23 грудня 2025 року президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами детально окреслив зміст проєкту мирної угоди, над якою протягом кількох тижнів працюють Україна, США та європейські партнери. Проєкт мирної угоди з РФ оформлений як рамковий 20-пунктний документ і має стати основою для завершення війни – за умови надання Україні реальних гарантій безпеки.

Під час розмови з журналістами Зеленський не лише перелічив пункти драфту, а й послідовно пояснив українське бачення кожного з них – від суверенітету й гарантій безпеки до територіальних питань, референдуму та припинення вогню. Проєкт мирної угоди з РФ наразі залишається робочим документом і предметом переговорів.

Explainer переказує позицію президента Зеленського щодо пунктів переговорів – із зазначенням українських умов, узгоджених положень і спірних питань.

Що це за документ і на якому він етапі

За словами президента Володимира Зеленського, йдеться про проєкт 20-пунктного рамкового політичного документа, який має визначити умови завершення війни. Це не фінальна угода, а робочий текст у процесі переговорів.

Нинішня версія є результатом тривалої еволюції: початково документ складався з 28 пунктів, згодом формат змінювався, і зрештою сторони зійшлися на 20 пунктах. Саме цей варіант наразі пропонується як базова рамка.

Президент підкреслив, що документ має чотирьох потенційних підписантів — Україну, США, Європу та Росію. За його словами, участь Європи є принциповою, оскільки без неї неможливі рішення щодо безпеки та економічного відновлення.

Водночас рамковий документ не існує окремо. Він пов’язаний із пакетом інших угод — про гарантії безпеки, моніторинг дотримання миру та економічне відновлення. Українська позиція полягає в тому, що ці домовленості мають підписуватися або запускатися синхронно.

За словами Зеленського, з американською стороною досягнуто згоди щодо більшості пунктів, однак принципові розбіжності зберігаються у питаннях територій і Запорізької атомної електростанції. Остаточне набуття чинності угодою можливе лише після ратифікації парламентом або схвалення на всеукраїнському референдумі.

Суверенітет і угода про ненапад: з чого починається рамка

Пункт 1. Суверенітет як вихідна умова

Перший пункт рамкового документа, за словами Володимира Зеленського, стосується перепідтвердження суверенітету України. Йдеться не про нову декларацію чи політичну заяву, а про формальне закріплення базової позиції: Україна визнається суверенною державою всіма підписантами угоди, і це підтверджується їхніми підписами.

Президент наголосив, що суверенітет не є предметом торгу або компромісу. Для України це вихідна умова всього документа, без якої будь-які подальші домовленості — про безпеку, території чи економіку — втрачають сенс.

Пункт 2. Ненапад і контроль за дотриманням миру

Другий пункт визначає рамковий характер угоди як повну та беззаперечну домовленість про ненапад між Україною і Росією. За словами Зеленського, цей пункт передбачає не лише політичне зобов’язання, а й створення механізму довгострокового контролю за дотриманням миру.

У драфті документа йдеться про моніторинг лінії зіткнення із застосуванням технічних засобів — зокрема космічного та безпілотного спостереження, систем раннього попередження про порушення та процедур деескалації. Водночас Зеленський підкреслив: сам рамковий документ не деталізує, хто саме і в який спосіб здійснюватиме цей моніторинг.

Як працює пакет документів

Відповідаючи на запитання журналістів, президент пояснив, що конкретні механізми контролю винесені в окремі безпекові угоди, які є частиною єдиного пакета домовленостей. Саме там, за його словами, прописані:

  • участь США та європейських партнерів;
  • формат моніторингових місій;
  • наслідки для сторін у разі порушення режиму ненападу.

Зеленський кілька разів наголосив на взаємозалежності всіх документів. Українська позиція полягає в тому, що рамкова угода про ненапад не може діяти ізольовано:
без безпекових гарантій вона не забезпечує завершення війни, так само як гарантії без політичної угоди не мають точки опори.

Саме тому, за словами президента, всі ключові домовленості мають або підписуватися одночасно, або запускатися синхронно.

Гарантії безпеки, чисельність ЗСУ і механізм колективного реагування

Пункт 3. Принцип гарантій безпеки

Третій пункт рамкової угоди фіксує базове положення: Україна має отримати міцні гарантії безпеки. За словами президента Володимира Зеленського, цей пункт не деталізує механізмів, але задає обов’язкову рамку для всього документа.

Президент наголосив, що для України завершення війни без гарантій безпеки є неприйнятним. Політична угода, за його словами, має сенс лише тоді, коли вона поєднана з системою стримування, яка або унеможливлює нову агресію, або автоматично запускає відповідь партнерів у разі її відновлення.

Саме тому гарантії безпеки розглядаються не як додаток до угоди, а як її ключовий елемент.

Пункт 4. Чисельність Збройних сил України

Четвертий пункт прямо визначає чисельність Збройних сил України — 800 тисяч військових у мирний час. Зеленський окремо підкреслив, що ця цифра зафіксована в документі й не є предметом торгу.

За його словами, українська армія не розглядається як тимчасове рішення або заміна гарантій безпеки. Навпаки, збереження сильної армії є складовою загальної системи стримування і частиною безпекової архітектури, яка має діяти після завершення війни.

Президент наголосив, що жодних домовленостей про скорочення ЗСУ в обмін на політичні або територіальні поступки Україна не розглядає.

Пункт 5. Гарантії подібні до статті 5 НАТО

П’ятий пункт конкретизує зміст гарантій безпеки. У ньому йдеться про те, що Сполучені Штати, НАТО та європейські держави-підписанти надають Україні гарантії, які за своєю логікою відзеркалюють статтю 5 Північноатлантичного договору.

Зеленський наголосив, що мова не йде про членство України в НАТО в межах цього документа. Йдеться про принцип реагування: у разі нового вторгнення Росії гарантії автоматично вступають у дію.

У документі зафіксовано кілька ключових умов:

  • якщо Росія здійснює напад на Україну, запускається скоординована відповідь партнерів і відновлюються всі глобальні санкції проти Росії;
  • якщо Україна без провокації відкриває вогонь по території Росії або здійснює вторгнення, гарантії безпеки вважаються недійсними.

Окремо президент зупинився на підпункті, запропонованому американською стороною, щодо можливої компенсації США за надані гарантії безпеки. За його словами, українська сторона не зрозуміла зміст цього формулювання і не погодилася з ним. Станом на момент розмови з журналістами цей підпункт було вилучено з драфту.

Водночас п’ятий пункт зберігає для України право на двосторонні безпекові угоди з окремими державами. Йдеться про країни коаліції охочих — близько 30 держав, які в різних форматах готові брати участь у гарантуванні безпеки України. Зеленський наголосив, що рамкова угода не має скасовувати або обмежувати ці можливості.

Як ці пункти працюють разом

Президент кілька разів підкреслив, що пункти 3–5 утворюють єдиний блок. Гарантії безпеки, чисельність української армії та механізм колективного реагування мають діяти разом і набувати чинності лише після легітимного затвердження всієї угоди — через ратифікацію парламентом або всеукраїнський референдум.

Саме в такій послідовності, за словами Зеленського, Україна готова говорити про реальне завершення війни.

Росія як джерело ризику і ЄС як гарантія безпеки

Пункт 6. Політика ненападу Росії

Шостий пункт рамкового документа стосується зобов’язань Росії закріпити політику ненападу щодо України та Європи у власному правовому полі. Йдеться про внесення відповідних положень до законів і ратифікаційних документів, включно з їх ухваленням переважною більшістю голосів у Державній думі.

Президент Зеленський зазначив, що це пропозиція американської сторони, яка може відображати або позицію Росії, або логіку діалогу США з Москвою. Водночас він звернув увагу на ключову проблему: Росія навіть нинішню війну проти України формально не визнає нападом, що ставить під сумнів саму цінність таких юридичних зобов’язань.

У цьому контексті Росія в документі постає не як партнер, а як постійне джерело ризику, дії якого потребують не декларацій, а зовнішніх механізмів стримування. Саме тому, за логікою української сторони, цей пункт не може розглядатися окремо від гарантій безпеки та міжнародного контролю.

Пункт 7. Європейський Союз як елемент безпеки

Сьомий пункт рамки стосується членства України в Європейському Союзі. У документі зафіксовано, що Україна має стати членом ЄС у конкретно визначений час, а також отримати короткостроковий привілейований доступ до європейського ринку.

Зеленський наголосив: для України членство в Євросоюзі розглядається як одна з гарантій безпеки, а не лише як економічний або політичний проєкт. Саме тому українська сторона наполягає на фіксації конкретної дати вступу, а не загальних формулювань чи політичних обіцянок.

За словами президента, на цьому етапі підтримка ідеї конкретної дати є з боку США, однак остаточне рішення залежить від позиції європейських партнерів. Переговори щодо термінів тривають, і дати поки не узгоджені.

Чому дата має значення

Зеленський окремо пояснив українську логіку: гарантії безпеки мають працювати навіть у відкладеному режимі, але вони повинні бути чітко визначені. Якщо гарантії з боку США потребують голосування в Конгресі, а гарантії від окремих європейських країн — ратифікації на національному рівні, то членство в ЄС також має чіткий момент набуття чинності.

Саме тому, за словами президента, формули на кшталт «у перспективі» або «коли будуть виконані умови» не сприймаються Україною як реальні гарантії безпеки. Конкретна дата — навіть якщо це кілька років — створює зрозумілу рамку відповідальності для всіх сторін.

Економіка, відновлення і торгівля після війни

Пункт 8. Пакет економічного розвитку (prosperity package)

Восьмий пункт рамкової угоди присвячений довгостроковому економічному розвитку України після завершення війни. У документі йдеться про створення окремої угоди — так званого prosperity package, яка має охоплювати інвестиції, відновлення і модернізацію економіки.

За словами президента Володимира Зеленського, цей блок є результатом окремої, детальної роботи з американською стороною. Він передбачає стратегічне бачення розвитку України до 2040 року, розроблене спільно зі Сполученими Штатами.

У межах цього пакета йдеться, зокрема, про:

  • створення фонду розвитку України для інвестування в швидкозростаючі галузі, включно з технологіями, дата-центрами та штучним інтелектом;
  • спільні інвестиції США та американських компаній у відновлення, модернізацію й експлуатацію газової інфраструктури України, зокрема трубопроводів і сховищ;
  • відбудову та модернізацію територій, постраждалих від війни, включно з містами та житловими районами;
  • розвиток інфраструктури і видобуток корисних копалин та природних ресурсів;
  • спеціальні фінансові пакети Світового банку для прискорення цих процесів.

Зеленський окремо наголосив на принциповому моменті: Україна самостійно визначає пріоритети відновлення на територіях, які перебувають під її контролем. Саме ця формула, за його словами, була для української сторони ключовою під час переговорів.

Президент також підкреслив, що участь Росії в цьому блоці не передбачається, навіть попри чотиристоронній формат рамкової угоди. Логіка економічного відновлення, за його словами, будується у форматі Україна — США з можливим залученням європейських партнерів.

Пункт 9. Фонди відновлення, інвестиції і компенсації

Дев’ятий пункт деталізує фінансову архітектуру відновлення. У ньому йдеться про створення кількох фондів для реконструкції економіки, відновлення пошкоджених регіонів і розв’язання гуманітарних питань.

Загальна ціль, яка фігурує в драфті, — залучення до 800 мільярдів доларів. За словами Зеленського, ця цифра відповідає загальній оцінці збитків, завданих Україні внаслідок повномасштабної війни.

Фінансування має формуватися з різних джерел:

  • акціонерний капітал;
  • гранти;
  • боргові інструменти;
  • внески приватного сектору.

Окремо в документі йдеться про фонд капіталу і грантів з орієнтовним обсягом 200 мільярдів доларів, який мають сформувати США та європейські країни. Водночас Зеленський наголосив, що ці цифри є предметом подальших переговорів і остаточно не погоджені, зокрема через позицію Європи.

Принципово важливим для України, за словами президента, є збереження права на компенсацію за завдані збитки. Йдеться не лише про майбутні репарації, а й про вже існуючі механізми, включно з використанням заморожених російських активів та юридичним зв’язком між фінансовою допомогою і майбутнім відшкодуванням шкоди з боку Росії.

Пункт 10. Вільна торгівля зі США

Десятий пункт передбачає, що після укладення рамкової угоди Україна пришвидшить процес укладення угоди про вільну торгівлю зі Сполученими Штатами.

Зеленський пояснив, що позиція американської сторони ускладнюється чотиристороннім форматом документа. США розглядають можливість паритетного підходу до торгівлі, однак українська сторона в цьому пункті говорить винятково про власні відносини зі США.

Президент окремо підкреслив, що в рамковій угоді між Україною та США не йдеться про автоматичне зняття санкцій з Росії. Водночас він визнав, що після завершення війни США можуть рухатися шляхом поступового перегляду санкційної політики, і в цьому питанні вирішальною буде позиція Європи.

Без’ядерний статус, ЗАЕС і територіальні межі компромісу

Пункт 11. Без’ядерний статус України

Одинадцятий пункт рамкової угоди підтверджує, що Україна залишається без’ядерною державою відповідно до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Президент Зеленський наголосив, що для України цей пункт не є предметом дискусії. Йдеться про чинний міжнародний статус, який Україна вже має, і який не обмінюється на гарантії безпеки чи інші політичні домовленості.

За його словами, цей пункт фіксує існуючий стан речей і не створює для України нових зобов’язань.

Пункт 12. Запорізька атомна електростанція

Дванадцятий пункт є одним із найскладніших і найменш узгоджених. У драфті йдеться про формат експлуатації Запорізької атомної електростанції, і саме тут позиції сторін суттєво розходяться.

Президент пояснив, що пропозиція американської сторони передбачала спільне управління ЗАЕС Україною, США і Росією. За його словами, така логіка виходить із того, що Росія вважає себе фактичним контролером станції і наполягає на її запуску, зокрема під гуманітарними аргументами.

Українська сторона не погоджується з таким підходом. Зеленський наголосив:

  • ЗАЕС є українською власністю;
  • спільна комерційна модель з Росією після війни є неприйнятною;
  • присутність російських військ на території станції несумісна з будь-яким форматом її роботи.

Українська компромісна пропозиція, за словами президента, полягає у спільному українсько-американському підприємстві з управління станцією у форматі 50 на 50. Водночас територія ЗАЕС, місто Енергодар і прилеглі об’єкти мають бути демілітаризовані.

Зеленський підкреслив, що без вирішення питання безпеки, відновлення дамби та виведення військ жодна модель експлуатації ЗАЕС не є реалістичною.

Пункт 13. Освітні та гуманітарні стандарти

Тринадцятий пункт стосується освітніх програм, культурної політики та захисту прав меншин. У документі йдеться про зобов’язання сторін впроваджувати правила, що сприяють толерантності, подоланню расизму та упереджень, а також про захист мовних і релігійних прав.

Зеленський наголосив, що для України цей пункт означає імплементацію стандартів Європейського Союзу, що відповідає курсу на євроінтеграцію. Він також зауважив, що виконання таких зобов’язань з боку Росії виглядає проблематичним з огляду на її внутрішню політику, однак пункт фіксує загальні міжнародні стандарти, які мають бути дотримані.

Пункт 14. Території і лінія зіткнення

Чотирнадцятий пункт є найчутливішим і стосується територіальних питань. У ньому зафіксовано, що лінія розташування військ на момент укладення угоди визнається де-факто лінією зіткнення у Донецькій, Луганській, Запорізькій і Херсонській областях.

Зеленський пояснив, що це не є юридичним визнанням втрати територій, а фіксація фактичної ситуації для припинення бойових дій. Водночас у цьому пункті передбачена можливість створення потенційних спеціальних або вільних економічних зон, зокрема як інструменту для пошуку компромісу.

Президент наголосив на кількох принципових позиціях України:

  • вихід українських військ з підконтрольних територій не розглядається;
  • будь-які особливі формати для окремих територій можливі лише за умови безпеки і демілітаризації;
  • рішення, що змінюють статус територій, можуть ухвалюватися лише після легітимного схвалення — парламентом або на всеукраїнському референдумі.

Зеленський окремо підкреслив: якщо сценарій виходить за межі формули «стоїмо там, де стоїмо», одного підпису президента недостатньо. У такому разі відповідальність за рішення має бути розділена з суспільством.

Гуманітарні рішення, вибори, контроль і припинення вогню

Пункт 15. Відмова від силового перегляду територій

П’ятнадцятий пункт фіксує принципове зобов’язання: територіальні домовленості не можуть змінюватися силою. І Україна, і Росія беруть на себе обов’язок вирішувати всі спірні питання виключно дипломатичним шляхом.

За словами президента, цей пункт є логічним продовженням територіального блоку і має на меті запобігти повторенню війни після укладення угоди, навіть якщо окремі питання залишатимуться невирішеними.

Пункт 16. Судноплавство і доступ до моря

Шістнадцятий пункт стосується свободи судноплавства для України. У документі йдеться про зобов’язання Росії не перешкоджати використанню Дніпра та Чорного моря для комерційної діяльності.

Передбачається укладення окремої морської угоди, яка регулюватиме свободу перевезень і доступ до морських шляхів. Окремо зафіксовано, що Кінбурнська коса має бути демілітаризована, що є умовою безпечного судноплавства.

Пункт 17. Гуманітарні питання

Сімнадцятий пункт присвячений гуманітарному блоку, який Зеленський неодноразово називав принциповим. У межах цього пункту передбачено:

  • обмін усіх військовополонених за формулою “всіх на всіх”, включно з тими, кого Росія засудила з 2014 року;
  • повернення всіх цивільних заручників, зокрема дітей і політичних в’язнів;
  • окремі заходи для допомоги жертвам війни.

Президент наголосив, що саме така формула — повна і без винятків — є критично важливою для України і не розглядається як предмет часткового виконання.

Пункт 18. Проведення виборів

Вісімнадцятий пункт передбачає, що Україна має провести вибори якомога швидше після підписання угоди. Зеленський пояснив, що це бачення партнерів, але Україна підходить до цього питання з урахуванням безпекових і правових обмежень.

За його словами:

  • президентські вибори можливі за наявності безпекових умов;
  • парламентські та місцеві вибори мають іншу правову і організаційну специфіку;
  • ключовою умовою залишається безпека і збереження боєздатності держави.

Президент наголосив, що Україна не відмовляється від демократичних процедур, але не може проводити їх під загрозою відновлення бойових дій.

Пункт 19. Контроль за виконанням угоди

Дев’ятнадцятий пункт визначає, що угода має юридично обов’язковий характер. Її виконання контролюється спеціальним механізмом — Радою миру, до якої входять Україна, США, Європа, НАТО та Росія.

За порушення угоди передбачені санкції, а сам механізм контролю має забезпечувати не політичні обіцянки, а практичне виконання домовленостей.

Пункт 20. Припинення вогню і набуття чинності

Двадцятий пункт визначає фінальну логіку всієї рамки. Після погодження угоди негайно набуває чинності повне припинення вогню.

Далі передбачено:

  • ратифікацію угоди парламентом або схвалення на всеукраїнському референдумі;
  • можливість поєднання референдуму з виборами;
  • набуття чинності гарантіями безпеки лише після легітимного затвердження угоди.

Зеленський окремо наголосив: без легітимного схвалення угоди гарантії безпеки не запускаються, а припинення вогню має бути реальним і достатньо тривалим, щоб забезпечити політичні процедури без тиску війни.

Фінальна логіка рамки

У підсумку, за словами президента, мирна рамка вибудувана за чіткою послідовністю:
припинення вогню, безпека, легітимність, відновлення.

Саме ця логіка, наголосив Зеленський, є умовою того, щоб завершення війни не стало паузою перед новою агресією.