17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешти російського диктатора Володимира Путіна та уповноваженої з прав дітей Марії Львової-Бєлової. Їх звинувачують у незаконній депортації дітей із України в РФ у період із 24 лютого 2022 року.
Explainer пояснює, які юридичні та політичні наслідки матиме для Росії рішення МКС.
Суть звинувачення
Ось так офіційно звучить витяг з тексту, який оприлюднила пресслужба МКС:
«Володимир Володимирович Путін, президент Російської Федерації, скоріше за все несе відповідальність за воєнний злочин у вигляді незаконної депортації населення (дітей) і незаконного переміщення населення (дітей) з окупованих територій України до Росії Федерація (згідно зі статтями 8(2)(a)(vii) і 8(2)(b)(viii) Римського статуту)… Існують розумні підстави вважати, що Путін несе індивідуальну кримінальну відповідальність за вищезазначені злочини”.
Відповідальність диктатор, як зрозуміло з інформації МКС, несе через безпосередню участь, дії спільно з іншими людьми або ж через неспроможність здійснювати належний контроль над цивільними та військовими підлеглими.
Варто зазначити, що мова йде про воєнні злочини, які були скоєні щонайменше з початку повномасштабного вторгнення – з лютого 2022 року.
Щодо уповноваженої з прав дитини РФ Львово-Бєлової, то підстава на видачу їй ордера є аналогічною за виключенням пункту, де йдеться про неспроможність здійснювати належний контроль над військовими підлеглими.
Реакція сторін на ордер МКС
Президент України Володимир Зеленський назвав рішення Міжнародного кримінального суду історичним та висловив переконання, що ця справа має перспективу.
“Сьогодні маємо вагоме рішення міжнародної юстиції. У справі, у якій є реальна перспектива. Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна. Історичне рішення, з якого почнеться історична відповідальність», – заявив він.
У свою чергу генеральний прокурор Андрій Костін назвав цей історичний крок початком довгого шляху до відновлення справедливості.
Він розповів, що Офіс генпрокурора передав МКС понад 40 томів матеріалів щодо насильницької депортації дітей. За словами Костіна, наразі можна говорити про депортацію понад 16 тисяч дітей з Донецької, Луганської, Харківської та Херсонської областей, але реальна цифра може бути значно більшою.
«Жодних сумнівів, це – спланована політика рф, спрямована на знищення України як держави та українців як нації. Викрадаючи наших дітей, росія буквально краде наше майбутнє. Нам вдалося повернути додому 308 дітей. Маємо повернути їх всіх. І засудити в українських та міжнародних судах кожного причетного до примусової депортації українських дітей. А також до інших воєнних злочинів, злочинів проти людяності, геноциду та найтяжчого міжнародного злочину – агресії», – наголосив Костін.
Тим часом речниця російського МЗС Марія Захарова повідомила, що все це не має значення для РФ.
“Рішення Міжнародного кримінального суду для нашої країни не мають жодного значення, зокрема, з правової точки зору… Можливі “рецепти” на арешт, що виходять із Міжнародного суду, будуть для нас юридично нікчемними”, – заявила речниця МЗС Росії Марія Захарова.
За її словами, юрисдикція суду поширюється лише на тих, хто є учасником Римського статуту Міжнародного кримінального суду, а росія не є підписантом цієї угоди.
Прокоментував ордер на арешт Путіна і лідер США Джо Байден. Він вважає таке рішення виправданим і наголосив, що лідер рф “явно скоїв військові злочини”.
Що ж таке Римський статут та МКС?
Велика кількість збройних конфліктів та війн стала передумовою для створення Міжнародного кримінального суду. Низка країни дійшли згоди щодо неприпустимості безкарності за проявлення цинічних злочинів під час війни. Тому на дипломатичній конференції в Римі 17 липня 1998 року був прийнятий Римський статут Міжнародного кримінального суду, який набрав чинності з 1 липня 2002 року.
В голосуванні загалом прийняло участь 120 країн. Згідно статті 3 Римського статуту місцем перебування МКС є м. Гаага, Нідерланди.
Відповідно до статуту суд має юрисдикцію щодо злочинів геноциду, злочинів проти людяності, воєнних злочинів та злочинів агресії та вчинення вказаних злочинів у межах країн-учасниць, які підписали Римський статут.
Притягнути до відповідальності Суд може лише особу, яка займала керівні політичні або військові посади, мала вплив на групу повстанців, воєнного формування тощо. Тобто Суд не може притягнути до відповідальності безпосередньо військового або члена воєнного формування, який виконував злочинний наказ.
Україна й досі не ратифікувала Римський статут, проте, за словами народного депутата, голови Комітету з питань правової політики Дениса Маслова, Україна зробила відповідні заяви, і це передбачено статтею 12 Римського статуту, “надавши всі повноваження і всю юрисдикцію Міжнародному кримінальному суду розслідувати всі злочини на території України”.
На сьогоднішній день Суд отримав звернення від 42 країн-учасниць щодо розслідування ситуації в Україні через напад Росії та підтвердив, що злочини, вчинені на території України підлягають юрисдикції Суду.
Якими будуть наслідки ордеру МКС для Путіна
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі – це наднаціональна структура, що має надзвичайні повноваження, зокрема, може обходити обмеження, властиві для національного судочинства.
В МКС держави не можуть ініціювати будь-яке провадження: це право має лише прокурор МКС, і робить він це на підставі доказів, зібраних його офісом у співпраці з іншими країнами.
Процедура виглядає наступним чином, прокурор звертається до спеціальної Палати досудового провадження у рамках МКС, щоби ті дали добро на затримання, арешт та видачу підозрюваних у Гаагу. Саме це 17 березня і відбулось.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яким буде трибунал для Путіна та його генералів — пояснює правозахисниця
Важливо зауважити, що для Міжнародного кримінального суду не діють імунітети від кримінального переслідування, який мають всі інші президенти країн. Тобто, якщо Путін з’явиться в одній зі 123 країн, що ратифікувала Римський статут, то він має бути затриманий та виданий в Гаагу.
Але це все в теорії, а на практиці існують серйозні перешкоди на шляху до Гааги.
Перешкоди на шляху притягнення до відповідальності
По-перше, юрисдикцію МКС визнають лише частин держав світу, хоч ії і 123. Поза юрисдикцією, наприклад, майже всі держави Азії. Ніщо не завадить Путіну відвідувати Індію, Китай або Іран. Ба, більше, навіть США не ратифікувала МКС, тож туди російський диктатор може полетіти без загрози арешту за ордером з Гааги.
По-друге, через специфічні умови та механізми міжнародного кримінального права на притягнення до відповідальності російських пропагандистів може знадобитися дуже багато часу.
Як наголошує юрист ГО “Лабораторія цифрової безпеки” Максим Дворовий, Міжнародний кримінальний суд (МКС) здійснює розслідування щодо дій, які відбуваються в Україні ще з 2014 року.
По-третє, в МКС немає заочного провадження, тож Путіна мають ще видати в Гаагу для того, щоби справа зрушила з місця.
“МКС – це установа, про яку ми маємо пам’ятати, що в ній не відбувається так зване trial in absentia, тобто судочинство без присутності обвинувачуваних. Відповідно, якщо ми говоримо про МКС, окрім того, що мають бути висунуті звинувачення і відкрита справа проти конкретних осіб, які вчиняли злочини, до Гааги, про яку ми всі так мріємо, їх якось треба буде доставити”, – розповідає Максим Дворовий.
Дворовий не виключив, що за такого сценарію ті, хто матиме ордер на арешт, просто не полишатимуть свою країну.
На його думку, набагато більше користі буде від двох інших механізмів – засудження в межах національного кримінального права та визнання держави винною в порушенні Конвенції про заборону геноциду.
Таким чином, ордер проти Путіна в МКС є вагомим, але лише першим кроком у міжнародному переслідувані держави-агресора.
