Події тижня наприкінці року для України минули на тлі кадрових рішень у вищому керівництві держави та активних бойових дій на кількох напрямках фронту. Президент Володимир Зеленський анонсував низку призначень і можливих змін у силовому блоці, водночас українська розвідка оприлюднила деталі спецоперації навколо командира РДК Дениса Капустіна.
На фронті російські війська продовжували наступальні дії, зокрема на Донеччині, Харківщині та Запорізькому напрямку, без підтверджених проривів. У міжнародному порядку денному ключовою подією стали заяви про військову операцію США у Венесуелі.
Explainer розповідає головні події тижня 29 грудня – 4 січня максимально стисло.
Кадрові ротації у владі
2 січня Володимир Зеленський запропонував керівнику Головного управління розвідки Кирилу Буданову очолити Офіс президента. Буданов погодився — це перший випадок, коли ОП може очолити військовий. Посада залишалася вакантною майже місяць після звільнення Андрія Єрмака.
Новим керівником ГУР став Олег Іващенко, який до цього очолював Службу зовнішньої розвідки. Того ж дня Зеленський повідомив, що запропонував посаду міністра оборони першому віцепремʼєру та міністру цифрової трансформації Михайлу Федорову.
3 січня президент заявив, що очікує від Верховної Ради погодження призначення Дениса Шмигаля на посаду віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики. Також Зеленський анонсував зміну керівників п’яти обласних адміністрацій і повідомив про призначення постійного представника України при ООН Сергія Кислицю першим заступником керівника Офісу президента.
Ситуація на фронті
Упродовж тижня з 29 грудня до 4 січня російські війська продовжували наступальні дії на низці напрямків, намагаючись покращити тактичне положення. За даними Генерального штабу, українські сили стримували атаки й утримували позиції на більшості ділянок.
На Покровському напрямку ЗСУ зупинили штурмові дії противника в районах Нового Шахового, Родинського, Мирнограда, Покровська, Котлиного, Удачного, Дачного та в напрямку Новопавлівки. Бої тривали також поблизу Червоного Лиману та Філії.
Активні бойові дії фіксувалися на Гуляйпільському, Слов’янському, Костянтинівському та Куп’янському напрямках. Російські війська намагалися просунутися на півночі Харківщини та Сумщини, водночас українські підрозділи мали локальні просування в районі Куп’янська. Підтвердженого оперативного прориву з боку РФ протягом тижня не зафіксовано.
Фейк РФ про “атаку дронів на резиденцію Путіна”
Наприкінці грудня російська сторона заявила про нібито спробу атаки українських дронів на заміську резиденцію президента РФ у Новгородській області. Україна одразу назвала ці твердження фейком.
Американські спецслужби дійшли висновку, що Збройні сили України не намагалися атакувати резиденцію Володимира Путіна. За даними джерел The Wall Street Journal і CNN, українські сили могли завдати удару по військовій цілі в тому ж регіоні, але не поблизу місця перебування російського президента. 31 грудня директор ЦРУ Джон Реткліфф поінформував про ці висновки президента США Дональда Трампа.
Кремль не надав жодних доказів заявленої атаки. Після публікацій у західних медіа російську версію подій у США розцінили як спробу використати інформаційний привід для пояснення жорсткішої позиції Москви у переговорах.
Новорічна промова президента
У ніч на 31 грудня Володимир Зеленський виголосив традиційне новорічне звернення. У промові він заявив, що Україна «робить для встановлення миру все можливе», а також повідомив, що текст потенційної мирної угоди готовий приблизно на 90%.
Президент не згадав про перемогу у війні, зосередившись на темі припинення бойових дій і дипломатичних зусиль. Такий акцент викликав різні реакції в українському суспільстві та публічному просторі, зокрема обговорення майбутнього переговорного процесу й політичних сигналів влади на початку року.
Інсценування вбивства Дениса Капустіна
1 січня Головне управління розвідки повідомило, що командир Російського добровольчого корпусу Денис Капустін на позивний WhiteRex живий, а інформація про його загибель була частиною спецоперації. Раніше, 27 грудня, у РДК заявили про його смерть внаслідок удару FPV-дрона на Запорізькому напрямку.
За даними ГУР, інсценування тривало понад місяць. Для підтримки легенди було створено відео з двома ударними безпілотниками: перший влучив у мікроавтобус, у якому нібито перебував Капустін, другий зафіксував «наслідки удару» — палаючу автівку. Російські спецслужби повірили в надані матеріали.
У розвідці заявили, що замовники вбивства виплатили 500 тисяч доларів винагороди. За словами керівника ГУР Кирила Буданова, ці кошти будуть спрямовані на посилення бойових спроможностей української розвідки, а Капустін перебуває в Україні й продовжить службу.
Операція США у Венесуелі
У ніч на 3 січня Сполучені Штати провели точкову військову операцію у Венесуелі, внаслідок якої було захоплено президента країни Ніколаса Мадуро. Після серії ударів у Каракасі та інших регіонах американська сторона заявила про встановлення тимчасового контролю над територією країни.
Президент США Дональд Трамп повідомив, що Сполучені Штати «керуватимуть Венесуелою» до моменту «належного та розумного політичного переходу». Він також підтвердив, що нафтове ембарго проти Венесуели залишається чинним. За словами американської адміністрації, операція мала на меті посилення тиску на режим Мадуро та зміну влади в країні.
Водночас венесуельська опозиція закликала до передачі влади обраному кандидату Едмундо Гонсалесу Уррутії, тоді як представники колишньої влади наполягають, що Мадуро залишається легітимним президентом. Ситуація у країні залишається невизначеною, а міжнародна реакція — стриманою.
