Події тижня в Україні та світі за 9–15 лютого 2026 року

Події тижня в Україні та світі коротко:

• РФ просунулась на 33 км² за тиждень — це найнижчий показник 2026 року
• Україна провела тактичні контратаки на Запорізькому напрямку
• У ніч на 12 лютого РФ атакувала Київ, Дніпро й Одесу ракетами та дронами
• Гераскевича дискваліфікували через «шолом пам’яті»
• У Мюнхені обговорювали нову роль США та гарантії безпеки для України
• Підтверджено застосування ракети FP-5 «Фламінго»

Бої на Запорізькому напрямку, Мюнхенська конференція з безпеки та активна дипломатія України — як минув тиждень для країни і її партнерів.

Події тижня були позначені активізацією бойових дій на півдні та інтенсивними дипломатичними контактами України з партнерами. На Запорізькому напрямку Сили оборони перейшли до тактичних контратак, тоді як російські ресурси поширювали заяви про нібито «контрнаступ». У Мюнхені відбулася конференція з безпеки, де лідери держав обговорювали європейську безпеку, роль США та війну в Україні. Президент Володимир Зеленський провів низку зустрічей із європейськими політиками та представниками США.

Explainer розповідає головні події тижня 9–15 лютого 2026 року максимально стисло.

Найнижчий показник просування РФ із початку 2026 року

Упродовж другого тижня лютого російські війська захопили 33 км² території України. Це найнижчий тижневий показник не лише з початку 2026 року, а й у порівнянні з більшістю аналогічних періодів 2025 року.

Такий результат частково пов’язаний із контратакувальними діями Сил оборони України, внаслідок яких частину територій було повернуто. Тобто йдеться про кореляцію між новими просуваннями та втратою раніше зайнятих позицій.

За цей же період втрати особового складу РФ становили 6 940 військових. З огляду на обмежений територіальний результат, співвідношення втрат до просування склало приблизно 210 осіб на 1 км². Іншими словами, для захоплення одного квадратного кілометра російські підрозділи втрачали кілька сотень військових.

Загалом за першу половину лютого російські війська просунулися на 98 км², із яких близько 21 км² — це ділянки так званої «сірої зони» у прикордонні. Сукупні втрати за два тижні лютого становили 12 590 військових, що дає середнє співвідношення приблизно 128 осіб на 1 км².

Серед чинників, які могли вплинути на зниження темпів просування, називають ускладнення комунікації в російських підрозділах після обмеження роботи «сірих» терміналів Starlink і проблем із доступом до Telegram.

Запорізький напрямок: що відомо про контратаки Сил оборони

Протягом тижня російські пропагандистські ресурси поширювали заяви про нібито масштабний «контрнаступ» Сил оборони України в Запорізькій області та значні втрати українських військових. Публічних підтверджень цих тверджень у вигляді масових верифікованих матеріалів не з’явилося.

Фактично йдеться про тактичні контратакувальні дії на окремих ділянках фронту, спрямовані на покращення позицій. Українські підрозділи відтіснили противника на низці напрямків, зокрема в районі кількох населених пунктів поблизу адміністративного кордону Дніпропетровської області та на лівий берег річки Гайчул. На Степногірському плацдармі Сили оборони зберігають контроль над містом і просунулися в прилеглих районах.

Серед чинників, які вплинули на ситуацію, — ускладнення зв’язку в російських підрозділів після відключення «сірих» терміналів Starlink та проблеми з комунікацією через Telegram. Крім того, угруповання РФ на цьому напрямку зазнало значних втрат упродовж попередніх місяців, що обмежує його можливості для активних наступальних дій.

Дискваліфікація Владислава Гераскевича на Олімпіаді-2026

Український скелетоніст Владислав Гераскевич був відсторонений від змагань на зимових Олімпійських іграх 2026 року через суперечку з Міжнародним олімпійським комітетом щодо дизайну шолома. Спортсмен планував виступати у шоломі з зображеннями українських спортсменів і тренерів, які загинули внаслідок повномасштабної війни. МОК розцінив таку символіку як політичну та несумісну з правилами змагань.

12 лютого Гераскевича дискваліфікували. Він подав позов до Спортивного арбітражного суду (CAS), однак 13 лютого суд відхилив його скаргу. У рішенні зазначили, що правила щодо вираження позиції спортсменів на полі змагань відповідають регламенту МОК. Представники CAS наголосили, що свобода самовираження дозволена під час Олімпіади, але не безпосередньо під час стартів.

13 лютого Президент України Володимир Зеленський вручив Владиславу Гераскевичу орден Свободи — одну з найвищих державних нагород, яку присуджують за визначні заслуги перед Україною. «Пам’ять — це не порушення… У України будуть і чемпіони, і олімпійці. Але головне, що є в України, — це українці», — зазначив глава держави.

Масована атака 12 лютого: куди били і що зруйновано

У ніч проти 12 лютого Росія здійснила масовану атаку на Київ, Дніпро та Одесу балістичними ракетами та ударними дронами.

Головною ціллю удару, за даними уряду, була енергетична інфраструктура. У Києві тисячі будинків залишилися без світла і тепла. В Одесі та Дніпрі сотні тисяч людей також втратили електропостачання й опалення. У низці областей запровадили екстрені відключення або посилили чинні графіки. Найбільші руйнування зафіксували в Одесі, загиблих немає.

На ранок Повітряні сили повідомили, що знешкодили 15 із 24 балістичних ракет і 197 із 219 ударних дронів, а також збили єдину запущену керовану авіаційну ракету Х-59. Відомо про п’ятьох поранених у різних містах, серед них немовля і чотирирічна дитина.

Мюнхенська конференція з безпеки

13–15 лютого в Німеччині відбулася Мюнхенська конференція з безпеки. Головними темами стали європейська безпека, роль США в трансатлантичному альянсі та війна Росії проти України. Участь у заході підтвердили майже 50 глав держав і урядів.

Цьогорічний форум проходив на тлі змін у зовнішній політиці адміністрації Дональда Трампа. Після виступу віцепрезидента Джей Ді Венса у 2025 році трансатлантичні відносини переживали період напруження. Традиційна для Мюнхена тема трансатлантичної єдності цього разу звучала інакше — беззаперечне припущення про стабільність альянсу було поставлене під сумнів. Європейські союзники прагнули зберегти основу партнерства, водночас шукаючи більш автономний курс у сфері безпеки.

Державний секретар США Марко Рубіо у своїй програмній промові окреслив нові підходи Вашингтона. Він заявив, що США та Європа мають спільне історичне коріння і «належать одне одному», однак підкреслив: Сполучені Штати формують новий світовий порядок і готові діяти самостійно, якщо союзники не підтримають запропонований курс.

Рубіо розкритикував попередню політику Заходу, зокрема надмірну увагу до кліматичного порядку денного та зростання соціальних витрат на шкоду обороні. Він також наголосив, що контроль над кордонами є питанням суверенітету, а не ксенофобії, та виступив за реформування міжнародних інституцій замість їх ліквідації.

Президент України Володимир Зеленський, виступаючи 14 лютого, подякував партнерам за підтримку. «Війна сама володіє часом, і вона використовує цей час проти людей. Я дякую кожному американському серцю, без вас, американців, європейців втриматися нам було б дуже важко», — заявив він.

За словами Зеленського, Дональд Трамп прагне швидкого укладення масштабної мирної угоди, однак Україна наполягає на поетапному підході — спочатку гарантії безпеки, потім політичні рішення. Проведення виборів можливе лише після припинення активних бойових дій і за наявності відповідних гарантій.

На закритті конференції її голова Вольфганг Ішингер заявив, що питання завершення розв’язаної Росією війни проти України є екзистенційним для Європи. За його словами, результат цієї війни визначить майбутнє континенту, а тому союзники мають діяти єдино та рішуче на тлі триваючих російських атак.

 Застосування ракет FP-5 «Фламінго» у Волгоградській області

12 лютого підтверджено застосування українських крилатих ракет FP-5 «Фламінго» для удару по складах боєприпасів ГРАУ у Волгоградській області РФ. Через пожежу та загрозу детонації евакуювали сусіднє село. За оцінками, на арсеналі могло зберігатися до 150 тисяч тонн боєприпасів.

Це стало другим офіційно оголошеним випадком використання FP-5 «Фламінго». Вперше назву ракети згадали тижнем раніше у повідомленні про серію січневих ударів по полігону «Капустин Яр», де, за даними української сторони, уражали інфраструктуру, пов’язану з підготовкою до запусків балістичних ракет середньої дальності «Орешник».

Той факт, що обидва об’єкти розташовані в одному регіоні поблизу Волгограда — на відстані близько 120 км один від одного — може свідчити про здатність ракети долати систему ППО та РЕБ РФ навіть у зоні підвищеного захисту.