Тиждень, що минає, виявився одним із найнапруженіших за останній час і позначився подіями, які можуть вплинути на перебіг війни. Західні медіа оприлюднили проєкт американського мирного плану з 28 пунктів, що викликав помітну реакцію в Україні та серед європейських партнерів. На цьому тлі Росія завдала ракетного удару по Тернополю, де станом на 23 листопада підтверджено щонайменше 34 загиблих і тривали пошукові роботи. На фронті тривали запеклі бої, а Сили оборони стримували спроби російського просування на кількох напрямках. Explainer розповідає головні події тижня 17–23 листопада максимально стисло.
Мирний план США
21 листопада західні медіа оприлюднили зміст проєкту американського мирного плану з 28 пунктів, переданого українській стороні для обговорення. документ передбачає зупинку лінії фронту в Запорізькій і Херсонській областях, передачу Росії частини територій Донеччини та Луганщини, скорочення чисельності українських Збройних сил та обмеження на використання далекобійного озброєння. В обмін Росія мала би повернути окремі окуповані ділянки інших регіонів, а Україна — отримати певні безпекові гарантії за моделлю, наближеною до НАТО.
Європейські лідери відхилили ключові елементи запропонованого документа та вже передали до Вашингтона власні зауваження. У ЄС зазначили, що план може слугувати основою для дискусії, однак потребує суттєвого доопрацювання.
Президент США Дональд Трамп очікує, що Київ погодиться на запропоновані умови до 27 листопада, хоча пізніше уточнив, що документ не є остаточним і може змінюватися. Reuters повідомляє, що у разі відмови Україна може зіткнутися з ризиком скорочення американської розвідувальної та військової підтримки.
23 листопада у Женеві розпочались обговорення американського плану за участю України, США та європейських партнерів.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що українська делегація працює над пошуком рішень, які могли би забезпечити припинення війни та довгострокову безпеку.
«Уже були короткі звіти команди про результати перших зустрічей і розмов. Наразі є розуміння, що американські пропозиції можуть врахувати низку елементів, які ґрунтуються на українському баченні та є критично важливими для національних інтересів України», — зазначив він.
Удар по Тернополю
Вранці 19 листопада Росія атакувала тиловий Тернопіль безпілотниками та крилатими ракетами. Під удар потрапили будинки на вулицях Стуса і 15 Квітня: дев’ятиповерхівку на Стуса зруйновано, в іншому будинку сталася пожежа. Станом на 23 листопада підтверджено щонайменше 34 загиблих, шість людей залишаються зниклими безвісти.
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що по місту випустили крилаті ракети Х-101 зі стратегічних бомбардувальників Ту-95МС і Ту-160МС.
Україна виносила питання терористичної атаки на Тернопіль на засідання Радбезу ООН. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що партнери отримали черговий заклик передати Україні додаткові системи протиповітряної оборони.
Ситуація на фронті
На тлі загальної напруги цього тижня на фронті побільшало інформаційних заяв — і менш, ніж у попередні періоди, стало відкритих масових штурмів.
За даними зведень Генштабу ЗСУ та звіту головнокомандувача Олександр Сирський, найбільш складною лишається ситуація на Покровському напрямку, де російські війська стягують значні сили і здійснюють щоденні атаки.
Разом із тим, на Харківщині інтенсивність атак знизилась — із понад двадцяти на добу до приблизно десяти-п’ятнадцяти. При цьому аналітики зазначають, що ворог активізував інформаційний тиск і терор проти цивільних. У Генштабі, зокрема, спростовують заяви про оточення міст як Куп’янськ або Вовчанськ.
Українські підрозділи утримують позиції на межі Дніпропетровської й Донецької областей, а також роблять усе, щоб стабілізувати ситуацію в Запорізькій області на Оріхівському й Гуляйпільському напрямках.
Удари по РФ та окупованих територіях
Протягом тижня Україна продовжувала завдавати ударів по військових цілях у тилу російських сил та на тимчасово окупованих територіях. За даними української сторони, дрони та ракетні системи використовувалися для ураження об’єктів, що забезпечують ведення війни проти України.
18 листопада Збройні сили застосували тактичні ракетні комплекси ATACMS, завдавши точкового удару по російському військовому об’єкту. Удар став одним із найбільш віддалених застосувань цих ракет і, за оцінками Міноборони України, засвідчив здатність уражати важливі цілі далеко від лінії фронту.
У ніч на 18 листопада українські безпілотники атакували Зуївську та Старобешівську ТЕС на окупованій частині Донеччини. Після ударів, за заявами окупаційної адміністрації, на великій території зникли світло, тепло та водопостачання, а також запровадили режим надзвичайної ситуації.
Українські безпілотні системи також працювали по цілях у глибокому тилу РФ. У ніч проти 22 листопада був уражений об’єкт паливно-енергетичного комплексу в Самарській області. Наступної ночі дрони атакували Шатурську ДРЕС у Московській області. За повідомленнями російської сторони, загорілися трансформатори на вузлі видачі потужності.
Українська армія заявляє, що такі операції спрямовані на зниження можливостей російських військ і тиску на українську енергетичну систему.
Оборонна угода з Францією
18 листопада президенти Володимир Зеленський та Емманюель Макрон підписали декларацію про наміри щодо оборонного співробітництва. Документ відкриває можливість для масштабного посилення українських Повітряних сил та систем протиповітряної оборони упродовж наступного десятиліття.
План передбачає, зокрема, можливість закупівлі Україною до 2035 року ста літаків Rafale F4, восьми батарей систем ППО SAMP/T, радарів, ракет «повітря – повітря» та авіабомб. Передбачений і технологічний компонент: Франція готова передавати технології та запускати спільні виробничі лінії в Україні, зокрема для безпілотників-перехоплювачів та окремих критичних компонентів.
Сторони також обговорили кооперацію в межах програм SAFE та ERA, а також використання заморожених російських активів для підтримки України.
Антикорупційні справи та відставки
Цього тижня суд ухвалив рішення про арешт колишнього віцепрем’єра Олексій Чернишов з заставою 51,6 млн грн за підозрою в отриманні понад 55 млн грн неправомірної вигоди.
19 листопада Верховна Рада проголосувала за відставки міністра юстиції Герман Галущенко та міністерки енергетики Світлана Гринчук — обидва директно пов’язані зі скандалом у енергетичному секторі.
Проте політична криза навколо цієї справи не вичерпана. 20 листопада президент Зеленський зустрівся з фракцією партії «Слуга народу», але кадрових рішень — зокрема звільнення Єрмака чи перезапуск Кабміну — ухвалено не було.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Політична криза в Україні: «Міндіч-гейт» зрушив систему, і це може бути лише початком
Депутати називають результати зустрічі слабкими, а ситуацію — такою, що продовжує залишатися в зоні ризику. Водночас влада анонсувала план стабілізації, який має незабаром з’явитися у вигляді законодавчих змін і бюджетних субвенцій.
Диверсія на польській залізниці
На початку тижня у Польщі зафіксували два інциденти на залізничній лінії Варшава–Люблін, яка веде до кордону з Україною. 16 листопада машиніст поїзда повідомив про пошкодження колії поблизу станції Міка: один із зарядів було підірвано дистанційно, інший — не спрацював. Пізніше схожі пошкодження виявили поблизу станції Голомб, що змусило інший поїзд різко зупинитися.
Польські правоохоронці встановили, що вибухівку приводили в дію через мобільні телефони, SIM-картки яких придбали за польськими документами. Національна прокуратура розпочала розслідування за статтями про диверсію та шпигунство.
Прем’єр Польщі Дональд Туск заявив у Сеймі, що до атаки можуть бути причетні двоє громадян України, які прибули з території Білорусі та втекли туди після скоєного. За його словами, вони «тривалий час діяли в інтересах російських спецслужб». Дані осіб не розголошують в інтересах слідства.
