Через поширення нового коронавірусу люди почали переосмислювати свої стосунки зі світом диких тварин. Ті, хто підтримує версію, що людина заразилась COVID-19 від контакту з кажаном, давно подумали: «Час диких тварин залишити в спокої». «Без сумніву!» – підтримали б цю здорову ідею експерти й автори звіту «Living Planet Report 2020».
Звіт «Жива планета» («Living Planet») – це один з найбільш авторитетних наукових аналізів про екологічний стан Землі. Всесвітній фонд дикої природи (WWF) і науковці Зоологічного товариства Лондона (ZSL) презентують цю доповідь що два роки, і з кожною публікацією стає очевидно, що деградація екосистем лише посилюється.
Згідно з доповіддю «Living Planet Report 2020», за період спостереження з 1970 по 2016 рр. чисельність популяції відомих науці ссавців, риб, амфібій, рептилій і птахів в середньому знизилась на 68%. Ще гірша ситуація у рослин – зареєстрованих рослин з позначкою «зниклих у природі» вдвічі більше, ніж усіх разом узятих ссавців, птахів і амфібій. Також нас покидають деякі мікроби, бактерії та гриби. Річ у тім, що все в природі взаємопов’язане, і коли з однією ланкою щось трапляється, то руйнується цілий ланцюг.
Споживчий патерн людства культивує дезорганізацію життєдіяльності екосистем, що несе ризики для самих людей. Через це ООН додала захист біорізноманіття до Порядку денного в сфері сталого розвитку світу до 2030 року, а останній Всесвітній екологічний форум надав втраті біологічного різноманіття статусу гострої проблеми, яка загрожує і глобальній безпеці, і економічному процвітанню.
Як пояснює колишній генеральний директор Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) Жозе Граціану да Сілва: «Менше біорізноманіття означає, що рослини й тварини будуть більш уразливими для шкідників і хвороб» – зникнення видів створює ризики і для глобальної продовольчої безпеки, а, отже, і для здоров’я мільйонів людей у всьому світі.
![](https://explainer.ua/wp-content/uploads/2020/09/maxresdefault-1-1024x576.jpg)
Інша масштабна небезпека для людства, яка пов’язана вже конкретно з втратою тварин, – віруси. Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) зазначає, що 75% усіх нових інфекційних хвороб у людей походять від тварин. Три чверті з них – від диких тварин. Цьогоріч, зіткнувшись з пандемією COVID-19, ми вкотре переконалися, що людині і тваринам слід триматися на чималій відстані одне від одного.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що треба знати про китайськi “мокрi” ринки та як вони пов’язанi зi спалахом коронавiрусу
Доповідь «Жива планета», що вийшла цього місяця, закликає нас припинити руйнування планети для того, щоб не погіршувати й без того хитке становище людської цивілізації. Задля самих себе і задля інших видів ми повинні зупинитися, переглянути свої цінності, споживацьку поведінку, потреби і щоденні звички.
Мабуть, найбільшим ризиком для життя дикої природи і фауни є знищення їхнього ареалу. Людство змінило землевикористання 75% суходолу Землі, вільного від льоду, надавши пріоритет видобутку природних ресурсів, виробництву й урбанізації. Ліси, сповнені природним різноманіттям, перетворилися у лісозаготівлі, замість диких луків тепер ми маємо монокультурні поля і т.д. Тваринам уже майже ніде жити.
Браконьєрство – це другий двигун видового і популяційного розорення планети і четвертий за прибутковістю незаконний бізнес зі щорічним доходом від $7 млрд до $23 млрд. Вигідніше лише продавати людей, наркотики і зброю. Від нелегального вбивства і торгівлі дикими тваринами страждає кожен п’ятий вид. Уявіть багатоповерховий будинок, в якому помирає кожна п’ята квартира. Ви б точно не захотіли в такому жити.
Ще одна причина, чому довкілля бідніє, – забруднення. Пам’ятаете усі ці популярні в інтернеті фотографії з черепашками, що заплуталися у забутих риболовецьких сітках, птахами з повними шлунками усіляких трубочок і інших полімерних штук? Але це не все. Є також інші види забруднення, які не так впадають у вічі, як сміття: пестициди, добрива, шум і світлове забруднення.
Всі ці прояви нашої життєдіяльності роблять навколишнє середовище непридатним для життя інших видів, а також мають непрямий ефект, наприклад, впливають на доступність їжі або погіршують репродуктивну здатність.
![](https://explainer.ua/wp-content/uploads/2020/09/393768-1024x576.jpg)
Вчені прогнозують більш масштабні втрати найближчими десятиліттями. Це відбувається через те, що наша планета нагрівається швидше, ніж будь-коли раніше.
У доповіді «Жива планета» йдеться про те, що видам необхідно буде адаптуватися до зміни температури Землі або переміститися в ту зону, клімат якої їм підходитиме більше. Малоймовірно, що всі з цим впораються.
Доповідь дійсно несе апокаліптичний настрій. Масове вимирання видів, криза охорони здоров’я, біда з продуктами харчування, економічний колапс, соціальні проблеми плюс глобальне потепління, за яким крокує ряд додаткових наслідків. Хіба такий світ ми хочемо залишити нашим дітям? Навряд чи хтось відповість «так».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як завдяки пандемії в Україні усвідомили небезпеку підпалу трави?
На щастя, «Living Planet Report 2020» пропонує, крім депресивного контенту, й хороші новини. Будуючи свій аналіз на передових технологіях моделювання, кінець доповіді тішить висновком, що ми все ще можемо зупинити знищення біорізноманіття нашої планети.
Для цього нам необхідно негайно і кардинально змінити свій звичний спосіб існування (про що написано вище) і взятися за реалізацію комплексних заходів: збільшення площі територій, які потребують особливої охорони, і більш ефективне управління ними, зміна традиційного підходу до виробництва і споживання ресурсів Землі.
Крім того, важливо, щоб зусилля були колективними, щоб у цьому брав участь весь світ. Кожен з нас може почати хоча б з того, що максимізувати ефект цієї доповіді, розповівши про неї своїм близьким.
Якщо до COVID-19 така глобальна мобілізація вважалася чимось нереальним, то сьогодні у нас вже є докази, що людство здатне швидко об’єднуватися, реагуючи на загрозу. Цього разу нам потрібно не лише об’єднатися одне з одним, але й з навколишнім середовищем.