла системно — не як окремий епізод зловживання, а як розгалужена схема впливу на державні підприємства стратегічного значення.
У центрі розслідування — «Енергоатом», компанія, яка керує всією атомною енергетикою України. Саме там, за даними НАБУ, діяла схема «відкатів», яку всередині компанії називали «шлагбаумом».
Контрагентів змушували сплачувати 10–15% вартості контрактів у вигляді «відкату». Тих, хто відмовлявся, карали — блокували платежі або позбавляли статусу постачальника. Це створювало залежність від групи, яка контролювала фінансові потоки підприємства.
У оприлюдненому відео НАБУ показало, як поза офіційною структурою управління «Енергоатомом» діяли люди, які фактично ухвалювали ключові рішення. Саме вони визначали, хто отримає контракти, і скільки коштів повернеться «наверх».
Обшуки одночасно відбулися у центральному офісі «Енергоатома», у кількох державних структурах і за місцем проживання окремих посадовців. НАБУ наголосило, що до операції були залучені всі детективи Бюро — рідкісний випадок навіть для таких справ.
За даними слідства, учасники схеми не лише отримували гроші в Україні, а й легалізували їх через офшори. Частину коштів могли переказувати в Росію. Це поки не підтверджено офіційно, але саме ця версія викликала найбільший суспільний резонанс.
«Енергоатом» у відповідь заявив, що повністю співпрацює зі слідством, надає всі запитувані матеріали й зацікавлений у прозорому розслідуванні.
Хто стоїть за схемою?
У матеріалах НАБУ йдеться про групу з кількох осіб, які системно контролювали роботу «Енергоатома». Офіційно імен не називають, натомість використовують псевдоніми.
Головними фігурантами слідство називає «Рокета» і «Тенора». За даними народного депутата Ярослава Железняка, підтвердженими джерелами українських ЗМІ, «Рокет» – це Ігор Миронюк, колишній радник міністра енергетики Германа Галущенка і помічник екснардепа Андрія Деркача, який зараз є сенатором РФ і перебуває у розшуку.
Миронюк, за версією слідства, організував систему отримання «відкатів» і контролював процес закупівель через підлеглих у «Енергоатомі». Його «правою рукою» був «Тенор» – колишній правоохоронець, який обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки компанії.
На плівках, оприлюднених НАБУ, ці двоє обговорюють механізм тиску на контрагентів, розмір «відкатів» і навіть витрати на будівництво захисних споруд на енергетичних об’єктах. «Якщо чесно, шкода грошей, порожня трата», – каже «Рокет» у розмові з «Тенором». Йдеться про будівництво на суму понад чотири мільярди гривень.
Крім того, у записах згадуються ще двоє фігурантів – «Професор» і «Карлсон». За інформацією, оприлюдненою деякими медіа та депутатами, «Професором» може бути міністр юстиції Герман Галущенко, а «Карлсоном» – бізнесмен і співвласник «Кварталу 95» Тимур Міндіч.
Офіційного підтвердження цієї версії немає. Але обшуки у Галущенка та Міндіча, проведені НАБУ і САП, відбувалися саме у межах справи «Мідас».
Герман Галущенко ситуацію не коментував. Тимур Міндіч, за даними журналістів, залишив Україну ще до обшуків.
Як працювала “пральня”?
За даними НАБУ, фінансові потоки у схемі проходили через окремий офіс у центрі Києва. Це приміщення належало родині колишнього народного депутата Андрія Деркача, нині сенатора РФ.
У цьому офісі, за словами слідчих, вели суворий облік отриманих коштів, так звану чорну бухгалтерію, і організовували легалізацію грошей через компанії-нерезиденти. Саме тут працювала невелика група – кілька працівників «бек-офісу», які займалися переведенням коштів, веденням записів і виведенням грошей за кордон.
Загалом через «пральню» пройшло близько 100 мільйонів доларів США. Частину операцій, зокрема видачу готівки, здійснювали за межами України.
На одному з оприлюднених НАБУ записів учасники схеми обговорюють можливість переказу частини коштів до Москви. Офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає, але саме цей епізод викликав найбільший резонанс.
Згадка про родину Деркача, який перебуває під слідством у справі про державну зраду, надає історії особливої ваги — і ставить питання про можливі зовнішні зв’язки учасників схеми.
Реакції
Після оприлюднення деталей операції «Мідас» розслідування одразу стало центральною темою української політики. Коментарі дали народні депутати, уряд і президент, а державні структури почали внутрішні перевірки.
Політична реакція
Народний депутат Ярослав Железняк зареєстрував постанови про звільнення міністра юстиції Германа Галущенка та міністерки енергетики Світлани Гринчук, звинувативши їх у «системній корупції» та зв’язках із колишнім депутатом Андрієм Деркачем.
Депутатка Інна Совсун назвала події «корупцією топрівня, що тягнеться аж до Москви» та закликала притягнути до відповідальності всіх бенефіціарів схем, «навіть якщо вони сидять дуже високо».
Позиція уряду
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що уряд повністю сприятиме розслідуванню НАБУ та САП і очікує швидких процесуальних рішень, а на наступний день повідомила, що Кабінет міністрів достроково припинив повноваження наглядової ради НАЕК “Енергоатом.
Міністерка енергетики Світлана Гринчук наголосила на важливості «об’єктивного і неупередженого» слідства та підкреслила, що нульова толерантність до корупції є принципом державної політики.
Позиція президента
У вечірньому зверненні 10 листопада Володимир Зеленський підтримав НАБУ і САП, заявивши, що «невідворотність покарання — обов’язкова» й що «чистота в “Енергоатомі” є пріоритетом для держави». Президент не назвав імен, але дав сигнал, що антикорупційні розслідування мають тривати незалежно від посад і зв’язків фігурантів.
Реакція «Енергоатому»
Наглядова рада компанії оголосила про екстрене засідання для проведення незалежної перевірки операцій. В «Енергоатомі» запевнили, що звинувачення у корупції сприймають серйозно, але робота підприємства та безпека атомних станцій залишаються стабільними.
Коментар НАБУ
Керівник групи детективів Олександр Абакумов повідомив, що під час розслідування фіксувалася участь чотирьох міністрів різних періодів. Він не назвав імен, але уточнив, що серед них є як чинні, так і колишні урядовці.
«Ми оцінюємо зібрані докази, щоб ухвалювати подальші процесуальні рішення», — сказав Абакумов, додавши, що керівниками схеми слідство вважає двох ключових фігурантів.
Нові деталі операції «Мідас»: фігуранти, підозри й ключова роль Міндіча
11 листопада, у межах операції «Мідас» антикорупційні органи опублікували ще одну частину справи, присвячену керівникам і організаторам схеми.
За версією НАБУ, саме вони координували корупційні домовленості у сфері державних закупівель енергетичних підприємств, через які державі завдали збитків на близько 100 мільйонів доларів.
Керівником злочинної організації слідство називає бізнесмена, що фігурує під кодовим ім’ям «Карлсон». Хоча ім’я офіційно не розкривають, журналісти з посиланням на власні джерела повідомляють, що йдеться про Тимура Міндіча — співвласника студії «Квартал 95» та давнього партнера Володимира Зеленського.
У записах, оприлюднених НАБУ, учасники обговорюють розподіл коштів, передачу «відкатів» і «закриття» схем у державному секторі. В одному з фрагментів Міндіч нібито розмовляє з тодішнім міністром енергетики Германом Галущенком.
За словами детективів, операція охопила не лише виконавців, а й тих, хто «надавав політичне прикриття» схемам у міністерствах і державних компаніях.
Станом на 11 листопада НАБУ повідомило про підозру семи особам, п’ятьох із них затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.
До кола підозрюваних увійшли:
- Тимур Міндіч — бізнесмен, керівник злочинної організації;
- Ігор Миронюк — колишній радник міністра енергетики, один із координаторів фінансових потоків;
- Дмитро Басов — виконавчий директор із фізичного захисту та безпеки АТ «НАЕК “Енергоатом”»;
- четверо осіб, які, за даними слідства, займалися легалізацією коштів через «бек-офіс».
Наразі, за повідомленням НАБУ, готується звернення до суду з клопотаннями про обрання запобіжних заходів. Детективи не виключають, що перелік підозрюваних може бути розширено — після оцінки нових доказів, отриманих під час обшуків та аналізу фінансових потоків.
Нові підозри
Також 11 листопада НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишньому віцепрем’єр-міністру України у незаконному збагаченні. Імені посадовця антикорупційні органи не називають, але обставини справи вказують на Олексія Чернишова.
За інформацією слідства, підозрюваному та його довіреній особі передали понад 1,2 мільйона доларів США та майже 100 тисяч євро готівкою.
САП уточнила, що колишній урядовець підозрюється у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.
Прокуратура нагадує, що особа вважається невинуватою, доки її провину не доведено в законному порядку і не встановлено обвинувальним вироком суду.
Ймовірний вплив Міндіча
Під час судового засідання у Вищому антикорупційному суді 11 листопада прокурор САП заявив, що, за версією слідства, Тимур Міндіч міг здійснювати вплив на кількох високопосадовців, зокрема на колишнього міністра енергетики Германа Галущенка (нині міністра юстиції) та ексміністра оборони Рустема Умєрова (нині секретаря Ради національної безпеки і оборони).
«Упродовж 2025 року встановлено факти злочинної діяльності Міндіча у сфері енергетики — шляхом здійснення впливу на міністра енергетики Галущенка — і у сфері оборони: шляхом впливу на міністра оборони Умєрова», — заявив прокурор.
Після цього Рустем Умєров публічно відреагував, назвавши такі заяви безпідставними.
Герман Галущенко на момент публікації ситуацію не коментував.
НАБУ та САП поки не розкривають деталей цієї частини справи, наголошуючи, що розслідування триває й інформація оновлюється.
Станом на 12 листопада: нові обставини у справі «Енергоатому»
У понеділок, 12 листопада, розслідування у межах операції «Мідас» набуло нового розвитку — одночасно в суді, уряді й на політичному рівні.
Деталі слухання у ВАКС
Під час засідання Вищого антикорупційного суду прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури оприлюднив нові матеріали спостереження. За словами прокурора, міністерка енергетики Світлана Гринчук могла неодноразово ночувати у квартирі тодішнього міністра енергетики, а нині міністра юстиції Германа Галущенка — зокрема 23–24 липня, 28 липня та 11–13 серпня.
На момент подій Гринчук очолювала Міністерство екології. Обидва політики розлучені. На запит журналістів Слідства.Інфо вона відповіла коротко: «Нічого про це не чула».
Під час слухань прокурори також зачитали фрагменти записів, де фігуранти справи — Тимур Міндіч і Вадим Цукерман — обговорюють взаємодію з Германом Галущенком. В одному зі стенограм згадується дзвінок президента Володимира Зеленського Галущенку. Контекст розмови, за словами прокурора, може свідчити, що Міндіч мав прямий контакт із президентом.
У записах також є згадки про кадрові питання — можливі урядові перестановки, зокрема зміну посла України у США.
Політичні наслідки
На тлі нових публікацій і судових матеріалів Володимир Зеленський звернувся до уряду та парламенту з вимогою відставки Германа Галущенка і Світлани Гринчук.
«Міністр юстиції та міністр енергетики не можуть залишатися на посадах. Це питання довіри. Якщо є звинувачення — на них треба відповідати. Рішення про відсторонення має бути оперативним», — заявив президент.
Того ж дня Світлана Гринчук подала заяву про відставку, а прем’єр-міністерка Юлія Свириденко підтвердила, що до парламенту внесено подання про звільнення Гринчук і Германа Галущенка.
Обидва міністри йдуть у відставку на тлі корупційного скандалу в енергетичній сфері.
Перебіг розслідування
Вищий антикорупційний суд продовжує розгляд справи про масштабну схему «відкатів» у «Енергоатомі», через яку, за даними слідства, могли бути виведені близько 100 мільйонів доларів. Частину цих коштів, як вважають детективи, переправляли до Росії.
Прокурори повідомили, що у розпорядженні слідства — понад тисяча годин аудіозаписів, де фігуранти обговорюють отримання й легалізацію готівки, конспірацію та контакти з урядовцями.
У матеріалах справи також фігурує файл під назвою «Манхеттен», який, за словами слідства, містив бухгалтерію нелегальних операцій.
Підозри та запобіжні заходи
Підозри у справі отримали вісім осіб, п’ятьох затримано. Двоє з них, зокрема Тимур Міндіч, за даними слідства, залишили територію України.
ВАКС уже обрав запобіжні заходи:
- Дмитро Басов, виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» — арешт із альтернативою застави 40 млн грн;
- Ігор Миронюк, колишній радник міністра енергетики — арешт на 60 діб із заставою 126 млн грн;
- Леся Устименко, співробітниця бек-офісу, яка, за версією слідства, могла займатися відмиванням коштів — арешт із можливістю внесення застави 25 млн грн.
Розгляд щодо інших підозрюваних триває.
