Росія дедалі частіше застосовує балістичні ракети для ударів по українських містах. Водночас виробництво сучасних систем, здатних їх перехоплювати, залишається обмеженим, а черги на їх постачання можуть тривати роками. На цьому тлі Україна разом із європейськими партнерами розпочала роботу над проєктом нової системи протиракетної оборони FREYJA. Президент Володимир Зеленський повідомив, що її створюють як альтернативу, яку можна буде виробляти швидше й у більших обсягах, ніж сучасні системи протиракетної оборони.

Explainer розповідає, що таке FREYJA, як має працювати її протибалістичний щит, з яких компонентів він складатиметься та на якому етапі перебуває проєкт.

Що таке FREYJA

FREYJA – це проєкт європейської системи протиракетної оборони, який Україна розробляє разом із міжнародними партнерами для перехоплення балістичних ракет. Про початок роботи над ним Президент України Володимир Зеленський повідомив 10 липня під час спілкування з журналістами.

За словами президента, потреба у новій системі виникла через обмежені можливості виробництва сучасних засобів протиракетної оборони. Комплекси Patriot і SAMP/T вже довели свою ефективність у боротьбі з балістичними ракетами, однак їх виробляють у невеликих кількостях, а постачання нових батарей може тривати роками. Саме тому Україна запропонувала створити власну систему, яку розроблятимуть і вироблятимуть спільно з європейськими партнерами.

Під час презентації проєкту 13 липня компанія Fire Point представила FREYJA як пан’європейський протибалістичний щит, що має перебувати у спільній власності країн-партнерів. Такий формат передбачає, що систему створюватимуть у міжнародній кооперації, поєднуючи можливості кількох держав.

Наступним кроком стала інституційна підтримка проєкту. 13 липня Україна стала однією із засновниць Інтегрованої коаліції з протиракетної оборони, до якої також увійшли Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія. Учасники підписали спільну декларацію про співпрацю у створенні інтегрованої системи протиракетної оборони, яка має доповнювати вже наявні національні та європейські засоби захисту.

Країни також домовилися сформувати спільні технічні робочі групи, підготувати дорожню карту реалізації проєкту, визначити механізми його координації та розширювати співпрацю у сфері наукових досліджень, фінансування й обміну даними.

Як працюватиме протибалістичний щит FREYJA

Концепція FREYJA передбачає створення системи протиракетної оборони, яка поєднуватиме українську ракету-перехоплювач FP-7.x із серійними європейськими радарами, командним пунктом і системами обміну даними. Основу системи планують побудувати на вже існуючих рішеннях, інтегрувавши їх у єдину архітектуру.

Робота системи починається з виявлення балістичної цілі. Для цього пропонують використовувати радіолокаційні станції SAAB Giraffe 8A/4A, Thales Ground Master 400 та Hensoldt TRML-4D. Для підсвічування цілі розглядають радари Leonardo KRONOS Land або Weibel GFTR-2100/48. Частина цих систем уже перебуває на озброєнні Сил оборони України.

Після виявлення цілі інформація надходитиме до командного пункту Kongsberg FDC, який розглядають як основу системи управління. Для інтеграції всіх компонентів і обміну даними планують використовувати стандарт Link 16, зокрема протокол Asterix для підключення радіолокаційних станцій і DataLink для корекції польоту ракети.

Безпосереднє перехоплення має здійснювати FP-7.x. Згідно з концепцією, на маршовій ділянці польоту ракета отримуватиме корекцію курсу через DataLink, а на завершальному етапі використовуватиме головку самонаведення. У презентації проєкту згадуються два варіанти – інфрачервона головка самонаведення та напівактивна головка наведення, яку Fire Point розробляє у співпраці з Diehl Defence. Водночас у представлених матеріалах не уточнюється, яке саме рішення використовуватимуть у серійній версії ракети.

Яку роль у системі відіграє ракета FP-7.x

Одним із ключових елементів FREYJA має стати ракета-перехоплювач FP-7.x, яку розробляє українська оборонна компанія Fire Point. 13 липня компанія офіційно представила ракету як перехоплювач для системи FREYJA та оприлюднила її технічну концепцію.

За представленою концепцією, FP-7.x створюють як важку ракету-перехоплювач. Її корпус планують виготовляти з композитних матеріалів. Заявлена швидкість ракети становить 1500–2000 метрів за секунду, довжина – 7,25 метра, діаметр корпусу – 0,53 метра.

Для наведення ракети передбачено комбінований принцип. На маршовій ділянці польоту вона має отримувати корекцію курсу через DataLink, а на завершальному етапі використовувати головку самонаведення. У презентації проєкту згадуються два варіанти такого рішення – інфрачервона головка самонаведення та напівактивна головка наведення, яку Fire Point розробляє у співпраці з німецькою Diehl Defence. Водночас у представлених матеріалах не уточнюється, яке саме рішення використовуватимуть у серійній версії ракети.

У складі FREYJA саме FP-7.x має виконувати безпосереднє перехоплення балістичних ракет після отримання цілевказання від системи управління. На момент підготовки матеріалу ракета перебуває на етапі розробки. Раніше Fire Point повідомила про успішний керований політ її першого зразка.

Що відомо про подальший розвиток проєкту FREYJA

Наразі FREYJA перебуває на етапі міжнародної кооперації та подальшої розробки. Компанія Fire Point повідомила, що виступає ініціатором, головним розробником та інтегратором проєкту. Вона відповідає за створення ракет-перехоплювачів FP-7.x і пускових установок, тоді як інші компоненти системи планують інтегрувати з уже існуючих європейських рішень.

Авіаційний експерт Костянтин Криволап вважає, що більшість технічних компонентів, необхідних для створення FREYJA, уже існують. За його словами, одним із головних завдань залишається розробка програмного забезпечення, яке має об’єднати всі елементи системи в єдину систему управління. Також він зазначає, що за умови ухвалення необхідних політичних рішень випробування FREYJA можуть розпочатися до кінця року.

Водночас Президент України Володимир Зеленський висловив сподівання, що протягом наступних 12 місяців FREYJA можна буде побачити в роботі. За його словами, загроза застосування балістичних ракет у світі лише зростатиме, тому створення нової системи протиракетної оборони є одним із пріоритетних напрямів міжнародної співпраці.