Тиждень, що минає, пройшов для України в умовах постійного тиску на енергетичну систему та загострення внутрішньополітичних подій. Росія продовжила масовані удари по інфраструктурі, уряд запровадив режим надзвичайної ситуації в енергетиці, а в Києві оновили правила комендантської години. Паралельно розгорнулася одна з найгучніших антикорупційних справ за останній час — із обшуками, підозрою та запобіжним заходом для лідерки фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко. Explainer зібрав головні події тижня в Україні та світі за 12–18 січня максимально стисло.
Кадрові питання в уряді
Кадрові зміни в уряді почалися на початку січня і розгорталися протягом кількох тижнів. 2 січня президент Володимир Зеленський запропонував очільнику Мінцифри Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони, замість Дениса Шмигаля.
Наступного дня, 3 січня, глава держави повідомив, що провів консультації з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко щодо призначення Дениса Шмигаля міністром енергетики. Це відбулося після звільнення попередньої очільниці Міненерго Світлани Гринчук, яка фігурує у справі про масштабні розкрадання в енергетиці. До того моменту відомство тимчасово очолював Артем Некрасов.
9 січня Верховна Рада отримала заяви про відставку від Дениса Шмигаля та Михайла Федорова, що стало формальним початком парламентської процедури кадрових змін.
13 січня парламент підтримав звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони України. Вже наступного дня, 14 січня, Верховна Рада проголосувала за його призначення першим віцепрем’єр-міністром – міністром енергетики.
Того ж дня Михайла Федорова призначили міністром оборони України. За відповідні кадрові рішення проголосували 277 народних депутатів.
Надзвичайна ситуація в енергетиці
14 січня президент Володимир Зеленський провів нараду з урядом і керівництвом енергетичних компаній через стан енергосистеми після масованих російських атак. За підсумками зустрічі було оголошено про намір запровадити надзвичайний стан в енергетиці.
Вже 16 січня уряд повідомив про запровадження режиму надзвичайної ситуації. Перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що за час повномасштабної війни в Україні не залишилося жодної електростанції, яка не зазнала російських ударів. За його словами, лише протягом минулого року Росія здійснила 612 цілеспрямованих комбінованих атак по енергетичній інфраструктурі, а нині обстріли відбуваються щодня.
Шмигаль зазначив, що енергосистема залишається цілісною, однак через втрату тисяч мегават генерації держава змушена застосовувати обмеження споживання електроенергії. Найскладнішою він назвав ситуацію в Києві та області, на Одещині, Дніпропетровщині, Харківщині та в прифронтових регіонах.
На тлі надзвичайної ситуації 17 січня Рада оборони Києва ухвалила зміни до правил комендантської години. Вона залишається чинною, однак мешканцям дозволили в цей час пішки або приватним транспортом, зокрема таксі, прямувати додому або до пунктів незламності.
Справа Юлії Тимошенко
14 січня НАБУ та САП повідомили про підозру Юлії Тимошенко, лідерці парламентської фракції «Батьківщина». Слідство підозрює її у пропозиції неправомірної вигоди народним депутатам з інших фракцій у обмін на лояльну поведінку під час голосувань у Верховній Раді.
За версією правоохоронців, йдеться не про поодинокі домовленості, а про регулярний механізм виплат, який передбачав попередню координацію рішень і фінансову мотивацію депутатів. У матеріалах справи зазначається, що така схема мала діяти протягом тривалого часу.
16 січня Вищий антикорупційний суд обрав Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави розміром 33 мільйони 280 тисяч гривень. Суд також зобов’язав її прибувати за викликом слідства, не залишати Київ і Київську область, повідомляти про зміну місця проживання та роботи, а також утримуватися від контактів із частиною народних депутатів.
Прокуратура, обґрунтовуючи необхідність обмежень, вказала на ризики впливу на свідків і знищення доказів. За словами представника обвинувачення, слідство вже зафіксувало спроби видалення повідомлень на одному з вилучених телефонів.
Юлія Тимошенко назвала справу політичною та заявила про фальсифікацію матеріалів, повідомивши, що оскаржуватиме рішення суду. Підозру їй оголосили за статтею Кримінального кодексу про пропозицію неправомірної вигоди, санкція якої передбачає від п’яти до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ситуація навколо Гренландії
Протягом тижня загострилася ситуація навколо Гренландії на тлі заяв із боку США. 13 січня Дональд Трамп знову публічно заговорив про можливість встановлення контролю над островом, після чого в Конгресі США з’явився законопроєкт, який передбачає його анексію.
На цьому тлі уряд Гренландії закликав посилити гарантії безпеки через НАТО, наголошуючи на необхідності захисту острова. Ситуація також привернула увагу європейських партнерів Данії, до складу якої входить Гренландія. Шість європейських країн заявили про готовність надати Данії військову підтримку.
У відповідь на позицію європейських союзників Трамп пригрозив запровадити торговельні тарифи проти восьми країн Європи, якщо США не отримають можливість купити острів. Ці заяви викликали різку реакцію в ЄС.
Європейські лідери застерегли від ескалації та назвали тарифні погрози небезпечним кроком, який може призвести до подальшого загострення відносин. Вони також підтвердили підтримку суверенітету Данії та Гренландії.
18 січня посли 27 країн Європейського Союзу мають обговорити спільну відповідь на дії та заяви США щодо Гренландії.
Протести в Ірані
Протягом тижня в Ірані різко знизилася протестна активність після масового застосування сили з боку сил безпеки. Мешканці кількох міст повідомляли про «моторошну тишу» після днів ескалації насильства. За даними правозахисників, рахунок загиблих і затриманих іде на тисячі.
За інформацією журналістів, іранська влада заблокувала інтернет і розгорнула значні сили поліції та військ, намагаючись придушити протести, які стали найбільшим викликом режиму з часів Ісламської революції 1979 року. Люди повідомляють, що бояться виходити з домівок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Протести в Ірані: причини, можливий розвиток подій та вплив на Україну
Правозахисна організація Human Rights Activists in Iran заявила, що кількість нових протестів, які вдалося підтвердити, впала до нуля і залишалася на цьому рівні кілька днів поспіль. В організації пов’язують це з жорсткими обмеженнями на комунікації, зокрема перебоями мобільного зв’язку.
За підтвердженими даними правозахисників, загинули понад 2 600 людей, ще понад 18 тисяч були заарештовані. Європейські та близькосхідні посадовці також фіксують спад протестної активності.
Президент США Дональд Трамп цього тижня заявив, що, за його словами, іранська влада відмовилася від планів страт учасників протестів. У зв’язку з цим він повідомив, що потреби у втручанні США, про яке раніше попереджав, наразі немає.
Раніше Трамп публічно закликав іранців продовжувати протести, зокрема до захоплення урядових будівель, заявляючи, що Сполучені Штати готові надати підтримку. Втім, жодних практичних дій з боку США за цими заявами не послідувало, тоді як іранська влада жорстко придушила протестний рух.
