Події тижня в Україні та світі зосередилися навколо фронту, економічних рішень, міжнародної підтримки Києва та нового загострення на Близькому Сході. Росія активізувала наступальні дії на окремих напрямках, уряд запустив тимчасовий кешбек на пальне, а в Євросоюзі заявили, що Україна отримає кредит у 90 млрд євро у 2026–2028 роках, попри блокування з боку Угорщини. Окремою міжнародною темою стали погрози Дональда Трампа щодо Ормузької протоки, які посилили напругу в регіоні.
Explainer розповідає головні події тижня 16–22 березня максимально стисло.
Ситуація на фронті
Наприкінці тижня російські війська посилили тиск одразу на кількох напрямках. Найбільшу увагу українських військових і аналітиків привернув район Лимана, де російська армія намагається створити умови для подальшого просування в бік Слов’янська. Активність також фіксували на Куп’янському напрямку та на підступах до Костянтинівки й Краматорська.
Аналітики ISW зазначають, що російські сили розгорнули наземні операції в напрямку Лимана, щоб надалі просуватися до Слов’янська з північного сходу, а згодом – і зі сходу та південного сходу. 19 березня російська армія атакувала на семи напрямках, застосувавши понад 500 військових, а також бронетехніку, мотоцикли та баггі.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов 22 березня заявив, що «спостерігаються активні спроби росіян до перегрупування, до підготовки наступів на низці наших відтинків».
За його словами, ідеться, зокрема, про Великобурлуцький, Куп’янський і Борівський напрямки. Це свідчить, що російське командування намагається не лише тиснути на чинні ділянки фронту, а й готувати нові фази наступу.
Кешбек на пальне
Уряд запустив тимчасовий кешбек на пальне як відповідь на зростання цін, яке пов’язує з війною на Близькому Сході та коливаннями на світовому енергетичному ринку. Програма працює в межах «Національного кешбеку» і має пом’якшити фінансове навантаження для споживачів.
Із 20 березня українці можуть отримувати часткову компенсацію за пальне, придбане на АЗС – учасниках програми. Вона становить 15% на дизель, 10% на бензин і 5% на автогаз. За розрахунками уряду, це дає змогу економити від 2 до 11 грн на літрі. Максимальна виплата – до 1000 грн на місяць на людину, тоді як загальний ліміт у межах програми залишається до 3000 грн на місяць.
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев заявив, що уряд обрав найбільш адресний і технологічний механізм підтримки, який не потребує додаткових витрат із бюджету. Для тих, хто вже користується програмою, окремо підключатися не потрібно: кешбек нараховуватимуть під час оплати пального карткою, прив’язаною до сервісу.
Програма діятиме до 1 травня 2026 року, а витратити ці кошти можна, зокрема, на комунальні послуги, ліки, книжки, товари українського виробництва або донати на ЗСУ.
90 млрд євро допомоги від ЄС
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Євросоюз надасть Україні кредит у 90 млрд євро у 2026–2028 роках, попри блокування з боку Угорщини. Цю заяву вона зробила вночі 20 березня після саміту лідерів ЄС у Брюсселі.
За словами фон дер Ляєн, формально позика залишається заблокованою, оскільки Віктор Орбан не виконує попередніх домовленостей, однак Єврокомісія наполягає, що рішення буде реалізоване. Вона нагадала, що Європейська рада схвалила кредит ще у грудні 2025 року, а однією з умов було те, що Угорщина, Словаччина і Чехія не братимуть участі в самій позиці.
Водночас 19 березня лідери ЄС так і не змогли переконати Орбана зняти вето. Прем’єр Угорщини заявив, що не розблокує жодного рішення на користь України, доки нафтопровід «Дружба» знову не почне транспортувати російську нафту. У підсумку висновки Європейської ради щодо України підтримали 25 лідерів держав ЄС, без Угорщини та Словаччини.
Смерть Філарета і суперечка довкола наступника
20 березня помер почесний патріарх ПЦУ Філарет – у миру Михайло Денисенко. Йому було 97 років. Ще 9 березня в ПЦУ повідомляли про його шпиталізацію та погіршення стану здоров’я. Прощання з Філаретом відбулося в Києві 20–21 березня, а 22 березня пройшли заупокійна літургія, відспівування і поховання.
Наступного дня після смерті Філарета частина архієреїв УПЦ Київського патріархату заявила про обрання нового патріарха. Ним, за їхньою заявою, став архієпископ Сумський Никодим. Рішення ухвалили на позачерговому засіданні архієрейського собору, а частина учасників долучалася до голосування онлайн.
Так церковна тема цього тижня вийшла за межі повідомлення про смерть і похорон. Вона одразу перейшла в площину суперечки про спадкоємність, статус УПЦ КП і подальший розвиток конфлікту між різними церковними середовищами.
Погроза Трампа щодо Ормузької протоки
22 березня Дональд Трамп висунув Ірану ультиматум, вимагаючи протягом 48 годин «повністю і без погроз» розблокувати Ормузьку протоку. В іншому разі він пригрозив ударами по енергетичній інфраструктурі Ісламської Республіки, починаючи, за його словами, з найбільшої електростанції.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Війна США з Іраном та Ізраїлем: причини, сценарії та наслідки
У відповідь у центральному штабі іранського командування «Хатам аль-Анбія» заявили, що в разі атаки на енергетичну інфраструктуру країни Тегеран завдасть ударів по об’єктах енергетичної, інформаційно-технологічної та опріснювальної інфраструктури США на Близькому Сході. Державне агентство Mehr також поширило карту електростанцій у Перській затоці, які можуть розглядатися як цілі для відповіді.
На цьому тлі президент Ірану Масуд Пезешкіян заявив, що погрози лише посилюють єдність країни.
Так конфлікт навколо Ормузької протоки за кілька годин перейшов від жорстких заяв до взаємних погроз ударами по критичній інфраструктурі, що знову підняло ставки для всього регіону.
