До 1 вересня, а отже й нового навчального року, залишається два тижні. В умовах повномасштабної війни поновлення освітнього процесу є справжнім викликом для освітян, школярів та батьків.
У Міністерстві освіти і науки України ще кілька місяців тому заявили про плани повернутися до навчання офлайн у тих регіонах, де це дозволяє безпекова ситуація.
Explainer розповідає, за яких умов діти цьогоріч можуть повернутися за шкільні парти, які форми навчання передбачені та якими є вимоги до безпеки.
Коли розпочнеться навчальний рік у школах?
Згідно з постановою Кабінету міністрів від 24 червня 2022 року (№711), в умовах воєнного стану освітній процес у школах традиційно стартує 1 вересня, у День знань, а триватиме до 30 червня 2023 року.
Як пояснили в Міносвіти, навчальний рік 2022/2023 може тривати більше чи менше 175 днів. Його тривалість та структуру визначатиме заклад освіти.
Крім того, педагогічна рада кожної школи вирішуватиме, скільки повинен тривати навчальний тиждень (п’ять або шість днів), тривалість дня, заняття та відпочинку.
Офлайн, онлайн чи змішана форма: як навчатимуться школярі
Для українських школярів передбачили декілька моделей початку навчального року. Все залежить від безпекової ситуації в тій чи іншій області, населеному пункті, а також від наявності належним чином облаштованого укриття в школі.
В Міносвіти наполягають, що керуються в цьому питання слоганом: школа – це місце безпеки, і безпека на першому місці.
Отож навчання в українських школах з 1 вересня відбуватиметься в трьох основних формах:
1. Офлайн, тобто в очному режимі (відвідування шкіл). Для цього в навчальному закладі має бути укриття/бомбосховище, в якому учні та вчителі могли б перечекати повітряну тривогу.
2. Онлайн, тобто в дистанційному режимі. В першу чергу запроваджується на території, де відбуваються бойові дії, а також на тимчасово окупованих територіях. У таких регіонах України очне навчання загалом не передбачене.
Однак батьки можуть обрати для своєї дитини дистанційну форму освітнього процесу навіть там, де є можливість навчатися офлайн.
У разі навчання онлайн школам дозволено знімати обмеження на максимальну кількість учнів у класі. Вчителі можуть вести уроки з будь-якого місця, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
3. Змішана форма, яка поєднує офлайн та дистанційний режими. Наприклад, теоретичний матеріал можна викладати онлайн, а практичні та лабораторні заняття проводити в очному режимі.
У Міносвіти дотримуються думки, що в початковій школі (1-4 класи) за можливості бажано проводити заняття офлайн, оскільки “діти потребують живого спілкування”.
Тож виключно дистанційна форма запроваджується лише на окупованих територіях та в регіонах, де відбуваються бої. У всіх інших областях України навчання в школах може бути організовано в будь-якому з трьох форматів: офлайн, онлайн чи змішаному.
Форма освітнього процесу може змінюватися впродовж навчального року: все залежить від безпекової ситуації.
Слід знати ще кілька важливих моментів:
- Форму навчання визначають військово-цивільні адміністрації, в комунікації з керівниками закладів освіти. При цьому враховується думка батьків учнів.
- Батьки мають право обрати будь-яку форму навчання своїх дітей, а також змінити її впродовж навчального року. Залякування батьків щодо відрахування дітей зі шкіл у разі обрання іншої, ніж очне навчання, форми є неприйнятним та порушує законодавство.
- Адміністрація школи повинна створити умови як для очного, так і для дистанційного чи змішаного навчання. Наприклад, організувати окремі класи для освітнього процесу онлайн.
- Якщо в укритті школи не вистачає місць на всіх учнів та учителів, Міносвіти рекомендує розділити навчання на кілька змін.
Окрім трьох основних форматів навчання, батьки можуть перевести свою дитину також на екстернатну чи сімейну форму. Як зазначається в матеріалі проєкту Нова українська школа, учнів можна перевести на індивідуальне навчання не лише на початку, а й протягом навчального року. Водночас для екстернату та сімейної форми здобуття освіти це треба зробити не пізніше, ніж за 3 місяці до річного оцінювання знань.
– Якщо батьки не погоджуються з очною формою навчання, вони можуть обрати дистанційну форму або індивідуальний графік, або перевести дитину на екстернатну чи сімейну форму навчання. Для учнів, батьки яких оберуть онлайн-навчання, у закладі освіти можуть організовуватись окремі класи з дистанційною формою організації освітнього процесу. Жодна дитина не буде поза освітнім процесом, – наголосив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
У міністерстві запевняють: жодна дитина не буде відрахована зі школи чи відсторонена від освітнього процесу через обрану батьками форму навчання.
Журналісти проєкту Нова українська школа звертають увагу на те, що варіант створення паралельних дистанційних класів більш реальний за умови, коли для цього є достатня кількість учнів. Тож варто уточнити в адміністрації школи та інших батьків, скільки ще є охочих на дистанційну форму. Крім того, батьки можуть написати заяву на імʼя директора школи з проханням забезпечити для їхньої дитини онлайн-навчання (щоб на випадок якихось непорозумінь мати документальне підтвердження звернення до адміністрації з цього приводу).
За даними Міносвіти, станом на 11 серпня із 12,8 тис. українських шкіл офлайн планують розпочати навчання 3 тис., за дистанційною формою – майже 5,7 тис., а за змішаною – 4 тис.
За всіма формами навчання працюватимуть школи в 17 областях України.
Водночас 1,3 тис. закладів середньої освіти розташовані на тимчасово окупованих територіях (тобто там можливе лише онлайн-навчання).
Що робити ВПО та біженцям?
Яким буде новий навчальний рік для школярів, які змінили місце проживання через повномасштабну війну, пояснив перший заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко.
За його словами, діти, котрі виїхали за кордон (біженці), можуть доєднатися до навчання у своїй школі онлайн. Крім того, для них існують варіанти Всеукраїнської школи онлайн, Міжнародної української школи та інших онлайн-платформ.
Можлива й екстернатна форма навчання, коли учні опановують матеріал самостійно, а їхні знання згодом оцінюють у школі під час атестації.
– Діти, які знаходяться за кордоном. Для них можлива онлайн-освіта в своєму закладі, там, де вони навчалися. Вони можуть доєднатися до Всеукраїнської школи онлайн, до Міжнародної української школи, або до будь-якої онлайн-платформи, чи то Атмосферна школа, чи то школа Оптіма. Можлива й екстернатна форма навчання. Ми будемо перезараховувати основні предмети, якщо вони доєдналися до навчання в закладах освіти країни тимчасового перебування. Будемо перезараховувати певну кількість балів за той чи інший предмет: наприклад, математика, фізика, хімія. Безумовно рекомендуємо їм підключатися до онлайн-навчання з таких предметів, як українська мова та література, історія України тощо, – наголосив Вітренко на брифінгу.
Що стосується дітей, котрі переїхали в межах України (внутрішньо переміщених осіб, ВПО), то вони можуть доєднатися до навчання в будь-якій школі за їхнім вибором.
– Якщо вони не хочуть здобувати освіту офлайн, то можуть навчатися онлайн. Хочу нагадати, що в нас існує екстернатна форма для цих дітей також, – уточнив Вітренко.
Учнів та вчителів, чиї школи зруйновані під час війни, переведуть до найближчих навчальних закладів.
Ключові вимоги для офлайн навчання
Уже півтора місяця в Україні функціонують створені на місцях спеціальні комісії за участю представників ДСНС (Державної служби з надзвичайних ситуацій) та Національної поліції. Вони обстежують заклади освіти та визначають, чи придатні їхні укриття/бомбосховища для навчання в очному режимі.
На підставі цих даних формується мапа шкіл та укриттів, у яких перебуватимуть учні й педагоги в разі виникнення загрози, відпрацьовуються маршрути.
Поновити навчання офлайн з 1 вересня зможуть лише ті школи, де дотримано всіх правил безпеки. Для цього потрібно провести такі заходи:
- перевірити школи та прилеглі до них території на наявність вибухонебезпечних предметів;
- перевірити готовність систем оповіщення (оповіщення має бути доступним для дітей із порушеннями зору та слуху);
- визначити та позначити шляхи евакуації до укриттів;
- підготувати укриття для школярів, педагогів та інших учасників освітнього процесу;
- створити умови для перебування та навчання школярів в укриттях, за можливості підключити мережу Wi-Fi;
- створити запаси води та медикаментів;
- провести тренування щодо дій у разі повітряної тривоги (зокрема, щодо евакуації в укриття);
- провести навчальні заняття щодо охорони здоров’я, надання домедичної підготовки.
Навчальні заклади повинні посилено охоронятися.
Як поінформували в МВС України, за кожним навчальним закладом в регіонах закріплений рятувальник, який відповідатиме за те, чи готова та чи інша школа до нового навчального року. Рятувальники чергуватимуть у школах. Ці спеціалісти ДСНС будуть допомагати під час повітряної тривоги, а також навчати педагогів, як їм і дітям діяти.
Алгоритм дій під час повітряних тривог
Після сигналу повітряної тривоги діти у супроводі вчителів повинні негайно переходити до укриттів. Залишатися там слід до завершення тривоги.
Як пояснили в Міносвіти, урок можна завершити в укритті. А після відбою школярі та педагоги повертатимуться до класів та продовжать навчальний процес.
Алгоритм дій, розроблений на основі рекомендацій ДСНС України, виглядає так:
- У випадку повітряної тривоги відповідальна особа в школі повинна увімкнути систему оповіщення.
- Вчитель повідомляє учням про загрозу, а батькам – що діти йдуть до укриття.
- Діти виходять із класу двома колонами. Для супроводу початкових класів можна залучати помічників, а для швидкого надання медичної допомоги має бути присутній медпрацівник.
- Після цього відповідальні особи повинні перевірити приміщення школи, чи не залишилися там учні або вчителі, а після перевірки прямувати до укриття.
- У момент тривоги учні, які знаходяться на подвір’ї школи, мають самостійно пройти до найближчого укриття.
- Всередині укриття відповідальні особи мають допомогти учням зайняти місця.
- Після завершення тривоги учні мають залишити укриття колонами чи групами. За цим повинні слідкувати вчителі та відповідальні особи.
- Під час переміщення дітей до укриття слід врахувати наявність інклюзивних класів та груп.
Якими мають бути укриття: ключові вимоги
Згідно зі статтею 32 Кодексу цивільного захисту України, до захисних споруд цивільного захисту належать: сховище, протирадіаційне укриття, споруди подвійного призначення (наприклад, підвали), швидкоспоруджувані захисні споруди цивільного захисту та найпростіші укриття.
Як пояснили в Службі освітнього омбудсмена України Сергія Горбачова, розпочати очне навчання в школах під час воєнного стану дозволить наявність протирадіаційного укриття чи споруди подвійного призначення. За їх відсутності заклади освіти можуть організовувати найпростіші укриття (це може бути фортифікаційна споруда, зведена з бетонних та залізобетонних будівельних конструкцій, цокольне або підвальне приміщення, інша підземна споруда, в якій можливе тимчасове перебування людей).
Підвальні приміщення відносять і до споруд подвійного призначення, і до найпростіших укриттів. Водночас вони повинні відповідати вимогам безпеки та бути відповідно облаштовані. Обладнання найпростіших укриттів має бути таким, щоб там могли перебувати люди впродовж не менше 48 годин.
Те, чи підходить підвал у школі для використання як укриття, вирішує спеціальна комісія після його обстеження (за участю ДСНС). Від її рішення залежатиме, можна розпочинати у закладі освіти навчання офлайн, чи ні.
Згідно з будівельними нормами, якщо укриття немає в будівлі школи, воно може знаходитися на відстані 500 м від неї. Водночас, за словами Горбачова, ДСНС під час війни рекомендує розміщувати укриття на відстані до 100 м від закладу освіти.
Школа може використовувати підземні станції метро, автостоянки, паркінги, підземні торговельні центри тощо як укриття на підставі завчасних домовленостей. Проте ці споруди повинні знаходитися поблизу закладу освіти.
Згідно із загальними рекомендаціями ДСНС, укриття мають відповідати таким вимогам:
- Розташовуватися в підвальному/підземному приміщенні, на цокольному або ж на першому поверсі. Найкраще використовувати споруди зі стінами завтовшки 2-2,5 цеглини, або ж із цільних залізобетонних конструкцій товщиною від 56 см. Захисні властивості можна збільшити за допомогою мішків із ґрунтом чи піском, екранів із залізобетонних конструкцій.
- Укриття мають знаходитися в приміщенні школи або на відстані до 100 м від неї. Поруч не повинно бути резервуарів із небезпечними речовинами, водопровідних та каналізаційних магістралей.
- В укритті має бути електроживлення, штучне освітлення, системи водопроводу та каналізації (за відсутності двох останніх слід обладнати окремі приміщення для виносних баків).
- Обов’язкова наявність не менше двох евакуаційних виходів, один із яких може бути аварійним. У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, можуть перебувати не більше 50 осіб (у школах зазвичай учнів значно більше).
- У приміщенні не може бути легкозаймистих, хімічних та радіаційно небезпечних речовин, небезпечного обладнання.
- Висота укриття, зокрема дверних отворів, не може бути менше 1,8-2 м, а ширина дверей – не менше ніж 0,8-0,9 м. Отвори при входах закриваються дверима з негорючих матеріалів або ж захисними екранами.
- В приміщенні мають бути: вентиляція; місця для сидіння/лежання (стільці, лавки, ліжка, спортивні мати, каремати); ємності з питною водою (в розрахунку 2 літри на добу на одну особу); контейнери для продуктів харчування; виносні баки для нечистот (якщо немає каналізації); резервне штучне освітлення (свічки, електричні ліхтарі, гасові лампи); первинні засоби для гасіння пожежі; засоби для надання меддопомоги; засоби зв’язку (телефон, радіоприймач, інтернет); шанцеві інструменти (лопати, ломи, сокири, пилки тощо).
- Потрібно дотримуватися правила не менше метра на людину.
- Біля вхідних дверей має бути табличка розміром 50х60 см із написом “Місце для укриття”, адресою розташування та місця зберігання ключів.
- Приміщення має відповідати санітарним та протипожежним нормам.
- Потрібно забезпечити захисні властивості для захисту від засобів ураження, зовнішнього іонізуючого випромінювання.
- Слід передбачити вільний доступ маломобільних груп населення.
Перед початком нового навчального року школи мають провести інформаційну роботу з батьками учнів, продемонструвати укриття та ознайомити з правилами евакуації.
Який відсоток шкіл готовий до навчання офлайн?
Станом на 16 серпня в Міносвіти повідомили, що до навчання в очному форматі наразі готові близько 41% усіх закладів освіти України, тобто вони мають безпечні укриття.
Загалом спецкомісії обстежили понад 21 тис. закладів освіти (80% від загальної кількості). Зокрема, вже були обстежені 86% шкіл, з них у майже половини (48%) є укриття.
За словами міністра Сергія Шкарлета, найвищі показники готовності до навчання офлайн – у Львівській (83%), Чернівецькій (78%) областях та Києві (68%).
А найгірше забезпечені укриттями заклади освіти в Миколаївській області – лише 16 % (згідно з даними МВС).
Очної форми навчання в школах не буде в шести областях України.
– Усі заклади загальної середньої освіти Донецької, Луганської, Харківської та Херсонської областей працюватимуть за дистанційною формою. Не працюватимуть за очною формою заклади в Запорізькій та Одеській областях, – наголосив Шкарлет.
Опитування батьків: суперечливі дані
9 серпня освітній омбудсмен Сергій Горбачов оприлюднив перші результати опитування серед батьків, які залишилися в Україні. Воно стосувалося форми навчання, яку вони обирають для своїх дітей з огляду на повномасштабну війну.
Участь в опитуванні взяли понад 25 тис. батьків здобувачів освіти.
Згідно з результатами, 61,6% батьків (або понад 15,5 тис. респондентів) заявили, що не варто розпочинати офлайн навчання в закладі освіти, навіть якщо дозволяє безпекова ситуація та є укриття.
– Загалом майже три чверті опитаних не готові, щоб з 1 вересня їхні діти навчалися очно, – йдеться в повідомленні омбудсмена.
Також зазначається, що більшість батьків (а саме 62,5%) обрали для дітей дистанційну форму навчання з 1 вересня. І лише 13,8% батьків виступили на підтримку очного навчання.
Ще 22,5 % батьків не визначилися з формою здобуття освіти для своєї дитини.
16 серпня на брифінгу Сергій Горбачов повідомив, що близько “50-60% батьків” зараз обирають дистанційну форму навчання для своїх дітей, тому що не впевнені в їхній безпеці.
Він також закликав школи, де це можливо, розпочинати офлайн навчання насамперед для початкових класів, оскільки “1-4 класи найбільш вразливі до недоліків дистанційної освіти”.
Ще одне опитування провела Державна служба якості освіти України – серед учителів та батьків школярів. В ньому взяли участь понад 90,9 тис. батьків та більш ніж 10,9 тис. педагогів. З’ясувалося, що 50% батьків та 48% вчителів зараз підтримують навчання онлайн, і лише 26% батьків та 22% вчителів віддають перевагу офлайн освіті.
Зовсім інші цифри готовності батьків до очного навчання назвали в Міносвіти. Очільник міністерства Сергій Шкарлет 15 серпня під час телемарафону заявив, що близько 50% батьків виступають “виключно за жорсткий офлайн”.
– Ми маємо стриманий оптимізм щодо початку освітнього процесу в школах з 1 вересня. Приблизно 50% батьків – виключно за жорсткий офлайн. А за інші 50% ми готові поборотися, щоб показати, що школа є місцем безпеки, – повідомив Шкарлет.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як українців навчали “любити” Пушкіна — пояснює науковиця
До слова, в міністерстві критикували опитування Офісу освітнього обмудсмена, заявивши, що його дані “не є репрезентативними”.
– У сенсі соціологічного наукового дослідження підсумки “опитування” не можна вважати об’єктивними з кількох причин. Зокрема, неможливо проконтролювати об’єктивність даних, що надані учасниками опитування, а також ймовірно проходження опитування одним учасником нескінченну кількість разів тощо. МОН невідомо, з яких причин Офіс омбудсмена ініціював опитування, результатам якого не можна довіряти, – йдеться в коментарі Міносвіти.
Варто зазначити, що на сайті президента України була розміщена електронна петиція щодо заборони очного навчання у всіх закладах освіти до закінчення військових дій та воєнного стану. Вона набрала необхідну кількість підписів та була розглянута главою держави Володимиром Зеленським. У відповіді він зазначив, що організація навчання залежить “від безпекової ситуації в кожній окремій адміністративно-територіальній одиниці”.
Володимир Зеленський також звернувся до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з проханням опрацювати викладені в петиції пропозиції.
Як до 1 вересня готуються в регіонах та Києві
У Києві батьки самостійно обиратимуть для своїх дітей форму навчання: офлайн, онлайн чи індивідуальну. За потреби її можна буде змінити протягом навчального року. Тобто примусу до певного формату здобуття освіти не буде.
Кожна столична школа ухвалюватиме своє рішення щодо форми навчання. Станом на 10 серпня в КМДА повідомляли, що освітні заклади повинні визначитися протягом 10 днів.
А 3 серпня КМДА оприлюднила попередні дані опитування батьків школярів, згідно з якими “майже 70% обрали очну форму навчання з 1 вересня”.
У Київській області до 26 серпня триватимуть засідання комісій із техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, а також батьківські збори в школах та опитування щодо організації навчання.
– Остаточні рішення щодо формату навчання прийматимуться з урахуванням інтересів усіх учасників освітнього процесу, – поінформували в Київській ОВА.
У Харкові школи 1 вересня не відкриють, навчання відбуватиметься дистанційно. Як відомо, місто перебуває під постійними обстрілами російських військ.
Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич також повідомив, що навчання в місті буде організовано виключно в форматі онлайн. Він зазначив, що в Миколаєві наразі залишилися менш як 10 тис. дітей, а решта перебувають за межами населеного пункту (це дані станом на 4 серпня). Окупанти чи не щодня обстрілюють обласний центр.
Ухвалили рішення про дистанційне навчання з 1 вересня і в Дніпрі. Уроки проводитимуть у “спільному форматі”: заняття з вчителем за допомогою відеоконференції, а також індивідуальні заняття (школяр виконує завдання і відправляє їх педагогу).
– Ми проводили консультації з батьками. Близько 80% з них підтримують це рішення, – заявив мер міста Борис Філатов.
Готуються розпочати новий навчальний рік в онлайн-режимі також у Кривому Розі (Дніпропетровська область). Міська влада наголосила, що безпекова ситуація не дозволяє повернути школярів за парти.
Для школярів із Херсонщини навчальний рік розпочнеться 1 вересня у форматі онлайн. Освітяни зараз збирають інформацію про кількість дітей, які продовжать навчатися. Крім того, збираються дані щодо вчителі: хто з них виїхав, а хто залишається на окупованій території. Як відомо, частина області та місто Херсон перебувають під тимчасовою окупацією російських військ.
На Одещині вирішили проводити освітній процес у змішаному форматі. Про це днями заявив директор Департаменту освіти і науки Одеської ОВА Олександр Лончак.
– Щодо формату освітнього процесу з 1 вересня. Він буде змішаний. Останнє слово – за батьками! – зазначив він.
Як пояснила директорка Департаменту освіти та науки міськради Одеси Олена Буйневич, у школах міста максимально скорочуватимуть час перебування дітей. Частину предметів винесуть на дистанційне навчання. Водночас математику, іноземну мову, українську мову і літературу, фізику, хімію, історію України, а також ще кілька предметів винесуть на очне навчання. Групи продовженого дня принаймні у вересні не працюватимуть.
У Запорізькій області навчання 1 вересня стартує у форматі онлайн через військову ситуацію в регіоні.
