28 березня в Білому домі відбулася перша очна зустріч Володимира Зеленського та Дональда Трампа після перемоги останнього на виборах у США. Переговори мали стати ключовим моментом у відносинах між двома країнами: очікувалося підписання рамкової угоди про співпрацю у сфері корисних копалин, що могло зміцнити стратегічне партнерство та вплинути на подальшу допомогу від США.
Але замість дипломатичного прориву зустріч перетворилася на публічну суперечку. Під час переговорів між Трампом, віцепрезидентом Джей Ді Венсом та Зеленським виникла напружена дискусія, яка швидко переросла в конфлікт. Перемовини достроково завершили, заплановану пресконференцію скасували, а підписання угоди про корисні копалини зірвалося. Білий дім звинуватив Зеленського в небажанні йти на компроміс і навіть натякнув на можливий перегляд військової допомоги Києву.
Explainer пояснює, що стало причиною такої ескалації, як ця суперечка вплине на військову підтримку України і чи зможе Європа компенсувати можливий розрив зі США?
Від напруги до конфлікту: що передувало суперечці Зеленського і Трампа
Напруга між Зеленським і Трампом зростала ще до візиту української делегації у Вашингтон: напередодні візиту Трамп кілька разів робив жорсткі заяви щодо України.
18 лютого під час пресконференції президент США заявив, що рівень підтримки Володимира Зеленського в Україні нібито впав до 4%. У відповідь Зеленський звинуватив Трампа в тому, що той «живе в дезінформаційному просторі».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кінець старого світового порядку: що змінюється для України?
Вже наступного дня, 19 лютого, Трамп знову розкритикував українського президента, назвавши його «диктатором без виборів», критикуючи рішення Києва про скасування голосування під час воєнного стану. Пізніше, коли його слова викликали резонанс, Трамп заперечив, що говорив це.
На цій емоційній хвилі сторони й зустрілися у Вашингтоні, кожна з власним набором претензій. Тому переговори швидко перейшли в гостру суперечку, яка завершилася достроковим завершенням зустрічі та скасуванням запланованої пресконференції.
Чи була це запланована провокація?
Інцидент викликав запитання щодо його спонтанності. Чи була ця сварка заздалегідь спланованою стратегією Трампа та Венса, які розіграли ролі “доброго та злого поліцейського”? Чи все сталося спонтанно через загострення емоцій? Сам Зеленський після зустрічі заявив в інтерв’ю Fox News, що не може дати однозначної відповіді.
Радник з національної безпеки президента США Майк Волц заявив, що суперечка між Дональдом Трампом, віцепрезидентом Джей Ді Венсом та президентом України Володимиром Зеленським не була заздалегідь спланованою. За його словами, у сусідній кімнаті вже була підготовлена угода про співпрацю у сфері рідкісноземельних ресурсів, яку сторони мали підписати після переговорів.
Політолог Андрій Городницький вважає, що суперечка між президентом України Володимиром Зеленським і президентом США Дональдом Трампом не була заздалегідь спланованою. “Емоційний виступ Джей Ді Венса свідчить про те, що все сталося спонтанно”, – зазначив експерт.
Дипломат Вадим Трюхан також вважає, що ми стали свідками «добре спланованого сценарію»:
«Під час міжнародних переговорів не прийнято одразу ставити лідерам прямі запитання чи обмінюватися жорсткими заявами. На початковому етапі зазвичай звучать суто протокольні формулювання: подяка за прийом, підтвердження намірів обговорювати ключові теми – економіку, безпеку, політику. Після цього преса залишає залу, і переговори тривають у закритому режимі. У цьому випадку все виглядає як зрежисована спроба спровокувати Зеленського», – зазначив Трюхан.
На його думку, Трамп і Ді Венс фактично зіграли дуетом, намагаючись взяти ситуацію під контроль для того, щоб пізніше використати її як доказ того, що Україна сама не прагне миру.
Чи втратить Україна допомогу від США?
Ми цього не знаємо. За даними The Washington Post, адміністрація Трампа розглядає можливість припинення всіх поточних поставок військової допомоги Україні. Як пише видання, йдеться про радари, транспортні засоби, боєприпаси і ракети на мільярди доларів, які очікують відправлення в Україну.
Президент Зеленський заявив, що без підтримки США Україні буде складно стримувати російську агресію, але він заявив, що українці “не можуть втратити наші цінності та нашу свободу”.
Раніше Зеленський говорив, що у разі зупинки допомоги від США, Україна втратить 20% від усієї допомоги.
Допомога від США: чи зможе ЄС її компенсувати?
Питання складне. Військовий експерт Сергій Згурець зазначив, що наразі наслідки останніх перемовин щодо військової допомоги США залишаються невизначеними, і невідомо, чи вона була призупинена. За його словами, Україна має чинні контракти з американськими оборонними компаніями, які продовжують виконуватися. Ці угоди є комерційними проєктами, спрямованими на постачання озброєння у 2025–2026 роках.
Темпи виробництва боєприпасів та зброї в Європі поки що поступаються американським, проте поступово зростають. Країни ЄС зобов’язалися надати Україні 1,5 мільйона снарядів у 2024 році, а вже наступного року європейські заводи планують виготовити близько 2 мільйонів одиниць боєприпасів.
Таким чином, без військової підтримки США в України можуть виникнути проблеми не стільки з боєприпасами, скільки із постачанням бронетехніки та високотехнологічної зброї. Якщо танки Україні постачають переважно європейські країни, то значну частину БМП, БТРів і бронемашин – саме США. Окрім того, замінити такі системи, як HIMARS, Patriot, ATACMS чи AGM-88 HARM, буде вкрай складно.
Андрій Золотарьов, директор київського аналітичного центру “Третій сектор”, вважає, що військова підтримка Сполучених Штатів є надзвичайно важливою саме через те, що вони є постачальником критично важливої розвідувальної інформації.
За словами експерта, жодна європейська країна не володіє таким супутниковим угрупованням, як США.
Чи може Європа компенсувати потенційну втрату американської допомоги? У 2025 році заплановано виробництво 2 млн снарядів, нарощення випуску бронетехніки та ракет. Але “це все ще менше, ніж виробляють разом РФ та КНДР.” Деякі американські системи можна замінити: наприклад, Bradley – на CV-90 або Puma, Patriot – на SAMP-T. Проте масове збільшення виробництва гальмують проблеми масштабування, нестача кадрів, логістичні труднощі та брак фінансування.
Європейський військово-промисловий комплекс, який раніше орієнтувався переважно на експорт, нині змінює пріоритети, зазначає військовий експерт Михайло Самусь. Він наголошує, що тепер Європа мусить не лише допомагати Україні, а й посилювати власну обороноздатність.
«Наприклад, німецька компанія Rheinmetall або німецько-французька корпорація KNDS, що спеціалізується на артилерії, значно нарощують темпи виробництва. Rheinmetall уже виготовляє 800 тисяч боєприпасів на рік, а наступного року може вийти на рівень у мільйон. Це вже серйозні показники. До того ж, обидві компанії мають офіси в Україні й відкривають тут свої заводи», — пояснює експерт.
Також постає проблема фінансування ВПК. Євген Костогризов, аналітик ради зовнішньої політики “Українська призма” вважає, що Європі доведеться подвоїти витрати – з 0,2% до 0,4% ВВП, щоб компенсувати підтримку США.
«Здавалося б, це не так багато, набагато менш 1%. Але ми маємо розуміти, що бюджети європейських країн уже були ухвалені наприкінці минулого року. В багатьох державах Європейського Союзу взагалі діє бюджетне планування на 3 роки, а не на 1 рік. Тобто це питання того, звідки можна екстрено взяти гроші» – каже експерт.
Один із можливих варіантів – купувати американську зброю коштом європейських країн. “Адміністрація Трампа розглядає модель, за якою Європа самостійно оплачуватиме постачання США для України.” Це дозволить зберегти допомогу, але зробить Європу залежною від рішень Вашингтона. США можуть у будь-який момент припинити видачу експортних ліцензій, посилаючись на ризики ескалації.
ВПК України
Проте, найкраща стратегія для України – власне виробництво. “Розвиток оборонної промисловості повністю себе виправдав, про що свідчить зростання виробничих потужностей української оборонної промисловості у 35 разів у порівнянні з 2022 роком.
Україна самотужки здатна виробляти артилерійські системи, велику номенклатуру боєприпасів, FPV-дрони, наземні роботизовані комплекси, ракети-дрони, морські дрони, системи РЕБ тощо.
У 2024 році на закупівлю зброї, боєприпасів і військового обладнання Україна спрямувала 9 мільярдів доларів із держбюджету, а ще близько 1,5 мільярда доларів надійшло у вигляді іноземних інвестицій. Водночас минулого року було задіяно лише третину виробничих потужностей вітчизняного оборонно-промислового комплексу.
