Цей тиждень минув під знаком розмов про те, як партнери планують підтримувати Україну далі і як не дати Росії скористатися можливою паузою у війні. У Парижі країни Коаліції охочих обговорювали гарантії безпеки для України, зокрема механізми контролю можливого припинення вогню та підтримку українських Сил оборони у разі нової агресії. Паралельно США посилили тиск на російські схеми обходу санкцій, зокрема на «тіньовий флот», який забезпечує експорт нафти. На міжнародному тлі знову пролунали гучні заяви Дональда Трампа – цього разу навколо Гренландії. Explainer зібрав головні події тижня (5–11 січня) максимально стисло.

Гарантії безпеки для України

Цього тижня в Парижі представники країн Коаліції охочих погодили Паризьку декларацію щодо майбутніх гарантій безпеки для України. Документ окреслює політичну рамку підтримки України після можливого припинення вогню, але не є юридично зобов’язувальним договором.

У декларації йдеться про моніторинг режиму припинення вогню, продовження військової допомоги Україні та консультації з партнерами у разі його порушення Росією. Водночас у тексті немає автоматичних гарантій колективної оборони, конкретних строків чи зобов’язань щодо вступу України до НАТО – ці питання залишили поза домовленостями.

Країни-учасниці домовилися продовжити обговорення й у найближчі місяці перейти до конкретизації форматів безпекової підтримки.

Дії США проти російського «тіньового флоту»

Протягом тижня США посилили дії проти так званого російського «тіньового флоту» – мережі танкерів, які Москва використовує для обходу нафтових санкцій. Американська берегова охорона затримувала судна, що перевозили російську нафту, зокрема на маршрутах у напрямку Венесуели.

За даними американської сторони, ці судна змінювали прапори, власників і маршрути, щоб приховати походження вантажу й уникнути контролю. У Вашингтоні такі дії розглядають як частину ширшої стратегії зменшення доходів Росії від експорту енергоносіїв.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Далекобійні удари по нафтовій галузі Росії: результати та економічні наслідки

У Вашингтоні наголошують, що тиск на «тіньовий флот» має ускладнити фінансування війни проти України та продемонструвати готовність США жорсткіше застосовувати санкційні механізми.

Заяви Дональда Трампа щодо Гренландії

Протягом тижня колишній президент США Дональд Трамп знову заговорив про можливість «взяти під контроль» Гренландію, назвавши острів критично важливим для безпеки США. За його словами, володіння Гренландією потрібне, щоб не допустити посилення впливу Росії та Китаю в Арктиці.

Трамп апелює до стратегічного значення острова – через американську військову базу, арктичні маршрути та конкуренцію великих держав у регіоні. Подібні аргументи він уже використовував у 2019 році, коли вперше публічно заговорив про можливість придбання Гренландії. За даними західних медіа, риторика Трампа та його радника Стівена Міллера, який не виключав навіть силового сценарію, викликала різку реакцію в Європі.

У Данії та самій Гренландії ці заяви розцінили як політичну риторику без правових підстав. Премʼєр-міністерка Данії Метте Фредеріксен була шокована тоном заяв, а в країнах Північної Європи їх назвали загрозливими. Водночас у Великій Британії та Швеції заявили про необхідність серйозно ставитися до нової риторики США щодо Арктики, а окремі американські конгресмени публічно наголосили, що не підтримали б застосування сили проти Гренландії.

Масований обстріл Києва

У ніч проти 9 січня Росія здійснила масовану ракетно-дронову атаку по Києву та області. Повітряна тривога тривала кілька годин, сили ППО працювали по ракетах і безпілотниках, які заходили на столицю з різних напрямків.

Унаслідок атаки в Києві загинули 4 людини, ще 25 отримали поранення, серед них – 5 рятувальників. Пошкоджень зазнала житлова й критична інфраструктура. Половина багатоповерхових будинків міста залишилися без опалення, також виникли перебої з електро- та водопостачанням.

Міський голова Віталій Кличко назвав атаку вночі 9 січня «найболючішою для об’єктів критичної інфраструктури столиці» й закликав мешканців, за можливості, тимчасово виїхати за межі міста. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко зазначала, що під час цієї атаки російські війська цілеспрямовано били по районних котельнях.

Загалом із вечора 8 січня та протягом ночі російські війська випустили по Україні 36 ракет і 242 безпілотники різних типів.

Удар «Орєшніком» по Львову

У ніч проти 9 січня під час повітряної тривоги у Львові та області пролунали вибухи. Згодом Росія заявила, що для удару застосувала ракету типу «Орєшнік».

Використання цього типу озброєння підтвердив президент України Володимир Зеленський. За офіційною інформацією, удару зазнав об’єкт критичної інфраструктури на Львівщині. Дані про масштаби пошкоджень і наслідки уточнювалися.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що відомо про «Орєшнік» – ракету, яку Росія застосувала проти України

Це другий відомий випадок застосування ракети «Орєшнік» проти України. Вперше Росія використала її 21 листопада 2024 року під час удару по Дніпру.

Військові експерти зазначають, що публічне повідомлення про використання «Орєшніка» є елементом інформаційного тиску. За їхніми оцінками, Росія застосовує такі ракети обмежено – радше для демонстрації можливостей і психологічного впливу на тилові регіони, ніж для зміни ситуації на фронті.

Морози та відключення світла в Києві

Після масованого російського обстрілу в ніч проти 9 січня Київ зіткнувся з масштабними перебоями електро- та теплопостачання на тлі морозів і перевантаження енергомереж. Через ураження об’єктів критичної інфраструктури половина багатоквартирних будинків столиці залишилися без тепла.

У ДТЕК повідомили, що після атаки без світла залишалися близько 417 тисяч родин, а кількість звернень від мешканців продовжувала зростати. В Укренерго заявили про значні пошкодження енергетичної інфраструктури Києва та області.

Влада пояснила, що злив води з систем опалення є технічним заходом безпеки в умовах морозу й не означає тривалого припинення теплопостачання. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що стабілізувати ситуацію в Києві сподіваються орієнтовно до 15 січня.

Пункти незламності та аварійні роботи

Президент Володимир Зеленський повідомив, що після масованих атак у Київській області працюють майже 200 ремонтних бригад, до відновлення також залучені підрозділи ДСНС України. Найскладнішою він назвав ситуацію у Броварах, Василькові, Фастові та Борисполі, де станом на вечір 11 січня частина родин все ще залишалася без електропостачання. За словами Зеленського, роботи ускладнює жорстка зимова погода, якою Росія намагається скористатися.

З 10 січня у Київській області також запрацювали «Вагони незламності» від Укрзалізниці – пункти допомоги на базі пасажирських вагонів із неробочого парку. Вони працюють як альтернативні простори з теплом, електрикою та зв’язком у разі тривалих відключень.

Того ж дня уряд доручив забезпечити безперебійну роботу пунктів незламності по всій країні. За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, нині в Україні працюють 6908 таких пунктів, ще понад дві тисячі перебувають у резерві. Рішення ухвалили через морози і російські атаки по енергетичній інфраструктурі.