Події тижня в Україні та світі були позначені російськими ударами, рішеннями урядів і новими дипломатичними заявами. Росія масовано атакувала Київщину та енергетичну інфраструктуру, а в Брянську після ракетного удару вивели з ладу завод «Кремній-ЕЛ», який виробляє мікроелектроніку для російського військово-промислового комплексу. В Україні уряд оголосив про компенсації частини вартості пального, а США тимчасово дозволили доставку і продаж російської нафти, яка вже була завантажена на танкери. Паралельно у публічному просторі тривав скандал довкола батальйону «Госпітальєри», а Іран виступив із погрозами на адресу України.
Explainer розповідає головні події тижня 9–15 березня максимально стисло.
Удар по заводу «Кремний ЭЛ» у Брянську
10 березня ракетна атака в Росії вивела з ладу завод мікроелектроніки «Кремний ЭЛ» у Брянську. Підприємство виробляє мікросхеми та електронні компоненти, які використовують у російській військовій техніці.
За наявними даними, удар пошкодив виробничий корпус підприємства. Через це робота заводу фактично зупинилася щонайменше на пів року. Підприємство вже не вперше ставало ціллю атак, однак цього разу пошкодження виявилися значно серйознішими.
«Кремний ЭЛ» є одним із найбільших виробників мікроелектроніки в Росії. За даними з відкритих джерел, близько 90% його продукції ще до 2022 року постачали іншим підприємствам військово-промислового комплексу, де ці компоненти використовують у різних електронних системах озброєння, зокрема ракет.
Компенсації за пальне
12 березня уряд оголосив про програму компенсації частини вартості пального для українців. Виплати здійснюватимуть через державну програму «Національний кешбек».
За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, при купівлі пального українці зможуть отримати від держави кешбек: 15% на дизель, 10% на бензин і 5% на автогаз. Програма діятиме до 1 травня 2026 року на всіх автозаправках, які приєднаються до неї.
Вона також повідомила, що уряд готує додатковий пакет підтримки, який передбачає одноразову виплату 1500 гривень для соціально вразливих категорій – пенсіонерів, людей з інвалідністю, малозабезпечених, ВПО та сімей з дітьми. За оцінкою уряду, допомогу можуть отримати майже 13 млн осіб, а гроші планують виплатити у квітні через наявні механізми соціальних виплат.
США дозволили продаж уже завантаженої російської нафти
12 березня Міністерство фінансів США оголосило про тимчасовий виняток із санкцій для російської нафти та нафтопродуктів, які вже були завантажені на танкери в морі. Відповідний документ опублікувало Управління з контролю за іноземними активами (OFAC).
Дозвіл стосується лише тієї нафти, яка вже перебувала в транспортуванні станом на 12 березня 2026 року. Країни-покупці можуть завершити її доставку та продаж до 11 квітня.
Міністр фінансів США Скотт Бессент наголосив, що рішення має вузький і тимчасовий характер.
«Цей вузькоспрямований, короткостроковий захід застосовується лише до нафти, яка вже перевозилася, і не надасть значних фінансових переваг російській владі, яка отримує більшість своїх енергетичних прибутків з податків, які стягуються на місці видобутку», – заявив він.
Рішення ухвалили на тлі зростання світових цін на нафту після ескалації на Близькому Сході та ударів Ірану по країнах Перської затоки, що вплинуло на експорт енергоносіїв із регіону.
СБУ заявила про зірваний замах на Андрія Білецького
13 березня Служба безпеки України повідомила про викриття агента російської воєнної розвідки, який готував замах на засновника 3-ї окремої штурмової бригади Андрія Білецького.
За даними слідства, російські спецслужби планували навести по командиру ракетно-бомбовий удар. Для цього вони завербували оператора дронів з іншого українського підрозділу, який виконує завдання на Харківщині. Агент мав зібрати інформацію про час і місце прибуття Білецького на позиції.
Слідство встановило, що підозрюваний також намагався передати російській стороні координати штабу та навчального центру своєї бригади. Для збору інформації він використовував доступ до службових даних і намагався отримувати деталі у військових колег.
За матеріалами справи, підозрюваного завербували через колишню дружину, яка проживає на тимчасово окупованій території Запорізької області та співпрацює з російською стороною. СБУ повідомила йому про підозру у державній зраді. Наразі він перебуває під вартою, йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Масований удар по Київщині
У ніч проти 14 березня Росія здійснила масовану ракетно-дронову атаку по Україні. Основним напрямком удару стала Київська область.
За наявними даними, Росія застосувала 68 ракет і 430 безпілотників різних типів. Серед них – «Циркон», «Іскандер-М/С-400», «Калібр», Х-101 і Х-59/69. Під ударом опинилися Бровари, Обухів, Українка та інші населені пункти Київщини. Вибухи також лунали в Києві, де Росія застосувала балістичні ракети.
Внаслідок атаки загинули 5 людей, ще 22 отримали поранення. Російські удари також пошкодили енергетичну інфраструктуру в кількох регіонах, через що енергетики змінили графіки відключень, а в окремих областях запровадили аварійні обмеження електропостачання.
За попередніми даними, українська протиповітряна оборона знищила 460 повітряних цілей – 402 безпілотники та 58 ракет.
Погрози Ірану на адресу України
14 березня голова Комісії з національної безпеки парламенту Ірану Ебрахім Азізі заявив, що Україна нібито може розглядатися як «законна ціль» для Ірану. Причиною він назвав повідомлення про участь українських фахівців у допомозі союзникам Ізраїлю в протидії атакам безпілотників.
У дописі в соцмережі X Азізі написав, що, надаючи безпілотну підтримку Ізраїлю, Україна «фактично втягнулася у війну». За його словами, відповідно до статті 51 Статуту ООН, це нібито робить територію України законною ціллю для іранських ударів.
У Міністерстві закордонних справ України різко відреагували на цю заяву. Речник МЗС Георгій Тихий наголосив, що Іран сам роками допомагає Росії у війні проти України, постачаючи дрони та технології для атак на українські міста. У такій ситуації, за його словами, погрози з боку Тегерана і спроби посилатися на право на самооборону виглядають абсурдними.
Тихий також зазначив, що подібна логіка нагадує ситуацію, коли людина виправдовує злочини посиланням на закон. За його словами, Іран має понести відповідальність за підтримку агресії проти України.
Заява іранського посадовця пролунала на тлі загострення між Іраном та Ізраїлем. Раніше Україна направляла експертів до країн Близького Сходу для обміну досвідом у сфері протидії атакам безпілотників. Водночас офіційний Київ не повідомляв про передачу Ізраїлю бойових безпілотників.
Скандал довкола батальйону «Госпітальєри»
Протягом тижня у соцмережах і публічному просторі тривало обговорення діяльності волонтерського медичного батальйону «Госпітальєри», який об’єднує добровольців-парамедиків. Частина користувачів і активістів звинуватила організацію та її засновницю, народну депутатку Яну Зінкевич, у недостатній публічній звітності щодо використання донатів.
Критики звернули увагу, що на одну й ту саму заявлену мету були відкриті дві «банки»: одна належить фонду «Госпітальєрів», інша — самій Зінкевич. Також у соцмережах зазначали, що кошти з рахунків регулярно знімалися після того, як там накопичувалося кілька десятків тисяч гривень. Журналістка Ольга Худецька повідомила, що з організацією можуть бути пов’язані понад десять юридичних осіб, зокрема комерційних.
Яна Зінкевич відкинула звинувачення. Вона підтвердила, що «Госпітальєри» мають кілька юридичних осіб, однак зазначила, що частина структур, згаданих у публічних обговореннях, їй невідома. Періодичне зняття коштів із «банок» вона пояснила щоденними витратами патронатної служби. За її словами, організація веде фінансовий облік за загальним обігом карток, а не окремо за кожним збором.
Командирка батальйону також заявила, що у разі наявності підстав для звинувачень їх слід передати правоохоронним органам.
«Якщо є в чому нас звинуватити, то, будь ласка, звертайтеся до правоохоронних органів… хай ці органи розбираються і роблять належну від них роботу», – сказала Зінкевич.
У батальйоні також пообіцяли оприлюднити повний фінансовий звіт щодо використання пожертв до 1 травня.
Завершення Паралімпіади-2026 і бойкот церемонії закриття
15 березня на зимових Паралімпійських іграх-2026 в Італії відбувся заключний змагальний день. Після фінальних стартів сформувався підсумковий медальний залік Ігор.
Загалом збірна України завершила Паралімпіаду-2026 з 19 медалями — трьома золотими, вісьмома срібними та вісьмома бронзовими. У підсумковому медальному заліку команда посіла сьоме місце. Для порівняння, на зимових Паралімпійських іграх-2022 у Пекіні українська збірна стала другою, здобувши 29 нагород (11 золотих, 10 срібних і 8 бронзових).
Водночас українська делегація бойкотувала церемонію закриття Ігор. У Національному паралімпійському комітеті пояснили це протестом проти допуску до змагань спортсменів із Росії та Білорусі.
Міжнародний паралімпійський комітет дозволив шістьом російським і чотирьом білоруським спортсменам виступати на Паралімпіаді-2026 у Мілані та Кортіні-д’Ампеццо під національними прапорами. Це рішення викликало критику з боку української спортивної спільноти.
Українська команда також не брала участі у церемонії відкриття Паралімпіади. Тоді ініціативу бойкоту підтримали представники ще 15 країн, які також відмовилися від участі в урочистостях.
