Через поширення нового коронавірусу люди почали переосмислювати свої стосунки зі світом диких тварин. Ті, хто підтримує версію, що людина заразилась COVID-19 від контакту з кажаном, давно подумали: «Час диких тварин залишити в спокої». «Без сумніву!» – підтримали б цю здорову ідею експерти й автори звіту «Living Planet Report 2020».
Звіт «Жива планета» («Living Planet») – це один з найбільш авторитетних наукових аналізів про екологічний стан Землі. Всесвітній фонд дикої природи (WWF) і науковці Зоологічного товариства Лондона (ZSL) презентують цю доповідь що два роки, і з кожною публікацією стає очевидно, що деградація екосистем лише посилюється.
Згідно з доповіддю «Living Planet Report 2020», за період спостереження з 1970 по 2016 рр. чисельність популяції відомих науці ссавців, риб, амфібій, рептилій і птахів в середньому знизилась на 68%. Ще гірша ситуація у рослин – зареєстрованих рослин з позначкою «зниклих у природі» вдвічі більше, ніж усіх разом узятих ссавців, птахів і амфібій. Також нас покидають деякі мікроби, бактерії та гриби. Річ у тім, що все в природі взаємопов’язане, і коли з однією ланкою щось трапляється, то руйнується цілий ланцюг.
Споживчий патерн людства культивує дезорганізацію життєдіяльності екосистем, що несе ризики для самих людей. Через це ООН додала захист біорізноманіття до Порядку денного в сфері сталого розвитку світу до 2030 року, а останній Всесвітній екологічний форум надав втраті біологічного різноманіття статусу гострої проблеми, яка загрожує і глобальній безпеці, і економічному процвітанню.
Як пояснює колишній генеральний директор Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) Жозе Граціану да Сілва: «Менше біорізноманіття означає, що рослини й тварини будуть більш уразливими для шкідників і хвороб» – зникнення видів створює ризики і для глобальної продовольчої безпеки, а, отже, і для здоров’я мільйонів людей у всьому світі.
Інша масштабна небезпека для людства, яка пов’язана вже конкретно з втратою тварин, – віруси. Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) зазначає, що 75% усіх нових інфекційних хвороб у людей походять від тварин. Три чверті з них – від диких тварин. Цьогоріч, зіткнувшись з пандемією COVID-19, ми вкотре переконалися, що людині і тваринам слід триматися на чималій відстані одне від одного.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що треба знати про китайськi “мокрi” ринки та як вони пов’язанi зi спалахом коронавiрусу
Доповідь «Жива планета», що вийшла цього місяця, закликає нас припинити руйнування планети для того, щоб не погіршувати й без того хитке становище людської цивілізації. Задля самих себе і задля інших видів ми повинні зупинитися, переглянути свої цінності, споживацьку поведінку, потреби і щоденні звички.
Мабуть, найбільшим ризиком для життя дикої природи і фауни є знищення їхнього ареалу. Людство змінило землевикористання 75% суходолу Землі, вільного від льоду, надавши пріоритет видобутку природних ресурсів, виробництву й урбанізації. Ліси, сповнені природним різноманіттям, перетворилися у лісозаготівлі, замість диких луків тепер ми маємо монокультурні поля і т.д. Тваринам уже майже ніде жити.
Браконьєрство – це другий двигун видового і популяційного розорення планети і четвертий за прибутковістю незаконний бізнес зі щорічним доходом від $7 млрд до $23 млрд. Вигідніше лише продавати людей, наркотики і зброю. Від нелегального вбивства і торгівлі дикими тваринами страждає кожен п’ятий вид. Уявіть багатоповерховий будинок, в якому помирає кожна п’ята квартира. Ви б точно не захотіли в такому жити.
Ще одна причина, чому довкілля бідніє, – забруднення. Пам’ятаете усі ці популярні в інтернеті фотографії з черепашками, що заплуталися у забутих риболовецьких сітках, птахами з повними шлунками усіляких трубочок і інших полімерних штук? Але це не все. Є також інші види забруднення, які не так впадають у вічі, як сміття: пестициди, добрива, шум і світлове забруднення.
Всі ці прояви нашої життєдіяльності роблять навколишнє середовище непридатним для життя інших видів, а також мають непрямий ефект, наприклад, впливають на доступність їжі або погіршують репродуктивну здатність.
Вчені прогнозують більш масштабні втрати найближчими десятиліттями. Це відбувається через те, що наша планета нагрівається швидше, ніж будь-коли раніше.
У доповіді «Жива планета» йдеться про те, що видам необхідно буде адаптуватися до зміни температури Землі або переміститися в ту зону, клімат якої їм підходитиме більше. Малоймовірно, що всі з цим впораються.
Доповідь дійсно несе апокаліптичний настрій. Масове вимирання видів, криза охорони здоров’я, біда з продуктами харчування, економічний колапс, соціальні проблеми плюс глобальне потепління, за яким крокує ряд додаткових наслідків. Хіба такий світ ми хочемо залишити нашим дітям? Навряд чи хтось відповість «так».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як завдяки пандемії в Україні усвідомили небезпеку підпалу трави?
На щастя, «Living Planet Report 2020» пропонує, крім депресивного контенту, й хороші новини. Будуючи свій аналіз на передових технологіях моделювання, кінець доповіді тішить висновком, що ми все ще можемо зупинити знищення біорізноманіття нашої планети.
Для цього нам необхідно негайно і кардинально змінити свій звичний спосіб існування (про що написано вище) і взятися за реалізацію комплексних заходів: збільшення площі територій, які потребують особливої охорони, і більш ефективне управління ними, зміна традиційного підходу до виробництва і споживання ресурсів Землі.
Крім того, важливо, щоб зусилля були колективними, щоб у цьому брав участь весь світ. Кожен з нас може почати хоча б з того, що максимізувати ефект цієї доповіді, розповівши про неї своїм близьким.
Якщо до COVID-19 така глобальна мобілізація вважалася чимось нереальним, то сьогодні у нас вже є докази, що людство здатне швидко об’єднуватися, реагуючи на загрозу. Цього разу нам потрібно не лише об’єднатися одне з одним, але й з навколишнім середовищем.
