Події тижня позначилися різкою ескалацією на Близькому Сході та активними дипломатичними контактами навколо України. США та Ізраїль заявили про удари по Ірану, після чого Тегеран відповів ракетними атаками по Ізраїлю та об’єктах у регіоні. Українська делегація провела черговий раунд переговорів зі США у Женеві. У Євросоюзі тим часом заблокували ухвалення 20-го пакета санкцій проти Росії, а Верховна Рада схвалила закон про соціальні гарантії для військових.

Explainer розповідає головні події тижня 23 лютого – 1 березня максимально стисло.

Атака США та Ізраїлю на Іран

28 лютого 2026 року Ізраїль і США завдали ударів по Ірану в межах операції, яку в Ізраїлі назвали «Рев лева», а у США — «Епічна лють». У Тегерані та інших великих містах пролунали вибухи. Повідомлялося про атаки на резиденції верховного лідера Алі Хаменеї та президента Масуда Пезешкіана, а також на військові й ядерні об’єкти.

Іранські державні ЗМІ підтвердили, що Алі Хаменеї загинув вранці 28 лютого внаслідок ударів. Також підтверджено смерть головнокомандувача Корпусу вартових ісламської революції Мохаммеда Пакпура та радника з питань безпеки Алі Шамхані. За супутниковими знімками, палац Хаменеї повністю зруйнований.

У відповідь Іран запустив балістичні ракети по Ізраїлю. Ракетні удари також зафіксували в Катарі, ОАЕ, Бахрейні, Кувейті, Саудівській Аравії та Йорданії — повідомлялося про атаки на військові бази США. Станом на 1 березня троє американських військовослужбовців загинули, ще п’ятеро отримали серйозні поранення.

Напередодні Корпус вартових ісламської революції перекрив Оманську протоку, яка з’єднує Перську й Оманську затоки. Комерційні судна отримували повідомлення від КВІР про заборону проходу через протоку, через яку проходить приблизно п’ята частина світових поставок нафти і скрапленого природного газу. Після цього вісім країн ОПЕК+ ухвалили рішення збільшити квоти на видобуток нафти у квітні на 206 тисяч барелів на добу.

Переговори України та США у Женеві

26 лютого у Женеві відбувся новий раунд переговорів України та США. Зустрічі пройшли у двох форматах — двосторонньому та тристоронньому за участі Швейцарії.

Про це повідомив секретар РНБО Рустем Умєров. За його словами, українська делегація зустрілася зі спеціальним посланником США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером та відзвітувала президентові Володимиру Зеленському.

«Наступний раунд готується. Працюємо над фіналізацією безпекових параметрів і економічних рішень», — сказав Умєров. Окремо сторони опрацювали документ щодо відновлення України та домовилися продовжити роботу над інвестиційним планом.

20-й пакет санкцій ЄС заблоковано

Посли 25 країн ЄС погодили текст 20-го пакета санкцій проти Росії, однак його ухвалення заблокували Угорщина та Словаччина. Санкції планували затвердити до четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ.

Раніше Угорщина також заблокувала виділення Україні 90 млрд євро кредиту ЄС. Для такого рішення потрібна одностайність усіх 27 країн, тому позиція Будапешта зупинила процес.

Словаччина заявила, що новий пакет санкцій «може перервати мирні переговори» з Росією. Водночас президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн висловила переконання, що країни-члени все ж погодять 20-й пакет попри нинішнє блокування.

Закон про соціальний захист військових

25 лютого Верховна Рада ухвалила законопроєкт №13646 про соціальні гарантії для військовослужбовців. Документ регулює грошове забезпечення, відпустки та збереження робочого місця після служби.

Закон гарантує військовим фінансове, медичне, продовольче та речове забезпечення, а також лікування й реабілітацію за рішенням військово-лікарської комісії. Держава бере на себе забезпечення житлом, безоплатний проїзд і поштовий зв’язок.

Зберігається право повернутися на попередню посаду або рівноцінну. Передбачена професійна адаптація, зарахування страхового і трудового стажу та право на щорічну відпустку в перший рік після працевлаштування.

Окремо документ уніфікує правила виплат родинам загиблих і зниклих безвісти військових. Для родин загиблих передбачено 15 млн грн.

Четверта річниця великої війни

24 лютого виповнилося чотири роки від початку повномасштабної війни Росії проти України. О 03:50 24 лютого 2022 року російські війська завдали ракетних ударів по українських містах і перетнули державний кордон із кількох напрямків, зокрема з території Білорусі.

Навесні 2022 року Сили оборони України змусили армію РФ відступити з Київської, Чернігівської та Сумської областей. Після звільнення цих територій були зафіксовані масові воєнні злочини російських військових у Бучі, Ірпені та інших містах. Восени українські підрозділи провели контрнаступ на сході й півдні, звільнивши майже всю Харківську область і правобережжя Херсонщини разом із Херсоном.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 4 роки повномасштабної війни у фото: як змінилася Україна

У 2023–2025 роках бойові дії перейшли у тривалу позиційну фазу на сході та півдні. Росія системно застосовує ракети й дрони проти енергетичної та цивільної інфраструктури. Україна за підтримки партнерів утримує оборону та завдає ударів по військових об’єктах на території РФ і в тимчасово окупованому Криму.

У зверненні до річниці президент Володимир Зеленський подякував громадянам за стійкість і спротив. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зазначив: «Українська армія — це люди. Вільні. Свідомі. Ті, хто воює за свій дім і свою землю». Європейський парламент підтвердив право України на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН та заявив про необхідність поразки російської агресії.

День народження Лесі Українки та День української жінки

25 лютого — день народження Лесі Українки та неофіційний День української жінки. Цьогоріч виповнюється 155 років від дня народження письменниці.

У 2023 році до Верховної Ради внесли законопроєкт №9009 про встановлення державного жіночого свята 25 лютого замість Міжнародного жіночого дня 8 березня. Автори ініціативи пропонують створити альтернативу радянській традиції та приурочити нову дату до уродин Лесі Українки.

Законопроєкт наразі не ухвалений, однак День української жінки почали відзначати неофіційно. Прихильники 8 березня наголошують на важливості цієї дати як дня боротьби за рівні права, тоді як нове свято покликане акцентувати на внеску українських жінок у державотворення, культуру, науку та боротьбу за незалежність.