Кремль одноосібно оголосив перемир’я на 9 травня і майже одразу підкріпив його погрозою. Російське Міноборони заявило, що Москва може завдати масованого ракетного удару по центру Києва, якщо Україна спробує зірвати парад на Червоній площі.

Україна відповіла контрпропозицією. Володимир Зеленський заявив, що Київ не отримував офіційного звернення щодо припинення бойових дій, і оголосив режим тиші з 00:00 у ніч із 5 на 6 травня.

Explainer розповідає, що відомо про перемир’я, що стоїть за російськими погрозами і як цю ситуацію оцінюють експерти.

Що відомо про перемир’я на 9 травня і чому Кремль прив’язав його до параду

Росія оголосила перемир’я на 8–9 травня 2026 року одноосібно – після рішення Володимира Путіна. У російському Міноборони це подали як «гуманітарний» крок до річниці перемоги у Другій світовій війні й заявили, що очікують від України таких самих дій.

Для Києва ця заява не була частиною погодженого процесу. Володимир Зеленський сказав, що Україна не отримувала офіційного звернення щодо умов припинення бойових дій. Тобто Москва оголосила паузу публічно, але не запропонувала зрозумілого механізму: коли саме вона починається, як контролюється і що буде після 9 травня.

Україна відповіла власною пропозицією: режимом тиші з 00:00 у ніч із 5 на 6 травня. Київ не відкинув ідею припинення вогню, але не прийняв російську рамку, у якій пауза прив’язана до параду в Москві. Логіка української відповіді проста: якщо Росія справді готова зупинити удари, вона може зробити це раніше, а не лише на час власного святкування.

Зеленський назвав коротке перемир’я на тлі щоденних атак нечесним. Він згадав удари по Мерефі та Дніпру, де були загиблі й поранені, зокрема діти. За його словами, пропозиція зупинитися на один день, щоб провести парад, не виглядає серйозною.

Для Кремля 9 травня має окрему політичну вагу. День перемоги в Росії давно став не лише датою пам’яті, а частиною державної ідеології. Через нього влада пов’язує радянський міф про перемогу, образ зовнішньої загрози і нинішню війну проти України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: День памʼяті та перемоги над нацизмом: що ми насправді вшановуємо в ці дні

У 2026 році ця конструкція виглядає менш переконливою. Парад у Москві мають провести без колон військової техніки. Російське Міноборони пояснило це «оперативною обстановкою», а Дмитро Пєсков – «терористичною загрозою» з боку України. У Санкт-Петербурзі проїзд військової техніки також не запланований.

У частині російських регіонів святкування скоротили. Паради не проводитимуть у Нижньому Новгороді, Саратові, Чувашії та Калузькій області. У Воронезькій, Курській, Брянській та Бєлгородській областях скасували салюти.

На цьому тлі перемир’я на 9 травня виглядає не як початок переговорів, а як спроба убезпечити головний символічний день Кремля. Українська контрпропозиція ставить цю логіку під сумнів: якщо Москва справді готова до тиші, вона може зупинити вогонь до параду, а не лише тоді, коли їй потрібно провести його без зривів.

Як ситуацію оцінюють експерти

Українські експерти сходяться в одному: російська заява про перемир’я не виглядає як самостійний мирний крок. Її розглядають у зв’язці з парадом 9 травня, страхом Кремля перед можливими атаками по Москві та спробою перекласти відповідальність за ескалацію на Україну.

Політичний експерт, керівник аналітичного центру «Ділова столиця» Вадим Денисенко пов’язує погрози Міноборони РФ із невпевненістю Кремля перед 9 травня. За його оцінкою, Путін, імовірно, не отримав від США гарантій, що Вашингтон не допустить удару по Москві під час параду. Денисенко пише, що розмова з Дональдом Трампом, «як мінімум, поки не допомогла Путіну».

Денисенко вважає саму заяву російського Міноборони проявом страху, а не сили. «Путін реально наляканий і заява Міноборони виглядає жалюгідною», – написав він. Водночас експерт не радить сприймати погрозу удару по Києву як щось принципово нове: за його словами, Україна вже пережила сотні масованих атак, вони були до 9 травня і, на жаль, можуть бути після нього.

Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко також оцінює заяву Міноборони РФ як елемент інформаційного тиску. Він пише, що Путін «дуже переживає за свій парад», тому російська влада запустила інформаційну машину й офіційно лякає ударами по Києву від імені Міноборони РФ.

Коваленко наголошує на ключовій суперечності російської позиції: Москва погрожує ударами по столиці так, ніби раніше не атакувала Київ і цивільне населення. «Щодня удари по цивільних містах, постійні атаки, ракети, дрони запускають по Києву, вбивають людей, дітей, і вічно брешуть…», – написав він у Telegram. За його оцінкою, Путін може завершити війну, але «ухиляється від цього» і постійно бреше.

Голова правління Українського кризового медіа-центру, посол України у США у 2015–2019 роках Валерій Чалий назвав ситуацію продовженням гри в «ультиматуми припинення вогню». Він оцінює українську пропозицію режиму тиші з 00:00 у ніч із 5 на 6 травня як правильний підхід, бо вона не залишає Росії простору для маневру.

Водночас Чалий скептично оцінює шанси, що Росія справді дотримуватиметься тиші кілька днів. «Нічого з цієї чергової спроби підштовхнути ворога мислити раціонально, на жаль, не вийде», – написав він. На його думку, Кремль фактично просить Україну допомогти «зберегти обличчя» російському керівнику та його режиму, але після 10 травня Москва може повернутися до тієї самої логіки ударів.

Таким чином, для експертів заява Москви не є ознакою готовності до повноцінного припинення вогню. Вони описують її як інструмент тиску перед 9 травня: Кремль намагається убезпечити парад, зберегти контроль над символічною датою і водночас залишити за собою право продовжувати удари після завершення святкувань.