Остання доба в Україні, за даними МОЗ, стала рекордною за кількістю госпіталізованих із COVID-19: до лікарень потрапило 4376 осіб.
Водночас у Києві – найбільше у країні підтверджених випадків за добу – майже 1200.
Зважаючи на те, що уряд вирішив не посилювати карантинні обмеження на всій території України (про що напередодні повідомив очільник МОЗ Максим Степанов), мер Києва Віталій Кличко вирішив сам оголосити локдаун у столиці терміном на три тижні: з 20 березня до 9 квітня.
Що заборонено під час локдауну?
- робота закладів культури (будуть зачинені кінотеатри, театри, музеї, концертні зали);
- робота торговельно-розважальних центрів (окрім продуктових магазинів, аптек, зоомагазинів, магазинів з продажу засобів гігієни та побутової хімії);
- проведення релігійних богослужінь (якщо не забезпечена площа приміщення не менше 10 м2 на 1 особу);
- проведення масових заходів (розважальних, спортивних, культурних, рекламних та інших) крім проведення офіційних спортивних заходів, включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України;
- проведення спортивних заходів з глядачами;
- приймання відвідувачів басейнів, крім відвідування спортсменами національних збірних команд України та їх тренерами за умови дотримання відповідних санітарних і протиепідемічних заходів;
- заклади громадського харчування працюватимуть виключно на виніс, на АЗС заборонять продавати їжу;
- роботу закладів громадського харчування та місць для харчування в готелях з 11 -ї години до 6-ї години наступної доби, крім надання послуг з харчування в готельному номері за замовленням клієнтів;
- перукарні і салони краси можуть працювати за попереднім записом. Без групових занять та за попереднім записом дозволено роботу фітнес-залів;
- усі бюджетні організації та підприємства мають перейти на дистанційну роботу. А приватному бізнесу представники місцевої влади наказують максимально перейти на роботу поза офісом. Виключенням є лише підприємства критичної інфраструктури.
Як працюватимуть школи та дитсадки?
Дитячі садочки та учні 1-4 класів будуть працювати у звичайному режимі, а учні 5-11 класів після закінчення весняних канікул – з 29 березня – перейдуть на дистанційне навчання.
Як працюватиме громадський транспорт?
На відміну від весненого локдауну 2020 року метро та наземний транспорт працюватиме за графіком, але з дотриманням суворих норм перевезення пасажирів та маскового режиму і з заповненістю місць для сидіння на 50%.
Що таке локдаун?
Це жорстка форма карантину, що обмежує вільне пересування у країні та за її межами. Під час локдауну працювати можуть лише організації та заклади, що надають основні послуги. Зокрема, під час локдауну можуть закривати кордони, вводити комендантську годину, скасовувати міжнародне та міжміське транспортне сполучення, закривати заклади освіти, заклади громадського харчування і розваг тощо.
В Україні реалізується пом’якшений варіант локдауну – кордони не закриватимуть, а транспорт продовжуватиме працювати у звичайному режимі.
Що кажуть вчені про ефективність локдаунів?
Після того, як перша хвиля коронавірусу минула, епідеміологи спробували виміряти, наскільки ефективними є локдауни.
За підрахунками авторів найпопулярнішої системи локдаунів з британського Імперського коледжу Лондона, у середньому мобільність населення в різних країнах знизилась на 60% та більше.
Проте згодом з’ясувалось, що оцінювати ефективність за допомогою лише мобільності не варто: у різних країнах обмежувальні заходи вводились комплексно, через що важко визначити, який з них був найбільш ефективним.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому повний локдаун ефективніший за карантин вихідного дня?
Однак наразі вчені намагаються впоратися з такою невизначеністю й детально вивчають усі відмінності обмежувальних заходів у різних країнах світу, порівнюючи їх зі зміною рівня захворюваності.
В авторитетному медичному журналі The Lancet вийшло велике дослідження, яке стало результатом роботи вчених з групи UNCOVER (Usher Network for COVID-19 Evidence Reviews). Вони детально вивчили карантинні обмеження, які вводились навесні у 131 країні світу.
Вчені визначили кореляцію окремих обмежувальних заходів з динамікою захворюваності, зібраної за єдиною методикою британським Центром з математичного моделювання інфекційних захворювань. Зібрані дані допомогли розібратися, які обмежувальні заходи є найбільш ефективними, коли їхня дія починає проявлятися, та що відбувається після їхньої відміни.
За даними дослідження, локдан, який передбачає часткову заборону залишати домівку, є найбільш швидким методом у боротьбі з коронавірусом, проте не найефективнішим. За інформацією вчених, обмеження діють не відразу, а ефект стає помітним лише через деякий час. При цьому ефект від локдауну можна помітити уже за два тижні, тоді як ефект від заборони масових заходів – лише через 28 днів. Автори переконують, що, крім локдауну, більше немає обмежувальних заходів, які б показали свій ефект раніше, ніж за 20 днів.
Якщо обмеження вводяться окремо одне від одного, тоді їхня ефективність є меншою. А найкращий результат показують обмеження, які вводяться першими.
Найбільш дієвими методами є заборона на проведення масових заходів, зібрань понад 10 людей та закриття шкіл, барів і ресторанів.
Заборона проводити масові заходи з кількістю учасників понад 100 людей дає позитивний результат на 28 день після її ведення, швидкість поширення вірусу знижується на 24%. А за умови, що ця заборона вводиться не першою – на 20%.
Закриття шкіл допомагає зменшити швидкість поширення вірусу на 15%, закриття підприємств і перехід на віддалену роботу – на 13%. На думку авторів дослідження, такі результати з’являються, оскільки місця, де зустрічається велика кількість людей, закриті.
Заборона виходити з дому зменшує швидкість поширення вірусу лише на 11%. Такий результат пов’язують з тим, що, виходячи з дому в умовах епідемії, людина не завжди прямує в місця масового скупчення людей (якщо йдеться не про поїздку в громадському транспорті). Цікаво, що заборона поїздок у транспорті показала майже повну неефективність у різних дослідженнях.