15 вересня Кабінет міністрів ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік. Його головна особливість – рекордні оборонні витрати: понад 1,9 трлн грн на програми Міністерства оборони. Водночас проєкт держбюджету-2026 передбачає один із найбільших дефіцитів в історії – близько 1,9 трлн грн, або 18,4% ВВП. Де уряд планує взяти гроші, щоб закрити цю діру, поки що до кінця не зрозуміло.
Уперше за два роки бюджет містить індексацію соціальних стандартів: мінімальна зарплата має зрости до 8 647 грн, переглянуть і прожитковий мінімум. Окремо закладені кошти на створення «оборонного резерву» та на виконання «ресурсної» угоди зі США, яку ще навіть не схвалив Конгрес. Усе це додає ризиків як для виконання самого бюджету, так і для макрофінансової стабільності країни.
Дослідники Київської школи економіки (KSE) провели детальний аналіз параметрів проєкту державного бюджету на 2026 рік. Explainer вибрав найважливіші висновки з цього дослідження.
Дефіцит: ставка на партнерів
За підрахунками, у 2026 році бюджет матиме дефіцит близько 1,9 трлн грн, або 18,4% ВВП. Це значно більше, ніж у 2024-му, коли він складав близько 1,5 трлн грн.
Основні джерела покриття:
- зовнішні позики – близько 2,1 трлн грн,
- гранти – 43 млрд грн,
- внутрішні запозичення.
Уряд розраховує на кошти ЄС (Ukraine Facility), підтримку МВФ та допомогу США за «ресурсною» угодою. Але всі ці рішення поки не мають остаточних гарантій.
Аналітики KSE попереджають: якщо грошей буде менше чи вони надійдуть із запізненням, ризики недофінансування стануть критичними.
Соціальні стандарти: індексація не перекриє інфляцію
У 2026 році уряд уперше за два роки підвищує соціальні стандарти. Мінімальна заробітна плата з 1 січня зросте з 8 000 грн до 8 647 грн (+8,1%), а прожитковий мінімум для всіх соціально-демографічних груп збільшиться майже на 10% відносно 2025 року.
Від розміру прожиткового мінімуму залежать частина соціальних виплат і пенсії, тож його зростання автоматично підвищить обсяги державної підтримки. Мінімальна пенсія у 2026 році становитиме 2 595 грн (1 ПМ), максимальна – 25 950 грн (10 ПМ). Для людей від 65 років із повним страховим стажем мінімальний розмір пенсії дорівнюватиме 3 458,8 грн (40% МЗП), але не менше законодавчого прожиткового мінімуму.
Ці кроки частково компенсують вплив інфляції та мають підтримати вразливі групи населення. Однак, як наголошують у KSE, фактичний прожитковий мінімум, який розраховує Мінсоцполітики, уже майже вчетверо перевищує законодавчий. Це означає, що навіть після індексації показники залишатимуться значно нижчими за реальні витрати домогосподарств, що зберігатиме високі ризики бідності й обмежуватиме можливості для підвищення якості життя.
Водночас підвищення мінімальної зарплати матиме й фіскальний ефект: воно сприятиме зростанню надходжень від єдиного соціального внеску (ЄСВ), за рахунок яких фінансуються пенсії, виплати з фонду соцстраху та програми підтримки безробітних.
Найбільші оборонні витрати в історії
Ключовим пріоритетом на 2026 рік залишається фінансування видатків на оборону та безпеку. Додаткових ресурсів понад уже закладені уряд не передбачає, тож кошторис у цьому секторі виглядає максимально концентрованим.
У проєкті держбюджету-2026 загальні видатки на безпеку й оборону становлять 2 805,4 млрд грн – це 27,2% ВВП та 59% усіх бюджетних витрат. Із цієї суми 30 млрд грн закладено у формі державних гарантій, решта – це фінансування програм оборонних відомств.
Найбільше коштів дістанеться Міністерству оборони – 1 923,6 млрд грн, що лише на 0,6% більше, ніж у бюджеті-2025 зі змінами. Традиційно майже 95% цих ресурсів концентрується у двох ключових програмах:
- 1 143,2 млрд грн (+16,3 млрд грн до плану-2025) – заробітні плати військових, медичне забезпечення та допомога сім’ям загиблих і поранених;
- 678,1 млрд грн (–4,7 млрд грн до плану-2025) – закупівля та ремонт озброєння, техніки й боєприпасів.
Окремо у кошторисі з’явився «оборонний резерв» – новий інструмент, який дозволяє уряду перерозподіляти кошти в межах сектору без додаткових рішень парламенту. У кризових умовах це може бути ефективним, але відсутність чітких критеріїв використання резерву знижує прозорість і ускладнює громадський контроль.
Фактично оборона поглинає більшість ресурсу держави. Це робить бюджет-2026 «бюджетом фронту», у якому інші сфери – від медицини до розвитку економіки – фінансуються за залишковим принципом.
Бюджетна архітектура: між централізацією та політичними сигналами
Аналітики KSE зазначають, що структура бюджету-2026 побудована за принципом максимальної централізації. Більшість ресурсів зосереджено у загальному фонді, тоді як спеціальний фонд залишається відносно невеликим. Це дає уряду більше простору для маневру, але зменшує можливості для цільових програм та оперативного фінансування нових потреб.
Одним із ключових нововведень став «оборонний резерв» – механізм, який дозволяє швидко перерозподіляти кошти всередині оборонного сектору без додаткових рішень парламенту. У кризових умовах це може бути ефективним, проте відсутність чітких критеріїв використання знижує прозорість і створює ризики для громадського контролю.
Ще одним «сигнальним» рядком стали видатки на реалізацію домовленостей за «ресурсною» угодою зі США. Оскільки угода ще не ратифікована, такі видатки радше демонструють політичні наміри уряду, ніж реальне фінансування. У разі, якщо домовленості не наберуть чинності, ці кошти залишаться «порожніми» статтями у кошторисі.
У підсумку, як наголошують у KSE, централізація й нові інструменти дають уряду більше гнучкості в управлінні фінансами під час війни, але водночас підвищують ризики непрозорості й роблять бюджет більш залежним від політичних рішень, ніж від економічних реалій.
Приватизація і доходи: старі очікування, нові реалії
Уряд закладає у проєкті держбюджету-2026 4 млрд грн надходжень від приватизації. Аналітики Київської школи економіки називають цю суму «традиційно оптимістичною»: фактичні надходження від продажу держмайна у попередні роки були в рази нижчими за плани або переносилися на наступні періоди.
Ключовим джерелом доходів залишаються податкові надходження – майже 2,5 трлн грн, що на 18% більше, ніж у плані на 2025 рік. Саме вони забезпечать покриття понад половини видатків – 51,9%. Якщо ж врахувати всі внутрішні доходи (податки, неподаткові надходження, приватизацію), то в 2026 році вони мають профінансувати 57,7% усіх видатків держбюджету.
Загальні доходи бюджету зростуть приблизно на 15–16% у порівнянні з 2025 роком і становитимуть близько 2,9 трлн грн. Але це зростання, як наголошують у КШЕ, забезпечується переважно за рахунок інфляції (понад 10%), девальвації гривні та жорсткішого адміністрування податків.
Натомість структурних реформ уряд не пропонує. Податкова політика залишається радше «ручним інструментом» із разовими рішеннями для наповнення бюджету, ніж стабільною та прогнозованою системою. Це означає, що навіть при формальному зростанні доходів у 2026 році простору для інвестицій у розвиток країни майже немає.
Децентралізація: ресурси зростають, автономії меншає
Аналітики Київської школи економіки підкреслюють: формально у 2026 році ресурси місцевих бюджетів зростуть. Проте сама логіка розподілу змінюється не на користь громад.
Що змінюється:
- ПДФО. Тимчасова надбавка у +4% ПДФО, яку громади отримували під час війни, скасовується. Її повертають у держбюджет, а натомість місцева влада отримає цільову субвенцію. Це робить надходження більш передбачуваними для центру, але менш гнучкими для громад.
- Залишки бюджетів. Уряд пропонує вилучати залишки коштів із бюджетів територій, що перебували під тимчасовою окупацією.
- Трансферти. Обсяг дотацій і субвенцій перерозподіляється так, щоб більше ресурсів концентрувалось у центральному бюджеті.
Загалом доходи місцевих бюджетів не зменшуються, але фінансова автономія громад звужується. Вони мають менше свободи розпоряджатися коштами на власні потреби – від медицини й освіти до локальних інфраструктурних проєктів.
На думку аналітиків KSE, у короткостроковій перспективі це дає уряду більше контролю над фінансами під час війни. Але у довгостроковій – може знизити ефективність управління на місцях і стримати розвиток регіонів.
Висновки: бюджет виживання, а не розвитку
Аналітики Київської школи економіки визначають проєкт держбюджету-2026 як «бюджет виживання в умовах затяжної війни». Його головна мета – забезпечити безперервне фінансування сектору оборони, навіть ціною скорочення інвестицій у розвиток і обмеження простору для стратегічних програм.
У структурі документа вже зараз видно низку політичних сигналів і компромісів:
- залежність від зовнішньої допомоги без повних гарантій її надходження;
- слабка деталізація окремих видатків, зокрема оборонних резервів;
- обмежена прозорість нових бюджетних інструментів;
- переважання короткострокових рішень над довгостроковою стратегією.
Фактично бюджет-2026 продовжує логіку воєнного часу – з фокусом на оборону, безпеку та базову соціальну підтримку. Він побудований на обережному сценарії, який враховує високі ризики та невизначеність, а також критичну залежність від зовнішнього фінансування.
Очікуване зростання доходів відбуватиметься переважно завдяки інфляції та посиленню контролю за податками, а не через реформи чи розширення економічної бази. Простору для інвестицій і довгострокових програм розвитку залишається мінімум.
У цих умовах стійкість бюджету значною мірою визначатиметься не внутрішніми ресурсами, а тим, наскільки своєчасною та повною буде міжнародна підтримка. Для нового уряду це стане серйозним випробуванням: чи зможе він зберегти спадковість політики попередників і водночас відповісти на зростаючі очікування суспільства. Адже головне завдання – не просто затвердити документ, а перетворити його на реальний інструмент, який допоможе країні вистояти й подбати про людей у найважчий період.
