Плівки Міндіча знову повернули справу «Мідас» у центр політичної уваги. 29 квітня «Українська правда» опублікувала частину розшифровок розмов, які, за твердженням видання, походять із матеріалів, пов’язаних із розслідуванням НАБУ і САП. У цих фрагментах фігурують бізнесмен Тимур Міндіч, колишній перший помічник президента Сергій Шефір, секретар РНБО і колишній міністр оборони Рустем Умєров, а також люди, пов’язані з політикою, оборонними закупівлями та державними компаніями.
Ці записи важливі не лише через самі імена. Вони показують, як під час війни приватні інтереси могли перетинатися з державними – від обговорення оборонних закупівель і компанії Fire Point до питань бронежилетів, можливих кадрових рішень та впливу на процеси в Міністерстві оборони. УП наголошує, що йдеться про розшифровки фрагментів розмов, а їхню автентичність і процесуальне значення мають встановлювати правоохоронні органи.
Explainer розповідає, що саме оприлюднила «Українська правда», чому ці розмови можуть мати значення для справи «Мідас», що вони говорять про зв’язки бізнесу й державних рішень в оборонці.
Що саме оприлюднила «Українська правда»
Оприлюднені фрагменти – це не випадкові аудіо з анонімного архіву, а розшифровки розмов, які вже фігурують у матеріалах справи «Мідас». Журналіст-розслідувач Михайло Ткач стверджує, що окремі задокументовані розмови офіційно долучені до процесуальних документів щодо обрання запобіжного заходу для більш ніж десяти фігурантів справи.
Редакція, за словами Ткача, отримала ці матеріали від джерел у політичних колах. Саме цей процесуальний контекст робить публікацію важливою: УП подає розшифровки не як чутки чи перекази, а як фрагменти матеріалів, пов’язаних із великим антикорупційним розслідуванням.
УП пов’язує появу цих фрагментів у публічному просторі з тим, що частина матеріалів кримінальної справи, за словами Ткача, була передана до Ізраїлю. Йдеться про запит на екстрадицію співвласника «Квартал 95» Тимура Міндіча та бізнесмена Олександра Цукермана. Через це, припускає журналіст, коло людей, які могли отримати доступ до матеріалів слідства, стало значно ширшим.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фігуранти справи «Мідас»: детальні досьє та їхня роль у злочинній схемі
Матеріали, озвучені Ткачем, складаються з трьох основних епізодів. У них нібито зафіксовані розмови Міндіча з колишнім першим помічником президента Сергієм Шефіром, із жінкою на ім’я Наталія, а також із тодішнім міністром оборони, нині секретарем РНБО Рустемом Умєровим. У розшифровках співрозмовники говорять російською мовою.
Перший епізод: Тимур Міндіч і Сергій Шефір
Перший епізод датований 30 червня 2025 року. За версією УП, на ньому можуть спілкуватися Міндіч і Шефір. Вони нібито обговорюють справу колишнього міністра національної єдності Олексія Чернишова, якому НАБУ і САП повідомили про підозру в зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди. Окремо, за викладом УП, у розмові йдеться про те, як внести за Чернишова заставу.
У цьому ж фрагменті співрозмовники, за словами Ткача, говорять про обставини справи проти Чернишова і про можливе перерахування Шефіру частини коштів, зароблених народними депутатами від «Слуги народу» Юрієм Кісєлем та Олександром Совою. УП також зазначає, що в розшифровках цієї розмови згадуються колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак, колишній заступник керівника ОП Андрій Смирнов і чинний заступник керівника ОП Олег Татаров.
Другий епізод: Тимур Міндіч і Наталія
Другий епізод, за твердженням УП, стосується розмови Міндіча з жінкою на ім’я Наталія. Вона нібито відбулася наступного дня після зустрічі з Шефіром. У цьому фрагменті співрозмовники, за викладом видання, обговорюють замороження будівництва маєтків кооперативу «Династія», за які міг відповідати Чернишов, а також пов’язані з цим фінансові питання.
Цей епізод важливий не лише як окрема розмова. Ткач стверджує, що його фрагмент уже звучав під час судових засідань після старту операції «Мідас». За словами журналіста, з розмови може випливати, що Міндіч переймався ризиком: Чернишов здатен вивести слідство на чотири будинки, які, за даними джерел УП у політичних колах, можуть бути пов’язані із самим Міндічем, Чернишовим, Єрмаком і, ймовірно, президентом Володимиром Зеленським.
Третій епізод: Тимур Міндич і Рустем Умєров
Третій епізод – найважливіший з політичної точки зору. За твердженням Ткача, це розшифровка розмови між Міндічем і Рустемом Умєровим від 8 липня 2025 року. Вона нібито відбулася після того, як напередодні президент Зеленський повідомив Умєрову, тоді ще міністру оборони, про намір призначити його послом України у США. Спершу співрозмовники обговорюють можливе призначення на місце Умєрова тодішнього прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.
Далі розмова переходить до компанії Fire Point. За викладом УП, Міндіч нібито скаржиться Умєрову, що компанію недофінансовують, хоча раніше сам публічно заперечував свою причетність до неї. У розмові фігурують потреби компанії, закупівля двигунів, виробництво ракет і можливі обсяги фінансування. Умєров, за озвученою Ткачем розшифровкою, реагує на суми як на дуже великі.
Окремо співрозмовники, за даними УП, обговорюють можливий продаж частки Fire Point іноземним інвесторам. З розмови випливає, що йдеться про 33% компанії за 600 мільйонів: половину цієї суми інвестор міг би вкласти в розвиток компанії, а решту – сплатити безпосередньо акціонерам.
Після цього, за твердженням Ткача, Міндіч і Умєров переходять до теми закупівель Міністерства оборони. У розшифровці Міндіч говорить про можливі втрати на бронежилетах на 7 мільйонів і просить вирішити питання з прийманням товару. Ткач трактує цей фрагмент як ознаку того, що Міндіч, схоже, не просто обговорює проблему з міністром, а намагається добитися від нього конкретного управлінського рішення.
Саме тут справа «Мідас» виходить за межі початкової енергетичної корупційної історії. Якщо розшифровки УП точні, вони описують не лише приватні розмови бізнесмена з високопосадовцями. Вони показують можливий канал впливу на оборонні закупівлі, кадрові рішення та фінансування компанії, яка працює з державним оборонним замовленням.
УП не стверджує, що всі голоси на записах остаточно ідентифіковані. Видання послідовно використовує обережні формулювання – «нібито», «ймовірно», «за версією УП». Але політична вага цих фрагментів у тому, що вони стосуються не периферійних осіб, а людей, пов’язаних із президентським колом, урядом, РНБО, Міноборони та оборонними закупівлями під час війни.
Що відомо про бронежилети
Окрема частина розмови Міндіча й Умєрова стосується бронежилетів. За розшифровкою, яку озвучила «Українська правда», Міндіч говорить про можливі втрати на 7 мільйонів і просить вирішити питання з прийманням товару. У цьому фрагменті він подає проблему як таку, що може бути вирішена через рішення або команду міністра.
Саме ця частина розмови робить епізод із бронежилетами одним із найчутливіших у публікації УП. Йдеться не про загальне обговорення оборонного бізнесу, а про конкретний товар для армії та можливий вплив на процедуру його приймання.
Контекст цієї історії ширший за саму розшифровку. За інформацієї Громадської антикорупційної ради при Міноборони, ймовірно пов’язана з Міндічем компанія «Мілікон ЮА» намагалася продати армії китайські бронежилети під виглядом ізраїльських. Вона також стверджує, що для цього провели два підозрілі тендери, однак військові відмовилися приймати продукцію через її якість.
Умєров раніше заперечував, що на його роботу в Міністерстві оборони могли впливати сторонні особи. Як він пояснив, зустріч із Міндічем мала робочий контекст: як міністр оборони він регулярно зустрічався з виробниками, постачальниками техніки й озброєння та лобістами. Умєров визнавав, що під час зустрічі з Міндічем справді порушували питання бронежилетів за контрактом, але, за його словами, контракт розірвали через невідповідність продукції вимогам, а товар не поставили.
Сам Міндіч у спілкуванні з народним депутатом Олексієм Гончаренком пояснював розмови з Умєровим тим, що хотів «допомогти» з бронежилетами.
Як на публікацію відреагували антикорупційні експерти
Після публікації УП найжорсткіші оцінки прозвучали від антикорупційної спільноти та депутатів, які працюють із темою оборонних закупівель. Їхні реакції важливо відокремити від позиції слідства: це політичні й експертні оцінки, а не процесуальні висновки НАБУ чи САП.
Народна депутатка від «Слуги народу», експертка з питань боротьби з корупцією, судової та правоохоронної реформ Анастасія Радіна заявила, що з матеріалу Михайла Ткача, на її думку, випливає: Умєров напряму домовлявся з Міндічем про оборонні контракти для Fire Point. Радіна також стверджує, що Міндіч є бенефіціаром Fire Point, попри його попередні заперечення.
Окремо Радіна звернула увагу на суму 311 мільярдів гривень, яка фігурує в контексті Fire Point. За її словами, з розмови Умєрова і Міндіча може випливати, що компанія могла отримати всі або частину цих коштів в одну дату – і це лише в межах одного епізоду. Для Радіної ключове питання не тільки в якості виробів конкретної компанії, а в тому, чи мали інші виробники зброї реальну можливість конкурувати за такого рівня фінансування й доступу до міністра оборони.
Радіна також пов’язала цю історію із закритістю оборонних закупівель. За її словами, з травня 2025 року вона надіслала до Агенції оборонних закупівель і Міноборони близько 13 запитів про суми оборонних контрактів і розміри заборгованості виробників. Вона просила узагальнену інформацію, щоб оцінити, чи ефективно розподіляються бюджетні кошти. За словами депутатки, адекватні відповіді вона отримала лише на три запити; решта були або з грифом «для службового користування», або з відмовою надати інформацію.
Її головна претензія – оборонні закупівлі могли залишатися закритими навіть для народних депутатів із доступом до державної таємниці, тоді як домовленості щодо контрактів, судячи з оприлюднених розмов, могли обговорюватися в особистому форматі. Радіна заявила, що кваліфікацію цим обставинам мають дати НАБУ і САП. Окремо вона повідомила, що в парламентському форматі планують з’ясовувати, як АОЗ і Міноборони ухвалювали рішення щодо контрактування Fire Point, експорту її продукції, можливої заборгованості компанії за передоплатами, відповідей Фінмоніторингу на запити НАБУ і САП, а також інших епізодів, які з’явилися у плівках і судових матеріалах.
Виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк у своїй реакції поставила публікацію УП у ширший контекст претензій до роботи Умєрова в Міноборони. Вона нагадала, що ЦПК ще раніше публічно критикував його роботу і вимагав звільнення з посади міністра оборони. За словами Каленюк, на зустрічі громадянського суспільства з президентом у жовтні 2024 року представники громадського сектору говорили Володимиру Зеленському про «повний колапс» у Міноборони.
Каленюк також згадала конфлікт навколо Агенції оборонних закупівель. За її словами, у січні 2025 року Єрмак і Умєров «у ручному режимі» ламали АОЗ разом із її наглядовою радою, прибравши Марину Безрукову і поставивши Арсена Жумаділова. Далі, за оцінкою Каленюк, Жумаділов і Умєров закривали інформацію про оборонні закупівлі, яка раніше була публічною.
Після матеріалу УП Каленюк сформулювала головну претензію так: з оприлюдненого випливає, що Умєров міг “запакувати” Fire Point, яка, за її оцінкою, виглядає пов’язаною з Міндічем, контрактами на понад 300 мільярдів гривень. Вона також вважає, що обговорення продажу частки Fire Point на Близький Схід може бути способом легалізації грошей. Це оцінка Каленюк, яку мають перевіряти правоохоронці.
Окремо Каленюк ставить питання до президента Зеленського: яку роль він міг відігравати в історії з Fire Point, чому тримав Умєрова на посаді, коли громадський сектор уже говорив про провали в Міноборони, і чому після звільнення з міністерства Умєров зберіг вплив на оборонну сферу як секретар РНБО. За словами Каленюк, достовірні відповіді можуть дати лише НАБУ і САП, якщо завершать розслідування і передадуть справи до суду.
Заступниця голови Громадської антикорупційної ради при Міноборони Тетяна Ніколаєнко назвала оприлюднені Михайлом Ткачем діалоги Міндіча й Умєрова «заявкою на 100% підозру секретарю РНБО». Це її оцінка, а не повідомлення про підозру від правоохоронців.
Ніколаєнко стверджує, що з плівок, на її думку, видно не лише зв’язок Міндіча з Fire Point, а й те, що він міг менеджерити виробництво та залучення інвестиційних коштів. Вона також заявляє, що Умєров, коли був міністром оборони, їздив в ОАЕ і лобіював залучення інвестицій саме в цю компанію, а також просував виділення для неї бюджетних коштів.
Згадує Ніколаєнко і 311 мільярдів гривень. За її словами, це половина сумарного бюджету АОЗ і ДОТ, тобто половина грошей, виділених на закупівлю всіх боєприпасів. Вона пов’язує це з кадровою траєкторією Умєрова: на її думку, Міндічу було потрібно, щоб Умєров залишався в Україні й мав ресурс для вирішення питань Fire Point.
Окремо Ніколаєнко згадує бронежилети на 7 мільйонів доларів. Вона стверджує, що в НАБУ «точно є записи», які можуть свідчити про тиск Міндіча на Міноборони через ці бронежилети.
Що відповідає пресслужба Умєрова
Пресслужба Рустема Умєрова заявила, що автентичність, повноту та релевантність будь-яких записів або фрагментів мають встановлювати правоохоронні органи. Там наголосили, що використання інших джерел може призвести до поширення неперевіреної або неточної інформації.
У пресслужбі також повідомили, що Умєров уже надавав правоохоронцям усі необхідні пояснення з питань, які їх цікавили, ще в листопаді 2025 року. Коментувати матеріали кримінального провадження, за позицією пресслужби, він не має права.
На публічні припущення щодо комунікації з бізнесом в оборонній сфері пресслужба відповіла, що обговорення постачання озброєння для Сил оборони є частиною посадових обов’язків міністра оборони.
Окремо там відреагували на суму понад 300 мільярдів гривень, яку в публічних реакціях пов’язують із Fire Point. У пресслужбі заявили, що твердження про нібито фінансування однієї компанії на понад 300 мільярдів не відповідає дійсності. За їхньою версією, це загальна сума фінансування закупівель БпЛА загалом, яка охоплює сотні різних виробників і типів безпілотників – від FPV і розвідувальних до бомберів і далекобійних систем.
