Що зміниться для учнів з 1 вересня. Коротко

  • Формат навчання та святкування 1 вересня залежатиме від безпекової ситуації й наявності укриття. Школи можуть проводити заняття очно, дистанційно або змішано.
  • У школах діятимуть оновлені правила оцінювання, реагування на булінг і доступу до приміщень. Батькам не заборонятимуть заходити, але можуть попросити зареєструватися та показати документ.
  • Усі учні комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі, отримуватимуть один безоплатний гарячий прийом їжі.
  • Родини першокласників зможуть оформити 5 тисяч гривень за програмою «Пакунок школяра», а через затримки з друком частині дітей на початку року доведеться користуватися електронними підручниками.

1 вересня в Україні розпочнеться 2026/2027 навчальний рік. До нього готуються понад 25 тисяч закладів дошкільної та загальної середньої освіти. Формат навчання залежатиме від безпекової ситуації та наявності укриттів.

У новому навчальному році діятимуть оновлені правила оцінювання, доступу до шкіл і реагування на булінг. Усіх учнів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі, забезпечать безоплатним гарячим харчуванням. Ще 150 академічних ліцеїв долучаться до другого етапу пілотування профільної старшої школи.

Зміни будуть неоднаковими для всіх: одні поширяться на більшість шкіл, інші діятимуть лише в пілотних закладах. Дати канікул і формат навчання школи визначатимуть самостійно.

Explainer розповідає, що зміниться для учнів з 1 вересня і що потрібно знати батькам перед початком навчального року.

Коли почнеться навчальний рік і на які дати планують канікули

2026/2027 навчальний рік у школах триватиме з 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027-го. Але 30 червня — це офіційна дата його завершення, а не обов’язково останній день звичайних уроків.

Кожна школа сама складає календар навчання: визначає дати семестрів і канікул, тривалість навчального тижня, уроків та перерв. Якщо безпекова ситуація погіршиться, повітряні тривоги стануть тривалішими або виникнуть перебої зі світлом, школа зможе змінити розклад, перенести канікули чи поєднати очні заняття з дистанційними.

Спільного графіка канікул для всіх українських шкіл немає. За законом протягом навчального року діти мають відпочивати щонайменше 30 календарних днів, але коли саме проводити осінні, зимові та весняні канікули, вирішує кожна школа.

У Києві рекомендували такий графік:

  • перший семестр — з 1 вересня до 23 грудня 2026 року;
  • осінні канікули — з 26 жовтня до 1 листопада;
  • зимові канікули — з 24 грудня до 10 січня;
  • другий семестр — з 11 січня до 28 травня 2027 року;
  • весняні канікули — з 22 до 28 березня;
  • додаткові канікули для першокласників — з 15 до 21 лютого.

Останній дзвоник у столичних школах радять провести 28 травня. Після цього, із 31 травня до 30 червня, школи зможуть організовувати консультації, заняття для надолуження пропущеного, навчальні екскурсії та роботу над проєктами.

Цей графік є лише рекомендацією, тому дати канікул у різних школах можуть відрізнятися. Батькам варто перевіряти їх на сайті своєї школи або уточнювати в адміністрації.

Як працюватимуть школи і чи вистачить місць в укриттях

Більшість українських шкіл планують розпочати новий навчальний рік очно. За даними уряду, 8424 школи працюватимуть очно, 2211 поєднуватимуть заняття у класах із дистанційними, а ще 1306 навчатимуть дітей онлайн.

Протягом року цей розподіл може змінитися. Якщо безпекова ситуація в регіоні погіршиться, школа зможе перейти на дистанційне навчання або залишити у класах лише частину занять.

Навчатися очно можна лише тоді, коли в укритті вистачає місця всім учням і працівникам, які перебувають у школі. Якщо місць замало, дітей можуть розділити на зміни або частково перевести на дистанційне навчання.

В укритті мають бути місця для сидіння, вентиляція, вода, аптечки, освітлення та зв’язок. Школам також радять мати резервне живлення, щоб укриттям можна було користуватися під час тривалих відключень світла.

До початку навчального року укриття облаштували у 11 375 школах. У них одночасно можуть розміститися близько 80% учнів. Ще 113 укриттів будують або ремонтують.

У 49 прифронтових громадах планують встановити 840 мобільних укриттів. Вони мають з’явитися на маршрутах, якими діти дістаються до шкіл у районах, де зберігається загроза атак дронів і керованих авіабомб.

У закладах освіти Києва підготували 375 тисяч місць в укриттях, зокрема 270,7 тисячі — у школах. За останні два роки місто облаштувало ще 62,7 тисячі місць. До кінця 2026 року в Києві планують завершити будівництво семи укриттів, чотири з яких розташовані у школах.

Як зміниться оцінювання учнів

З 1 вересня оновлені правила оцінювання діятимуть у 1–9 класах. У 2027/2028 навчальному році їх поширять на десятикласників, а з 2028/2029-го — на всі 1–12 класи.

Для учнів це не буде повністю нова система. У початковій школі результати й далі оцінюватимуть словами або за рівнями, а з п’ятого класу використовуватимуть 12-бальну шкалу. Формувальне, поточне та підсумкове оцінювання школи також застосовували раніше. Головна зміна в тому, що МОН зібрало спільні правила в одному документі й визначило, для яких класів і коли вони діятимуть.

Для учнів 5–9 класів МОН спростило виставлення оцінок у журналах. Учителям більше не обов’язково додавати до кожного бала позначки ГР1, ГР2, ГР3 або ГР4. Наприкінці семестру вони виставлятимуть одну оцінку з предмета або інтегрованого курсу, а окремі оцінки за кожною групою результатів більше не потрібні.

У документі МОН також прямо записано, що оцінка має показувати знання та вміння дитини, а не її поведінку. Тому бал не можна знижувати через забутий зошит або порушення дисципліни, якщо це не вплинуло на результат роботи.

Учень має право попросити пояснити оцінку та оскаржити її за правилами школи. Оцінка конкретної дитини є конфіденційною інформацією.

Чи складатимуть дев’ятикласники ДПА

У 2026/2027 навчальному році обов’язкової ДПА для всіх дев’ятикласників не буде.

Восени 2026 року Український центр оцінювання якості освіти лише перевірить завдання та правила проведення майбутньої ДПА-9. У тестуванні візьмуть участь близько 2000 десятикласників, які раніше навчалися у школах — учасницях пілотного проєкту Нової української школи.

Учні виконуватимуть практичні завдання з державної мови та математики. Результати потрібні, щоб перевірити майбутню модель і за потреби доопрацювати її. Запровадити ДПА для всіх дев’ятикласників можуть не раніше 2029 року.

Що зміниться у старшій школі

З 1 вересня 150 академічних ліцеїв долучаться до пілотування профільної старшої школи. Це вже другий етап експерименту: у вересні 2025 року нову модель почали перевіряти 30 ліцеїв із 19 областей.

Більшість старшокласників у 2026/2027 навчальному році продовжать навчатися за старою системою. Запровадити профільну старшу школу по всій Україні планують із вересня 2027 року.

У пілотних ліцеях учні навчатимуться три роки — у 10–12 класах. Вони зможуть обрати профіль, який відповідає їхнім інтересам і планам після школи, а також додаткові курси поза основним напрямом.

Ліцеї пропонуватимуть профілі за трьома напрямами: природничо-математичним (STEM), мовно-літературним і соціально-гуманітарним. Кожен заклад має запропонувати учням щонайменше три профілі.

Десятий клас стане перехідним. Якщо учень зрозуміє, що помилився з вибором, він зможе змінити профіль. У ліцеї також пояснять, які предмети після цього потрібно буде надолужити.

Обрати напрям допомагатиме кар’єрний радник. Він розповідатиме учням про профілі та додаткові предмети, а також допомагатиме визначитися з подальшим навчанням і майбутньою професією.

На пілотні ліцеї держава виділила 1,2 мільярда гривень. За ці гроші закуплять обладнання для навчальних кабінетів і лабораторій. Ліцеї, які працюють дистанційно, отримають комп’ютери, мультимедійне обладнання та цифрові матеріали.

Що зміниться у розкладі та на уроках

Учні 7–9 класів матимуть більше уроків історії та громадянської освіти. За три роки навчання на ці предмети додали загалом дві години. Це не означає, що кожен клас отримає по два додаткові уроки щотижня. Школа сама вирішить, як розподілити цей час між історією України, всесвітньою історією, громадянською освітою та правознавством.

Класи також можна буде ділити на групи не лише під час очного, а й під час дистанційного навчання. Наприклад, частина учнів зможе окремо вивчати українську або іноземну мову. За правилами МОН, у 1–4 класах поділ дозволений, якщо в класі навчаються щонайменше 24 дитини, а у 5–12 класах — якщо учнів більше ніж 27.

У пілотних академічних ліцеях діятимуть окремі правила. Там старшокласників із різних класів, які обрали той самий профільний предмет або курс, зможуть об’єднувати у групи щонайменше з восьми учнів.

Для дітей, які живуть за кордоном, але залишаються учнями української школи, діятиме українознавчий компонент. Дитині не доведеться одночасно вивчати дві повні шкільні програми. В українській школі вона зможе вивчати українську мову й літературу, історію та географію України, а також основи правознавства. Оцінки з інших предметів можуть зарахувати на підставі документів з іноземної школи.

Як викладатимуть «Захист України»

У 2026/2027 навчальному році «Захист України» викладатимуть за різними програмами. Школи, які беруть участь в освітньому експерименті, працюватимуть за оновленою програмою. В інших закладах поки залишаться чинні програми стандартного або профільного рівня.

Оновлений курс буде переважно практичним. Учні вивчатимуть домедичну допомогу, цивільний захист, орієнтування на місцевості, стрілецьку й тактичну підготовку, військові технології, зв’язок, безпілотні системи та протидію інформаційній війні. До програми також входять основи дій і взаємодії в бою.

Заняття зможуть об’єднувати у блоки по чотири або вісім годин і проводити у спеціальних навчальних осередках. На практичні вправи можна відводити до 80% навчального часу.

У січні 2026 року МОН схвалило посібник зі 140 готовими сценаріями занять. Вони охоплюють усі теми курсу та розраховані на восьмигодинні навчальні блоки. Учителі можуть змінювати порядок і формат занять залежно від умов у своєму осередку.

Як школа має реагувати на булінг і насильство

У школах діятимуть оновлені правила щодо булінгу й насильства. Раніше такі випадки могли розглядати за різними правилами, а тепер у школі цим займатиметься одна комісія.

Повідомити про насильство або цькування може сама дитина, її батьки, працівники школи чи будь-хто, кому стало відомо про випадок. Звернутися можна телефоном, електронною поштою, письмово або через спеціальну скриньку. Повідомлення можна подати анонімно.

Директор має розглянути його протягом доби після реєстрації, а засідання комісії — провести не пізніше ніж через три робочі дні.

Якщо є ознаки насильства або жорстокого поводження з дитиною, школа має одразу повідомити поліцію та службу у справах дітей. На це відводиться не більше трьох годин після того, як такі ознаки виявили.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Готовність дитини до школи: що має вміти майбутній першокласник і як його підготувати

Комісія не встановлюватиме, чи був конкретний випадок булінгом. Юридично визнати його булінгом може лише суд. Школа має з’ясувати, що сталося, якої допомоги потребує дитина та як її підтримати.

Дитина має право розповісти свою версію подій, а її слова повинні записати. Під час розмови мають бути психолог або соціальний педагог, а також батьки чи законні представники. Без батьків її можна провести лише за їхньою письмовою згодою.

Булінгом вважають дії, які повторилися щонайменше двічі протягом 12 місяців. Але школа повинна реагувати й на один випадок насильства — наприклад, побиття, погрозу, приниження або поширення інтимних матеріалів.

Кожна школа має визначити, хто прийматиме й записуватиме повідомлення, а також пояснити учням і батькам, куди та як звертатися.

Чи зможуть батьки заходити до школи

Нові правила доступу до шкіл почали діяти не з 1 вересня. Закон про посилення безпеки Верховна Рада ухвалила у вересні 2025 року, а типові правила доступу набрали чинності 17 квітня 2026-го.

До початку навчального року кожна школа має затвердити власні правила й опублікувати їх. Тому у вересні багато родин уперше зіткнуться з ними на практиці.

Батькам не заборонено заходити до школи. Але заклад може попросити заздалегідь домовитися про зустріч з учителем або директором, зареєструватися на вході та показати документ, що посвідчує особу. Відвідувачі не можуть без дозволу ходити школою, заходити до класів під час уроків або заважати навчанню.

На час воєнного стану перелік заходів безпеки включає охорону, кнопку виклику поліції, камери та металодетектори. Школу можуть охороняти поліція охорони, приватна охоронна компанія або працівники закладу, якщо він має таку можливість.

Камери можна встановлювати на території та всередині школи, але не у вбиральнях, роздягальнях, душових та інших місцях, де людина має право на приватність. Записи з камер потрібно зберігати щонайменше 30 днів.

Металодетектором можуть перевіряти учнів 5–12 класів, працівників і відвідувачів. Учнів 1–4 класів така перевірка не стосується. Її також не проходитимуть люди, яким це протипоказано за станом здоров’я.

До школи не пускатимуть людей із явними ознаками алкогольного чи наркотичного сп’яніння, а також із небезпечними предметами або речовинами. Приходити з тваринами не можна, крім собак-поводирів, які супроводжують людей з інвалідністю.

У державних і комунальних школах ці заходи оплачує засновник закладу. Збирати з батьків гроші на охорону, камери або металодетектори не можна.

Хто отримуватиме безоплатні обіди

З 1 вересня безоплатне гаряче харчування отримуватимуть усі учні комунальних шкіл, які навчаються очно або поєднують заняття у школі з дистанційними. Йдеться про дітей із 1–11 класів, а в закладах із дванадцятирічним навчанням — і про учнів 12 класу.

Кожна дитина матиме один безоплатний гарячий прийом їжі протягом навчального дня. Очікується, що так харчуватимуться близько трьох мільйонів школярів. На вересень–листопад держава виділила для цього понад 7,4 мільярда гривень.

На харчування одного учня 1–4 класів передбачено 50 гривень на день, а учня 5–11 класів — 60 гривень.

Для початкових класів у восьми прифронтових і прикордонних областях гроші надаватимуть за іншою схемою: 35 гривень на дитину виділятиме держава, ще 15 гривень — Всесвітня продовольча програма ООН.

Йдеться про Дніпропетровську, Запорізьку, Миколаївську, Одеську, Сумську, Харківську, Херсонську та Чернігівську області. Таку підтримку отримають 1786 шкіл.

Учнів, які навчаються лише дистанційно, безоплатними обідами не забезпечуватимуть, адже харчування організовують безпосередньо у школі. Державні гроші на обіди у приватних закладах також не передбачені.

Як отримати 5 тисяч гривень на першокласника

Родини, у яких дитина цього року йде до першого класу, можуть отримати «Пакунок школяра» — одноразову виплату у розмірі 5 тисяч гривень. Оформити її може один із батьків або законний представник дитини.

Заяви прийматимуть до 1 листопада. Подати їх можна через застосунок «Дія» або в будь-якому сервісному центрі Пенсійного фонду.

Гроші надійдуть на спеціальний рахунок «Турбота про дитину» у межах «Дія.Картки». Витратити їх потрібно протягом 180 днів після зарахування. Невикористаний залишок після цього повернуть державі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Виплати на дітей у 2026 році: кому, скільки і як оформити

Виплату не можна зняти готівкою або переказати на інший рахунок. Нею можна оплачувати канцелярське приладдя, книжки, дитячий одяг, взуття та інші товари, які дозволяють умови програми.

Допомогу надають на дітей, які йдуть до першого класу в Україні. Родини, які перебувають за кордоном, зможуть оформити її після повернення в Україну, а ті, хто живе на тимчасово окупованій території, — після повернення на підконтрольну Україні територію.

Чи всім вистачить друкованих підручників

На початку навчального року в деяких школах може не вистачати друкованих підручників. За даними МОН, через російські удари по видавництвах було знищено близько мільйона примірників.

Для 2026/2027 навчального року планують надрукувати 13,5 мільйона підручників. Станом на кінець серпня 2,3 мільйона вже доставили до шкіл, ще 3,7 мільйона були в дорозі.

МОН і видавці намагаються надолужити затримки. Поки паперові підручники не надійдуть, учні зможуть користуватися електронними версіями.

Як проходитиме 1 вересня

Обов’язкової святкової лінійки 1 вересня не буде. Кожна школа сама вирішуватиме, чи проводити урочистості та в якому форматі: у дворі, класах, невеликими групами або дистанційно.

Для Києва це питання стало особливо гострим. Наприкінці серпня Росія посилила атаки на столицю, зокрема реактивними дронами, а повітряні тривоги стали частішими й тривалішими. Через погіршення безпекової ситуації школи можуть провести 1 вересня у класах, дистанційно або відмовитися від урочистостей. Рішення можуть змінити навіть напередодні.

На заході не може бути більше людей, ніж здатне вмістити найближче укриття. Якщо пролунає повітряна тривога, урочистості мають одразу зупинити, а дітей, працівників і батьків — відвести в укриття. МОН також радить школам заздалегідь пояснити всім учасникам, що робити під час небезпеки.

Формат першого дзвоника може відрізнятися навіть у сусідніх школах. Батькам варто уточнити час і місце проведення, чи можна буде бути присутніми та де розташоване укриття.

Перший навчальний день МОН пропонує розпочати зі всеукраїнського уроку «Мова гідності: бачити людину за словами». Це урок про повагу, різноманіття та відповідальне спілкування, а не про правила української мови.

Учням пояснюватимуть, як слова можуть підтримати людину або, навпаки, принизити й виключити її зі спільноти. Учителі отримають історії, запитання та практичні завдання, які зможуть добирати відповідно до віку дітей. Проведення цього уроку є рекомендацією МОН, а не обов’язковою вимогою.